Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №908/3497/25 (927/686/25) — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 Справа № 908/3497/25 (927/686/25)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою (заявника) - Корюківської окружної прокуратури (вул. Шевченка, буд. 98, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, ел. пошта: korykivka.prok@chrg.gp.gov.ua, код ЄДРПОУ 0291011422, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в інтересах держави в особі

позивача - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (пр. Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 33469166, ел. пошта: ukm.or@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 38 708, 40 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою (вх. № 2287 від 02.07.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтекс Інвест” про стягнення 38 708, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2025 постановлено передати справу № 927/686/25 за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтекс Інвест” про повернення коштів за неотриманий товар та стягнення штрафних санкцій, за встановленою підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 матеріали справи № 927/686/25 за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтекс Інвест” про стягнення 38 708, 40 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ”.

До Господарського суду Запорізької області з Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа № 927/686/25.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд справи (єдиний унікальний номер судової справи 927/686/25) за вище зазначеним позовом визначено судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ”.

Ухвалою від 03.08.2026 матеріали справи за позовною заявою прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ”, відкрито провадження з розгляду позовної заяви, справі присвоєно номер провадження 21/38/25. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Відповідачу визначено строки для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та інших заяв по суті справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами про закупівлю № СК56/83 від 14.03.2023 та № СК56/233/31 від 21.07.2023 в частині передачі попередньо оплаченого товару - бензину А-95, у зв`язку з чим заявник просить стягнути з відповідача вартість неотриманого товару, а також нараховані на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і три проценти річних та передбачену пунктом 7.2 договорів пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Копію ухвали суду від 03.08.2026 направлено до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ”.

Відповідач вимог ухвали суду від 03.08.2026 не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявив.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до електронного кабінету відповідача копії ухвали суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ”.

Ухвалою від 18.12.2025 зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ”. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ”.

Наразі процедура розпорядження майном ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ” триває, повноваження розпорядника майна боржника виконує арбітражний керуючий Сєдова Н.І.

14.03.2023 за результатами процедури закупівлі між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (Постачальник) укладено Договір про закупівлю № СК56/83 на постачання бензину А-95 у кількості 500 літрів загальною вартістю 23 500, 00 грн. з ПДВ (за ціною 47, 00 грн. за 1 літр з ПДВ).

Згідно з пунктом 3.2 договору ціна договору становить 23 500, 00 грн.

21.07.2023 між тими самими сторонами укладено договір про закупівлю № СК56/233/31 на постачання бензину А-95 у кількості 500 літрів загальною вартістю 22 000, 00 грн. з ПДВ (за ціною 44, 00 грн. за 1 літр з ПДВ).

Згідно з пунктом 3.2 цього договору ціна договору становить 22 000, 00 грн.

За умовами обох договорів (пункти 1.1., 1.2., 1.4.) постачальник прийняв на себе зобов`язання передати покупцеві у власність товар - бензин А-95, у кількості згідно з накладними, а покупець зобов`язався оплатити і прийняти товар.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками, талонами) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (пункт 1.5 договорів).

Згідно з пунктами 5.2.1., 5.2.2. договорів передача покупцеві товару здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки (талона); скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС зазначеного у ній об`єму і марки товару.

Пунктом 5.1. договорів визначено строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картки).

Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника (пункт 4.2. договорів).

Пунктами 7.1., 7.2. договорів передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором; за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожний день прострочення. Кожен договір діє до 31.12.2023 (пункти 10.1., 10.2. договорів).

На виконання умов договору № СК56/83 від 14.03.2023, згідно з видатковою накладною № 0056/0000347 від 14.03.2023, постачальник передав покупцеві паливні талони на бензин А-95 на 500 літрів загальною вартістю 23 500, 00 грн. з ПДВ, які оплачено позивачем у повному обсязі.

На виконання умов договору № СК56/233/31 від 21.07.2023, згідно з видатковою накладною № 0056/0001131 від 21.07.2023, постачальник передав покупцеві паливні талони на бензин А-95 на 500 літрів загальною вартістю 22 000, 00 грн. з ПДВ, які також оплачено позивачем у повному обсязі.

За договором № СК56/83 від 14.03.2023 покупцем використано талони на 125 літрів бензину А-95 (7 талонів номіналом 15 літрів - 105 літрів на суму 4 935, 00 грн. та 1 талон номіналом 20 літрів на суму 940, 00 грн.); невикористаними залишилися талони на 375 літрів бензину А-95 вартістю 17 625, 00 грн.

За договором № СК56/233/31 від 21.07.2023 покупцем використано талони на 110 літрів бензину А-95 (4 талони номіналом 20 літрів - 80 літрів на суму 3 520, 00 грн. та 2 талони номіналом 15 літрів - 30 літрів на суму 1 320, 00 грн.); невикористаними залишилися талони на 390 літрів бензину А-95 вартістю 17 160, 00 грн.

Загалом невикористаними залишилися талони на 765 літрів бензину А-95 на суму 34 785, 00 грн.

За результатами неодноразового виїзду уповноважених осіб позивача за місцем розташування АЗС постачальника встановлено, що покупцю відмовлено у відпуску товару у зв`язку з його відсутністю на АЗС, про що складено відповідні акти та службові записки.

Зокрема, згідно зі службовою запискою начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення від 24.02.2025 залишок бензину складає 765 літрів на суму 34 785, 00 грн.; згідно зі службовою запискою водія від 10.03.2025 не вдалося здійснити заправку автомобіля на АЗС постачальника з огляду на відсутність продавця на робочому місці та розміщене оголошення про відсутність палива і талонів; актом від 24.04.2025 зафіксовано неможливість заправки на кількох АЗС постачальника у зв`язку з відсутністю пального.

Листом від 21.04.2025 позивач звернувся до відповідача щодо неналежного виконання умов договорів, проте відповіді від відповідача не надійшло.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем позивачу спірного товару (бензину А-95 на 765 літрів) або повернення сплачених за нього коштів.

Дослідивши обставини справи та надані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні за змістом положення закріплено у статті 265 Господарського кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій (абзац 2 пункту 3 Правил). Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються, зокрема, з використанням талонів у встановленому порядку, при цьому разом з продукцією споживачеві видається розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил).

За змістом наведених норм та умов договорів скретч-картка (талон) не підтверджує факт передачі купленого пального, а свідчить про попередню оплату певної кількості пального певного оператора АЗС, у зв`язку з чим підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали покупцеві право на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором у майбутньому.

Фактичне отримання пального відбувається на АЗС і на підставі наданих покупцем талонів, після чого зобов`язання сторін уважаються виконаними.

Відтак передача талонів без фактичного відпуску пального на автозаправних станціях постачальника не може вважатися належним виконанням зобов`язань.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 664 цього Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем як покупцем виконано свої зобов`язання за договорами шляхом перерахування відповідачу коштів попередньої оплати за товар у повному обсязі (23 500, 00 грн. та 22 000, 00 грн. відповідно).

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 1 статті 670 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару у повному обсязі, однак відповідач визначений договорами товар покупцю у повному обсязі не передав і коштів за нього не повернув, у Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” перед позивачем наявна заборгованість з повернення вартості непоставленого товару - бензину А-95 у кількості 765 літрів на загальну суму 34 785, 00 грн., яка підлягає стягненню на підставі статей 670, 693 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідношення, в якому у зв`язку з фактичним закінченням строку поставки у постачальника виникло зобов`язання повернути покупцеві суму попередньої оплати відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому на нього нараховуються інфляційні втрати та три проценти річних на підставі частини 2 статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19; постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 902/186/21).

Статтею 611 Цивільного кодексу України установлено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки, передбачені договором або законом, у тому числі сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.2 договорів сторони погодили відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з повернення коштів суд, з огляду на заявлені позивачем підстави та надані докази, обраховує з 24.02.2025 - дати, станом на яку документально зафіксовано невиконання відповідачем зобов`язань та наявність невикористаного залишку талонів (службова записка від 24.02.2025).

За розрахунком, перевіреним судом, за договором № СК56/83 від 14.03.2023 (сума боргу 17 625, 00 грн.) розмір пені за період з 24.02.2025 по 01.06.2025 становить 1 456, 36 грн. (за період з 24.02.2025 по 06.03.2025 - 154, 04 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України 14,5 %; за період з 07.03.2025 по 01.06.2025 - 1 302, 32 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки 15,5 %); розмір трьох процентів річних за той самий період (98 днів) становить 141, 97 грн.; розмір інфляційних втрат становить 389, 60 грн. (із застосуванням сукупного індексу інфляції 1,022105, обчисленого за індексами інфляції: березень 2025 року - 101,5 %, квітень 2025 року - 100,7 %).

За договором № СК56/233/31 від 21.07.2023 (сума боргу 17 160, 00 грн.) розмір пені за період з 24.02.2025 по 01.06.2025 становить 1 417, 93 грн. (за період з 24.02.2025 по 06.03.2025 - 149, 97 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки 14,5 %; за період з 07.03.2025 по 01.06.2025 - 1 267, 96 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки 15,5 %); розмір трьох процентів річних за той самий період (98 днів) становить 138, 22 грн.; розмір інфляційних втрат становить 379, 32 грн. (із застосуванням сукупного індексу інфляції 1,022105 за той самий період).

Наданий заявником розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних є арифметично правильним.

Водночас суд враховує особливості, зумовлені перебуванням відповідача у процедурі банкрутства.

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” та одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань.

Згідно з частинами 2, 3 статті 41 цього Кодексу України з процедур банкрутства мораторій вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми.

Грошове зобов`язання відповідача з повернення коштів за неотриманий товар виникло до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, тож на нього поширюється дія мораторію.

Разом з тим заявлені до стягнення пеня та три проценти річних нараховані за період з 24.02.2025 по 01.06.2025, а інфляційні втрати за період березень - квітень 2025 року, тобто за періоди, що передують дню введення мораторію (18.12.2025).

За таких обставин обмеження, встановлені частиною 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, заявлених нарахувань не стосуються, а відтак вимоги про стягнення пені у сумі 2 874, 29 грн., інфляційних втрат у сумі 768, 92 грн. та трьох процентів річних у сумі 280, 19 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” визнано неконституційними; водночас визначено, що вони втрачають чинність із 01.01.2027 та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності зазначених приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Вирішуючи питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу; бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Порушенням інтересів держави у спірних правовідносинах є те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” не здійснило передачу попередньо оплаченого за рахунок бюджетних коштів товару та не повернуло сплачені кошти, що призвело до неправомірного утримання бюджетних коштів. Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів.

Позов пред`явлено в інтересах держави в особі Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, яке є органом місцевого самоврядування, стороною договорів про закупівлю та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (отримувачем бюджетних коштів), а отже є належним позивачем у справі, уповноваженим на вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів.

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради самостійно з відповідним позовом до суду не зверталося.

Згідно з інформацією Управління комунального майна Чернігівської обласної ради № 01-293 від 28.04.2025 управління не має можливості вжити належних заходів до захисту прав з огляду на фінансове забезпечення. Невжиття компетентним органом заходів щодо звернення до суду протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про порушення інтересів держави, свідчить про бездіяльність такого органу та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

Прокурором дотримано вимог частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”: позивача завчасно повідомлено про прийняття рішення про представництво інтересів держави та пред`явлення цього позову.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 цього Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доводів позивача не спростував, відзиву на позовну заяву та доказів виконання зобов`язань за договорами або повернення коштів не надав.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75 - 79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність): 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність): 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” установлено, що прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028, 00 гривень.

Виходячи з ціни позову 38 708, 40 грн. - 1,5 % від ціни позову становить 580, 63 грн., що є меншим за мінімальний розмір ставки судового збору (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028, 00 грн.).

При зверненні до суду заявник сплатив судовий збір у розмірі 6 056, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1587 (внутрішній номер 428163913) від 05.06.2025.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн. покладається на відповідача.

Надміру сплачена частина судового збору у розмірі 3 028, 00 грн. підлягає поверненню заявнику в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” за його заявою.

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 252, 255-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (вул. Діагональна, буд. 8 кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (пр. Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 33469166) 34 785 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. основного боргу, 2 874 (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 29 коп. пені, 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 280 (двісті вісімдесят) грн. 19 коп. три проценти річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ” (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Копію рішення надіслати заявнику, позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено та підписано 10.09.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ