Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №922/662/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/662/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

за участю представників сторін:

прокурор – Хряк О.О.

позивача – Яковенко І.Ю.

1-го відповідача – не з`явився

2-го відповідача – Голинський О.О.

розглянувши апеляційну скаргу ПрАТ "Укргазвидобуток" (вх. № 1462Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2025 у справі № 922/662/25 (повне рішення складено та підписано у приміщенні господарського суду Харківської області 04.06.2025 суддею Пономаренко Т.О.)

за позовом Харківської окружної прокуратури (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6; код ЄДРПОУ: 37999518)

до 1) Мереф`янської міської ради (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213; код ЄДРПОУ: 04058692),

2) Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7; код ЄДРПОУ: 25635581),

про визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

28.02.2025 Харківська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Мереф`янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток", в якій просила суд:

- визнати недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523);

- визнати недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,00 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183);

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф`янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід`ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523) про що скласти акт прийому-передачі;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф`янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід`ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183) про що скласти акт прийому-передачі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2025 у справі № 922/662/25 позов Харківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Мереф`янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок задоволено.

Визнано недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523).

Визнано недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,00 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183).

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф`янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід`ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523), про що скласти акт прийому-передачі.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф`янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід`ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183), про що скласти акт прийому-передачі.

Стягнуто з Мереф`янської міської ради (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213; код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7; код ЄДРПОУ: 25635581) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2088) судовий збір у розмірі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд керувався тим, що:

- Державна екологічна інспекція у Харківській області є органом, уповноваженим державою на здійснення захисту її інтересів за наявності фактичних обставин, на які покликається прокурор, як на підстави позовних вимог. На виконання вимог ст.23 Закону України “Про прокуратуру” 28.01.2025 прокурором направлено відповідний лист-повідомлення на адресу Держекоінспекції у Харківській області про необхідність вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними спірних договорів про встановлення земельного сервітуту та застосування наслідків їх недійсності, в свою чергу прокуратурою від Держекоінспекції у Харківській області отримано листа від 26.02.2025, з якого наміру вжиття відповідних заходів не вбачається, отже, суд першої інстанції погоджується з доводами прокурора про необхідність представництва ним інтересів держави в суді у даній справі;

- постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 визнано протиправним та скасовано рішення XIII сесії Мереф`янської міської ради Харківської області VIII скликання від 09.07.2021 №520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК", постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 набрала законної сили 10.05.2023;

- судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 було встановлено, що в матеріалах справи наявний науковий висновок ХНУ ім. В.Н. Каразіна, в якому рекомендовано зарезервувати земельні ділянки комунальної форми власності 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 (землі запасу) до прийняття рішення про організацію регіонального ландшафтного парку для збереження знайдених там видів флори та фауни;

- судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 встановлено, що на день прийняття рішення сесії від 09.07.2021 рішення Харківської обласної ради про створення РЛП “Смарагдове джерело” було відсутнє, проте колегія суддів у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 зазначила, що навіть за відсутності такого юридично оформленого об`єкта природно-заповідного фонду як регіональний ландшафтний парк “Смарагдове джерело”, є помилковим та передчасним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів позивачів щодо віднесення земельних ділянок комунальної форми власності 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 до природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні та про порушення відповідачем ст.16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ;

- окрім виявлених охоронюваних видів на території дослідження представлені три види оселищ, що занесені до переліку оселищ Смарагдової мережі Європи: сінокосні луки (оселище Е2.2), мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки (оселище Е3.4), мокрі та вологі високотравні та папоротеві узлісся та луки (оселище Е 5.4);

- Мереф`янською міською радою було прийнято рішення №457/21 від 21.06.2021 (XII сесія Мереф`янської міської ради VIII скликання) “Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення Регіонального ландшафтного парку “Смарагдове джерело”;

- за висновком Другого апеляційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21, на день прийняття спірного рішення від 09.07.2021 відповідач знав про наявність не лише об`єктів Червоної книги України, а й встановлення на цих земельних ділянках оселищ Смарагдової мережі Європи, включених до Резолюції № 4 до Бернської конвенції;

- обставини, встановлені Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21, а відтак, в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України, не потребують повторного доказування у цій справі ;

- встановлення особистого строкового сервітуту щодо спірної земельної ділянки, зокрема, з метою провадження підприємницької діяльності не відповідає правовій природі земельного сервітуту та меті його надання, проте, ПрАТ “Укргазвидобуток”, звертаючись до міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, мало на меті саме проведення дій з реалізації своєї господарської діяльності.

- враховуючи правову природу сервітуту, а також визнання протиправним та скасування рішення XIII сесії Мереф`янської міської ради Харківської області VIII скликання від 09.07.2021 №520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК", на підставі якого між відповідачами було укладено спірні договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, суд дійшов висновку про те, що договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладені між Мереф`янською міською радою (власником) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарієм), якими встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельних ділянок з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 та 6325158800:02:001:0017, суперечать вимогам законодавства, а тому вимоги прокурора про визнання недійсними вказаних договорів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

25.06.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ПрАТ "Укргазвидобуток", м. Київ на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2025 у справі № 922/662/25, в якій апелянт просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2025 у справі № 922/662/25 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Мереф`янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" про визнання недійсними договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту та повернення земельних ділянок відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.;

- позивачем у даній справі (922/662/25) має бути прокурор як самостійний позивач в інтересах Мереф`янської міської територіальної громади, а не Державної екологічної інспекції у Харківської області, оскільки позов у даній справі поданий в інтересах територіальної громади в межах спору про право користування земельними ділянками комунальної власності, у яких Мереф`янська міська територіальна громада є учасником цивільних відносин та стороною спору, через свій орган місцевого самоврядування - Мереф`янську міську раду, водночас, прокурор, визначаючи штучно позивачем Державну екологічну інспекцію у Харківській області, а відповідачем орган місцевого самоврядування, вочевидь намагався уникнути необхідності повідомлення органу місцевого самоврядування про стверджуване порушення;

- висновки Другого апеляційного адміністративного суду, зроблені у постанові від 10.05.2023 у справі № 520/15241/21 про наявність порушень вимог Законів України «Про оцінку впливу на довкілля» «Про охорону навколишнього природного середовища» «Про Червону книгу України» та положення Бернської конвенції є правовою оцінкою, яку суд надав обставинам при розгляді питання щодо протиправності рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21, а отже не є преюдиціальною обставиною для вирішення даної справи в розумінні частини сьомої статті 75 ГПК України ;

- рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21 є індивідуальним актом, який вичерпав свою дію фактом його реалізації (укладання договорів земельного сервітуту), відтак, його скасування не породжує наслідків ані для Мереф`янської міської ради, ані ПрАТ «Укргазвидобуток», в інтересах якого встановлені ці земельні сервітути, у зв`язку з чим не є підставою для визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів від 12.07.2021;

- обставини, встановлені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 520/15241/21, не є преюдиціальними відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, оскільки за приписами цієї норми обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, якщо у ній беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини. В той час як склад учасників даної справи (№922/662/25) і справи № 520/15241/21 є іншим;

- задоволення потреби апелянта в наданні тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів від установки комплексної підготовки газу до свердловини № 29 Островерхівського газоконденсатного родовища потребувало і вимагало встановлення земельного сервітуту, при цьому, ця потреба не могла бути задоволена іншим способом, аніж встановлення земельного сервітуту, а тому висновок суду першої інстанції, що ПрАТ «Укргазвидобуток», як сервітуарій здійснює підприємницьку діяльність на території, якою він користується, а також отримує продукцію і доходи від користування землею, не відповідає ані фактичним обставин справи, ані доказам, наявним в матеріалах справи;

- отже, спірні договори про встановлення земельних сервітутів були укладені з Мереф`янською міською радою в межах її повноважень та у відповідності до положень земельного і цивільного законодавства, на підставі прийнятого радою рішення від 09.07.2021 року № 520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК» ;

- в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують наявність затвердженого проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж РЛП «Смарагдове джерело», не надано суду і відомостей про межі території РЛП «Смарагдове джерело» та межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів з Державного земельного кадастру. Немає в матеріалах справи даних, які б свідчили, що земельні ділянки, на який встановлені сервітути, з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009, 6325158800:02:001:0017, віднесені до земель регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» або мережи природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції ;

- рішення Мереф`янської міської ради від 21.06.02021 № 457/21 «Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» не створює правових наслідків з якими Закон України «Про природно-заповідний фонд України» пов`язує організацію чи оголошення спірних земельних ділянок до території природно-заповідного фонду, зокрема регіонального ландшафтного парку, отже, на момент укладання спірних договорів про встановлення земельних сервітутів на спірних земельних ділянках не було встановлено категорію – землі природно-заповідного фонду, оскільки ані на той момент, ані на даний час немає такого юридично оформленого об`єкта природно-заповідного фонду, як регіональний ландшафтний парк «Смарагдове джерело»;

- дані щодо території Смарагдової мережі розміщені на офіційному сайті Ради Європи та у вигляді інформаційного шару «Смарагдова мережа» на публічній кадастровій карті України. Відповідно до цієї інформації спірні земельні ділянки, на яких встановлено сервітути, не віднесені до території Смарагдової мережі Європи;

- під час користування спірними земельними ділянками Державною екологічною інспекцією у Харківській області у лютому 2022 року була проведена перевірка порушень вимог природоохоронного законодавства в частині питань, викладених у зверненні громадянки ОСОБА_1 від 06.12.2021, зокрема щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів під час використання земельних ділянок з кадастровими номерами № 6325158800:02:003:0009 та № 6325158800:02:001:0017 і за результатами проведеної перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства в частині питань, викладених у зверненні громадянки ОСОБА_1 від 06.12.2021, не виявлено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Укргазвидобуток", м. Київ (вх. № 1462 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2025 у справі № 922/662/25, встановлено строк для подання відзивів та призначено справу до розгляду на 19.08.2025.

01.07.2025 від представника Харківської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- оскільки оспорювані договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту є похідними від рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21, яке є незаконним та скасовано судом, то зазначені договори підлягають визнанню недійсним з моменту їх вчинення;

- фактичними підставами позову у даній справі є порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства під час укладення спірних договорів, в тому числі вимог положень Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі 1979 року (Бернська конвенція), отже, Держекоінспекція у Харківській області наділена повноваженнями на звернення до суду з даним позовом, що спростовує твердження апелянта про неналежність позивача у даній справі;

- на виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» 28.01.2025 прокурором направлено відповідний лист-повідомлення на адресу Держекоінспекції у Харківській області з обґрунтуванням необхідності вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними спірних договорів про встановлення земельного сервітуту та застосування наслідків їх недійсності. Від Держекоінспекції у Харківській області отримано листа від 26.02.2025 з якого наміру вжиття відповідних заходів не простежується.

08.07.2025 від представника Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- фактичними підставами позову у даній справі є порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства під час укладення спірних договорів, в тому числі вимог положень Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі 1979 року (Бернська конвенція), отже, Держекоінспекція у Харківській області наділена повноваженнями на звернення до суду з даним позовом, що спростовує твердження апелянта про неналежність позивача у даній справі;

- враховуючи, що оспорювані договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту є похідними від рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 №520/21, яке є незаконним та скасовано судом, то зазначені договори підлягають визнанню недійсним з моменту їх вчинення.

18.08.2025 від представника ПрАТ "Укргазвидобуток" надійшло клопотання про призначення комплексної судової інженерно-екологічної та земельно-технічної експертизи.

25.08.2025 від Харківської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.

26.08.2025 від ПрАТ "Укргазвидобуток" надійшло уточнення клопотання про призначення комплексної судової інженерно-екологічної та земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 922/662/25 призначено у справі № 922/662/25 судову експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса”.

На вирішення судових експертів поставлено наступне питання:

- Чи входять земельні ділянки з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га, на якій встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 0,5738 га, та 6325158800:02:001:0017 площею 14,00 га, на якій встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 1,1840 га в інтересах ПрАТ "Укргазвидобуток", до Смарагдової мережі Європи?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Для проведення експертизи матеріали справи № 922/662/25 разом з ухвалою направлено до експертної установи – Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса” (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Харківська область, Україна, 61177; Код ЄДРПОУ 02883133).

Оплату за проведення судової експертизи покладено на 2-го відповідача – Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7; код ЄДРПОУ: 25635581); докази своєчасної оплати експертизи надати до Східного апеляційного господарського суду.

Провадження у справі № 922/662/25 зупинено на час проведення експертизи.

25.09.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса” надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи № 13403.

Крім того, експерт зазначив, що згідно із положеннями п.п. 6.1, 6.1.1 глави 6 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, наведене на вирішення експерта питання в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 по справі № 922/662/25 відносяться до основних завдань які вирішуються в рамках земельно-технічної експертизи.

Враховуючи вищезазначене просив уточнити вид судової експертизи у відповідності до поставлених на вирішення судового експерта питань в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 за матеріалами по справі № 922/662/25.

Також просив погодити дозвіл на використання відомостей (інформації) Державного земельного кадастру і геопорталу Національної інфраструктури геопросторових даних судовому експерту Корнієць Тетяні Олександрівні, як сертифікованому інженеру - землевпоряднику.

Крім того, експерт повідомив, що у зв`язку із великим експертним завантаженням експертиза (висновок № 13403) буде виконана в строк більше, ніж 90 календарних днів, у порядку черги, оскільки на даний час на виконанні у експертів знаходяться експертизи за резонансними справами, комплексні, комісійні та складні, що потребують кількох видів дослідження, постанови та ухвали про призначення яких надійшли до установи значно раніше, ніж зазначена постанова.

Разом з клопотанням експертною установою надіслано рахунок № 1923 на оплату експертизи, оплата повинна бути здійснена протягом 45 днів.

06.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/662/25.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 поновлено провадження у справі № 922/662/25 для розгляду клопотання судового експерта.

Клопотання судового експерта призначено до розгляду на 04.11.2025.

Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення стосовно клопотання судового експерта.

29.10.2025 від Харківської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 задоволено клопотання експерта про уточнення експертизи та надання додаткових матеріалів.

Уточнено вид експертизи та кваліфіковано призначену у справі № 922/662/25 як земельно-технічну експертизу.

Зобов`язано відповідача-1 (Мереф`янську міську раду) надати витребувані матеріали або офіційну довідку про їх відсутність.

Узгоджено проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів.

Погоджено експерту використання відомостей (інформації) Державного земельного кадастру і геопорталу Національної інфраструктури геопросторових даних.

Провадження у справі № 922/662/25 зупинено на час проведення експертизи.

28.07.2026 від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" до Східного апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта № 13403 від 21.07.2026, а також матеріали справи № 922/662/25.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 поновлено провадження у справі № 922/662/25. Розгляд справи призначено на 18.08.2026.

17.08.2026 від представника ПрАТ "Укргазвидобуток" надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 оголошено про перерву у розгляді справи до 25.08.2026.

24.08.2026 від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення.

24.08.2026 від ПрАТ "Укргазвидобуток" надійшли заперечення на письмові пояснення прокурора.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 31.08.2026 о 14:30 год.

В судове засідання 31.08.2026 з`явився представник другого відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, а також прокурор та представник позивача, які проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечували.

Представник першого відповідача в судове засідання 31.08.2026 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2026) до електронного кабінету зазначеного учасника справи.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу другого відповідача в даному судовому засіданні за відсутністю представника першого відповідача .

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як свідчать матеріали справи, ПрАТ “Укргазвидобуток” звернулося з листом (вих.№261 від 14.06.2021) до Голови Мереф`янської міської об`єднаної територіальної громади Харківської області Сітова В.І. щодо необхідності забезпечити влаштування тимчасового проїзду із твердим покриттям та прокладанням тимчасових трубопроводів подачі вуглеводневої сировини на УПГ. Також зазначено, що влаштування тимчасового проїзду та прикладання тимчасових трубопроводів потребує відведення земельної ділянки в тимчасове користування (а.с.24 т.1).

Рішенням Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 №520/21 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ “Укргазвидобуток” (а.с.25 т.1):

1. Надано згоду на укладення договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів строком до 04.10.2027 на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м).

2. Встановлено розмір сплати строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів строком до 04.10.2027 на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м) в розмірі 12 (дванадцять) % від розміру нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок.

3. Надано дозвіл ПрАТ “Укргазвидобуток” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м), на які поширюється право сервітуту з метою укладення договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів.

4. ПрАТ “Укргазвидобуток” замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельних ділянок, на які поширюється право сервітуту відповідно до діючого законодавства.

5. Доручено Мереф`янському міському голові Сітову В.І укласти договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м), на які поширюється право земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів після розроблення та надання відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок згідно вимог діючого законодавства.

6. Зобов`язано ПрАТ “Укргазвидобуток” здійснити державну реєстрацію договорів, зазначених в п.5 цього рішення, згідно чинного законодавства.

12 липня 2021 року між Мереф`янською міською радою та ПрАТ “Укргазвидобуток” укладено договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки (а.с.34 т.1), відповідно до п.1.1. якого земельна ділянка - земельна ділянка площею 14,4799 га, кадастровий номер 6325158800:02:003:0009, яка розташована поза межами населеного пункту на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, розташування та межі якої визначені в Додатку 1.

Площа сервітуту становить 0,5738 га (далі за текстом - частина земельної ділянки) (п.2 Договору).

Відповідно до п.3 Договору Сторони досягли згоди про встановлення строкового особистого земельного сервітуту відносно земельної ділянки в межах визначених в Додатку 1 до даного Договору. Земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 6325158800:02:003:0009, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради та встановлює земельний сервітут в інтересах сервітуарія на право користування площею 0,5738 га згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Договір укладено на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 №4404 до 04.10.2027 (п.8 Договору).

Також 12 липня 2021 року між Мереф`янською міською радою та ПрАТ “Укргазвидобуток” укладено договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки (а.с.37 т.1), відповідно до п.1.1. якого земельна ділянка - земельна ділянка площею 14,0000 га, кадастровий номер 6325158800:02:001:0017, яка розташована поза межами населеного пункту на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, розташування та межі якої визначені в Додатку 1.

Площа сервітуту становить 1,1840 га (далі за текстом - частина земельної ділянки) (п.2 Договору).

Відповідно до п.3 Договору Сторони досягли згоди про встановлення строкового особистого земельного сервітуту відносно земельної ділянки в межах визначених в Додатку 1 до даного Договору. Земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 6325158800:02:001:0017, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради та встановлює земельний сервітут в інтересах сервітуарія на право користування площею 1,1840 га згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Договір укладено на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 №4404 до 04.10.2027 (п.8 Договору).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 серпня 2021 року зареєстровано зазначені договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки, про що свідчать Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №271496392, 271511908, 271520557 від 20 серпня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 та Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №271496392, 271490473, 271499881 від 20 серпня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 (а.с.41, 43 т.1).

Основним видом діяльності ПрАТ “Укргазвидобуток” є добування природного газу (вид діяльності та КВЕД-2010: 06.20). Крім того, видами діяльності за КВЕД-2010 є: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 49.50 Трубопровідний транспорт.

Господарська діяльність ПрАТ “Укргазвидобуток” на території Мереф`янської міської територіальної громади Харківського району відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами від 4 жовтня 2007 року №4404 полягає у видобуванні газу (супутніх вуглеводнів) (а.с.46 т.1).

ПрАТ “Укргазвидобуток” 26 березня 2021 року розпочав відповідну процедуру з оцінки впливу на довкілля на території Мереф`янської громади, а саме оголошено повідомлення про плановану діяльність - "Спорудження розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР на газ і конденсат, підземні споруди. Підключення свердловини до установки підготовки вуглеводневої сировини". Планована діяльність здійснюється за допомогою бурового верстату з дизельним приводом, спосіб буріння - роторний, турбінний. У вказаному повідомленні ПрАТ “Укргазвидобуток” визначив, що рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля про допустимість провадження планованої діяльності, що видається Департаментом захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації.

Проте, як зазначає прокурор, станом на 12.07.2021 (дата укладення спірних договорів) відповідного висновку про оцінку впливу на довкілля ПрАТ “Укргазвидобуток” не отримано (вказаний висновок отримано ПрАТ “Укргазвидобуток” лише 03.09.2021).

Території комунальної власності, на які розповсюдилась дія договорів сервітуту та її наслідки, дозволені рішенням сесії від 09.07.2021, становлять не лише природоохоронну та екологічну цінність, а також є місцем проведення наукових досліджень вчених біологів, зоологів, географів Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.

Так, території, на які розповсюджується дія спірних договорів сервітуту, підлягала до заповідання відповідно до проекту створення Регіонального ландшафтного парку “Смарагдове джерело”, куди відповідно до клопотання, розробленого ХНУ ім. В.Н.Каразіна, пропонується включити земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності (землі запасу) з кадастровими номерами 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 в силу виявлення на них об`єктів рослинного і тваринного світу, включених до Червоної книги України і відповідно у збереженні цих територій з метою дотримання екологічної безпеки.

Згідно з наявним Науковим висновком ХНУ ім. В.Н. Каразіна, в якому рекомендовано зарезервувати земельні ділянки комунальної форми власності 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 (землі запасу) до прийняття рішення про організацію регіонального ландшафтного парку для збереження знайдених там видів флори та фауни (а.с.47 т.1).

Відносячи вказані земельні ділянки комунальної форми власності до проекту РЛП, науковці у вказаному науковому клопотанні зазначили, що наразі на зазначеній території зафіксовано існування 5 видів фауни, занесених до Червоної книги України (2009 р), 5 видів фауни, занесених до Переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області (затверджений Наказом Міністра екології та природних ресурсів України №237 від 27.06.2018), масові місцезростання 2-видів рослин, що внесені до Переліку регіонально рідкісних рослин Харківської області (затверджений рішенням Харківської обласної ради від 25.09.2001).

Окрім виявлених охоронюваних видів на території дослідження представлені три види оселищ, що занесені до переліку оселищ Смарагдової мережі Європи: сінокосні луки (оселище Е2.2), мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки (оселище Е3.4), мокрі та вологі високотравні та папоротеві узлісся та луки (оселище Е 5.4).

Територія пропонованого РЛП розміщується у приміській зоні обласного центру, міста - мільйонника Харкова і являє собою низку значних населених пунктів з високою щільністю населення (с. Бабаї, с. Хорошеве, с. Васищеве, с. Жихор, с. Верхня Озеряна, с. Нижня Озеряна, с. Червона Поняна). Ділянки пропонованого РЛП розміщуються на територіях Харківського та Частково-Чугуївського районів: Харківської, Мереф`янської, Безлюдівської, Васищевської та Височанської об`єднаних територіальних громад і являють собою лісові урочища та окремі ділянки заплавних луків р. Уди від с. Жихор до с. Водяне Чугуївського району, що частково співпадає з територією Смарагдової мережі №000295.

Мереф`янською міською радою було прийнято рішення N457/21 від 21.06.2021 (XII сесія Мереф`янської міської ради VIII скликання) “Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення регіонального ландшафтного парку “Смарагдове джерело” (а.с.79 т.1).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 скасовано рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 №520/21 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ “Укргазвидобуток”, яка набрала законної сили 10.05.2023 (а.с.26 т.1).

На підставі Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 рішенням Мереф`янської міської ради VIII скликання ХХХIV сесії 19.05.2023 №11298/23 розірвано Договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельних ділянок з кадастровими номерами 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009, укладені між Мереф`янською міською радою та ПрАТ “Укргазвидобуток” на підставі рішення сесії Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 №520/21, зобов`язано ПрАТ “Укргазвидобуток” скасувати державну реєстрацію вказаних договорів та провести роботи із приведення земельних ділянок у стан, що існував до початку робіт із прокладення тимчасового проїзду та тимчасових трубопроводів (а.с.107 т.1).

Посилаючись на вищенаведені обставини, прокурор звернувся із позовом у даній справі

Здійснюючи апеляційний перегляд справи колегія суддів керується таким.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді.

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Вказаних висновків також дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25.08.2020 у справі №915/16219, від 02.09.2020 у справі №911/980/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 7.12), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (пункт 10.13), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.12) сформульовані висновки про те, що склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Відповідно до висновків, викладених в до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Як стверджує прокурор, в даному випадку внаслідок укладення відповідачами спірних договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту порушуються інтереси держави, зокрема, щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони земельних та інших природних ресурсів та забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення. У зв`язку з цим, у прокурора виникає не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.1) та має повноваження на звернення до суду з позовами про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п.п.5 п.4 Положення).

Аналогічні положення містіться у пункті 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Харківській області яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції від 01.03.2023 №47.

Відтак, Державна екологічна інспекція у Харківській області є органом уповноваженим державою на здійснення захисту її інтересів за фактичних обставин, на які покликається прокурор, як на підстави позовних вимог.

На виконання вимог ст.23 Закону України “Про прокуратуру” 28.01.2025 прокурором направлено відповідний лист-повідомлення на адресу Держекоінспекції у Харківській області про необхідність вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними спірних договорів про встановлення земельного сервітуту та застосування наслідків їх недійсності.

В свою чергу прокуратурою від Держекоінспекції у Харківській області отримано листа від 26.02.2025, з якого наміру вжиття відповідних заходів не вбачається.

При цьому, заходи щодо визнання недійсними зазначених договорів сервітуту в судовому порядку уповноваженим органом не вживались.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що така поведінка Державної екологічної інспекції у Харківській області має розцінюватись як бездіяльність уповноваженого органу в даному випадку.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив у чому саме полягає порушення інтересів держави.

Апелянт зазначає, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 , прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: - відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.;

За твердженням апелянта позивачем у даній справі (922/662/25) має бути прокурор як самостійний позивач в інтересах Мереф`янської міської територіальної громади, а не Державної екологічної інспекції у Харківської області, оскільки позов у даній справі поданий в інтересах територіальної громади в межа спору про право користування земельними ділянками комунальної власності, у яких Мереф`янська міська територіальна громада є учасником цивільних відносин та стороною спору, через свій орган місцевого самоврядування - Мереф`янську міську раду, водночас, прокурор, визначаючи штучно позивачем Державну екологічну інспекцію у Харківській області, а відповідачем орган місцевого самоврядування, вочевидь намагався уникнути необхідності повідомлення органу місцевого самоврядування про стверджуване порушення.

Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями апелянта, оскільки правовідносини, з яких виник спір у цій справі, носять комплексний характер, так як охоплюють правовідносини з охорони довкілля, а також правовідносини щодо встановлення земельного сервітуту, водночас, підставами позову у даній справі прокурор зазначає обставини порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства під час укладення спірних договорів, в тому числі вимог положень Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі 1979 року (Бернська конвенція).

При цьому, відповідний орган місцевого самоврядування - Мереф`янська міська рада визначений прокурором як одна із сторін, що уклала спірні договори в порушення вимог законодавства, що виключає можливість визначення цієї особи позивачем у справі та свідчить про її статус одного із відповідачів.

Отже, саме Держекоінспекція у Харківській області, яка наділена повноваженнями на звернення до суду з відповідним позовом на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, є належним позивачем у цій справі.

Щодо суті спору.

Як вже зазначалося, в обґрунтування позову прокурор посилається на те, що з урахуванням обставин, встановлених у справі №520/15241/21, відповідно до ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 0,5738 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43595582) та з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 1,1840 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43597634) для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, укладені 12 липня 2021 року між Мереф`янською міською радою та ПрАТ “Укргазвидобуток”, підлягають визнанню недійсними із одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України у зв`язку з недотриманням під час їх укладання вимог Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про Червону книгу України” та положень Бернської конвенції, зокрема, Резолюції №4 до Бернської конвенції.

Як встановлено статтею 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 395 Цивільного кодексу України до речових прав на чуже майно належить, зокрема, право користування (сервітут).

Згідно з частиною першою статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до частини 1 статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатацію ліній електропередач, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Види права земельного сервітуту встановлені статтею 99 ЗК України. Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування; на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту; право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу (пункти б, в1, в2, в3).

Згідно з статтею 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою його встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 325/329/19, від 29.01.2020 у справі № 304/873/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 539/1427/16-ц).

Другий відповідач є власником спеціального дозволу на користування надрами № 4404 від 04 жовтня 2007 року з метою видобування газу природного, конденсату, супутніх: гелію, етану, пропану, бутанів Островерхівського родовища (далі по тексту – Дозвіл № 4404).

У зв`язку з проведенням робіт із спорудження свердловини № 29, враховуючи її місцерозташування та необхідність її підключення до установки комплексної підготовки газу відповідно до приписів земельного та цивільного законодавства ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК» звернулося до Мереф`янської міської ради з проханням надати право тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів від установки комплексної підготовки газу до свердловини № 29 Островерхівського ГКР по земельним ділянкам комунальної власності, розпорядниками яких є Мереф`янська міська рада з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 та 6325158800:02:001:0017.

Спірні земельні ділянки відносяться до земель комунальної форми власності, власником якої є Мереф`янська міська рада, і відповідно право розпорядження якою, в тому числі й у вирішенні питань про встановлення сервітуту на частину земельної ділянки згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входить до її повноважень (частина п`ята статті 60 Закону).

Рішенням XIII сесії Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області VIII скликання від 9 липня 2021 року № 520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК»» Мереф`янська міська рада надала згоду на укладення договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів строком до 04.10.2027 на частину земельних ділянок з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009, 6325158800:02:001:0017. Рішення Мереф`янської міської ради № 520/21 є в матеріалах справи, тому не надається. Адже задоволення потреби Позивача в наданні тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів від установки комплексної підготовки газу до свердловини № 29 Островерхівського газоконденсатного родовища потребувало і вимагало встановлення земельного сервітуту.

У липні 2021 року між ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК», як власником спеціального дозволу на користування надрами та Мереф`янською міською радою, як розпорядником земель комунальної власності, були укладені договори про встановлення земельного сервітутів, а саме:

- Договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки, який датовано 12.07.2021 року, згідно з умовами якого в інтересах Позивача встановлюється земельний сервітут відносно земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 на право користування площею 0,5738 га для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів розвідувальної свердловини № 29 Островерхівського газоконденсатного родовища;

- Договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки, який датовано 12.07.2021 року, згідно з умовами якого в інтересах Позивача встановлюється земельний сервітут відносно земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 на право користування площею 1,1840 га для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів розвідувальної свердловини № 29 Островерхівського газоконденсатного родовища (договір є в матеріалах справи, тому не надається).

На підставі вищезазначених договорів право земельного сервітуту за апелянтом було зареєстровано у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядку 17 серпня 2021 року, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, зокрема:

- на земельній ділянці з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 встановлено сервітут на частину земельної ділянки площею 0,5738 га, 07.02 – право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (номер запису про інше речове право 43595186); 07.03 – право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (номер запису про інше речове право 43594523); 07.10 – інші земельні сервітути (номер запису про інше речове право 43595582);

- на земельній ділянці з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 встановлено сервітут на частину земельної ділянки площею 1,1840 га, 07.02 – право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (номер запису про інше речове право 43596961); 07.03 – право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (номер запису про інше речове право 43596183); 07.10 – інші земельні сервітути (номер запису про інше речове право 43597634) ) .

Отже, право земельного сервітуту було зареєстровано на підставі вищезазначених договорів про встановлення земельних сервітутів, які були укладені з Мереф`янською міською радою в межах її повноважень та у відповідності до положень земельного і цивільного законодавства.

Як вбачається із змісту оспорюваних договорів про встановлення земельних сервітутів, земельний сервітут встановлюється в інтересах ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК» для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів розвідувальної свердловини № 29 Островерхівського ГКР (пункт 13 Договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021). Адже, керуючись правом, наданим Спеціальним дозволом на користування надрами, другий відповідач здійснює будівництво розвідувальної свердловини 29 Островерхівського газоконденсатного родовища, яке знаходиться біля с. Верхня Озеряна.

На момент звернення до Мереф`янської міської ради та укладання вищезазначених договорів про встановлення земельних сервітутів ПрАТ «Укргазвидобуток» на підставі Угоди на проведення розвідувальних робіт від 01 червня 2021 року, згідно статті 97 Земельного кодексу України, мало у користуванні суміжні земельні ділянки, на яких мали проводитися роботи із облаштування та розміщення свердловини № 29 Островерхівського родовища.

Отже, задоволення потреби другого відповідача в наданні тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів від установки комплексної підготовки газу до свердловини № 29 Островерхівського газоконденсатного родовища потребувало і вимагало встановлення земельного сервітуту.

При цьому потреба у наданні тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів від установки комплексної підготовки газу до свердловини № 29 Островерхівського газоконденсатного родовища на спірних земельних ділянках не могла бути задоволена іншим способом, аніж встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

На час укладення спірних договорів про встановлення земельних сервітутів земельні ділянки відносились та відносяться на даний час до земель комунальної форми власності, власником яких є Мереф`янська міська рада, і відповідно право розпорядження якими в тому числі й у вирішенні питань про встановлення сервітуту на частину земельної ділянки згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входить до її повноважень.

Зважаючи на наведене, вищевказані земельні сервітути було встановлено у відповідності до чинного законодавства України в інтересах ПрАТ «Укргазвидобуток» для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів розвідувальної свердловини № 29 Островерхівського родовища, оскільки, керуючись правом, наданим спеціальним дозволом на користування надрами, другий відповідач здійснює спорудження розвідувальної свердловини 29 Островерхівського газоконденсатного родовища, яке знаходиться на землях Мереф`янської територіальної громади.

Отже, підстави виникнення у другого відповідача права користування чужим майном відповідно до сервітутів не мали дефектів щодо їх легітимності.

Таким чином, у ПрАТ «Укргазвидобуток» легітимним шляхом, із дотриманням процедури, встановленої законом, виникло майнове право сервітуту, отже, і право мирного володіння майном в розумінні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Проаналізувавши обставини даного спору, колегія суддів встановила відсутність підстав для визнання правочинів недійсними з огляду на положення національного матеріального права.

Прокурор в обґрунтування позову послався на приписи ст. 215 ЦК України (бланкетна норма) та порушення відповідачами приписів ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Тобто, на думку прокурора, оскаржені правочини укладені із порушенням закону, оскільки до їх укладення не була проведена оцінка впливу господарської діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» на довкілля.

Однак це твердження, покладене в основу позову, не відповідає змісту тієї правової норми, на яку послався прокурор.

Так, відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон) здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті.

Частина друга і третя вказаної норми мають численний перелік видів діяльності, який колегія суддів не наводить повністю в силу його великого обсягу, однак підкреслює, що жодний пункт ч.2 та ч.3 ст. 3 Закону не містить тих видів діяльності, які ведуться на спірних ділянках земельного сервітуту – облаштування проїзних шляхів та трубопроводів малої протяжності для транспортування хімічних речовин.

Зокрема, ч. 2 та ч. 3 Закону взагалі не містять згадування про проїзні шляхи, а лише згадує автомобільні дороги загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше, за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів і більше. Очевидно, що таких доріг на спірних сервітутних ділянках існувати не може.

В частині трубопроводів для хімічних речовин норми закону передбачають обов`язок оцінки довкілля тільки в разі, якщо трубопроводи мають діаметр понад 800 міліметрів і довжину понад 40 кілометрів, а також магістральних трубопроводів. З огляду на розміри спірних ділянок та тимчасовість трубопроводу, існування на ділянках трубопроводів понад 40 км або магістральних трубопроводів абсолютно виключено.

В цій частині колегія суддів звертає увагу на той факт, про прокурор у позові взагалі не зазначив, який саме пункт ч.2, 3 ст. 3 Закону вимагає проведення оцінки впливу на довкілля на спірних земельних ділянках.

Натомість позов прокурора містить посилання, які, на переконання суду, мають ознаки юридичної маніпуляції. Зокрема, у позові прокурор ототожнив діяльність, яку ПрАТ «Укргазвидобуток» веде на інших земельних ділянках, які не стосуються предмету спору (видобування вуглеводної сировини), із використанням спірних сервітутних ділянок, стверджуючи, що спірні сервітутних ділянки також використовуються для видобування вуглеводної сировини.

Ця підстава позову прямо суперечить фактам, оскільки спірні ділянки використовуються для проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів малої протяжності, і не використовуються для видобутку вуглеводної сировини.

Матеріали справи не містять жодних доказів ведення на спірних ділянках будь-якої діяльності, не пов`язаної із їх сервітутним призначенням.

В цьому аспекті колегія суддів підкреслює, що характеристика земельної ділянки як речі і предмету цивільного обороту включає в себе її призначення та вид діяльності, який на ній здійснюється. Той факт, що на інших земельних ділянках, які не стосуються предмету даного спору, відповідач 2 веде розвідку і видобування вуглеводнів, не є підставою стверджувати, що така діяльність ведеться на спірних сервітутних ділянках.

Аналогічно матеріали справи не містять будь-яких доказів здійснення на спірних земельних ділянках будь-якої іншої діяльності, передбаченої ч.2, 3 Закону.

За таких умов колегія суддів констатує відсутність юридичного складу недійсності правочинів, передбаченого ст. 215 ЦК України та відсутність підстав визнання судом оскаржених правочинів недійсними.

Також у позові прокурор послався на нібито допущені при укладанні спірного правочину порушення норм Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закону України “Про Червону книгу України” та норм Бернської конвенції.

В цій частині колегія суддів підкреслює, що бланкетний характер ст. 215 ЦК України та вимога про належну якість закону, яка опирається на принцип правової визначеності, вимагають, щоб юридичний склад недійсності правочину прямо і безпосередньо випливав із порушення приписів ст. 203 ЦК України. В свою чергу ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги дійсності правочину, тому у кожному спорі суд, визнаючи правочин недійсним, повинен чітко встановити в чому полягає порушення ст. 203 ЦК України.

Водночас, жодна з норм, на які посилається прокурор в позовній заяві (Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закону України “Про Червону книгу України”) не містить положення про те, що використання земельної ділянки, на якій знаходяться об`єкти флори та фауни, що потребують особливого захисту з боку держави, є порушенням законодавства (тобто має ваду легітимності правочину), яке могло б бути підставою для визнання правочину недійсним в розумінні статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Дійсно, норми цих законів встановлюють обов`язок держави і землекористувачів забезпечувати охорону флори і фауни, однак, разом із тим, не містять заборони на господарське використання земельних ділянок, на яких знаходиться флора і фауна.

Що стосується значення попереднього рішення адміністративного суду та нібито допущеного відповідачами порушення норм Бернської конвенції, то колегія суддів в цій частині звертає увагу на наступне.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, також посилався на висновки Другого апеляційного адміністративного суду, зроблені у постанові від 10.05.2023 у справі № 520/15241/21 про наявність порушень Бернської конвенції та ряду правоохоронних законів.

Однак такий висновок місцевого господарського суду є необґрунтованим, зважаючи на таке.

Саме по собі скасування рішення органу місцевого самоврядування про укладання правочину не робить цей правочин недійсним і не є підставою визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки умовою визнання правочину недійсним, як неодноразово зазначав ВС, є існування обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочину, на час укладання цього правочину.

Зміст пов`язаного судового рішення приймається колегією суддів до уваги із врахуванням численних правових позицій ВС про те, що юридична оцінка обставин справи не є обов`язковою для суду, який розглядає іншу справу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, – це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків, такі, як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин. Натомість правова оцінка – це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Проте висновки Другого апеляційного адміністративного суду, зроблені у постанові від 10.05.2023 у справі № 520/15241/21 щодо наявності порушень вимог Законів України «Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Червону книгу України» та положення Бернської конвенції є правовою оцінкою, яку суд надав обставинам при розгляді питання щодо протиправності рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21, а тому не є преюдиціальною обставиною при вирішенні справи 922/662/25 в розумінні частини сьомої статті 75 ГПК України.

В даному спорі предмет доказування інший, аніж у адміністративній справі, і полягає у встановленні юридичного складу визнання правочину недійсним, тому відсутність у наведених правових актах заборон на проведення господарської діяльності та відсутність обов`язку проведення оцінки впливу на довкілля об`єктивно свідчать про відсутність підстав визнання спірних правочинів недійсними.

Крім того, відповідно до пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання рішення органу місцевого самоврядування, яким передбачено укладення договору строкового земельного сервітуту є ненормативним актом, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Вказане рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для користувачів земельних ділянок.

Зазначена правова позиція відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 916/187/15-г.

Отже, визнання протиправним та скасування постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 520/15241/21 рішення Мереф`янської міської ради № 520/21 не є підставою для визнання оскаржених правочинів недійсними.

Також в аспекті значення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 520/15241/21 для даного спору колегія суддів звертає увагу, що наведеним рішенням встановлено порушення Мерефянською міською радою Бернської конвенції. Між тим, у поточній справі об`єктивно, в тому числі висновком експертів, встановлено, що спірні земельні ділянки не входять до Смарагдової мережі Європи, що унеможливлює порушення Бернської конвенції і кваліфікацію спірних правочинів як недійсних.

Зокрема, прокурор в обґрунтування позову посилався на те, що на день укладення спірних договорів про встановлення земельного сервітутів міська рада була обізнана про наявність не лише об`єктів Червоної книги України, а й встановлення на цих земельних ділянках оселищ Смарагдової мережі Європи, включених до переліку оселищ, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів збереження відповідно до Резолюції № 4 1996 року до Бернської конвенції.

Проте колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, зважаючи на таке.

При поданні позову прокурор не послався на жодний доказ, підтверджуючий включення спірних земельних ділянок до території парку/заповідника/охоронюваних територій Смарагдової мережі Європи.

Загальновідомо, що Мережа Емеральд (Смарагдова мережа) – це природоохоронні території, які створюють у всій Європі для збереження видів і оселищ, яким загрожує зникнення в масштабах усього континенту. Мережа створюється на виконання вимог Бернської конвенції. Планується, що після приєднання України до європейського союзу, буде забезпечено суттєве фінансування заходів охорони відновлення видів і оселищ на територіях мережі Емеральд. Наразі мережа складається з 271 території, і її площа становить приблизно 10% площі України, у той час як середній показник серед країн ЄС сягає 18% від площі держав. Станом на день вирішення даного позову державою Україна не затверджений остаточний перелік територій/ділянок/місцевостей, які входять у Смарагдову мережу Європи – такі дані відсутні у будь-якому легітимному джерелі.

В цьому аспекті колегія суддів підкреслює, що наслідком гіпотетичного задоволення спору є позбавлення відповідача 2 майнового права сервітуту, тобто позбавлення власності без будь-якої компенсації.

Очевидно, що позбавлення власності у правовій державі не може відбутись без точного встановлення юридичного складу недійсності правочинів і на підставі припущень щодо статусу спірних земель як таких, що входять до Смарагдової мережі Європи.

Виявляючи об`єктивність, колегія суддів ухвалою від 26.08.2025 призначила судову експертизу щодо вивчення питання про входження спірних земельних ділянок до Смарагдової мережі Європи.

На вирішення судових експертів поставлене таке питання:

- Чи входять земельні ділянки з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га, на якій встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 0,5738 га, та 6325158800:02:001:0017 площею 14,00 га, на якій встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 1,1840 га в інтересах ПрАТ "Укргазвидобуток", до Смарагдової мережі Європи?

28.07.2026 від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" до Східного апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта № 13403 від 21.07.2026.

Згідно з висновком експерта, за даними Державного земельного кадастру та публічних карт земельні ділянки, на яких встановлено земельний сервітут в інтересах УГВ, до Смарагдової мережі Європи не входять.

Отже, зазначений висновок експерта спростовує твердження прокурора, з яким погодився суд першої інстанції, що земельні ділянки, на який встановлені сервітути, з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009, 6325158800:02:001:0017 віднесені до мережи природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції – Смарагдової мережі Європи.

Також в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують наявність затвердженого проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж РЛП «Смарагдове джерело», не надано суду і відомостей про межі території РЛП «Смарагдове джерело» та межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів з Державного земельного кадастру. Відсутні в матеріалах справи і докази, які б свідчили, що земельні ділянки, на які встановлені сервітути, з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009, 6325158800:02:001:0017, віднесені до земель інших парків/заповідників тощо.

В цій частині колегія суддів підкреслює, що неналежність спірних ділянок до Смарагдової мережі унеможливлює висновок про порушення Бернської конвенції при укладанні спірних правочинів і свідчить про відсутність підстав визнання правочинів недійсними.

Крім того, враховуючи певну неповноту законодавчого регулювання, пов`язану із тим, шо в умовах даного спору норми природоохоронних законів не встановлюють заборон або категоричних обов`язків; враховуючи те, що спірні земельні ділянки можуть бути включені до Смарагдової мережі Європи лише у майбутньому, колегія суддів зважає на те, що усі непевності у законі повинні тлумачитись на користь приватних суб`єктів.

В цьому аспекті колегія суддів керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18, де Велика палата Верховного Суду зазначила, що вона враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Таким чином, оскільки прокурор не навів заборон або обов`язків, необхідних для встановлення складу недійсності спірних правочинів, колегія суддів не вбачає підстав позбавлення відповідача 2 майнового права сервітуту.

Крім того, вирішуючи даний спір, колегія суддів опирається на положення Конвенції.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого у Парижі 20 березня 1952 p., було гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах “Мелахер та інші проти Австрії” від 19.12.1998, “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002, “Прессос Компанія Нав`єра С.А.” та інші проти Бельгії” від 28.10.1995, “Пайн Велі Девелопмеї Лтд.” та інші проти Ірландії” від 23.10.1991 визначив, що під поняттям “майна" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі рішень, “активи”, які можуть виникнути, “правомірні очікування” /“законні сподівання” особи.

Концепція “майна” в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися “правом власності”, а відтак, і “майном”, До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі “Іатрідіс проти Греції” від 25.03.1999, заява № 311107/96, п. 54).

У справі “Пайн Велі Девелопмент ЛТД” та інші проти Ірландії” Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту “правомірних очікувань” щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. “Правомірні очікування” .

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07))

У справі Kosmatska v. Ukraine ЄСПЛ розглянув питання позбавлення добросовісної набувачки земельної ділянки права власності внаслідок повернення землі у державну власність через порушення, допущені під час її первинної приватизації третіми особами. В зазначеній справі Суд дійшов висновку, що покладення на заявницю негативних наслідків помилок та можливих зловживань, яких вона не вчиняла і до яких не була причетна, без надання будь-якої компенсації порушило її право на мирне володіння майном.

Поряд з цим, доктрина ultra vires (можливість юридичної особи вступати в цивільні правовідносини виключно в межах предмета та цілей своєї діяльності) передбачає важливу гарантію захисту від помилок органів державної влади, які діють за межами повноважень наданих їм національним законодавством, і ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, про що було підкреслено Європейським Судом з прав людини у рішеннях: від 22.11.2007 у справі «Україна-Тюмень» проти України» та вiд 20.01.2012 «Рисовський проти України» відповідно.

Крім того, згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня2011 року (заява № 29979/04), суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119) (п.70).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII) (п.71).

Як вже зазначалося, на час укладення спірних договорів про встановлення земельного сервітуту підстави укладення цих договорів не мали дефектів легітимності.

Подаючи позов у зазначеній справі, прокурор не ставив питання компенсації з боку держави негативних наслідків, пов`язаних із позбавленням його сервітутного права щодо спірних земельних ділянок, аналогічним чином не довів будь-яких порушень процедури укладання спірних договорів.

За таких умов позбавлення другого відповідача права мирного володіння майном у вигляді сервітутного права тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів розвідувальної свердловини без жодної компенсації з боку держави порушує справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання, а також не узгоджується із доктриною ultra vires та принципом належного врядування, що, в свою чергу, свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Оцінивши усі вищенаведені міркування у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність ознак недійсності спірних правочинів. За таких умов позов не може бути задоволений.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Отже, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, та порушив норми матеріального права, у зв`язку з чим зазначене рішення необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПрАТ "Укргазвидобуток" (вх. № 1462Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2025 у справі № 922/662/25 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2025 у справі № 922/662/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 02910108) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7; код ЄДРПОУ: 25635581) судовий збір у розмірі 14 534,40 грн. за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 10.09.2026.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко