Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №5/133-Б-10 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Справа № 5/133-Б-10

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2026 у справі №5/133-Б-10 (суддя Грамчук І.В.)

за заявою Приватного підприємства "Уманське Бюро Експертиз" (м.Умань.)

про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна” (с.Боришківці Кам`янець-Подільського району)

за участю представників:

апелянта - Щавінська Тетяна Анатоліївна (поза межами приміщення суду);

арбітражна керуюча - Коротка Алла Володимирівна (поза межами приміщення суду);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2010 порушено провадження у справі №5/133-Б-10 про визнання банкрутом Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна” с.Боришківці Кам`янець-Подільського району (ідентифікаційний код 32086272), яку призначено до розгляду у підготовчому засіданні із зобов`язанням боржника надати письмове пояснення на заяву про порушення справи про банкрутство, витребуванням бухгалтерського балансу підприємства на останню звітну дату, належно засвідчені копії установчих документів і Свідоцтва про державну реєстрацію.

Ухвалою від 27.12.2010 грошові вимоги ініціюючого кредитора – Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції, до боржника – Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна” визнано у сумі 822756,04 грн.

Введено строком на шість місяців процедуру розпорядження майном Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна” і розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чернецьку Аллу Анатоліївну.

Ухвалою від 18.04.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів, який є невід`ємною частиною даної ухвали та визнано, що грошові вимоги кредиторів до боржника – Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна” складають загалом суму 1193160,40 грн, з якої сума 1188345,72 грн є конкурсною заборгованістю, а сума 4814,68 грн складається із штрафів та пені.

Зокрема, по кредиторах:

першої черги – 80630 грн: заборгованість перед Першою Подільською фермерською кредитною спілкою м. Кам`янець-Подільський в сумі 80000 грн, а також витрати Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” м.Київ в особі Хмельницької обласної дирекції, пов`язані з публікацією оголошення в сумі 630 грн;

другої черги – 8927,48 грн: УПФУ у м.Кам`янці-Подільському та Кам`янець-Подільському районі у сумі 6691,84 грн; Кам`янець-Подільського районний центр зайнятості у сумі 2235,64 грн;

кредитори третьої черги відсутні;

четвертої черги – 1099418,24 грн: ТОВ “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка”с.Васищеве Харківського району Харківської області у сумі 18985,07 грн.; Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький у сумі 967613,85 грн; Першої Подільської фермерської кредитної спілки м.Кам`янець-Подільський в сумі 112819,32 грн;

кредитори п`ятої черги відсутні;

шостої черги: УПФУ у м. Кам`янці-Подільському та Кам`янець-Подільському районі у сумі 4814,68 грн.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2013 у справі відкрито ліквідаційну процедуру ПСП „Зоряна” строком до 5 червня 2014 року, призначивши ліквідатором Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна” арбітражного керуючого Чернецьку Аллу Анатоліївну.

Ухвалою від 08.02.2017 клопотання арбітражного керуючого Чернецької А.А. про дострокове припинення обов`язків ліквідатора в межах ліквідаційної процедури у справі №5/133-Б-10 задоволено.

Ухвалою від 02.08.2018 призначено арбітражного керуючого Григоренко Юрія Сергійовича ліквідатором Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна”.

Ухвалою від 25.10.2018 замінено кредитора АТ "Райффайзен банк Аваль" на Публічне акціонерне товариство "Вектор Банк".

Ухвалою від 25.07.2019 замінено кредитора ПАТ "Вектор Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

Ухвалою від 27.09.2019 замінено кредитора ГУ ДФС у Хмельницькій області на Головне управління ДПС у Хмельницькій області.

Ухвалою від 28.09.2020 замінено кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" на ТОВ "Фінансова компанія "Централ "Фінанс".

Ухвалою від 28.09.2020 замінено кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Централ "Фінанс" на ТОВ "Лідер А".

Ухвалою від 27.10.2022 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 127093,78 грн заборгованості (третя черга) та 49653,35 грн штрафних (фінансових) санкцій та пені (шоста черга).

Ухвалою від 01.12.2022 суд задовольнив клопотання кредиторів ТОВ “Лідер А” та Першої Подільської фермерської кредитної спілки м.Кам`янець-Подільський про відсторонення арбітражного керуючого Григоренка Ю.С. від виконання повноважень ліквідатора у справі №5/133-Б-10 в порядку ч.4 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою від 10.05.2023 Господарський суд Хмельницької області призначив арбітражну керуючу Коротку Аллу Володимирівну ліквідатором Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна”.

У подальшому ухвалою від 16 листопада 2023р. суд задовольнив клопотання (вх.№05-06/1286/23 від 15.11.2023) ліквідатора - арбітражного керуючого Короткої А.В. та клопотання зборів комітету кредиторів (вх. № 05-06/1288/23 від 16.11.2023) про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора Короткої А.В. до 8 лютого 2024р.

Ухвалою від 25.06.2024 замінено кредитора Кам`янець-Подільського районного центру зайнятості на Хмельницький обласний центр зайнятості.

Ухвалою від 24.07.2024 замінено кредитора ТОВ "Лідер А" на ПП "Уманське Бюро Експертиз".

Ухвалою від 23.06.2026 задоволено заяву (вх.№05-06/1215/26 від 05.05.2026) ТОВ "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" та визнано погашеними та виключено з реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка”, затверджені ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2012, в розмірі 18985,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2026 у справі №5/133-Б-10 задоволено клопотання ліквідатора - арбітражної керуючої Короткої А.В. затверджено звіт арбітражної керуючої Короткої А.В. про нарахування з 10.05.2023 по 30.09.2025 в сумі 653459,90 грн та виплату грошової винагороди та відшкодування понесених витрат при виконанні повноважень ліквідатора по справі №5/133-Б-10 на загальну суму 653459,90 грн, з яких: 650216,00 грн – основна грошова винагорода за період з 10.05.2023 по 30.09.2025, 3243,90 грн – витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням нею повноважень ліквідатора.

Стягнуто на користь арбітражної керуючої Короткої Алли Володимирівни основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора та витрати пов`язані з проведенням процедури:

- 93248,73 грн - з Першої Подільської фермерської кредитної спілки;

- 468138,67 грн - з ПП “Уманське Бюро Експертиз”;

- 1045,54 грн - з Хмельницького обласного центру зайнятості;

- 85472,55 грн - з Головного управління ДПС у Хмельницькій області;

- 5554,41 грн - з Головного управління ПФУ у Хмельницькій області.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апелянт, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012 та від 26.10.2021 у справі №4/42-Б(906/1210/20), наголошує, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого суд має враховувати не лише період здійснення ним повноважень ліквідатора, а й досліджувати, які саме фактичні дії були вчинені протягом ліквідаційної процедури та чи потребували такі дії саме такого часу. На переконання апелянта, оплаті підлягає фактично виконана робота, а не сам по собі період, протягом якого тривала ліквідаційна процедура.

ГУ ДПС у Хмельницькій області також вказує, що повноваження ліквідатора передбачають вчинення активних дій, спрямованих, зокрема, на проведення інвентаризації, дослідження фінансового та майнового стану боржника, виявлення його активів та вжиття інших заходів з метою задоволення вимог кредиторів. Тому, на думку скаржника, покладення на кредиторів обов`язку з оплати винагороди за період, у якому відповідні повноваження фактично не виконувалися, є необґрунтованим.

Окремо апелянт заперечує проти покладення обов`язку з оплати основної грошової винагороди ліквідатора безпосередньо на кредиторів. Посилаючись на положення ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, ГУ ДПС у Хмельницькій області зазначає, що Кодексом передбачено виплату основної винагороди арбітражного керуючого за рахунок авансованих коштів, коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, або коштів від продажу майна боржника, яке не перебуває у заставі, тоді як стягнення такої винагороди з кредиторів у разі відсутності активів боржника, на переконання скаржника, Кодексом прямо не передбачено.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що ГУ ДПС у Хмельницькій області є органом державної влади, діяльність якого здійснюється за рахунок бюджетного фінансування. На думку апелянта, покладення на контролюючий орган додаткового обов`язку зі сплати винагороди арбітражного керуючого створює додатковий фінансовий тягар для держави, особливо в умовах воєнного стану та обмеженості бюджетного фінансування. У зв`язку з цим скаржник посилається на особливий порядок здійснення казначейських платежів у період воєнного стану та зазначає про об`єктивну обмеженість можливості здійснення відповідних видатків.

З огляду на наведене ГУ ДПС у Хмельницькій області просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у затвердженні звіту арбітражної керуючої Короткої А.В. про нарахування за період з 10.05.2023 по 30.09.2025 грошової винагороди та відшкодування витрат на загальну суму 653459,90 грн, а також відмовити у стягненні з ГУ ДПС у Хмельницькій області 85472,55 грн основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних із проведенням ліквідаційної процедури.

04.08.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

17.08.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2026 у справі №5/133-Б-10. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.09.2026 об 15:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 02.09.2026 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві (вх.№7311/26 від 28.08.2026) арбітражна керуюча Коротка А.В. заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою, а підстави для скасування ухвали Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2026 - відсутніми. Зазначає, що комітетом кредиторів було схвалено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди і відшкодування витрат, а також звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс ПСП «Зоряна», при цьому ГУ ДПС у Хмельницькій області, будучи членом комітету кредиторів, участі у вирішенні цих питань не взяло.

Арбітражна керуюча наголошує, що з моменту її призначення ліквідатором ГУ ДПС у Хмельницькій області жодного разу не заявляло про її бездіяльність чи неналежне виконання повноважень, а в апеляційній скарзі не конкретизовано, які саме дії ліквідатора були вчинені неналежно або не вчинені взагалі та як це вплинуло на результати ліквідаційної процедури. Також зазначає, що у судовому засіданні 23.07.2026 представник ГУ ДПС у Хмельницькій області підтримав затвердження звіту ліквідатора про проведену роботу та не заперечував проти затвердження ліквідаційного балансу.

Заперечуючи проти доводів щодо розміру та джерел виплати винагороди, арбітражна керуюча зазначає, що винагорода ліквідатора визначається з урахуванням фактично виконаної роботи, однак не може бути меншою за три мінімальні заробітні плати за кожний місяць виконання повноважень. Відсутність у боржника майна чи коштів, на її думку, не може мати наслідком безоплатне виконання арбітражним керуючим своїх повноважень.

Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, арбітражна керуюча Коротка А.В. вказує, що за відсутності інших джерел фінансування витрати на оплату послуг ліквідатора можуть бути покладені на кредиторів пропорційно до розміру їх визнаних вимог. Невиявлення майна чи інших активів боржника саме по собі не позбавляє арбітражного керуючого права на оплату належно виконаної роботи.

Посилання апелянта на воєнний стан, обмеженість бюджетного фінансування та особливості казначейського обслуговування арбітражна керуюча Коротка А.В. вважає безпідставними, оскільки такі обставини не змінюють установленого законом порядку розподілу витрат у процедурі банкрутства та не нівелюють право арбітражного керуючого на винагороду

З огляду на викладене арбітражна керуюча Коротка А.В. просить залишити ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2026 у справі №5/133-Б-10 без змін, а апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області - без задоволення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 07.09.2026 представниця Головного управління ДПС у Хмельницькій області підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у затвердженні звіту арбітражної керуючої Короткої А.В. про нарахування за період з 10.05.2023 по 30.09.2025 грошової винагороди та відшкодування витрат на загальну суму 653459,90 грн, а також відмовити у стягненні з ГУ ДПС у Хмельницькій області 85472,55 грн основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних із проведенням ліквідаційної процедури.

Арбітражна керуюча Коротка А.В. заперечила проти доводів та вимог апелянта, надала пояснення по справі. Просила суд апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2026 у справі №5/133-Б-10 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Як передбачено статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч.1 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором (ч.6 ст.30 Кодексу).

Як вбачається з протокольного рішення комітету кредиторів, сформованого за результатами письмового опитування учасників, комітетом кредиторів: схвалено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі за виконання повноважень ліквідатора банкрута з 10.05.2023 по 30.09.2025 в розмірі 653459,90 грн; з яких 650216,00 грн основна грошова винагорода та 3243,90 грн витрати за період з 10.05.2023 по 30.09.2025

Як вбачається із вказаного звіту та матеріалів справи, фінансово-господарський стан підприємства характеризується ознаками стійкої неплатоспроможності, за наслідками інвентаризації майна підприємства встановлена відсутність будь-якого майна Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна”, що свідчить про відсутність можливості відновлення платоспроможності підприємства, нездійснення підприємством господарської діяльності та відсутність активів тощо.

Згідно з ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Як встановлено ч.4 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст.43 Конституції України.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, приписи статті 43 Конституції України та статей 30, 90 КУзПБ встановлюють, що здійснення арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відбувається виключно на платній основі, а своєчасне одержання грошової винагороди за працю є його конституційною гарантією.

Водночас розгляд господарським судом звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками відповідної процедури банкрутства (неплатоспроможності), загальним правилом, є обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі про банкрутство незалежно від підстав такого закриття.

Вирішення господарським судом питання щодо сплати винагороди арбітражному керуючому та відшкодування його витрат жодним чином не порушує імперативності норм частини першої статті 90 КУзПБ, якою встановлено підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а натомість є необхідною складовою процесу такого закриття.

За наявності підстав для повного чи часткового затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат господарський суд у судовому рішенні визначає також джерела покриття оплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого.

У разі ліквідації юридичної особи - боржника внаслідок закриття провадження у справі про банкрутство з підстави затвердження звіту ліквідатора й ліквідаційного балансу (пункт 7 частини першої статті 90 КУзПБ) і відсутності при цьому визначених статтею 30 цього Кодексу джерел фінансування послуг арбітражного керуючого та відшкодування його витрат ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат за підсумками ліквідаційної процедури.

За таких обставин, зважаючи на необхідність дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого та враховуючи принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на це правових підстав.

Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.01.2026 у справі №927/149/22, у постанові Великої палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011.

Разом з тим колегія суддів враховує, що при визначенні розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого оцінці підлягає не лише період виконання ним повноважень, а й обсяг фактично вчинених дій та обґрунтованість тривалості їх виконання.

Водночас зі звіту ліквідатора та матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду арбітражною керуючою здійснювалися заходи, спрямовані на проведення ліквідаційної процедури та встановлення майнового стану банкрута.

При цьому апелянтом не зазначено конкретного періоду, протягом якого ліквідатор не виконувала покладених на неї повноважень, не визначено конкретних дій, які нею не були вчинені або були вчинені несвоєчасно, а також не наведено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування ліквідаційної процедури з вини арбітражної керуючої. Доказів визнання дій чи бездіяльності ліквідатора неправомірними матеріали справи не містять.

Також, як свідчать матеріали справи, за час виконання повноважень ліквідатора ПСП «Зоряна» арбітражною керуючою Короткою А.В., Головне управління ДПС у Хмельницькій області жодного разу не заявляло про бездіяльність арбітражного керуючого або неналежне виконання повноважень.

При цьому, як убачається із затвердженого звіту, арбітражною керуючою Короткою А.В. за спірний період нараховано основну грошову винагороду саме виходячи з мінімального розміру, встановленого частиною другою статті 30 КУзПБ. Доказів нарахування винагороди у підвищеному розмірі або застосування іншого, не передбаченого законом способу її визначення матеріали справи не містять.

Отже, встановивши фактичне виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора протягом відповідного періоду, суд не вправі довільно визначати основну грошову винагороду за такий період у розмірі, меншому від установленої законом мінімальної межі.

Доводи скаржника щодо його статусу як органу державної влади, бюджетного фінансування, обмеженості бюджетних ресурсів в умовах воєнного стану та особливостей казначейського обслуговування не спростовують висновків місцевого господарського суду. Правовий статус кредитора та джерела його фінансування не є критеріями, від яких КУзПБ ставить у залежність визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого.

Враховуючи викладене суд першої інстанції правомірно затвердив звіт про нарахування з 10.05.2023 по 30.09.2025 в сумі 650216,00 грн та виплату грошової винагороди та відшкодування понесених витрат при виконанні повноважень ліквідатора на загальну суму 653459,90 грн, з яких: 650216,00 грн – основна грошова винагорода, 3243,90 грн – витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень ліквідатора Приватного сільськогосподарського підприємства „Зоряна” та стягнув на користь арбітражної керуючої - ліквідатора Короткої А.В. основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора та понесених витрат з кредиторів, пропорційно до розміру їх визнаних вимог.

Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано повною мірою.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дійшов правильного висновку по справі. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2026 у справі №5/133-Б-10 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства окремому касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Крейбух О.Г.