Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №910/87/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Справа№ 910/87/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,

представників сторін:

від позивача: Усачук О.І. (в залі суду);

від відповідача: Мартьянова Л.В. (в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 (повний текст складено 14.04.2025)

у справі № 910/87/25 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл»

до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення заборгованості у розмірі 1 222 331,82 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» (далі – Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – Компанія) 1 222 331,82 грн заборгованості.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на неналежне виконання Компанією зобов`язань за договором про надання послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою №0764-15011 від 14.04.2021 в частині оплати наданих послуг за період квітень-червень 2022 року.

Позиції учасників справи.

Заперечуючи проти позову, Компанія зазначає, що листом №01/3061 від 17.01.2025 Товариство було повідомлене про те, що питання щодо первинних документів, які містять дані по об`єктах з переліку електроустановок, які працюють не синхронно з ОЕС України, буде розглянуто після прийняття рішень Кабінетом Міністрів України та Ради національної безпеки та оборони України в частині врегулювання діяльності суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російської федерацією після 24.02.2022.

АТ «Херсонобленерго» листом №01-001280 від 01.06.2023 повідомило Компанії перелік об`єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. За отриманою від АТ «Херсонобленерго» інформацією щодо переліку електроустановок, які працюють не синхронно з ОЕС України у зв`язку з відсутністю приєднання до мереж оператора системи розподілу об`єкт виробництва Товариства, а саме ЕІС62W803196486758L міститься в зазначеному переліку та перебуває на тимчасово окупованій території. Відповідно, перевірити фактичну діяльність та реальні дані комерційного обліку за цим об`єктом на тимчасово окупованій території неможливо. Враховуючи зазначене, відпущена такими суб`єктами господарювання електрична енергія не може бути реалізована на жодному з сегментів ринку електричної енергії, а також не приймає участі у балансуванні ОЕС України. За результатами наради НКРЕКП внесені зміни до постанови НКРЕКП від 19.04.2024 №759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332», за якими підп. 5 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено в такій редакції: « 5) у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі – ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підп. 3 п. 2.5.2 глави 2.5 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 №311 (далі – ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підп. 6 п. 9.2.1 глави 9.2, а також п. 9.9.4 глави 9.9, п. 9.13.1 глави 9.13 та п. 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії.». Таким чином, станом на теперішній час питання обліку електричної енергії електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України додатково врегульовано постановою.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позов Товариства задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Компанії на користь Товариства заборгованість у розмірі 1 097 020,78 грн, 3% річних у розмірі 25 267,45 грн, інфляційні у розмірі 100 043,42 грн та судовий збір у розмірі 18 334,97 грн.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених Товариством вимог. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2025 у справі №910/19641/23.

Також суд встановив, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) №759 від 19.04.2024 було внесено зміни до постанови НКРЕКП «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332», за якими підп. 5 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено в такій редакції: « 5) у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі – ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі – ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії.». Однак цей нормативно-правовий акт був прийнятий після складання позивачем актів коригування від 22.02.2024 до актів приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022.

Суд, пославшись на ст. 58 Конституції України, зазначив, що у даному випадку не йдеться про пом`якшення або скасування відповідальності, тому постанова НКРЕКП від 19.04.2024 №759 не може застосовуватися до правовідносин, які мали місце до її прийняття, і не взяв до уваги заперечення відповідача в цій частині.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025, Компанія звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариства в повному обсязі. Стягнути з Товариства на користь Компанії всі судові витрати.

В апеляційній скарзі Компанія вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим. На думку апелянта, суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи; не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; суд порушив норми процесуального та неправильно застосував норми матеріального права.

Скаржник зазначає, що з моменту отримання від оператора системи розподілу (АТ «Херсонобленерго») інформації щодо електроустановки ТОВ «Ренджи Ізмаїл», яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються. Станом на теперішній час питання обліку електричної енергії електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України додатково врегульовано постановою НКРЕКП від 19.04.2024 №759, підставою прийняття якого стали, зокрема, лист АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023, протокол НКРЕКП № 48 та ін.

Так, АТ «Херсонобленерго» листом від 01.06.2023 № 01-001280 надало перелік об`єктів виробників, що працюють несинхронно з ОЕС України, до якого входить Товариство, із зазначенням, що на теперішній час частина Херсонської області, а саме її лівобережна частина є тимчасово окупованою збройними силами Російської Федерації. Електричний зв`язок між тимчасово окупованою та деокупованою частинами Херсонської області відсутній, ЛЕП, які забезпечували цій зв`язок, зруйновані. Чіткої дати виникнення зникнення електричного зв`язку наразі встановити неможливо, але згідно з даними ПАТ «Укргідроенерго» це 00:00 12.11.2022 ... Таким чином, АТ «Херсонобленерго», спираючись на наведену вище інформацію, робить висновок, що усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частини Херсонської області, а також об`єкти електроенергетики, які розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022.

Питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі / розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023, що підтверджується протоколом №48-п. В межах наради представників ОСП, ДП «Гарантований Покупець» та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована Протоколом від 03.07.2023 №48-п, Регулятор надав роз`яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі / розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, для подальшого врахування в роботі. Відповідно до зазначеного роз`яснення Регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.

Постановою НКРЕКП 19.04.2024 №759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» підпункт 5 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено в такій редакції: « 5) у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі - ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі – ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії».

Компанія зазначає, що за отриманою від АТ «Херсонобленерго» інформацією щодо переліку електроустановок, які працюють несинхронно з ОЕС України у зв`язку з відсутністю приєднання до мереж оператора системи розподілу, об`єкт виробництва Товариства, а саме ЕІС62W803196486758L міститься в зазначеному переліку та перебуває на тимчасово окупованій території. Відповідно, перевірити фактичну діяльність та реальні данні комерційного обліку за цим об`єктом на тимчасово окупованій території неможливо. Враховуючи зазначене, електрична енергія, відпущена такими суб`єктами господарювання, не може бути реалізована на жодному із сегментів ринку електричної енергії, а також не бере участі у балансуванні ОЕС України. Таким чином, станом на теперішній час питання обліку електричної енергії електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, додатково врегульовано постановою НКРЕКП від 19.04.2024 №759.

Отже на момент отримання актів коригування до актів ППВДЕ від Товариства у Компанії відсутні підстави для їх узгодження та підписання. У зв`язку із зазначеним, розгляд питання щодо первинних документів, які містять дані по об`єктах з переліку електроустановок, які працюють несинхронно з ОЕС України, не здійснюється.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/87/25 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 до надходження матеріалів справи №910/87/25.

15.05.2025 матеріали справи №910/87/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 апеляційну скаргу Компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/87/25 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/87/25. Розгляд справи призначено на 25.06.2025.

У розгляді справи неодноразово оголошувалась перерва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 провадження у справі №910/87/25 зупинено до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/5633/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 на задоволення відповідного клопотання Товариства поновлено апеляційне провадження у справі №910/87/25. Розгляд справи призначено на 29.06.2026.

29.06.2026 та 10.08.2026 у судовому засіданні оголошувалася перерва у розгляді справи до 10.08.2026 та до 07.09.2026 на підставі ст. 216 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог Компанії заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін як законне та обґрунтоване.

Позивач акцентує увагу суду на тому, що за текстом відзиву на позовну заяву Компанія підтверджує, що «в квітні, травні, червні 2022 року ТОВ «РЕНДЖИ ІЗМАЇЛ» надавало послуги зі зменшення навантаження, про що було з обох сторін підписано відповідні акти приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження згідно з Договором від 14.04.2021 року № 0764-15011» та зауважує, що у цьому випадку не здійснюється коригування обсягу відпущеної електроенергії протягом квітня-червня 2022 року, а є лише зміна розміру ставки «зеленого» тарифу щодо прийнятних, підписаних та оплачених актів за вказаний період. Зокрема, внаслідок прийняття постанови НКРЕКП №2057 від 03.11.2023 змінюється лише розмір ставки «зеленого» тарифу, обсяг відпущеної електроенергії протягом квітня-червня 2022 року є незмінним, він погоджений сторонами в актах купівлі-продажу за квітень від 30.04.2022, за травень від 31.05.2022, за червень від 30.06.2022.

Також Товариство надало додаткові пояснення з цього ж питання, у яких, крім міркувань щодо постанови Верховного Суду у справі №908/1162/23, на яку посилалась Компанія в апеляційній скарзі, зазначило, що правовідносини у названій справі та у справі №910/87/25 не є подібними.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Товариство є виробником електричної енергії та здійснює господарську діяльність із виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (енергії сонця) на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої на підставі постанови НКРЕКП №1348 від 05.07.2019. Постановою НКРЕКП №60 від 24.01.2017 Товариству встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01.01.2030.

Компанія листом вих. №01/15322 від 15.04.2021 повідомила Товариству ЕІС-62Х071055938420Е про приєднання до умов договору його одиниць відпуску EIC-62W093383640100E, 62W977306346537P, 62W803196486758L в якості надавача послуги зі зменшення навантаження; ідентифікатор договору – №0764-15011 від 14.04.2021, дата акцептування – 14.04.2021; дата внесення до реєстру ППВДЕ – 16.04.2021.

Отже, 14.04.2021 сторони уклали договір про надання послуги зі зменшення навантаження №0764-15011 в редакції, наведеній у додатку 11 до Правил ринку.

Згідно з п. 2.2 договору вартість наданих послуг за цим договором визначається як добуток обсягу невідпущеної електричної енергії в результаті виконання команди ОСП на зменшення навантаження за цим договором та встановленого для одиниці відпуску ППВДЕ «зеленого» тарифу або аукціонної ціни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору під час ведення розрахунків за цим договором сторони керуються Правилами ринку та Порядком надання послуги зі зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, що є додатком 9 до Правил ринку.

За підсумками місяця ППВДЕ на основі даних, сформованих у СКО за відповідний розрахунковий період, складає та направляє ОСП протягом 7 календарних днів після закінчення розрахункового періоду 2 примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі послуги із зменшення навантаження (далі – акт наданих послуг), рахунок на сплату послуги із зменшення навантаження та розрахунок обсягу не відпущеної електричної енергії ППВДЕ в результаті виконання команди диспетчера на зменшення навантаження, що є додатком до акта наданих послуг (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4 договору у разі відсутності зауважень до оформленого розрахунку обсягу невідпущеної електричної енергії та акта наданих послуг ОСП повертає ППВДЕ один примірник підписаного зі своєї сторони акта наданих послуг або направляє відмову від його підписання з відповідним зауваженнями, що мають бути усунені.

ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, після підписання акта наданих послуг шляхом перерахування на поточний рахунок ППВДЕ грошових коштів в обсязі, що відповідає розміру вартості наданих послуг таким ППВДЕ протягом розрахункового місяця. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ за послугу в порядку, передбаченому Правилами ринку (п. 3.5 договору).

У разі несвоєчасного повернення сторонами відповідних направлених актів такі акти вважаються підписаними стороною-одержувачем у запропонованій редакції (п. 3.9 договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору ОСП зобов`язаний здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату вартості послуги зі зменшення навантаження, наданої ППВДЕ на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором.

На виконання умов договору №0764-15011 від 14.04.2021 Товариство надало, а Компанія у свою чергу прийняла послуги зі зменшення навантаження за період квітень–червень 2022 року, про що сторони підписали акти приймання-передачі наданих послуг зі зменшення навантаження від 30.04.2022 на суму 4 098 120,17 грн (сумарний обсяг послуги 845 228 кВт*год), від 31.05.2022 на суму 8 299 939,13 грн (сумарний обсяг послуги 1 709 116 кВт*год), від 30.06.2022 на суму 3 440 972,77 грн ((сумарний обсяг послуги 695 437 кВт*год)), а всього на суму 15 839 032,07 грн та здійснив плату за надані послуги у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Постановою НКРЕКП №2057 від 03.11.2023 «Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» установлено на 2 квартал 2022 року «зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва згідно з додатком.

Згідно з п. 99 Додатку для Товариства СЕС Херсонська обл., СЕС «Суворова-2» встановлено на 2 квартал 2022 року «зелений» тариф у розмірі 420,25 грн, надбавку у розмірі 21,01 грн, «зелений» тариф з урахуванням надбавки у розмірі 441,26 грн.

Згідно з п. 460 Додатку для Товариства СЕС Одеська обл. встановлено на 2 квартал 2022 року «зелений» тариф у розмірі 447,37 грн.

Листами №2949 від 22.02.2024, №3037 від 25.04.2024, №3189 від 27.09.2024, №3190 від 27.09.2024, №3191 від 27.09.2024 Товариство направило на адресу Компанії акти коригування від 22.02.2024 на суму 283 835,29 грн, від 25.04.2024 на суму 283 835,29 грн, від 27.09.2024 на суму 130 344,40 грн, від 30.04.2024 на суму 33 114,35 грн, від 27.09.2024 на суму 120 376,56 грн до акта від 30.04.2022 приймання-передачі наданих послуг зі зменшення навантаження, рахунки на оплату, підписані електронним підписом уповноваженого представника Товариства.

Листами №2950 від 22.02.2024, №3038 від 25.04.2024, №3192 від 27.09.2024, №3193 від 27.09.2024, №3194 від 27.09.2024 Товариство надіслало Компанії акти коригування від 22.02.2024 на суму 574 853,89 грн, від 25.04.2024 на суму 574 853,89 грн, від 27.09.2024 на суму 246 151,00 грн, від 27.09.2024 на суму 246 151,00 грн, від 27.09.2024 на суму 70 280,81 грн, від 27.09.2024 на суму 258 422,08 грн до акта від 31.05.2022 приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження, рахунки на оплату, підписані електронним підписом уповноваженого представника Товариства.

Листами №2951 від 22.02.2024, №3039 від 25.04.2024, №3197 від 27.09.2024, №3196 від 27.09.2024, №3195 від 27.09.2024 Товариство направило Компанії акти коригування від 22.02.2024 на суму в розмірі 238 331,77 грн, від 25.04.2024 на суму в розмірі 238 331,77 грн, від 27.09.2024 на суму в розмірі 166 759,85 грн, від 27.09.2024 на суму в розмірі 53 047,54 грн, від 27.09.2024 на суму в розмірі 70 280,81 грн, від 27.09.2024 на суму в розмірі 18 524,41 грн до акта від 30.06.2022 приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження, рахунки на оплату, підписані електронним підписом уповноваженого представника Товариства.

Товариство зазначає, що Компанія не надала зауважень до актів коригувань та не здійснила повну оплату за надані послуги. За доводами Товариства, заборгованість Компанії складає 1 097 020,95 грн, на яку здійснило нарахування інфляційних (100 043,42 грн) та 3% річних (25 267,45 грн).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно зі ст. 1 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

розрахунки на ринку електричної енергії - процес виконання взаємних фінансових вимог та зобов`язань учасників ринку за договорами купівлі-продажу електричної енергії і послуг, що надаються на ринку електричної енергії, у тому числі шляхом неттінгу та за рахунок відповідних фінансових гарантій;

комерційний облік електричної енергії – сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;

оператор системи передачі – юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

операційна безпека – спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу функціонувати в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, що характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти і стійкості;

учасник ринку електричної енергії (далі – учасник ринку) – виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс. Оператор системи передачі для забезпечення операційної безпеки має право за межами балансуючого ринку придбавати послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною.

Вартість послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, наданої в результаті виконання команди оператора системи передачі, дорівнює вартості електричної енергії, не відпущеної таким виробником за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною.

Розрахунок обсягу не відпущеної виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, електричної енергії в результаті виконання команд оператора системи передачі здійснюється відповідно до затвердженої Регулятором методики, що є невід`ємною частиною правил ринку. Така методика повинна ґрунтуватися на об`єктивних показниках виробництва електричної енергії на відповідних об`єктах електроенергетики. Порядок надання послуг зі зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, визначається правилами ринку.

Статтею 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами.

Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок надання послуг із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в ОЕС України.

За визначенням Правил ринку послуга із зменшення навантаження – послуга із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою, надана в результаті виконання команди оператора системи передачі; ОСП – оператор системи передачі; ППВДЕ – постачальник послуг із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою.

Згідно з п. 4.18.11 Правил ринку ОСП за межами балансуючого ринку має право видавати команди на зменшення навантаження ППВДЕ. Диспетчерська команда на зменшення навантаження ППВДЕ, крім випадків видачі такої команди при системних обмеженнях, які є наслідком дії обставин непереборної сили, є прийняттям пропозиції (заявки) виробника на надання послуги із зменшення навантаження.

Вартість послуги із зменшення навантаження, наданої в результаті виконання команди ОСП, дорівнює вартості електричної енергії, не відпущеної таким виробником за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною.

Розрахунок обсягу невідпущеної ВДЕ з підтримкою електричної енергії в результаті виконання команд ОСП здійснюється відповідно до затвердженої Регулятором Методики розрахунку обсягу не відпущеної електричної енергії виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, у результаті виконання команд оператора системи передачі, що є додатком 8 до цих Правил. Порядок надання послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою визначається додатком 9 до цих Правил (п. 4.18.12 Правил ринку).

Розділом 7.4 Виставлення рахунків за послугу із зменшення навантаження Правил ринку встановлено таке.

7.4.1. ППВДЕ щомісячно, у разі надання ОСП послуги із зменшення навантаження протягом розрахункового місяця, надсилає Акт приймання-передачі послуги із зменшення навантаження із зазначенням розрахованої вартості наданої послуги за результатом виконання команди диспетчера на зменшення навантаження.

7.4.2. Платіжні документи мають містити окремо інформацію щодо розрахованого обсягу не відпущеної електричної енергії та "зеленого" тарифу або аукціонної ціни відповідної одиниці відпуску ППВДЕ.

Платіжні документи мають містити окремо інформацію щодо обсягу відхилення у разі невідповідності виконання команди диспетчера та "зеленого" тарифу або аукціонної ціни відповідної одиниці відпуску ППВДЕ.

7.4.3 ППВДЕ у строк протягом 7 календарних днів після закінчення розрахункового періоду надає у двох примірниках Акт приймання-передачі послуг із зменшення навантаження для перевірки ОСП.

ОСП здійснює перевірку наданих документів протягом 3 робочих днів та повертає ППВДЕ підписаний зі своєї сторони Акт приймання-передачі послуг із зменшення навантаження або направляє відмову від його підписання з відповідними зауваженнями, що мають бути врегульовані.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір у цій справі, врахував висновки Верховного Суду у постанові від 12.02.2025 у справі №910/19641/23.

Водночас Об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у cправі №916/5633/23 відступила від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №910/19641/23, щодо застосування ч. 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 10.2 Порядку № 641.

У постанові від 20.03.2026 у cправі №916/5633/23 (за позовом ДП «Гарантований покупець» до ТОВ «Фрі-Енерджи» про стягнення переплати за придбану у квітні, травні та І декаді червня 2023 року електричну енергію, оскільки відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку у ці розрахункові місяці Відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії і відповідні показники встановлені на рівні « 0») Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що Протокол НКРЕКП від 03.07.2023 №48-П підлягає застосуванню до спірних відносин як акт рекомендаційного характеру і яким було перебачено:

1) Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі;

2) Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.

Об`єднана палата також зазначила, що лист оператора системи розподілу про те, що об`єкти генерації ВДЕ (за наданим переліком) знаходяться на тимчасово окупованій території, та про втрату електричного зв`язку мереж, що перебувають в зоні відповідальності оператора системи розподілу, з неокупованою територією певної області та суміжними областями на неокупованих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями, є достатнім доказом того, що електроенергія не передавалася в об`єднану систему України, а отже є достатньою підставою для коригування даних комерційного обліку та встановлення показників "0" поряд із відповідним протоколом НКРЕКП.

Об`єднана палата відступила від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №910/19641/23, щодо застосування ч. 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 10.2 Порядку № 641 та зазначила, що постанові від 12.02.2025 у справі №910/19641/23 Верховний Суд відхилив посилання скаржника на постанову НКРЕКП від 19.04.2024 №759, яка встановлює, що у разі відсутності доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електроустановок, розташованих на тимчасово окупованих територіях та які працюють несинхронно з ОЕС України, дані комерційного обліку визначаються на рівні нуль, зазначивши, що нормативно-правовий акт, на який посилається позивач, був фактично прийнятий майже через рік після того, як були здійснені коригування даних комерційного обліку та встановлені показники "0".

Водночас Суд зауважив, що такий підхід не повною мірою враховує системний характер правового регулювання відносин у сфері комерційного обліку електричної енергії та механізм формування і уточнення відповідних даних.

Факт подальшого нормативного уточнення певного механізму правового регулювання не може розглядатися як безумовне свідчення відсутності відповідної можливості у попередньому регулюванні, якщо така можливість випливає із змісту правових норм, що діяли на момент спірних відносин.

Постанова НКРЕКП від 19.04.2024 №759 фактично конкретизувала окремі випадки застосування механізмів комерційного обліку, однак не запровадила принципово нового підходу до визначення або уточнення даних комерційного обліку.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що можливість коригування даних комерційного обліку, у т. ч. шляхом визначення відповідних обсягів електричної енергії на рівні "0" існувала і до прийняття постанови НКРЕКП від 19.04.2024 №759.

Вирішуючи питання щодо подібності правовідносин у названих вище справах, апеляційний суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, згідно з яким для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші – додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація висновків Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини" полягає у тому, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Суд зазначає, що у випадку, коли об`єкт відновлюваної енергетики (ВДЕ) виступає в ролі постачальника послуг зі зменшення навантаження (ППВДЕ), взаємини з ОСП (НЕК «Укренерго») переходять у площину надання комерційної послуги на балансуючому ринку. У цій частині відносин ОСП діє як замовник, контролер та безпосередній платник за енергію, що не передана в мережу.

Водночас у справі №910/19641/23 Гарантований покупець заявив до стягнення з Товариства надлишково сплачених коштів за куплену ним у Товариства у квітні, травні та І декаді червня 2023 року електричну енергію, оскільки згідно з оновленими АКО даними комерційного обліку показники фактично відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями продавця (ТОВ "Ренджи Ізмаїл") було встановлено на рівні "0" МВт*год.

У справі №910/19641/23 колегія суддів вважала, що до предмету спору та предмету доказування у вказаній справі входить необхідність на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів встановлення чи спростування правомірності зміни фактичної вартості проданої електроенергії при подальшій зміні показників обліку на "0", оскільки об`єкти Товариство, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської області, працюють несинхронно з ОЕС України, починаючи з 00:00 12.11.2022.

Водночас у справі №910/87/25 розглядається вимога Товариства про стягнення з Компанії плати за надані Товариством послуги зі зменшення навантаження за період квітень-червень 2022 року.

Проти її задоволення Товариство заперечує та зазначає, що АТ «Херсонобленерго» листом від 01.06.2023 №01-001280 повідомило Компанії перелік об`єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України; за інформацією, отриманою від АТ «Херсонобленерго» щодо переліку електроустановок, які працюють несинхронно з ОЕС України у зв`язку з відсутністю приєднання до мереж оператора системи розподілу об`єкт виробництва ТОВ «Ренджи Ізмаїл», а саме ЕІС62W803196486758L міститься в зазначеному переліку та перебуває на тимчасово окупованій території. Відповідно, перевірити фактичну діяльність та реальні данні комерційного обліку за цим об`єктом на тимчасово окупованій території неможливо.

Товариство також зазначає, що 03.07.2023 відбулася нарада НКРЕКП щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів систем передачі / розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України. Стороною наради від НКРЕКП було зазначено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії, електроустановки яких не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, не здійснюють фізичний відпуск електричної енергії в мережі ОЕС України. Електрична енергія, вироблена такими електроустановками, фізично не може бути передана, розподілена та спожита ОЕС України. Враховуючи зазначене, електрична енергія, відпущена такими суб`єктами господарювання, не може бути реалізована на жодному з сегментів ринку електричної енергії, а також не приймає участі у балансуванні ОЕС України. Станом на теперішній час питання обліку електричної енергії електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України додатково врегульовано постановою НКРЕКП від 19.04.2024 №759.

Компанія робить висновок, що на момент отримання актів коригування до актів ППВДЕ від Товариства у Компанії відсутні підстави для їх узгодження та підписання. У зв`язку із зазначеним вище розгляд питання щодо первинних документів, які містять дані по об`єктах з переліку електроустановок, які працюють несинхронно з ОЕС України, не здійснюється.

Суд встановив, що листом №01-001280 від 01.06.2023 АТ «Херсонобленерго» повідомило що на теперішній час частина Херсонської області, а саме її лівобережна частина, є тимчасово окупованою збройними силами Російської Федерації. Електричний зв`язок між тимчасово окупованою та деокупованою частиною Херсонської області відсутній, ЛЕП які забезпечували цей зв`язок, зруйновані. Чіткої дати виникнення зникнення електричного зв`язку наразі встановити неможливо, але згідно за даними ПрАТ «Укргідроенерго» це 00:00 12.11.2022. Частина тимчасово окупованої Миколаївської та Запорізької областей, що межують з тимчасово окупованою територією Херсонської області не мають електричного зв`язку з деокупованою частиною Миколаївської області. За інформацією АТ «Запоріжжяобленерго» частина тимчасово окупованої Запорізької області, що межує з частиною тимчасово окупованою частиною Херсонської області, не має електричного зв`язку з деокупованою частиною Запорізької області. За інформацією, якою володіє АТ «Херсонобленерго», тимчасово окупована частина Херсонської області з 04.09.2022 була заживлена з території тимчасово окупованої АР Крим по ПЛ-330кВ «Джанкойська – Каховська-330» та «Островська – Каховська-330». Таким чином, АТ «Херсонобленерго», спираючись на наведену вище інформацію, робить висновок, що усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської області, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022. До переліку об`єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частини Херсонської області, включено учасника ринку Товариство, ЕІС код Х-типу 62Х071055938420Е, ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV18579G472478.

Суд також встановив, що на виконання умов договору Товариство надало, а Компанія у свою чергу прийняла послуги зі зменшення навантаження за період квітень-червень 2022 року (акти приймання-передачі наданих послуг зі зменшення навантаження від 30.04.2022 на суму 4 098 120,17 грн, від 31.05.2022 на суму 8 299 939,13 грн, від 30.06.2022 на суму 3 440 972,77 грн, а всього на суму 15 839 032,07 грн), тобто період надання послуг (квітень-червень 2022 року) та підписання первісних актів приймання-передачі наданих послуг (30.04.2022, 31.05.2022, 30.06.2022) передує даті, визначеній у листі АТ «Харківобленерго» як такій, з якої усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської області (в т. ч. Товариства), працюють несинхронно з ОЕС України (12.11.2022).

Наявні у матеріалах справи акти приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження та акти коригування до них свідчать, що сумарний обсяг послуги (обсяг непереданої електричної енергії, тобто зменшеного навантаження), прийнятий Компанією у первісно підписаних актах, у актах коригування не змінився, однак змінилася вартість послуг у зв`язку з прийняттям НКРЕКП постанови №2057 від 03.11.2023 «Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання».

Так, сумарний обсяг послуги за квітень 2022 року як у первісно підписаному сторонами акті, так і у акті коригування лишився незмінним – 845 228 кВт*год, однак змінилася вартість з 4 098 120,17 грн до 4 381 955,46 грн (різниця – 283 835,29 грн).

Сумарний обсяг послуги за травень 2022 року як у первісно підписаному сторонами акті, так і у акті коригування лишився незмінним – 1 709 116 кВт*год, однак змінилася вартість з 8 299 939,13 грн до 8 874 793,02 грн (різниця – 574 853,89 грн).

Сумарний обсяг послуги за червень 2022 року як у первісно підписаному сторонами акті, так і у акті коригування лишився незмінним – 695 437 кВт*год, однак змінилася вартість з 3 440 972,77 грн до 3 679 304,54 грн (різниця – 238 331,77 грн).

Тобто у цьому випадку йдеться не про зміну актами коригування даних комерційного обліку, зокрема, шляхом визначення інших обсягів електричної енергії, а йдеться про зміну вартості послуг.

Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин у їх сукупності правовідносини у справі №910/19641/23 та у справі, що розглядається, не є подібними, а висновки Верховного Суду у постанові від 12.02.2025 у справі №910/19641/23 не є застосовними.

Суд встановив, що первісно прийняті послуги на суму 15 839 032,07 грн Компанія оплатила у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Товариство зазначає, що Компанія не надала зауважень до актів коригувань та не здійснила повну оплату за надані послуги. За доводами Товариства, заборгованість Компанії складає 1 097 020,95 грн (283 835,29 грн + 574 853,89 грн + 238 331,77 грн).

За умовами п. 3.4, 3.9 договору у разі відсутності зауважень до оформленого розрахунку обсягу невідпущеної електричної енергії та акта наданих послуг ОСП повертає ППВДЕ один примірник підписаного зі своєї сторони акта наданих послуг або направляє відмову від його підписання з відповідним зауваженнями, що мають бути усунені. У разі несвоєчасного повернення сторонами відповідних направлених актів, такі акти вважаються підписаними стороною – одержувачем у запропонованій редакції.

У матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження наявності зауважень Компанії до оформленого розрахунку обсягу не відпущеної електричної енергії та актів коригування до актів приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження від 30.04.2021, від 31.05.2021, від 30.06.2021 й направлення на адресу Товариства відмови від підписання актів коригування до вказаних актів з відповідним зауваженнями, що мають бути усунені.

Отже, акти коригування до актів приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження від 30.04.2021, від 31.05.2021, від 30.06.2021 вважаються підписаними Компанією у запропонованій Товариством редакції.

Суд відзначає, що Компанія не наводить доводів, за яких вона не погоджується з коригуванням вартості наданих їй послуг, здійсненим Товариством у зв`язку з прийняттям НКРЕКП постанови №2057 від 03.11.2023 «Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання».

За умовами п. 3.5 Договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, після підписання акта наданих послуг шляхом перерахування на поточний рахунок ППВДЕ грошових коштів в обсязі, що відповідає розміру вартості наданих послуг таким ППВДЕ протягом розрахункового місяця. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППВДЕ за послугу в порядку, передбаченому Правилами ринку.

Суд встановив, що 23.02.2024 Товариство надіслало на адресу Компанії акти коригування до актів приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022.

Отже, з огляду на умови п. 3.5 договору обов`язок Компанії з оплати наданих й прийнятих послуг на загальну суму в розмірі 1 097 020,95 грн настав 20.03.2024.

Докази сплати заборгованості у розмірі 1 097 020,95 грн у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені у справі обставини у їх сукупності та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги Товариства про стягнення з Компанії 1 097 020,95 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Товариство також заявило до стягнення з Компанії 100 043,42 грн інфляційних нарахувань та 25 267,45 грн 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за період з 21.03.2024-26.12.2024.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 виснувала, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Перевіривши наданий Товариством розрахунок, колегія суддів вважає його вірним, до стягнення з Компанії підлягають 100 043,42 грн інфляційних нарахувань та 25 267,45 грн 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за період 21.03.2024– 26.12.2024.

У цьому висновку суд враховує, що інфляційні нарахування за період 21.03.2024– 26.12.2024 складають 116 802,32 грн, однак станом на дату подання Товариством позовної заяви (31.12.2024) офіційний індекс інфляції на грудень 2024 року не був відомий та був повідомлений Державною службою статистики України 14.01.2025. Тому офіційний індекс інфляції на грудень 2024 року не був та не міг бути врахований у наданому Товариством розрахунку, який за таких обставин є арифметично вірним.

Колегія суддів зазначає, що перевірка розрахунку здійснена за допомогою інструменту «Калькулятори» системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», що є усталеною практикою, зокрема, підтвердженою у постановах Верховного Суду від 26.03.2026 у справі №910/13499/24, від 25.11.2025 у справі №910/11325/23, від 01.07.2025 у справі №910/18308/21, від 05.06.2024 у справі №921/403/22, від 05.12.2023 у справі №921/481/22, від 19.09.2019 у справі №905/106/19 та ін).

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, вимога Товариства про стягнення інфляційних підлягає задоволенню саме у заявленому позивачем розмірі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/87/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/87/25 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 9.09.2026.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова