Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №910/410/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. Справа№ 910/410/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаратова Ю.А.

суддів: Бестаченко О.Л.

Скрипки І.М.

При секретарі судового засідання Кафлановій А.С.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 06.08.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 (повний текст складено 10.04.2026)

у справі № 910/410/26 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРК ІНВЕСТ”

про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 8 446 645,21 грн

в с т а н о в и в :

Історія справи.

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК ІНВЕСТ» про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 8 446 645,21 грн

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,3533 га (кадастровий номер 8000000000:85:371:0026) на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15 у Подільському районі міста Києва за період з 03.11.2023 до 31.12.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 відкрито провадження у справі № 910/410/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.02.2026.

13.03.2026 через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 призначено у справі № 910/410/26 судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

На вирішення експерта поставлено такі питання:

- Чи відповідає нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:371:0026, виконана 02.02.2024 року, згідно з витягом №НВ-9919514632024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо ні, то зазначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:371:0026 станом на 02.02.2024 року.

- Чи відповідає нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:371:0026, виконана 18.11.2025 року, згідно з витягом №НВ-9986324132025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо ні, то зазначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:371:0026 станом на 18.11.2025 року.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Ухвалу та матеріали справи № 910/410/26 надіслано Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

Повідомлено сторони про необхідність надання об`єктів та матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, безпосередньо до експертної установи. Докази надання до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз матеріалів для експертного дослідження у встановленому порядку направити до Господарського суду міста Києва.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК ІНВЕСТ» (03067, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГАРМАТНА, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 35946820) попередньо оплатити вартість експертизи, докази чого надати в судове засідання після поновлення провадження у справі.

Провадження у справі № 910/410/26 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Призначаючи у справі № 910/410/26 судову оціночно-земельну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що:

- основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України;

- у зв`язку із значним збільшенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період менше місяця, а саме з 16 599 797,23 грн 19.01.2024 до 82 998 986,13 грн 02.02.2024, суд першої інстанції дійшов висновку, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- матеріали справи містять належні докази оцінки землі за весь спірний період, зокрема:

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.11.2025 № НВ-9986324132025, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:371:0026 на 2025 рік становить 92 955 968,85 грн.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 02.02.2024 № НВ-9919514632024, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:371:0026 з 01.02.2024 (дата внесення відомостей до Державного земельного кадастру цільового призначення « 03.10») становить 82 998 986,13 грн.

Згідно з даними Державного земельного кадастру, в межах надання адміністративної послуги на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:371:0026 за період 2023-2024 роки надано витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: від 12.07.2023 № НВ-9924133242023, від 28.12.2023 № НВ-9934821922023 нормативна грошова оцінка вищезазначеної земельної ділянки згідно з якими становила 15 794 288,51 грн.

Позиція ТОВ «ТРК ІНВЕСТ» щодо апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, погоджуючись з мотивами оскаржуваної ухвали, просив останню залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач, серед іншого, зазначав, що:

- ТОВ «ТРК ІНВЕСТ» ставить під сумнів достовірність доказів, які були надані позивачем на обґрунтування заявлених ним позовних вимог, а саме правильність розрахунку НГО згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 02.02.2024 № НВ-9919514632024 та Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.11.2025 № НВ-9986324132025, оскільки вартість земельної ділянки істотно збільшилась протягом короткого проміжку часу;

- експертиза, призначена судом у даній справі, призначена не для заміни поданих Позивачем доказів, а для перевірки правильності їх формування та відповідності нормативним актам. Такий підхід суду першої інстанції до розгляду справи цілком відповідає завданню господарського судочинства, яке закріплене у статті 2 ГПК України;

- долучені до справи витяги сформовані автоматично, у них не наведено жодних коефіцієнтів, на підставі яких їх здійснено, і відповідно, арифметичного розрахунку не наведено. При цьому, вказані витяги не містять і інформації, на підставі чого відбулось таке збільшення, не міститься коефіцієнтів, які мають вирішальне значення: економіко-планувальної зони, локальних коефіцієнтів, коефіцієнтів функціонального використання. Технічний розрахунок також позивачем не наведено у вказаних витягах;

- посилання позивача на те, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку є належним та допустимим доказом, саме по собі не спростовує обґрунтованих сумнівів Відповідача щодо достовірності зазначеної у ньому суми НГО та правильності застосованих під час її визначення вихідних даних і коефіцієнтів;

- за проміжок часу лише у 14 календарних днів вартісний показник НГО збільшився приблизно на 66,4 млн. грн. Таке істотне та стрімке збільшення не може залишатися без перевірки, оскільки саме показник НГО покладений Позивачем в основу розрахунку заявлених до стягнення позовних вимог (у розмірі 8 446 645,21 грн);

- позивач не зазначив конкретних числових значень коефіцієнтів, фактично застосованих щодо спірної земельної ділянки станом на кожну з відповідних дат, не здійснив підстановку цих значень у формулу та не навів арифметичного розрахунку, результатом якого є сума НГО у розмірі 82 998 986,13 грн. (станом на 02.02.2024);

- призначення експертизи не спрямоване на спростування законодавчо визначеного статусу витягу як доказу або на заміну цього доказу іншим документом. Метою експертизи є перевірка правильності формування відомостей, зазначених у витягах, достовірності визначеної в них НГО та відповідності проведеного розрахунку вимогам спеціального законодавства і методології оцінки земель, особливо зважаючи на великі сумніві коректності формування такого витягу, зважаючи на стрімке протягом вкрай незначного проміжку часу збільшення нормативної грошової оцінки однієї й тієї самої земельної ділянки із 16 599 797,23 грн станом на 19.01.2024 до 82 998 986,13 грн станом на 02.02.2024.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга Київської міської ради зареєстрована судом 20.04.2026 за вх. № 09.1.04.1/2515/26.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/410/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

27.04.2026 року суддями Північного апеляційного господарського суду Барсук М.А., Кропивною Л.В., Пономаренко Є.Ю. заявлено про самовідвід по справі № 910/410/26, обґрунтовуючи його тим, що під час автоматизованого розподілу справи № 910/410/26 не було враховано спеціалізацію суддів.

Ухвалою від 27.04.2026 заяву про самовідвід суддів Барсук М.А., Кропивної Л.В. та Пономаренко Є.Ю. у розгляді апеляційної скарги Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26 – задоволено.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/410/26.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Бестаченко О.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/410/26.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/410/26.

11.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/410/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26.

Призначено до розгляду апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26.

Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 25.06.2026 об 11:20 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1а, зал судових засідань № 6).

01.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов від ТОВ «ТРК ІНВЕСТ» від 29.05.2025 № 1-2905/26/ІНВ Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 09.1-13/13263/26).

Протокольною ухвалою від 25.06.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.08.2026.

27.07.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли Додаткові пояснення Київської міської ради від 24.07.2026 № 08/226-2584 (вх. № 09.1-13/18462/26).

05.08.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли Додаткові пояснення у справі ТОВ «ТРК ІНВЕСТ» № 1-0508/26/ІНВ (вх. № 09.1-13/19278/26).

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26 залишити без змін.

Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції.

Частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною п`ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно із частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною першою статті 100 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (пункти 2, 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 4).

У вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, суд керується, зокрема, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про судову експертизу” - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Основними завданнями оціночно-земельної експертизи є: експертна грошова оцінка земельних ділянок; експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки; визначення відповідності виконаної оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам. (п. 6.2 розділу ІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань: яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, ліквідаційна, спеціальна, інвестиційна тощо) земельної ділянки? яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, ліквідаційна, спеціальна, інвестиційна тощо) частки (зазначити частку: -1/2, -1/4 тощо) земельної ділянки? яка вартість права користування (зазначити право: постійного користування, оренди тощо) земельною ділянкою? чи відповідає виконана оцінка земельної ділянки (або права користування земельною ділянкою) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? (п. 6.2.1 розділу ІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 914/1023/17.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Дульський проти України” (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Предметом спору у справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 8 446 645, 21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,3533 га (кадастровий номер 8000000000:85:371:0026) на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15 у Подільському районі міста Києва за період з 03.11.2023 до 31.12.2025.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що Київська міська рада ухвалила рішення від 02.11.2023 № 7256/7297 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «ТРК ІНВЕСТ» в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15 у Подільському районі міста Києва (поділ та зміна цільового призначення)». Згідно з ним вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРК ІНВЕСТ», за умови виконання пункту 5 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,3533 га (кадастровий номер 8000000000:85:371:0026) для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код виду цільового призначення – 03.10) на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15 у Подільському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно.

Підпунктом 5.11 пункту 5 цього рішення запропоновано ТОВ «ТРК ІНВЕСТ» сплатити безпідставно збереженні кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі розрахунку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Проте, вказаний договір оренди земельної ділянки не був укладений між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних (кондикційних) зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього (пункт 4.2.2 постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18).

Для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав (пункт 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 № 917/1739/17).

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (пункт 4.5 постанови Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19).

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (пункти 81, 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (пункт 4.4 постанови Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 903/786/23).

Отже однією з обов`язкових передумов виникнення кондикційного зобов`язання є майновий перехід (приріст) до набувача, у даному випадку суми коштів, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов (укладення договору оренди).

До предмету доказування у цій справі належать обставини встановлення розміру орендної плати, який мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов (укладення договору оренди). Також до предмету доказування у цій справі належать обставини встановлення розміру орендної плати за земельну ділянку відповідно до нормативно грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням коефіцієнтів згідно з пунктом 3 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147.

В межах розгляду даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:371:0026, від розміру якої здійснюється розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

При цьому, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 23.05.2018 в справі № 629/4628/16-ц, згідно із якими обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року в справі № 320/5877/17 (пункт 71).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 зазначила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.

Однак, особливістю цієї справи є те, що у матеріалах справи наявні кілька витягів про нормативну грошову оцінку, відповідно до яких відбулось значне збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період менше місяця, а саме з 16 599 797,23 грн 19.01.2024 до 82 998 986,13 грн 02.02.2024. Тобто за проміжок часу лише у 14 календарних днів вартісний показник НГО збільшився приблизно на 66,4 млн. грн.

Таке істотне та стрімке збільшення не може залишатися без перевірки, оскільки саме показник НГО покладений позивачем в основу розрахунку заявлених до стягнення позовних вимог (у розмірі 8 446 645,21 грн).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Сторона відповідача ставить під сумнів достовірність доказів – витягу нормативної грошової оцінки.

При цьому, долучені до справи витяги сформовані автоматично, у них не наведено жодних коефіцієнтів, на підставі яких їх здійснено, і відповідно, арифметичного розрахунку не наведено. При цьому, вказані витяги не містять і інформації, на підставі чого відбулось таке збільшення, не міститься коефіцієнтів, які мають вирішальне значення: економіко- планувальної зони, локальних коефіцієнтів, коефіцієнтів функціонального використання.

Технічний розрахунок також не наведено у вказаних витягах.

Отже, посилання позивача на те, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку є належним та допустимим доказом, саме по собі не спростовує обґрунтованих сумнівів щодо достовірності зазначеної у ньому суми НГО та правильності застосованих під час її визначення вихідних даних і коефіцієнтів.

Надані Київською міською радою пояснення не усувають зазначених сумнівів, оскільки лише відтворюють загальну формулу, передбачену Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та містять загальний опис коефіцієнтів, які можуть використовуватися під час розрахунку. Проте позивачем не зазначено конкретних числових значень коефіцієнтів, фактично застосованих щодо спірної земельної ділянки станом на кожну з відповідних дат, не здійснено підстановку цих значень у формулу та не наведено арифметичного розрахунку, результатом якого є сума НГО у розмірі 82 998 986,13 грн (станом на 02.02.2024)

Ані суд ані сторони не мають спеціальних знань для того, щоб встановити причини такого значного збільшення нормативної грошової оцінки у не тривалому періоді.

Отже, для встановлення обставин відповідності виконаної оцінки земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Призначення експертизи, у даному випадку, не спрямоване на спростування законодавчо визначеного статусу витягу як доказу або на заміну цього доказу іншим документом. Метою експертизи є перевірка правильності формування відомостей, зазначених у витягах, достовірності визначеної в них НГО та відповідності проведеного розрахунку вимогам спеціального законодавства і методології оцінки земель, особливо зважаючи на великі сумніві коректності формування такого витягу, зважаючи на стрімке протягом вкрай незначного проміжку часу збільшення нормативної грошової оцінки однієї й тієї самої земельної ділянки із 16 599 797,23 грн станом на 19.01.2024 до 82 998 986,13 грн станом на 02.02.2024.

А відтак, оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26, якою призначено судову оціночно-земельну експертизу є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а ухвала Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26 відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. А тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/410/26 - залишити без змін.

3. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.09.2026.

Головуючий суддя Ю.А. Шаратов

Судді О.Л. Бестаченко

І.М. Скрипка