Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №916/2307/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2307/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І. Ярош А.І.;

розглянувши заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 про відмову у відкритті провадження

у справі №916/2307/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ"

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

про стягнення 1 075 481 грн,

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом, у якому просило суд стягнути на свою користь з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 075 481 грн, по 358 493,67 грн з кожного.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 1 075 481 грн.

Не погоджуючись з такою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 і направити справу №916/2307/26 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 у справі №916/2307/26 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 у справі №916/2307/26 залишено без змін.

14.08.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2307/26, у якій Відповідач-1 просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу розмірі 20000 грн.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у суді Відповідачем-1 надано: договір про надання правової допомоги; додаткова угода до договору про надання правової допомоги; акт приймання-передачі послуг /детальний опис робіт/, що є додатком до договору та додаткової угоди. Із наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити Адвокату вартість послуг протягом 20 (двадцяти) з дня постановлення судом (остаточної ухвали, постанови) за наслідком розгляду справи згідно предмету угоди, визначної у п. 1 по справі № 916/2307/26.

З урахуванням постанови суду про відмову в задоволенні апеляційної скарги , а також з урахуванням наданих Відповідачем доказів в обґрунтування судових витрат на правничу допомогу, Відповідач-1 вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн є обґрунтованими, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, є співрозмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню на користь Відповідача за рахунок Позивача у наведеній сумі.

У зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем, Богацької Н.С. з 17.08.2026 по 03.09.2026 відповідно до наказу голови суду від 11.08.2026 №222-в у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду від 18.08.2026 №190 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2307/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді Принцевської Н.М., суддів – Діброви Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 прийнято справу №916/2307/26 до свого провадження колегією суддів у новому складі: головуюча суддя – Принцевська Н.М., судді – Діброва Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2307/26 та здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" надати письмові пояснення, заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2307/26 у строк до 27.08.2026 включно.

21.08.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 , у яких Позивач просить відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2307/26 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" витрат на професійну правничу допомогу розмірі 20000 грн; у випадку задоволення заяви представника ОСОБА_1 , зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн.

На думку Позивача, у даній справі заявлені Відповідачем-1 судові витрати є завищеними, враховуючи те, що справа є незначної складності, не потребувала вивчення значного обсягу законодавства та дослідження значного обсягу доказів.

З урахуванням обсягу фактично підтверджених процесуальних дій, відсутності участі представника в судовому засіданні та відсутності деталізації робіт, виконаних адвокатом, Позивач вважає обґрунтованим розмір компенсації не більше 2 000 грн.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи

Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Як свідчать матеріали справи, Відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подав відповідні докази, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чому передувала відповідна заява.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного провадження у справі Відповідачем було долучено наступні докази:

- Договір про надання правничої допомоги б/н від 11.11.2025;

- Додаткову угоду від 05.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 11.11.2025;

- Акт приймання-передачі послуг від 13.08.2026 за Договором про надання правничої допомоги б/н від 11.11.2025.

Так, у Договорі про надання правничої допомоги б/н від 11.11.2025 (далі – Договір), укладеному між Адвокатом Левітом Віктором Семеновичем (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) передбачено наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат зобов`язується вчинити від імені та за рахунок Клієнта певні юридичні дії або надати Клієнту за його дорученням інші послуги юридичного характеру, що зазначені нижче та разом і незалежно від їх змісту іменуються в тексті договору "послугами" або "дорученням", а Клієнт зобов`язується сплатити за них відповідну плату.

Згідно з п. 1.2. Договору Клієнту надаються на території України наступні послуги та виконуються наступні доручення Клієнта, що відповідають галузям права, в яких спеціалізується Адвокат: надання правової допомоги, представництво інтересі у судових та інших державних органах, підготовка заяв, звернень, судових документів, здійснення захисту інтересів клієнта; надання правової допомоги при провадженні у цивільних справах, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 5.1. Договору Клієнт сплачує Адвокату плату у сумі, що визначається окремою угодою. До складу плати за цим договором включається винагорода за виконані Адвокатом дії – гонорар та відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з виконанням договору, яке складає решту плати за відрахуванням суми гонорару. До фактичних витрат відносяться зокрема оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються Адвокатом, та технічного персоналу, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, у разі потреби – перекладу та нотаріального посвідчення документів, тощо.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що визначена п. 5.1. плата сплачується Адвокату в порядку, що визначається окремою угодою. Якщо плата адвокату визначена в залежності від ціни позову, то в разі зменшення ціни позову за ініціативою Клієнта розмір плати не змінюється; а в разі збільшення ціни позову Адвокат має право на доплату у розмірі, що визначається за правилами п. 5.1. договору та сплачується не пізніше 3 робочих днів з моменту подання відповідного клопотання до суду.

Згідно з п. 5.3. Договору Адвокат вправі збільшити розмір плати у випадку, якщо для подальшого виконання доручення необхідно збільшити розмір фактичних витрат на виконання послуг.

Відповідно до 5.4. Договору Адвокат вправі за попереднім погодженням з Клієнтом збільшити розмір гонорару, якщо при наданні послуг виявилася необхідність збільшення обсягу часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, виїзду у відрядження або виявилася вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що додаткова плата, визначена п. 5.3., 5.4. цього Договору, сплачується Клієнтом після отримання відповідного попередження Адвоката, але до початку вчинення тих дій, які викликали необхідність підвищення плати.

Зазначений договір підписаний сторонами та скріплений печаткою адвоката Левіта Віктора Семеновича.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 05.06.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.11.2025 предметом угоди: надання правничої допомоги здійснюється у зв`язку із зверненням ТОВ "МІЛА ПРЕЗЕНТ" до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути на свою користь з Кулика Максима Володимировича, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 075 481,00 грн, по 358 493,67 грн з кожного по справі №916/2307/26.

Пунктом 2 Додаткової угоди визначено вартість послуг адвоката із надання правничої допомоги, яка становить 20 000,00 грн., в яку входить:

2.1. Вивчення та збір первинних документів Клієнта, які підтверджують правову позицію Клієнта у справі згідно предмету угоди, визначної у п. 1.

2.2. Пошук та аналіз практики Верховного суду з розгляду аналогічних справ та формування правової позиції у справі.

2.3. Складання та подання всіх необхідних процесуальних документів по справі згідно предмету угоди, визначної у п. 1.

2.4. Наради та консультації з Клієнтом із питань провадження у справі.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату вартість послуг впродовж 20 (двадцяти) днів з дня постановлення судом (остаточної ухвали, постанови) за наслідком розгляду справи згідно предмету угоди, визначної у п. 1.

За Актом приймання-передачі послуг від 13.08.2026 за Договором про надання правничої допомоги б/н від 11.11.2025 Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги із надання правничої допомоги:

- Надання правничої допомоги здійснюється у зв`язку із зверненням ТОВ "МІЛА ПРЕЗЕНТ" до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 075 481,00 грн, по 358 493,67 грн з кожного по справі № 916/2307/26, який розглянуто: Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 серпня 2026 року;

- Вивчення та збір первинних документів Клієнта, які підтверджують правову позицію Клієнта у справі згідно предмету спору;

- Пошук та аналіз практики Верховного суду з розгляду аналогічних справ та формування правової позиції у справі;

- Складання та подання всіх необхідних процесуальних документів за позовною заявою згідно предмету спору по справі № 916/2307/26;

- Наради та консультації з Клієнтом із питань провадження у справі.

Згідно з п. 2,3 Акту Клієнт не має претензій до Адвоката щодо наданих послуг. Надані послуги підлягають оплаті в порядку, передбаченому договором про надання правничої допомоги, а саме: (гонорар) у сумі 20 000,00 грн. протягом 20 (двадцяти) днів з дня постановлення рішення (ухвали) судом першої інстанції по справі № 916/2307/26.

Дослідивши заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи та надані на її підтвердження докази, суд апеляційної інстанції, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на Позивача всі витрати Відповідача у заявленій ним сумі 20000 грн з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Такий же правовий висновок викладено і в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У контексті оцінки доказів, поданих Відповідачем на обґрунтування заяви, суд апеляційної господарський зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 наведені такі висновки:

"…учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права".

"…У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Водночас згідно з приписами частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У пунктах 127, 129, 130, 133-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено наступне:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".

Судова колегія також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Судова колегія зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.

Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

Судова колегія враховує, що під час перегляду цієї справи у суді апеляційної інстанції Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу Позивача та заперечення на відповідь на відзив. У єдиному судовому засіданні, проведеному судом апеляційної інстанції представник Відповідача-1 участі не приймав.

Судова колегія враховує, що в суді апеляційної інстанції переглядалась ухвала про відмову у відкритті провадження, матеріали справи є незначного обсягу, відзив на апеляційну скаргу фактично складається з цитування висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, у тому числі, посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №688/2940/16-ц, на яку також посилався суд в оскаржуваній ухвалі. Також судова колегія окремо звертає увагу, що Відповідачем-1 було надано заперечення на відповідь на відзив, водночас, судова колегія зазначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частини друга, п`ята статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, відповідно до статей 258 та 263 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи на стадії апеляційного провадження є саме апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.

Наведене у своїй сукупності свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат, оскільки розмір заявлених Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і не є співмірними з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції.

З огляду на подані до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, судова колегія дійшла висновку, що у наведеному випадку доведеними та обґрунтованими є витрати Відповідача-1 на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 2000 грн та підлягають стягненню з Позивача у цій справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 потребує часткового задоволення в сумі 2000,00 грн з відмовою в іншій частині.

Керуючись статтями 123 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" (04053, місто Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 8; код ЄДРПОУ 41819892) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

3. У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 - відмовити.

4. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

5. Матеріали справи №916/2307/26 повернути до Господарського суду Одеської області

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанову складено та підписано 10.09.2026, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Принцевської Н.М. з 24.08.2026 по 04.09.2026 у відпустці.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош