Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №727/9319/26 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №727/9319/26

Суддя: Потоцький В. П.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Максимчук Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Максимчук Яни Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2026 року

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 22 червня 2026 року приблизно о 17 год. 30 хв. по вул. Сергія Скальда, 31 у м. Чернівці керував автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» на місці зупинки. Результат - 1,23‰.

Не погоджуючись із постановою районного суду, захисник Максимчук Я.Д. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме у стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції не зупиняли автомобіль під час руху та не були очевидцями керування, а на відеозаписах із нагрудних камер зафіксовано вже припаркований транспортний засіб.

Крім того, посилається на те, що суд безпідставно поклав в основу постанови показання свідка ОСОБА_2 , яка перебувала у конфлікті зі ОСОБА_1 , та необґрунтовано відхилив показання свідка ОСОБА_3 про те, що алкоголь ОСОБА_1 вживав уже після припинення керування автомобілем.

ЄУНСС:727/9119/26

НП:33/822/381/26 Головуючий у І-ій ін-ції: Смотрицький В.Г. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Суддя-доповідач: Потоцький В.П.

Також вказує, що районний суд неправильно розцінив пояснення самого ОСОБА_1 щодо обставин події, яка мала місце 22 червня 2026 року о 17 год. 30 хв.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Максимчук Я.Д., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого.

Згідно зі ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами ст.280 КУпАП, повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч доводам апелянта, таких вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.

Так, відповідно до п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП, серед іншого, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №700111 від 22.06.2026 року, 22 червня 2026 року о 17 год. 30 хв. в м. Чернівці по вул. Сергія Скальда, 31 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Prius V», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою спеціального технічного засобу «Drager», результат огляду - 1,23‰ (а.с.1).

Обставини, які передували прибуттю працівників поліції, підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відібраними працівниками поліції безпосередньо після події.

Так, ОСОБА_4 пояснила, що 22 червня 2026 року близько 17 год. 30 хв. приїхала до своєї доньки ОСОБА_2 та разом з нею йшла по вул. Сергія Скальда, 31 у м. Чернівці. У цей час автомобіль марки «Toyota Prius V» рухався по проїзній частині та, здійснюючи маневр, мало не допустив наїзду на неї, після чого водій припаркував автомобіль та поводив себе агресивно, у зв`язку з чим її донька викликала працівників поліції (а.с.4).

Свідок ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях зазначила, що 22 червня 2026 року вона разом зі своєю матір`ю та 10-річним сином, вийшовши з магазину «Нива», що знаходиться по вул. Сергія Скальда, 31 у м. Чернівці, переходила від магазину на тротуар та почула сильний різкий звук сигналу автомобіля. Повернувшись, побачила автомобіль марки «Toyota Prius V», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по проїзній частині, подаючи звукові сигнали. Автомобіль під`їхав до них ззаду та наїхав на взуття її матері, яку ОСОБА_2 відштовхнула, щоб не допустити наїзду, а її син встиг відскочити. Після цього ОСОБА_2 наздогнала автомобіль у місці, де він припаркувався, та під час спілкування з водієм відчула від нього запах алкоголю. На її запитання з цього приводу останній повідомив, що був у стоматолога (а.с.5).

Такі ж пояснення надала свідок ОСОБА_2 у суді першої інстанції, при цьому додала, що з моменту, коли вона почала розмовляти з Слобушем і до до моменту приїзду працівників поліції, він був біля неї і нікуди не відлучався, пиво не пив.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується роздруківкою спеціального технічного засобу «Drager», а також актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становив 1,23 проміле. При цьому, ОСОБА_1 з такими результатами погодився, що засвідчив власним підписом без жодних зауважень (а.с.6,7).

Обставини, зазначені у вказаних вище письмових доказах, підтверджуються і дослідженими судом відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

Так, відповідно до даних відеозапису, ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як водій транспортного засобу, пройшов його та погодився з отриманим результатом (а.с.12- диск).

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що безпосередній рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не зафіксовано нагрудними камерами працівників поліції, то вони є безпідставними, оскільки відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю доказів зібраних у справі, у тому числі поясненнями свідків та даними відеозапису, відповідно до якого ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом.

Крім того, ОСОБА_1 не заперечував цього факту і під час розгляду справи районним судом.

За таких обставин відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху транспортного засобу не свідчить про недоведеність факту керування ним ОСОБА_1 .

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої вже після того, як припаркував автомобіль, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Так, свідок ОСОБА_2 у письмових поясненнях, наданих безпосередньо після події, зазначила, що, наздогнавши автомобіль у місці його паркування та підійшовши до ОСОБА_1 , відчула від нього запах алкоголю.

Під час розгляду справи районним судом свідок ОСОБА_2 також пояснила, що після того, як ОСОБА_1 припаркував автомобіль, вона підійшла до нього та до прибуття працівників поліції перебувала поруч, при цьому ОСОБА_1 нікуди не відлучався та алкогольних напоїв при ній не вживав.

Крім того, за даними відеозапису під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомляв про вживання алкогольних напоїв після паркування, натомість погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та погодився з його результатом.

Що стосується пояснень свідка ОСОБА_3 , наданих ним суду першої інстанції, згідно з якими він разом зі ОСОБА_1 вживав пиво після того, як останній припаркував транспортний засіб, то такі пояснення свідка апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вони не узгоджуються з іншими доказами, зібраними у даній справі.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_3 не був встановлений працівниками поліції як очевидець події, на досліджених відеозаписах його присутність на місці події не зафіксована, а сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції про перебування з ОСОБА_3 та спільне вживання з ним алкогольних напоїв після паркування автомобіля не повідомляв. Як свідок сторони захисту ОСОБА_3 був допитаний уже під час розгляду справи судом першої інстанції.

Отже, наведені обставини у своїй сукупності спростовують доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після того, як він припаркував транспортний засіб.

Доводи захисника про зацікавленість ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю конфлікту зі ОСОБА_1 апеляційний суд оцінює критично, оскільки матеріали справи не містять відомостей про наявність між ними тривалого конфлікту, систематичні звернення ОСОБА_2 до працівників поліції щодо ОСОБА_1 чи інших обставин, які б свідчили про її намір обмовити останнього.

Саме по собі виникнення конфлікту під час події не дає підстав ставити під сумнів достовірність її пояснень, які узгоджуються з іншими дослідженими у справі доказами.

При цьому ОСОБА_2 викликала працівників поліції безпосередньо після події, а за завідомо неправдивий виклик поліції законом передбачена адміністративна відповідальність за ст.183 КУпАП.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків районного суду не спростовують та не дають підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення районним судом враховано вимоги закону.

Будь-яких істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування постанови районного суду, апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, апеляційну скаргу захисника Максимчук Я.Д., подану в інтересах ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення, а постанову районного суду, як законну, вмотивовану та обґрунтовану, - без змін.

Керуючись ст. 245, 251,252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Максимчук Я.Д., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду В.П. Потоцький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua