Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №727/7412/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 вересня 2026 року м. Чернівці справа № 727/7412/25

провадження №22-ц/822/1094/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Кулянди М.І., Лисака І.Н.,

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 6 квітня 2026 року в цивільній справі за позовом Буковинського державного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Буковинський державний медичний університет звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позов обґрунтовано наступним. Буковинському державному медичному університету на праві управління належить, зокрема студентський гуртожиток АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок користування студентськими гуртожитками БДМУ визначено «Положенням про користування студентськими гуртожитками Буковинського державного медичного університету» від 12 серпня 2024 року, що затверджений вченою радою БДМУ 29 серпня 2024 року.

Так, у період починаючи із 2017 року ОСОБА_1 , провідний бухгалтер бухгалтерської служби БДМУ на підставі Договору на проживання у гуртожитку почала проживати у Студентському гуртожитку №1 БДМУ.

Зокрема, відповідно до Договору №1/24/1 на проживання у гуртожитку БДМУ на 2022/2023 навчальний рік, заклад вищої освіти в особі голови комісії з поселення з однієї сторони та ОСОБА_1 уклали Договір про передачу в строкове платне користування ліжко-місце в кімнаті АДРЕСА_2 , на період з 01.09.2022 року по 31.08.2023 року.

В подальшому, в період дії вищевказаного Договору, ОСОБА_1 почала проживати у вказаній кімнаті, без погодження із комісією з поселення, разом із своєю неповнолітньою дитиною, чим фактично почала займати 2 (два) ліжко місця у кімнаті АДРЕСА_3 .

Факт проживання у вищевказаній кімнаті гуртожитку ОСОБА_1 разом із дитиною підтверджується копією її власноруч написаної заяви про продовження проживання у гуртожитку від 07.09.2023 року, в якій остання просить продовжити їй проживання у кімнаті АДРЕСА_4 гуртожитку разом із неповнолітньою дитиною.

Таким чином, із вищенаведеного чітко вбачається, що у період з 31.08.2023 та по даний час ОСОБА_1 проживає у кімнаті АДРЕСА_5 , разом із своєю неповнолітньою дитиною, чим фактично займає два ліжко-місця.

Більше того, враховуючи проживання відповідачки разом із неповнолітньою дитиною у вказаній кімнаті гуртожитку, відсутня можливість заселення в кімнату № НОМЕР_1 студентів, хоча вказана кімната розрахована для проживання щонайменше 2-х здобувачів освіти.

Згідно п.2.11 Положення за надлишку вільних місць у гуртожитку університету здобувач освіти може поселитися (займати) на кілька чи на усі ліжко-місця у кімнаті з проведенням оплати за усі зайняті ним ліжко-місця.

При частковому (не повному) заселенні житлової кімнати, оплата за незайняті ліжко-місця пропорційно розділяється між здобувачами освіти, мешканцями житлової кімнати чи нараховується окремим здобувачам освіти, які відповідно до договору на проживання займають більше ніж одне ліжко-місце у цій кімнаті (п.5.6 Положення).

Договір на проживання у гуртожитку на 2023-2024 рік із ОСОБА_1 укладено не було, оскільки після отримання від неї заяви про продовження проживання їй було повідомлено, що продовжити термін проживання у кімнаті АДРЕСА_4 немає можливості, оскільки на проживання у цій кімнаті претендують щонайменше двоє здобувачів освіти, які відповідно до Положення мають пріоритетне право на забезпечення житлом. Також ОСОБА_1 було запропоновано іншу вільну кімнату для проживання у даному гуртожитку, однак від даної пропозиції ОСОБА_1 відмовилася.

Так, відповідно до Наказу по університету від 20.07.2023 №320-Адм «Про встановлення вартості проживання у гуртожитках», вартість одного ліжко-місця для працівників встановлено на рівні 1680 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовилася від пропозиції переселитися в іншу кімнату, що розрахована на меншу кількість проживання здобувачів освіти, та продовжувала проживати разом із дитиною у займаній кімнаті АДРЕСА_4 , що розрахована щонайменше для проживання 2-х здобувачів освіти, останній наказами по університету нараховувалась оплата за проживання за 2 фактично зайняті ліжко-місця.

За період з 01.09.2023 по 01.11.2025 ОСОБА_1 було проведено нарахування плати за проживання в гуртожитку № НОМЕР_2 в кімнаті № НОМЕР_1 на загальну суму 87360, 00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

За вищевказаний період ОСОБА_1 добровільно було здійснено оплату проживання на загальну суму 20160, 00 грн. наступним чином: 30.10.2023 було сплачено 3360, 00 грн.; 24.04.2024 сплачено 10080, 00 грн; 09.08.2024 сплачено 6720, 00 грн.

Таким чином залишок оплати за проживання, який ОСОБА_1 відмовляється оплатити, складає станом на 01.11.2025 року – 67200, 00 грн.

Про необхідність оплати залишку вартості проживання у гуртожитку ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася, що підтверджується копіями відповідних актів.

Крім того, ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення про необхідність оплати залишку вартості за проживання у гуртожитку у розмірі 43680, 00 грн. та запропоновано здійснити вищевказану оплату у строк до 05 червня 2025 року.

У відповідь на вказане повідомлення 28 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до БДМУ із письмовою заявою-відповіддю, зі змісту якої вбачається, що остання відмовляється від оплати вартості проживання, аргументуючи це відсутністю правових підстав, зокрема у зв`язку із відсутністю письмово укладено договору на проживання.

Таким чином, ОСОБА_1 без достатньої правової підстави за рахунок власника нерухомого майна зберегла у себе кошти у розмірі 67200, 00 грн., які мала сплатити за проживання у гуртожитку у вигляді плати за проживання, а тому вона зобов`язана повернути ці кошти власнику (розпоряднику) гуртожитку на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Буковинського державного медичного університету безпідставно збережені кошти в розмірі 67200 (шістдесят сім тисяч двісті) гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 6 квітня 2026 року позов Буковинського державного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Буковинського державного медичного університету безпідставно збережені кошти в розмірі 67200 (шістдесят сім тисяч двісті) грн. та 3028 грн. судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 квітня 2026 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Буковинського державного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважаю, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з істотним порушенням норм процесуального права

Вважає, що спір між БДМУ та ОСОБА_1 щодо користування житловою кімнатою в гуртожитку належить до сфери житлово-наймових правовідносин. Сам по собі факт не укладення нового письмового договору на наступний навчальний рік не означає припинення правового режиму користування житлом, тим більше коли попередній договір існував, позивач знав про подальше проживання, здійснював нарахування, приймав оплату та претензійно визначав суму саме як борг за проживання.

Суд не встановив припинення правової підстави користування житловою кімнатою у спосіб, передбачений житловим законодавством або договором. Більше того, письмові докази самого позивача підтверджують, що він розглядав спір як такий, що виник із проживання в житловій кімнаті та оплати за проживання, а не як спір про повернення майна, набутого або збереженого поза будь-яким правовим режимом.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що Буковинському державному медичному університету на праві управління належить, зокрема студентський гуртожиток АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок користування студентськими гуртожитками БДМУ визначено «Положенням про користування студентськими гуртожитками Буковинського державного медичного університету» від 12 серпня 2024 року, що затверджений вченою радою БДМУ 29 серпня 2024 року.

Пунктом 1.1 Положення визначено, що це положення регламентує функціонування студентських гуртожитків Буковинського державного медичного університету, поселення та виселення, умови проживання, права і обов`язки мешканців гуртожитків, права і обов`язки адміністрації гуртожитків та університету.

Відповідно до п.1.4 Положення за рішенням ректора у гуртожитки університету можуть поселятися співробітники університету, а за надлишку вільних місць у гуртожитках - й інші (сторонні) особи. З числа інших осіб, які претендують на поселення у гуртожитки університету перевага надається здобувачам освіти з інших навчальних закладів та працівникам державних установ, закладів і підприємств. Рішення про поселення інших осіб приймається ректором університету.

На підставі рішення ректора про надання місць у гуртожитках голова Комісії з поселення видає здобувачу освіти ордер, який є єдиною підставою для поселення і проживання у студентському гуртожитку та укладає договір (угоду) на проживання в гуртожитку. В ордері зазначається адреса гуртожитку, номер кімнати та термін, на який надається місце для проживання (п.2.4 Положення).

Відповідно до Договору №1/24-1 на проживання у гуртожитку БДМУ на 2022/2023 навчальний рік, заклад вищої освіти в особі голови комісії з поселення з однієї сторони та ОСОБА_1 уклали Договір про передачу в строкове платне користування ліжко-місце в кімнаті АДРЕСА_2 , на період з 01.09.2022 по 31.08.2023.

Факт проживання у вищевказаній кімнаті гуртожитку ОСОБА_1 разом із дитиною підтверджується копією її власноруч написаної заяви про продовження проживання у гуртожитку від 07.09.2023, в якій остання просить продовжити їй проживання у кімнаті АДРЕСА_4 гуртожитку разом із неповнолітньою дитиною.

Згідно п.2.11 Положення за надлишку вільних місць у гуртожитку університету здобувач освіти може поселитися (займати) на кілька чи на усі ліжко-місця у кімнаті з проведенням оплати за усі зайняті ним ліжко-місця.

При частковому (не повному) заселенні житлової кімнати, оплата за незайняті ліжко-місця пропорційно розділяється між здобувачами освіти, мешканцями житлової кімнати чи нараховується окремим здобувачам освіти, які відповідно до договору на проживання займають більше ніж одне ліжко-місце у цій кімнаті (п.5.6 Положення).

Судом встановлено, що договір на проживання у гуртожитку на 2023-2024 рік із ОСОБА_1 укладено не було, оскільки після отримання від неї заяви про продовження проживання їй було повідомлено, що продовжити термін проживання у кімнаті АДРЕСА_4 немає можливості, оскільки на проживання у цій кімнаті претендують щонайменше двоє здобувачів освіти, які відповідно до Положення мають пріоритетне право на забезпечення житлом. Також ОСОБА_1 було запропоновано іншу вільну кімнату для проживання у даному гуртожитку, однак від даної пропозиції ОСОБА_1 відмовилася.

На підтвердження факту того, що кімната №24 гуртожитку розрахована щонайменше для двох здобувачів освіти, надано копії відповідних наказів із додатками (списками), зі змісту яких убачається, що до моменту поселення ОСОБА_1 у даній кімнаті, в ній завжди проживали щонайменше двоє осіб.

Відповідно до Наказу по університету від 20.07.2023 №320-Адм «Про встановлення вартості проживання у гуртожитках», вартість одного ліжко-місця для працівників встановлено на рівні 1680 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовилася від пропозиції переселитися в іншу кімнату, що розрахована на меншу кількість проживання здобувачів освіти, та продовжувала проживати разом із дитиною у займаній кімнаті АДРЕСА_4 , що розрахована щонайменше для проживання 2-х здобувачів освіти, останній наказами по університету нараховувалась оплата за проживання за 2 фактично зайняті ліжко-місця.

Так, Наказом №192-Адм від 23.04.2024 нараховано ОСОБА_1 оплату за проживання за 2 фактично зайняті ліжко-місця у кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку № НОМЕР_2 за період із 01.09.2023 по 15.04.2024 у розмірі 3360, 00 грн. за один місяць.

Наказом №339-Адм від 05.08.2024 нараховано ОСОБА_1 оплату за проживання за 2 фактично зайняті ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_3 за період із 16.04.2024 по 31.08.2024 року у розмірі 3360, 00 грн. за один місяць.

Крім того, Наказом №141-Адм від 31.03.2025 нараховано ОСОБА_1 оплату за проживання за 2 фактично зайняті ліжко-місця у кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку №l за період із 01.09.2024 по 31.03.2025 у розмірі 3360, 00 грн. за один місяць.

Згідно наказу БДМУ №378-Адм від 25.07.2025 ОСОБА_1 нараховано оплату за проживання за 2 фактично зайняті ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_3 за період із 01.04.2025 по 31.07.2025 у розмірі 3360, 00 грн. за один місяць.

Крім того, згідно наказу БДМУ №567-Адм від 23.10.2025 ОСОБА_1 нараховано оплату за проживання за 2 фактично зайняті ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_3 за період із 01.08.2025 по 31.10.2025 у розмірі 3360, 00 грн. за один місяць.

Таким чином, за період з 01.09.2023 по 01.11.2025 ОСОБА_1 було проведено нарахування плати за проживання в гуртожитку № НОМЕР_2 в кімнаті № НОМЕР_1 на загальну суму 87 360, 00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

За вищевказаний період ОСОБА_1 добровільно було здійснено оплату проживання на загальну суму 20160, 00 грн. наступним чином: 30.10.2023 було сплачено 3360 грн.; 24.04.2024 сплачено 10080 грн; 09.08.2024 сплачено 6720 грн.

Таким чином залишок оплати за проживання, який ОСОБА_1 відмовляється оплатити, складає станом на 01.11.2025 – 67200, 00 грн.

Про необхідність оплати залишку вартості проживання у гуртожитку ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася, що підтверджується копіями відповідних актів.

Крім того, ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення про необхідність оплати залишку вартості за проживання у гуртожитку у розмірі 43680 грн. та запропоновано здійснити вищевказану оплату у строк до 05 червня 2025 року.

У відповідь на вказане повідомлення 28 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до БДМУ із письмовою заявою-відповіддю, зі змісту якої вбачається, що остання відмовляється від оплати вартості проживання, аргументуючи це відсутністю правових підстав, зокрема у зв`язку із відсутністю письмово укладено договору на проживання.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно набуте майно без достатньої правової підстави, а саме грошові кошти, які підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦІК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦІК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Загальна умова ч.1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Аналіз ст. 1212 ЦК України свідчить, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань (кондикційні зобов`язання) виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зокрема, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст.11 ЦК України. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Судом встановлено, що Буковинському державному медичному університету на праві управління належить, зокрема студентський гуртожиток АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок користування студентськими гуртожитками БДМУ визначено «Положенням про користування студентськими гуртожитками Буковинського державного медичного університету» від 12 серпня 2024 року, що затверджений вченою радою БДМУ 29 серпня 2024 року.

Пунктом 1.1 Положення визначено, що це положення регламентує функціонування студентських гуртожитків Буковинського державного медичного університету, поселення та виселення, умови проживання, права і обов`язки мешканців гуртожитків, права і обов`язки адміністрації гуртожитків та університету.

Відповідно до п.1.4 Положення за рішенням ректора у гуртожитки університету можуть поселятися співробітники університету, а за надлишку вільних місць у гуртожитках - й інші (сторонні) особи. З числа інших осіб, які претендують на поселення у гуртожитки університету перевага надається здобувачам освіти з інших навчальних закладів та працівникам державних установ, закладів і підприємств. Рішення про поселення інших осіб приймається ректором університету.

На підставі рішення ректора про надання місць у гуртожитках голова Комісії з поселення видає здобувачу освіти ордер, який є єдиною підставою для поселення і проживання у студентському гуртожитку та укладає договір (угоду) на проживання в гуртожитку. В ордері зазначається адреса гуртожитку, номер кімнати та термін, на який надається місце для проживання (п.2.4 Положення).

Відповідно до Договору №1/24-1 на проживання у гуртожитку БДМУ на 2022/2023 навчальний рік, заклад вищої освіти в особі голови комісії з поселення з однієї сторони та ОСОБА_1 уклали Договір про передачу в строкове платне користування ліжко-місце в кімнаті АДРЕСА_2 , на період з 01.09.2022 по 31.08.2023.

Факт проживання у вищевказаній кімнаті гуртожитку ОСОБА_1 разом із дитиною підтверджується копією її власноруч написаної заяви про продовження проживання у гуртожитку від 07.09.2023, в якій остання просить продовжити їй проживання у кімнаті АДРЕСА_4 гуртожитку разом із неповнолітньою дитиною.

Згідно п.2.11 Положення за надлишку вільних місць у гуртожитку університету здобувач освіти може поселитися (займати) на кілька чи на усі ліжко-місця у кімнаті з проведенням оплати за усі зайняті ним ліжко-місця.

При частковому (не повному) заселенні житлової кімнати, оплата за незайняті ліжко-місця пропорційно розділяється між здобувачами освіти, мешканцями житлової кімнати чи нараховується окремим здобувачам освіти, які відповідно до договору на проживання займають більше ніж одне ліжко-місце у цій кімнаті (п.5.6 Положення).

Судом встановлено, що договір на проживання у гуртожитку на 2023-2024 рік із ОСОБА_1 укладено не було, оскільки після отримання від неї заяви про продовження проживання їй було повідомлено, що продовжити термін проживання у кімнаті АДРЕСА_4 немає можливості, оскільки на проживання у цій кімнаті претендують щонайменше двоє здобувачів освіти, які відповідно до Положення мають пріоритетне право на забезпечення житлом. Також ОСОБА_1 було запропоновано іншу вільну кімнату для проживання у даному гуртожитку, однак від даної пропозиції ОСОБА_1 відмовилася.

На підтвердження факту того, що кімната №24 гуртожитку розрахована щонайменше для двох здобувачів освіти, надано копії відповідних наказів із додатками (списками), зі змісту яких убачається, що до моменту поселення ОСОБА_1 у даній кімнаті, в ній завжди проживали щонайменше двоє осіб.

Відповідно до Наказу по університету від 20.07.2023 №320-Адм «Про встановлення вартості проживання у гуртожитках», вартість одного ліжко-місця для працівників встановлено на рівні 1680 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовилася від пропозиції переселитися в іншу кімнату, що розрахована на меншу кількість проживання здобувачів освіти, та продовжувала проживати разом із дитиною у займаній кімнаті АДРЕСА_4 , що розрахована щонайменше для проживання 2-х здобувачів освіти, останній наказами по університету нараховувалась оплата за проживання за 2 фактично зайняті ліжко-місця.

Встановлено що, за період з 01.09.2023 по 01.11.2025 ОСОБА_1 було проведено нарахування плати за проживання в гуртожитку № НОМЕР_2 в кімнаті № НОМЕР_1 на загальну суму 87 360, 00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

За вищевказаний період ОСОБА_1 добровільно було здійснено оплату проживання на загальну суму 20160, 00 грн. наступним чином: 30.10.2023 було сплачено 3360 грн.; 24.04.2024 сплачено 10080 грн; 09.08.2024 сплачено 6720 грн.

Таким чином залишок оплати за проживання, який ОСОБА_1 відмовляється оплатити, складає станом на 01.11.2025 – 67200, 00 грн.

Право оренди житлового приміщення виникає на підставі відповідного договору.

Встановлено, що спірні правовідносини не є договірними, оскільки договір на проживання у гуртожитку на 2023-2024 рік із ОСОБА_1 укладено не було, а відповідно до умов договору №1/24-1 на проживання у гуртожитку БДМУ на 2022/2023 навчальний рік, пролонгації договору сторони не обумовили. Тому, заявлені позовні вимоги повинні вирішуватися відповідно до статті 1212 ЦК України.

У випадку використання житлового приміщення без оформлення договору оренди власник такого приміщення може захистити своє право на компенсацію йому вартості не отриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України. Фактичний користувач житлового приміщення, який без достатньої правової підстави за рахунок власника зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ним, зобов`язаний повернути ці кошти власнику нерухомого майна на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 6 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді І.Б. Перепелюк

М.І. Кулянда

І.Н. Лисак