Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №953/8959/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/8959/25 Головуючий суддя І інстанції Власова Ю.Ю.

Провадження № 22-з/818/250/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Інші справи

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сільченко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук України», третя особа: директор Державної установи «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук України» Місюра Катерина Василівна про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Постановою Харківського апеляційного суду від 02 липня 2026 року апеляційну скаргу Державної установи «Інститут проблем ендокринної патології ім.В.Я.Данилевського Національної академії медичних наук України в особі директора Місюри К.В. задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2025 року та додаткове рішення Київського районного суду м.Харкова від 30 грудня 2025 року змінено, зменшено суму у відшкодування моральної шкоди та витрати на професійну правничу допомогу .

Стягнуто з Державної установи «Інститут проблем ендокринної патології ім.В.Я.Данилевського Національної академії медичних наук України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та витрати на професійну правничу допомогу в сумі з 15000 грн.

В іншій частині рішення залишено без змін.

07 липня 2026 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Сільченко С.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви зазначає, що разом з відзивом було подано копію договору про надання правничої допомоги №2026/03/07 від 13.03.2026 року, а також копію платіжної інструкції №2.582082883.1 від 20.03.2026р.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок адвокатського об`єднання на підставі рахунків адвокатського об`єднання у погоджений сторонами строк.

Заперечень проти задоволення заяви не надходило.

Частинами 3,4 ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув заяву за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження з повідомленням учасників справи та проведенням судового засідання, згідно до положень ч.3 ст. 270, ч. 3 ст. 369 ЦПК України.

Розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За положенням ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з проведенням експертиз.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4. ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати до суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником позивача надано копіюДоговору про надання правничої допомоги № 2026/03/07 від 13.03.2026 року та платіжну інструкцію від 20.03.2026 року №2.582082883.1.

Сторони у пункті 3.1. договору визначили суму винагороди в розмірі 25000 грн, цю винагороду позивач сплатив адвокатському об`єднанню за платіжною інструкцією.

Наявні в матеріалах справи доказі не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумності необхідності таких витрат.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, враховуючи, що апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення змінено в частині суми відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, з урахуванням обсягу та складності наданих представником позивача послуг з правничої допомоги протягом апеляційного перегляду справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, судова колегія вважає, що заявлений розмір судових витрат за надання правничої допомоги під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 грн, що є доведеним, співмірним та відповідає критерію розумності.

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

З огляду на вищевикладене, заяву про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 133,134,137,259,270,382-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сільченко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

Стягнути з Державної установи «Інститут проблем ендокринної патології ім.В.Я.Данилевського Національної академії медичних наук України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2026 року.

Головуючий суддя В.Б.Яцина.

Судді колегії Ю.М.Мальований.

О.Ю.Тичкова.