Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №339/227/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 339/227/26

Провадження № 22-ц/4808/1817/26

Головуючий у 1 інстанції Головенко О. С.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючої (суддя-доп овідач) Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єременко Карина Віталіївна, на рішення Болехівського міського суду від 15 липня 2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У травні 2026 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 20.07.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1423-4404, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8 600,00 грн на строк 365 днів з базовим періодом 21 день із зниженою відсотковою ставкою 1,50% за кожен день, стандартною ставкою 1,50% за кожен день, промо-ставкою 1,05% за кожен день протягом 21 днів. Сторонами погоджено, що комісія за видачу кредиту становить 15% від суми кредиту. Кредитодавець умови договору виконав та перерахував 8 600,00 грн на платіжну картку позичальника.

Натомість ОСОБА_1 всупереч умов кредитного договору належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, внаслідок цього утворилась заборгованість, яка станом на 27.03.2026 становить 51 071,10 грн, з яких: 8 600,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 41 181,10 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 1 290,00 грн прострочена заборгованість по комісії. Кредитодавцем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісії у сумі 8 071,10 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 43 000,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 43000,00 грн, з яких 8 600,00 грн прострочена заборгованість за кредитом та 34 400,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Рішенням Болехівського міського суду від 15 липня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2024 року року №1423-4404 в сумі 39990,00 грн, з них: прострочена заборгованість за кредитом - 8600 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 31390 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2476,03 грн. В решті позовних вимог на суму 3010 грн відмовлено.

Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, представниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення місцевого суду в частині стягнення з неї відсотків за кредитним договором, зменшивши суму заборгованості до розміру фактично отриманих коштів.

Вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано розрахований розмір процентів за користування кредитом. Унаслідок цього за фактично отримані 8 600,00 грн суд присудив до стягнення 39 990,00 грн — рівно 465% від суми кредиту, з яких одні лише проценти в сумі 31390,00 грн становлять 365% від тіла кредиту. Зменшивши заявлені позивачем проценти, суд фактично залишив до стягнення суму, яка у 4,65 раза перевищує фактично отримані відповідачем кошти, що на думку скаржниці є несправедливим.

Посилається на постанову Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23, у якій зазначено, що вимога про явно завищені проценти не узгоджується із засадами справедливості, добросовісності та розумності, а надмірні процентні нарахування можуть втратити своє правове призначення та перетворитися на непомірний тягар для споживача і джерело невиправданого додаткового прибутку кредитора.

На думку представниці скаржниці визначення процентів у сумі 8 600,00 грн забезпечує справедливий баланс інтересів сторін. Визначення процентів у зазначеному розмірі забезпечує кредитору повне повернення фактично наданого кредиту — 8 600,00 грн; та одночасно плату за користування ним у розмірі ще 8 600,00 грн, тобто 100% від фактично виданого кредиту.

У відзиві на апеляційну скаргу представниця ТОВ «Укр Кредит Фінанс» покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.

Зазначила, що у кредитному договорі №1423-4404 від 20.07.2024 сторонами було погоджено умови щодо розміру та строку кредитного договору, та ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором. Розрахунок заборгованості відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем. Звертає увагу, що на дату укладення кредитного договору діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5%, тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував, що між сторонами належним чином укладено електронний кредитний договір, підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором, а факт отримання нею кредитних коштів підтверджується належними доказами. Суд встановив, що відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Разом із тим суд врахував положення пункту 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким з 24 грудня 2023 року максимальний розмір денної процентної ставки обмежено 1 %, та дійшов висновку про необхідність перерахунку нарахованих процентів саме за цією ставкою. За результатами такого перерахунку суд визначив заборгованість у розмірі 39 990 грн, з яких 8 600 грн – основна сума кредиту та 31 390грн – проценти, а тому позов задовольнив частково.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, враховуючи наступне.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 20 липня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1423-4404 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2103.

Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розмір кредиту – 8 600,00 грн; дата надання/видачі кредиту 20 липня 2024 року.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірника договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (п. 4.6 Договору).

Згідно з пунктом 4.7 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом – фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Однак, Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Пунктом 4.10 договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 1.18% (одна ціла, вісімнадцять сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Факт отримання кредитних коштів відповідачкою підтверджується довідкою позивача про перерахування суми кредиту, яке здійснювалося за допомогою системи LigPay на картковий рахунок, вказаний відповідачкою в особистому кабінеті, квитанцією АТ КБ «Приват банк» № 2491769413 від 20.07.2024 року на суму 8600 грн, а також випискою про рух коштів з якої вбачається, що 20 липня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка належить відповідачці зараховано платіж у сумі 8600 грн

Згідно з розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.03.2026 становить 51071,10 грн, з яких: 8 600,00 грн – основний борг, 41 181,10 грн – залишок відсотків, 1 290 – залишок комісій.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору,укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд вважає, що між сторонами договір про відкриття кредитної лінії №1423-4404 був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статей 6 , 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало відповідачу грошові кошти у розмірі 8 600,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи зміст кредитного договору слід дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору була обізнана щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зокрема, 22 листопада 2023 року прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Таким чином, п. 4.10 договору про відкриття кредитної лінії №1410-1455, укладеного між сторонами щодо встановлення стандартної процентної ставки у розмірі – 1,5 та 1,18%% з врахуванням положень ч. 5 ст.12, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.

За таких обставин суд обґрунтовано вважав, що умови кредитного договору у цій справі, щодо нарахування процентів за зниженою процентною ставкою у розмірі 1.50% в день та за стандартною процентною ставкою у розмірі 1.50 % в день, промо- ставкою 1.05% за кожен день протягом перших 21 днів у продовж 365 днів з 20.07.2024 року, не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за цей період слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.

За таких обставин суд вірно розрахував розмір відсотків за період з 20.07.2024 року по 20.07.2025 року, який становить 31 390 грн (8600 грн х 1% х 365 днів).

При цьому посилання апелянта на те, що стягнення процентів у такому розмірі є несправедливим, оскільки загальна сума заборгованості становить 39 990 грн, а проценти — 365 % від суми кредиту, не спростовують правильності проведеного судом розрахунку, оскільки визначений судом розмір процентів є наслідком застосування встановленої законом максимальної процентної ставки.

Так само не можуть бути підставою для зміни рішення доводи представниці скаржниці про доцільність стягнення процентів у розмірі 8 600 грн, що становить 100 % від суми фактично отриманого кредиту. Такий розмір процентів не передбачений законом як максимальний або справедливий та не може бути встановлений судом на власний розсуд замість процентів, нарахованих відповідно до встановленої законом ставки. Отже, суд першої інстанції правильно визначив розмір процентів за користування кредитом, а доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться фактично до незгоди апелянта із сумою, яка підлягає стягненню, та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права.

Отже, висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду, фактично зводяться до переоцінки доказів, а також власного тлумачення правових норм.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єременко Карина Віталіївна, залишити без задоволення, а рішення Болехівського міського суду від 15 липня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин