Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №635/6677/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6677/25

Провадження № 2/635/672/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останньої суму заборгованості у розмірі 58913,34,00 гривень, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.10.2020 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №2425505, у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000,00 гривень, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Позивач умови укладеного кредитного договору виконав, з переказавши кошти в національній валюті на рахунок позичальника. В свою ж чергу, за відповідачем утворилась у заборгованість перед ТОВ «Мілоан» становить 58913,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 11520,00 грн.; заборгованість за процентами – 45893,34 грн.; заборгованість за комісією – 1500,00 грн.

14.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №68-МЛ, на підставі якого ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №24255055 від 21.10.2020 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №68-МЛ від 14.05.2021 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №24255055 від 21.10.2020 року в сумі 58913,34 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.08.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.01.2026 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. Так, у АТ КБ «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію:

- чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ?

- чи була успішною транзакція, здійснена 21.10.2020, на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 15000 грн.?

- чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

- чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

21.04.2026 року на адресу надійшли відомості, витребувані ухвалою суду від 20.01.20269 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду надана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій позовні вимоги підтримуює, просить задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Причини неявки до суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Крім того, за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Матеріали справи свідчать, що 21.10.2020 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 2425505 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Мілоан» надає відповідачу грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит, сума кредиту складає 15000 грн., строк кредиту 30 днів.

Згідно з п. 1.5.2 та п.1.6 договору проценти за користування кредитом: 5625.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

14.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №68-МЛ, на підставі якого ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №68-МЛ від 14.05.2021 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором №2425505 від 21.10.2020 року в сумі 58913,34 гривень.

Також з витягу реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, за кредитним договором №2425505 від 21.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 58913,34 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11520,00 грн., заборгованість за процентами – 45893,34 грн., заборгованість за комісією – 1500,00 грн.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Зазначений договір підписано відповідачем електронним підписом позичальника R96963 21.10.2020 року об 11:59 год., тобто сторони вчинили дії визначені ст. 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування кредитних коштів в сумі 15000,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 , яку було вказано в кредитному договорі та підтверджується платіжним дорученням №31098012 від 21.10.2020 року, посвідченим генеральним директором ТОВ «Мілоан» О.В. Вінніченко.

В той же час, на виконання ухвали суду від 20.01.2026 року, АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь, з якої вбачається, що картка НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 банком не емітована та не обслуговується.

Тобто картка № НОМЕР_2 на яку ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти в розмірі 15000,00 грн. у межах кредитного договору №2425505 від 21.10.2020 року, не обслуговується АТ КБ «ПриватБанк» за відповідачем - ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань (Постанова КГС ВС від 22.08.2024 у справі № 916/735/23).

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23) міститься висновок, «що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором».

Крім того, позивачем до позовної заяви не надано жодних виписок з особового та/або іншого рахунку відповідача, платіжних доручень, банківських переказів, тощо, які б засвідчували факт надання кредиту відповідачу та перерахування коштів на рахунок, що визначений паспортом кредиту та в порядку, що передбачений кредитним договором.

Інформація про те, що відповідач користувався наданими первісним кредитором кредитними коштами, зокрема, розраховувався за товари, знімав готівку у банкоматі тощо, про що свідчать відповідні операції, відсутня.

При цьому, згідно витребуваних ухвалою суду від АТ КБ «ПриватБанк» відомостей, відсутня інформація про належність відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_2 , на який були зараховані грошові кошти в сумі 15000,00 гривень 21.10.2020 року від ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор), згідно кредитного договору №2425505 від 21.10.2020 року.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати платіжне доручення №31098012 від 21.10.2020 року, посвідчене генеральним директором ТОВ «Мілоан» О.В. Вінніченко належним, допустимим та достовірним доказом, що підтверджує перерахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 15000 гривень за кредитним договором від 21.10.2020 року.

Суд зауважує, що надані позивачем, а також отримані судом докази в порядку їх витребування за клопотанням позивача не містять відомостей, які б прямо або опосередковано свідчили про те, що відповідач фактично отримала та користувалась кредитними коштами, у зв`язку з чим мала би обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Відсутність належних доказів щодо надання грошових коштів у позику, а також первинних бухгалтерських документів позбавляє суд можливості встановити дійсність щодо надання відповідачу коштів, а також з`ясувати дійсний розмір заборгованості за кредитним договором, що є обов`язковим при вирішенні питання про стягнення боргу.

У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до якого за договорами факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, не надав належних та допустимих доказів, первинних бухгалтерських документів на підтвердження дійсності кредитних відносин, перерахування коштів відповідачу, розрахунку заборгованості відповідача перед первісним кредитором, здійснення нарахувань по вказаному кредитному Договору.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.07.2021 в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами наявність кредитних відносин з відповідачем, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, користування ним кредитними коштами, проведення споживачем оплати (за наявності платежів) на погашення кредитної заборгованості, а також правильності проведеного позивачем розрахунку боргу, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за сплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 1, 2, 4, 12, 76-81, 141, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому зоконом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Лук`яненко