Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №624/856/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/856/26

провадження № 1-кп/624/83/26

ВИРОК

іменем України

селище Кегичівка 08 вересня 2026 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Кегичівка, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221090000585, стосовно якого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Власівка Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, не військовозобов`язаний, освіта середня-технічна, не одружений, утриманців не має, пенсіонер, інвалідом не являється, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не засуджений,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2026 до ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт від інспектора з реагування патрульної поліції СПД №1 ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавлений права керувати транспортними засобами, та ігноруючи рішення суду, 01 грудня 2025 року продовжив керувати транспортними засобами.

Відомості кримінальне про правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, внесено відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 214 КПК України від 13 липня 2026 року за №12026221090000585. Попередня правова кваліфікація визначена за ч. 1 ст. 382 КК України.

Так, постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2025 року у справі № 624/1069/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП України, а саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння та невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2025 року, яка набрала законної сили 28 листопада 2025 року, та будучи ознайомлений з нею належним чином, ігноруючи виконання постанови суду в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, хоча мав реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч зазначеному судовому рішенню, яким його позбавлено права керувати транспортними засобами, вчинив дії щодо умисного невиконання вказаної постанови суду, яка набрала законної сили за таких обставин.

02 грудня 2025 року о 22 годині 20 хвилин ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «210994-20», державний номерний знак « НОМЕР_1 » допустив наїзд на шиферний паркан за адресою: вул. Центральна, 52, с. Власівка Берестинського району Харківської області, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Після прибуття працівників поліції на місце дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 почав вживати алкогольні напої, у зв`язку з чим працівниками ГРПП СПД № 1 ВП № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області стосовно нього складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130, ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП України.

За вказаними адміністративними правопорушенням Кегичівським районним судом Харківської області від 19 грудня 2025 року у справі № 624/1158/25, яке набрало законної сили 30 грудня 2025 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, а саме – невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні винним себе визнав, щиро розкаявся, запевнив про недопущення подібного у майбутньому.

Визначаючи обсяг досліджуваних доказів, з`ясувавши думку учасників та відсутність заперечень, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням документів про дані щодо його особи. При цьому з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: копії паспорта, з підтвердження анкетних даних обвинуваченого, у більшості негативна довідка характеристика, довідки про не перебування на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебування на наркологічному і психіатричному обліку у кабінетах Кегичівської ЦРЛ та Берестинському РС №2 філії ДУ «Центр пробації», вимога про судимості, відповідно до якої ОСОБА_4 є таким, що раніше не засуджений.

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що 13 липня 2026 до ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт від інспектора з реагування патрульної поліції СПД №1 ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавлений права керувати транспортними засобами, та ігноруючи рішення суду, 01 грудня 2025 року продовжив керувати транспортними засобами.

Відомості кримінальне про правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, внесено відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 214 КПК України від 13 липня 2026 року за №12026221090000585. Попередня правова кваліфікація визначена за ч. 1 ст. 382 КК України.

Так, постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2025 року у справі № 624/1069/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП України, а саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння та невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2025 року, яка набрала законної сили 28 листопада 2025 року, та будучи ознайомлений з нею належним чином, ігноруючи виконання постанови суду в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, хоча мав реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч зазначеному судовому рішенню, яким його позбавлено права керувати транспортними засобами, вчинив дії щодо умисного невиконання вказаної постанови суду, яка набрала законної сили за таких обставин.

02 грудня 2025 року о 22 годині 20 хвилин ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «210994-20», державний номерний знак « НОМЕР_1 » допустив наїзд на шиферний паркан за адресою: вул. Центральна, 52, с. Власівка Берестинського району Харківської області, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Після прибуття працівників поліції на місце дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 почав вживати алкогольні напої, у зв`язку з чим працівниками ГРПП СПД № 1 ВП № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області стосовно нього складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130, ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП України.

За вказаними адміністративними правопорушенням Кегичівським районним судом Харківської області від 19 грудня 2025 року у справі № 624/1158/25, яке набрало законної сили 30 грудня 2025 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, а саме – невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Обвинувачений винний у скоєнні інкримінованому йому злочині і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до нетяжких злочинів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставин, що його обтяжує, згідно зі ст. 67 КК України не встановлено.

Підстав для застосування ст.ст.69, 69-1 КК України суд не знаходить.

Із врахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, особи обвинуваченого, який хоча і щиро розкаюється, запевнив про недопущення подібного у майбутнього, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючої, відсутність офіційного місця роботи, а отже постійного доходу, тому суд дійшов висновку про необхідність та достатність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, а не штрафу, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, у розмірі запропонованому прокурором, оскільки обвинувачений, крім того з цим погодився.

Суд призначає покарання про яке просив прокурор. Це покарання сприятиме виправленню обвинуваченого, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. Таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Крім цього, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого, з вищезазначених підстав, відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався.

Речові докази, судові витрати відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку в 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1