Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №619/4233/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4233/26

провадження № 2/619/2421/26

Рішення

іменем України

10 вересня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/4233/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача: Усенко М.І.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у системі «Електронний суд» 24.06.2026 звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 03909-11/2024 від 02.11.2024 в сумі 17600,00 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 02.11.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №03909-11/2024. 24.03.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №24032025 від 24.03.2025. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 03909-11/2024 від 02.11.2024 становить 17600,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000,00 грн; заборгованість за процентами – 3800,00 грн; заборгованість за пенею/штрафом – 8800,00 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що ним не підписувався паперовий примірник кредитного договору та зазначених у позові умовах, також, позивач не надав належних та допустимих доказів (оригіналу кредитного договору), виписки по рахунку, первинних бухгалтерських документів, які б беззаперечно підтверджували видачу кредитних коштів та наявність заборгованості у заявленому розмірі. Також зазначає про неправомірність одночасного стягнення штрафу і пені, незаконність нарахування комісій та безпідставне завищення суми заборгованості.

Представником позивача надано до суду письмові пояснення, у яких він зазначає, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та перерахував відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листом-повідомленням про перерахування коштів та розрахунком заборгованості. Вказує, що відсутність виписки з рахунку не свідчить про відсутність заборгованості, оскільки позивач не відкривав відповідачу окремого рахунку, а кошти були перераховані на вже існуючий картковий рахунок. Також зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором, зазначеним у кредитних документах, після здійснення ним необхідних дій в особистому кабінеті. Крім того, відповідач частково виконав умови договору, сплативши 3300,00 грн, з яких 1000,00 грн спрямовано на погашення тіла кредиту, а 2300,00 грн відсотків, що, на думку позивача, підтверджує як факт отримання кредитних коштів, так і визнання відповідачем умов договору та наявності заборгованості. У зв`язку з цим позивач вважає доведеними факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредиту та невиконання ним зобов`язань у повному обсязі, а заявлені позовні вимоги обґрунтованими.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України 25.06.2026 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 2933931 щодо місця перебування (проживання) відповідача та відповідь №2934741 від 25.06.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу є Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Ухвалою суду від 26.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.07.2026, яке було відкладено на 10.09.2026, у зв`язку з витребуванням доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_1 підписав за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора «W342» заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону, електронну адресу, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід.

02.11.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №03909-11/2024, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора «W342», відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Крім того, відповідачем підписано Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 03909-11/2024.

Крім того, ОСОБА_1 02.11.2024 підписав за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора «W342» паспорт споживчого кредиту, відповідно до умов якого, тип кредиту – кредит; сума кредиту – 6000,00 грн; строк кредитування – 120 днів; тип процентної ставк и – фіксована; процентна ставка, відсотків річних - 1,00% в день, що становить 365,00% річних. Крім того, відповідачем підписано інформаційне повідомлення про передачу Позичальником ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» персональних даних третіх осіб під час укладення, виконання та припинення кредитного договору, зокрема близьких осіб споживача фінансових послуг, які не є спадкоємцями, поручителями або майновими поручителями.

Листом товариства з обмеженою відповідальністю «УПР» №3426_260217120334 від 17.02.2026 підтверджується, що відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 02.11.2024 кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн.

Крім того, на виконання ухвали суду від 21.07.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_3 ). За вказаним рахунком у період з 02.11.2024 по 08.11.2024 здійснено зарахування коштів на загальну суму 6000,00 грн 02.11.2024.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

24.03.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №24032025 від 24.03.2025.

На підставі акту приймання-передачі реєстру боржників від 24.03.2025 до договору факторингу 24032025 від 24.03.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 24.03.2025.

За відомостями Витягу з Реєстру боржників до факторингу №24032025 від 24.03.2025, до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором № 03909-11/2024 від 02.11.2024, укладеним з ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 17600,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 03909-11/2024 від 02.11.2024 становить 17600,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000,00 грн; заборгованість за процентами – 3800,00 грн; заборгованість за пенею/штрафом – 8800,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею/штрафом в розмірі 8800,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год 30 хв, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею/штрафом в розмірі 8800,00 не підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що ним не підписувався паперовий примірник кредитного договору, не спростовують факту укладення між сторонами кредитного договору, оскільки спірний правочин укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W342», що підтверджується та спростовується матеріалами справи.

За таких обставин твердження відповідача про те, що він не підписував кредитний договір, оскільки відсутній його власноручний підпис на паперовому примірнику, є безпідставним, оскільки така форма підписання сторонами не обиралася. Саме електронний спосіб укладення та підписання правочину передбачений поданими до суду кредитними документами, а відповідач скористався ним при оформленні заявки, кредитного договору, додатку до нього та паспорта споживчого кредиту.

Доводи відповідача про ненадання оригіналу кредитного договору також не спростовують його укладення. Оскільки правочин укладено в електронній формі, його існування підтверджується відповідними електронними документами, підписаними одноразовим ідентифікатором «W342». При цьому відповідачем не наведено жодних конкретних обставин та не надано доказів того, що зазначений ідентифікатор ним не використовувався, що його персональні дані були використані іншою особою або що кредитний договір було оформлено без його відома та волевиявлення.

Більше того, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується доказами, які були отримані не лише від позивача, а й безпосередньо від банківської установи. Листом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» №3426_260217120334 від 17.02.2026 підтверджується, що 02.11.2024 відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн.

Крім того, на виконання ухвали суду від 21.07.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , якій відповідає IBAN НОМЕР_3 . За вказаним рахунком у період з 02.11.2024 по 08.11.2024 здійснено зарахування коштів на загальну суму 6000,00 грн 02.11.2024.

Наведені відомості безпосередньо узгоджуються між собою: зазначений у документах позивача номер платіжної картки відповідає картці, емітованій на ім`я відповідача, дата перерахування коштів відповідає даті укладення кредитного договору, а сума перерахування відповідає сумі кредиту, визначеній договором та паспортом споживчого кредиту. Отже, суд має можливість ідентифікувати як особу отримувача кредитних коштів, так і суму та дату їх зарахування.

Також суд враховує, що після укладення кредитного договору відповідач здійснив його часткове виконання, сплативши загалом 3300,00 грн, з яких 1000,00 грн зараховано в рахунок погашення тіла кредиту та 2300,00 грн в рахунок сплати процентів. Здійснення відповідачем платежів узгоджується з умовами укладеного договору та додатково підтверджує його обізнаність про існування кредитного зобов`язання і фактичне користування отриманими коштами. При цьому відповідач не надав доказів того, що зазначені платежі здійснювалися ним за іншим договором або з іншої підстави.

Щодо посилань відповідача на завищення суми заборгованості суд зазначає, що самі по собі такі твердження не є належним спростуванням розрахунку позивача. Позивачем надано розрахунок заборгованості за конкретним кредитним договором, у якому відображено суму основного боргу, нарахування та здійснені відповідачем платежі. Відповідачем не надано власного розрахунку, який би підтверджував інший розмір заборгованості, не зазначено конкретних арифметичних помилок чи неправильності визначення окремих складових боргу. Відтак загальне твердження про завищення суми заборгованості не спростовує наданого позивачем розрахунку.

Щодо доводів відповідача про нарахування комісії суд зазначає, що позивачем вимоги про стягнення комісії не заявлялися, а відповідно до наданого ним розрахунку заборгованості комісія відповідачу взагалі не нараховувалася. Отже, посилання відповідача на незаконність нарахування комісії не стосуються фактичного предмета заявлених позовних вимог та не впливають на визначення розміру заборгованості, заявленої до стягнення.

Суд зазначає, що позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 8800,00 грн.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають задоволенню частково, в розмірі 50,00%, то розмір сплаченого ними судового збору (2662,40 грн) при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1331,20 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

01 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107.

На підтвердження наданих послуг до суду надано: акт №2094 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) сума наданих послуг складає 8000,00 грн, детальний опис наданих послуг до акту №2094 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 та ордер про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідачку, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16 лютого 2023 року у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг й виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача у судових засіданнях, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 03909-11/2024 від 02.11.2024 у розмірі 8800,00 грн (вісім тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Надіслати представнику позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачу надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корп. 28.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя І. М. Нечипоренко