Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №243/3659/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

Суд: Близнюківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №243/3659/26

Суддя: Масло С. П.

243/3659/26

2-о/612/23/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.,

присяжних: Лукоцької Т.М., Мургулії Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Перша Слов`янська державна нотаріальна контора Донецької області, про визнання особи безвісно відсутньою,-

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Перша Слов`янська державна нотаріальна контора Донецької області звернулась з заявою до суду, в якій просить визнати військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 безвісно відсутнім. В обґрунтування заяви зазначено, що у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2014 року № 176 солдата ОСОБА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 17.07.2014 року N° 29-к на посаду водія - електрика відділення управління командира батареї взводу управління командира 1 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону, який прибув з військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 з 19 липня 2014 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і вважався таким, що 19 липня 2014 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 530,00 гривень на місяць, шпк " рядовий ". Після зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та прийняття справ та посади водія - електрика відділення управління командира батареї взводу управління командира 1реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону солдата ОСОБА_2 за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2014р. N9185, було направлено до військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_2 на польовий вихід, згідно розпорядженням командира військової частини НОМЕР_3 від 29.06.2014 № 9620/14.За наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2014 року N° 201, солдат ОСОБА_2 убув з базовий табір, який розташовувався в с. Олексіївка Донецької область для виконання бойових завдання в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в складі тактичної групи Південного Оперативного Командування під командуванням капітана ОСОБА_3 .У відповідності до наказів від 13.08.14р. №23 керівника сектора « ІНФОРМАЦІЯ_2 » останній був включений до складу сил та засобів сектора, які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Під час виконання завдань в рамках проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей солдата ОСОБА_2 , було задіяно до виконання завдань в районі населених пунктів Грабське, Многопілля, Агрономічне Донецької області. Після боїв, які тривали з 25 по 30 серпня 2014 року солдат ОСОБА_2 з боїв не вийшов, їхня подальша доля не відома. Тобто солдат ОСОБА_2 вважався таким, що зник безвісті за особливих обставин пов`язаних із веденням бойових дій. За наказом керівника сектора «Б» від 25.02.2015р. N2 59 солдат ОСОБА_2 виключений зі складу сил та засобів сектора, які залучаються та беруть участь в антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей як військовослужбовці що відсутні на місці виконання завдань з невідомих причин. В період з 30 серпня 2014 року по 30 жовтня 2016 року в ході звірок з медичними закладами, інформації щодо перебування зазначених військовослужбовців або їхніх тіл в лікувальних закладах МО України та МОЗ України виявлено не було.У зв`язку із викладеними вище обставинами солдата ОСОБА_2 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2014р. №298, було виведено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . В зазначений період начальник відділення персоналу частини через управління персоналом оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », регулярно надавав відомості органам військово - цивільного співробітництва, на які згідно спільного наказу Міністра оборони України, Служби Безпеки України, Міністерства Внутрішніх справ України від 19.05.2016р. №237/267/3 88 покладалось завдання щодо розшуку безвісті відсутніх військовослужбовців, стосовно солдата ОСОБА_2 .Станом на момент звернення до суду у військовій частині НОМЕР_1 відсутня будь яка інформація про місцезнаходження ОСОБА_2 . Представниками військової частини НОМЕР_1 перед підготовкою даної заяви до суду було здійснено дзвінок громадянці ОСОБА_1 , яка є матір`ю солдата ОСОБА_2 , остання повідомила, що останній раз бачила свого сина при прийомі на військову службу і більше зв`язок з ним не підтримувала, а також він не з`являвся за місцем їхнього спільного проживання за адресою: АДРЕСА_3 в той самий період. Військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо отримання відомостей із Державного реєстру актів цивільного стану. У відповіді наданій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12 травня 2025 року № 09/01/1761 було надано витяг Державного реєстру актів цивільного стану з якого вбачається, що стосовно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відсутній актовий запис про смерть, а також про смерть його матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже,заявник зазначає, що визнання судом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , безвісно відсутнім дозволить здійснити відповідні кадрові рішення, а близьким родичам військовослужбовця оформити пенсію у зв`язку з втратою годувальника та інші соціальні виплати.

13 травня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у порядку окремого провадження.

У судове засідання представник Військової частини НОМЕР_1 не з`явився, просив розглядати справу без його участі, заяву підтримав та просив її задовольнити з підстав зазначених у ній.

Заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Перша Слов`янська державна нотаріальна контора Донецької області у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причину неявки до суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м.Слав`янськ Донецької області, що вбачається з Паспорту громадянина України серія НОМЕР_6 , виданий Слов`янським МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно довідки про склад сім`ї, з якої вбачається, що за адресою АДРЕСА_4 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

27 січня 2014 року ОСОБА_2 уклав строком на три роки контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ.

У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2014 року № 176 солдата ОСОБА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 17.07.2014 року N° 29-к на посаду водія - електрика відділення управління командира батареї взводу управління командира 1 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону, який прибув з військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 з 19 липня 2014 року зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і вважалось таким, що 19 липня 2014 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 530,00 гривень на місяць, шпк " рядовий ".

Після зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та прийняття справ та посади водія - електрика відділення управління командира батареї взводу управління командира 1 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону солдата ОСОБА_2 за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2014р. N9185, було направлено до військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_2 на польовий вихід, згідно розпорядженням командира військової частини НОМЕР_3 від 29.06.2014 № 9620/14.

За наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2014 року №201, солдат ОСОБА_2 убув у базовий табір, який розташовувався в с. Олексіївка Донецької області для виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в складі тактичної групи Південного Оперативного Командування під командуванням капітана ОСОБА_3 .

У відповідності до наказів від 13.08.14р. №23 керівника сектора « ІНФОРМАЦІЯ_2 » останній був включений до складу сил та засобів сектора, які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Під час виконання завдань в рамках проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей солдата ОСОБА_2 , було задіяно до виконання завдань в районі населених пунктів Грабське, Многопілля, Агрономічне Донецької області. Після боїв, які тривали з 25 по 30 серпня 2014 року солдат ОСОБА_2 з боїв не вийшов, його подальша доля не відома. Тобто солдат ОСОБА_2 вважався таким, що зник безвісті за особливих обставин пов`язаних із веденням бойових дій.

За наказом керівника сектора «Б» від 25.02.2015р. N2 59 солдат ОСОБА_2 виключений зі складу сил та засобів сектора, які залучаються та беруть участь в антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей як військовослужбовці що відсутні на місці виконання завдань з невідомих причин.

В період з 30 серпня 2014 року по 30 жовтня 2016 року в ході звірок з медичними закладами, інформації щодо перебування зазначених військовослужбовців або їхніх тіл в лікувальних закладах МО України та МОЗ України виявлено не було.

У зв`язку із викладеними вище обставинами солдата ОСОБА_2 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2014р. №298, було виведено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

В зазначений період начальник відділення персоналу частини через управління персоналом оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », регулярно надавав відомості органам військово - цивільного співробітництва, на які згідно спільного наказу Міністра оборони України, Служби Безпеки України, Міністерства Внутрішніх справ України від 19.05.2016р. №237/267/3 88 покладалось завдання щодо розшуку безвісті відсутніх військовослужбовців, так само й стосовно солдата ОСОБА_2 .

З листа Державної прикордонної служби України вбачається, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі – База даних), що функціонує відповідно до Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/38655(далі – Положення), відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 08.11.2017 по 19.06.2026 (станом на 15:05) в Базі даних не виявлено.

З листа Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області вбачається, що відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» громадянин ОСОБА_2 за останні 10 років по теперішній час на обліку не перебував та пенсію не отримував.

Крім того, з акту службового розслідування по факту безвісті зниклих військовослужбовців частини вбачається, що в ході телефонної розмови з матір`ю солдата ОСОБА_2 з`ясовано, що мати життям сина після його призову до ЗСУ не цікавиться, ніяких дій по його розшуку не приймала. Натомість ст. лейтенант ОСОБА_5 , який проходив службу в одному підрозділі з солдатом ОСОБА_2 , стверджує, що ОСОБА_2 разом з ним перебував в полоні на території підконтрольній бойовикам «ДНР», що приїздила мати ОСОБА_2 , забрала його з полону, потім він спостерігав ОСОБА_2 зі зброєю в військовій формі зі знаками розрізнення незаконних збройних формувань «ДНР».

Як вбачається з листа Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_2 поліцейськими ГУНП в Луганській області зареєстровані матеріали ЄО № 5675 від 18.07.2023 року, які приєднані до кримінального провадження №12022130000000190 розпочатого за ч.2 ст.260 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Відповідно до ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. При визнані фізичної особи безвісно відсутньою настають правові наслідки, визначені ст. 44 ЦК України.

Згідно статті 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визначити фізичну особу безвісно відсутньою, обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.

Таким чином, з аналізу вказаних правових норм, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою слід встановити кілька юридичних фактів у їх сукупності, а саме: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання (тобто за місцем реєстрації) протягом тривалого часу; 2) відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання і неможливість їх одержання усіма доступними способами та вжитими заходами; 3) закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи; 4) визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Разом з тим, сама по собі тривала відсутність особи за місцем проживання або реєстрації не може бути підставою для визнання такої особи безвісно відсутньою, оскільки безвісна відсутність є засвідчений у судовому порядку факт довготривалої відсутності фізичної особи в місці свого проживання, якщо не вдалося встановити місця її перебування.

За своїм змістом стаття 43 ЦК України передбачає з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжиті всі заходи для з`ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.

Як встановлено судом ОСОБА_2 є військовослужбовцем та під час виконання завдань в рамках проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей його було задіяно до виконання завдань в районі населених пунктів Грабське, Многопілля, Агрономічне Донецької області. Після боїв, які тривали з 25 по 30 серпня 2014 року солдат ОСОБА_2 з боїв не вийшов, його подальша доля не відома.

У зв`язку з відсутністю ОСОБА_2 та не встановленням його місця перебування Військова частина НОМЕР_1 звернулася із заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

Разом із тим, під час розгляду справи судом отримано додаткові відомості, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність передбачених статтею 43 ЦК України підстав для визнання особи безвісно відсутньою.

Так, відповідно до листа Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_2 поліцейськими ГУНП в Луганській області зареєстровані матеріали ЄО № 5675 від 18.07.2023 року, які приєднані до кримінального провадження №12022130000000190 розпочатого за ч.2 ст.260 КК України.

Крім того у матеріалах справи міститься акт службового розслідування по факту безвісті зниклих військовослужбовців частини, де відповідно до пояснень ст. лейтенанта ОСОБА_5 , який проходив службу в одному підрозділі з солдатом ОСОБА_2 та який стверджує, що ОСОБА_2 разом з ним перебував в полоні на території підконтрольній бойовикам «ДНР», що приїздила мати ОСОБА_2 , забрала його з полону, потім він спостерігав ОСОБА_2 зі зброєю в військовій формі зі знаками розрізнення незаконних збройних формувань «ДНР».

Наявність кримінального провадження №12022130000000190, до матеріалів якого приєднано матеріали перевірки ЄО № 5675 від 18.07.2023 стосовно ОСОБА_2 , а також наявність відомостей про можливу участь ОСОБА_2 у незаконних збройних формуваннях свідчать про те, що обставини його зникнення та місця перебування не залишаються невідомими, а перевіряються компетентними органами.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами не підтверджено наявності всієї сукупності юридичних фактів, необхідних для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім відповідно до ст.43 ЦК України.

За таких обставин, суд доходить висновку, що заява про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 13 травня 2026 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору було задоволено та відстрочено Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по вказаній справі.

Враховуючи, що відстрочення сплати судового збору було надано до ухвалення рішення, тому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з Військової частини НОМЕР_1 у дохід держави у встановленому законом розмірі.

Керуючись ст. 43 ЦК України, ст. 259, 263-265, 268, 293, 308-309 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Перша Слов`янська державна нотаріальна контора Донецької області, про визнання особи безвісно відсутньою - відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 1664 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) .

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2026

Суддя Масло С.П.

Присяжні: Лукоцька Т.М.

Мургулія Г.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua