Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №397/1318/26 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/1318/26

н/п : 3/397/382/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Семча Лохвицького району Полтавської області, який розлучений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водія 4 відділення 5 роти 3 загону військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

07.08.2026 о 20 год. 00 хв. під час вечірньої перевірки особового складу на тимчасовому пункті дислокації 3 загону військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , командиром 4 групи 5 роти 3 загону військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 було виявлено відсутність водія 4 відділення 5 роти 3 загону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , який не з`явився до Головного військового клінічного госпіталя міста Київ для проходження військово-лікарської комісії, та повинен був повернутися до пункту тимчасової дислокації підрозділу 3 загону військової частини НОМЕР_1 .

09.08.2026 командир 3 загону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_3 доповів рапортом про те, що водій 4 відділення 5 роти 3 загону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 09.08.2026 прибув на місце служби до тимчасового пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 (с-ще АДРЕСА_2 ) та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинення правопорушення визнав. Пояснив, що був направлений на проходження військово-лікарської комісії до Головного військового клінічного госпіталя. Під час проходження ВЛК зрозумів, що належного лікування йому в госпіталі не нададуть, він мав гострий біль в правому колінному суглобі. Крім того дізнався, що меньша донька ОСОБА_4 зламала праву руку та потребувала догляду. А тому він вирішив терміново їхати додому, так як його здоров`я та здоров`я його дитини було на першому місці. Вирішивши трохи сімейні проблеми самостійно повернувся до військової частини.

Відповідальність за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП настає у разі самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується: протоколом серія А4788 №30 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-11 КУпАП від 10.08.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; рапортами командира 3 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 щодо відсутності 07.08.2026 ОСОБА_1 та прибуття останнього 09.08.2026 до пункту тимчасової дислокації після самовільного залишення частини; копіями витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2026 № 118 та від 14.05.2026 №150 про призначення ОСОБА_1 на посаду; копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2026 № 246 щодо вибуття солдата ОСОБА_1 до НВМКЦ "ГВКГ" м. Київ для проходження військово-лікарської комісії, його неявку до лікувального закладу та не повернення до пункту тимчасової дислокації військової частини.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи і не заперечується ним самим.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не виявлено.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - є визнання вини; вчинення правопорушення під впливом сімейних обставин; самостійне з`явлення до військової частини; стан здоров`я правопорушника.

За змістом статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Положення статті 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

При вирішенні питання про застосування положень статті 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Таким чином, оцінюючи в сукупності дії, наслідки, обставини, з урахуванням даних, що характеризують особу та його поведінку (раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, стан здоров`я, сімейні обставини, самостійне з`явлення до військової частини), враховуючи, що від вчинення даного адміністративного правопорушення не настало істотних негативних наслідків, приходжу до висновку про можливість застосування до особи положень статті 22 КУпАП і необхідності звільнення такого від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення та обмежитися усним зауваженням, з наведених вище мотивів та підстав.

Саме усне зауваження вважаю достатнім для виправлення та належної поведінки особи в подальшому, а також співрозмірним скоєному.

Згідно частини 2 статті 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведену норму права, приходжу до висновку, що провадження по даній справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 172-11, 279-280, 283-285, 289 КУпАП, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-11 КУпАП закрити та звільнити останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Постанова судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.В. Максимович