Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №389/1235/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

09.09.2026

ЄУН 389/1235/26

Провадження №2/389/654/26

Рішення

іменем України

(заочне)

09 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Брудницької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 09.04.2026 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 пеню за невиплачені аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 204 352 грн за період прострочення з 01.04.2024 до 01.04.2026.

Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що у Добровеличківському відділі державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває на виконанні виконавче провадження №50649694 з примусового виконання виконавчого листа №387/203/16-ц, виданого 25.03.2016 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів відповідача, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше встановленого законом мінімуму. Починаючи із січня 2023 року ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів, жодних дій на погашення боргу та сплати поточних аліментів не вчиняє. Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого державним виконавцем, станом на 01.02.2026 заборгованість ОСОБА_2 складає 197 752 грн 20 коп, штрафні санкції – 65 349 грн 30 коп, всього 263 107 грн 50 коп. Оскільки заборгованість виникла з вини відповідача, вважає, що вона має право на стягнення з нього неустойки (пені) відповідно до ч.1 ст.196 СК України. Загальна сума пені за несплачені аліменти у період з 01.04.2024 до 01.04.2026 становить 299 512 грн, однак просила стягнути 204 352 грн, що дорівнює сумі заборгованості по аліментам станом на 01.04.2026 та не перевищує загальну суму поточної заборгованості.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак її представник – адвокат Волков А.В. подав суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв про розгляд справи без його участі не надав.

Згідно з ухвалою суду від 09.09.2026 розгляд справи проводиться заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про його народження серії НОМЕР_1 .

Мати дитини у зв`язку з реєстрацією 09.09.2017 другого шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.03.2016 у справі №387/203/16-ц (провадження №2/387/116/16) з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, щомісячно, до повноліття дитини, але не менше встановленого законом мінімуму, почавши стягнення з 01.03.2016.

На виконання зазначеного судового рішення Добровеличківським районним судом 25.03.2016 стягувачці видано виконавчий лист, на підставі якого 29.03.2016 Відділом державної виконавчої служби Добровеличківського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №50649694.

Постановою старшого державного виконавця Добровеличківського ВДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 19.03.2024 на ОСОБА_2 накладено штраф на користь стягувачки в сумі 57 436 грн 50 коп за наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Постановою старшого державного виконавця вказаного Добровеличківського ВДВС від 29.01.2026 на кошти боржника ОСОБА_2 накладено арешт.

Надалі, відомості про боржника ОСОБА_2 04.02.2026 внесено до Єдиного реєстру боржників.

Постановою старшого державного виконавця вказаного Добровеличківського ВДВС від 09.02.2026 на ОСОБА_2 накладено штраф на користь держави в сумі 7 912 грн 80 коп у зв`язку зі збільшенням розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

На звернення позивачки до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області, представником останнього 17.03.2026, зокрема, повідомлено, що заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_2 станом на 01.03.2026 становить 201 055 грн 20 коп, штраф за несплату аліментів – 65 349 грн 30 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним старшим державним виконавцем Добровеличківського ВДВС, ОСОБА_2 станом на 01.04.2026 має заборгованість по аліментам у розмірі 222 203 грн 70 коп, яка виникла з 01.03.2016. Штрафні санкції становлять 72 377 грн 40 коп.

Відповідно до розрахунку розміру пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, який міститься у позовній заяві, розмір пені за несплату відповідачем аліментів за період з 01.04.2024 до 01.04.2026 складає 299 512 грн.

Так, згідно з ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

Згідно з положеннями статті 124, п.9 ч.2 ст.129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів, передбачених ст.181 СК України, виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

В будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула наступна: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №333/6020/16, який судом враховується відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі №661/905/19 викладено висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Так, в цих правовідносинах матеріалами справи підтверджено, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, що є підставою для застосування до нього відповідальності за прострочення їх сплати. Надані позивачкою докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять в собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені).

Заборгованість по аліментам на користь позивачки на утримання дитини відповідачем не сплачена, розмір заборгованості підтверджено розрахунком державного виконавця.

Наданий позивачкою розрахунок пені відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, а тому приймається судом при визначенні розміру заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати аліментів утворилася з вини відповідача, який своєчасно належним чином не виконував свої обов`язки, що тягне відповідальність у вигляді неустойки. Доказів того, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок поважних причин, матеріали справи не містять, а тому, звертаючись до суду з цим позовом, позивачка набула право на стягнення з відповідача неустойки за прострочення зі сплати аліментів на дитину.

Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, позивачкою правильно застосовано вказане правило відповідно до ч.1 ст.196 СК України та здійснено розрахунок пені з урахуванням суми нарахованих щомісячних аліментів, враховуючи часткове погашення заборгованості.

Загальний розмір пені за прострочення відповідачем сплати аліментів на утримання дитини за період з 01.04.2024 до 01.04.2026 складається із сум розмірів пені, обчислених за кожним місячним (періодичним) платежем, та становить 299 512 грн.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.196 СК України розмір пені не може бути більше 100% заборгованості по аліментам.

Оскільки згідно з наданим державною виконавчою службою розрахунком заборгованості відповідача зі сплати аліментів, розмір заборгованості ОСОБА_2 станом на 01.04.2026 становить 222 203 грн 70 коп, тому позивачкою правильно зменшено вказаний вище розмір пені до 204 352 грн, що не перевищує стовідсоткового розміру заборгованості по аліментам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 204 352 грн, що не перевищує 100% суми такої заборгованості.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, судом в повному обсязі задоволені позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 204 352 грн. Разом з цим, позивачка на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору. Отже, з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір в сумі 2 043 грн 52 коп.

На підставі ст.141, 155, 180, 181, 196 СК України, керуючись ст.141, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2024 до 01.04.2026 в сумі 204 352 (двісті чотири тисячі триста п`ятдесят дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 2 043 (дві тисячі сорок три) грн 52 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва