Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №347/1961/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1961/26

Провадження № 2/347/1352/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

10 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

за участю:

секретаря с/з Сумарука І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

06.08.2026 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.05.2012 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області за актовим записом №114.

У позивача під час перебування у шлюбі із ОСОБА_2 народилося четверо дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Підставою для розірвання шлюбу є те, що сімейне життя між ними не склалося через розбіжність поглядів на сімейні відносини. Відбувалися непорозуміння та конфлікти. Як зазначає позивач, у нього із ОСОБА_2 виявилося різне сприйняття моральних, матеріальних обов`язків і подружніх стосунків, ведення господарства, створення і облаштування побутових умов. Вони різні за характером, звичками та світоглядом.

На переконання ОСОБА_1 , вони втратили почуття любові один до одного. У них відсутнє прагнення взаємодопомоги, підтримки, теплоти та бажання бути разом. Вони з відповідачкою не планують спільного житгя і спільне проживання за таких умов є неможливим. Спроби збереження шлюбу виявилися марними.

Непорозуміння і глибокі протиріччя у кінцевому результаті призвели до фактичного припинення між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шлюбних відносин. Ще із 2020 року позивач із відповідачкою проживають окремо. ОСОБА_1 був мобілізований у 2022 році та проходить військову службу в складі військової частини НОМЕР_1 . Сторони не ведуть спільного господарства вже тривалий час.

ОСОБА_1 бере участь у вихованні та матеріальному утриманні дітей, позитивно характеризується. Спілкується з ними та перебуває з дітьми у нормальних стосунках. Однак всі діти проживають та зареєстровані із матір`ю у АДРЕСА_1 . Батько із дітьми спільно не проживає. Вони соціально прив`язані саме до місця проживання і оточення матері. Однак спору щодо місця проживання дітей між батьками немає.

Шлюб у цьому конкретному випадку, давно набув формального характеру. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , окрім спільних дітей, нічого не поєднує.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив шлюб між ними розірвати.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак у позовній заяві (а. с. 5) та додатково поданій заяві від 10.09.2026 р. (а. с. 27) адвокат Козар Т. В. просив розгляд справи проводити без їхньої участі, позов просив задовольнити, а судовий збір залишити за позивачем. Проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а. с. 25-26), про причину неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подавала.

Судом також розміщувалось оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а. с. 23).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 07.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду на 10.09.2026 року.

Про судове засідання відповідач повідомлялася належним чином (а. с. 25-26). Одночасно із цим, судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №347/1961/26 відповідача ОСОБА_2 (а. с. 23).

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подала, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 08 травня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, про що було зроблено актовий запис №114, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 виданим 08.05.2012 року (а. с. 12).

Відповідно до копії паспорта та Витягу з реєстру територіальної громади, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований в АДРЕСА_2 (а. с. 9-10).

Згідно з наданою копією посвідчення УБД серії НОМЕР_3 від 01.07.2015 року, ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій (а. с. 11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 06.04.2015 року – ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 13).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 23.05.2017 року – ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 14).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 11.09.2018 року – ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 15).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого повторно 05.02.2025 року – ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 16).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов №323/02.2- 31 від 03.08 2026 року, діти забезпечені житлом та мають належні матеріально-побутові умови. Вони постійно проживають з матір`ю ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 проживає окремо (а. с. 17).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачем.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак на цей час не підтримують стосунків та проживають окремо. Позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, про що однозначно і категорично ствердив у тексті позовної заяви.

Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, та зважаючи на те, що на теперішній час, зазначені в позовній заяві обставини свідчать про те, що надії на збереження сім`ї немає, а шлюб між сторонами носить формальний характер, в зв?язку із чим подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

В зв?язку з наведеним, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України), і документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України).

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання цим рішенням законної сили воно підлягає направленню судом до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, враховуючи, що позивач в позовній заяві зазначив, що не бажає стягувати судові витрати з відповідача, суд вважає за необхідне залишити судові витрати за позивачем.

На підставі наведеного, керуючись ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 89, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_8 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_9 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 травня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, про що було зроблено актовий запис №114, – розірвати.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула