Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №347/1899/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1899/26

Провадження № 2/347/1325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Кіцули Ю. С.,

секретаря Сумарука І. П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Космацької сільської ради (Брусторівський старостинський округ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

30.07.2026 року представник позивача адвокат Тинкалюк Д. В. подав до суду позовну заяву ОСОБА_2 до Космацької сільської ради (Брусторівський старостинський округ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 . Після смерті матері ОСОБА_4 , спадщину прийняв брат позивача – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився, був зареєстрований і постійно проживав у вищевказаному господарстві за вказаною адресою. Спадкоємець матері – ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Оскільки ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ніякого розпорядження відносно рухомого та нерухомого майна за життя не зробив, позивач ОСОБА_6 , звернулася до приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Кабина А. Р. про прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_5 , якого вона поховала. Як ствердив представник позивача, на час звернення ОСОБА_2 доглядала за спадковим господарством. Однак, відповідно до письмового роз`яснення приватного нотаріуса від 28.07.2026 року позивачу ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У зв`язку з вищенаведеними обставинами та тим, що позивач є юридично не обізнана зі спадковим законодавством, та у зв`язку з воєнним станом в Україні, вона вважала, що не потрібно звертатися до нотаріальних органів для оформлення спадкового майна, після смерті її брата ОСОБА_5 , тому в установлений законом строк не звернулася із заявою для оформлення спадщини.

Позивач вважає, що пропустила встановлений законом строк для звернення до нотаріуса по поважній причині, і просить суд встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, проте в позовній заяві представник позивача просив справу розглядати без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а. с. 2). Також представник позивача додатково подав письмову заяву про розгляд справи без участі сторони позивача (а. с. 27).

Представник Космацької сільської ради в судове засідання не з?явився, проте від сільського голови електронною поштою до суду надійшла заява, в якій він просить справу розглядати без участі представника сільської ради, щодо задоволення позову не заперечив (а. с. 25).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 04.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 10.09.2026 року.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась та зареєстрована в с. Брустури, Косівського району, Івано-Франківської області (а. с. 4-5).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.01.1969 року – позивач ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , і її батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а. с. 7).

Згідно з наданою копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 03.09.1987 року, ОСОБА_7 03.09.1987 року уклала шлюб із ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 ?як» (а. с. 8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 05.04.1980 року – спадкодавець ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , і його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а. с. 9).

Згідно з наданою копією свідоцтва про смерть, виданого 26.07.2016 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 10), а згідно з наданою копією свідоцтва про смерть, виданого 28.07.2026 року – ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 11).

Відповідно до довідки, виданої Брустурівським старостинським округом 22.07.2026 року за №46, – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала і була зареєстрована з 1934 року до дня смерті в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавиці, у вказаному будинку був зареєстрований і проживав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт від імені ОСОБА_4 в сільській раді не посвідчувався (а. с. 12).

Відповідно до довідки виданої Брустурівським старостинським округом 27.07.2026 року за №47, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав і був зареєстрований з 1980 року до дня смерті в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавець ОСОБА_5 за вказаною адресою один (а. с. 13).

Згідно з Випискою із рішення Брустурівської сільської ради від 25.06.1993 року, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а. с. 14).

Відповідно до роз?яснення приватного нотаріуса, наданого позивачу 28.07.2026 року за №314/01-16, ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а. с. 15).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Крім того, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер брат позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно. Спадкоємців за законом першої черги немає, і заповітне розпорядження померлий не залишив. Позивач є спадкоємцем другої черги, однак пропустила визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із чим просить визначити їй додатковий строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті рідного брата.

Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд зауважує, що вказані позивачем у заяві причини пропуску нею строку для звернення до нотаріуса з заявою для прийняття спадщини є поважними, сумніву у суду не викликають, і пропущений строк є незначним.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 15, 1216-1218, 1220, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Космацької сільської ради (Брусторівський старостинський округ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (с. Брустури, Косівського району, Івано-Франківської області, РНОКПП – НОМЕР_5 ), – додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула