Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №345/4341/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №345/4341/26

Суддя: Кулаєць Б. О.

Справа №345/4341/26

Провадження № 2/345/2989/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

10.09.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований Житомирським міським відділом РАЦС, актовий запис № 1024. Судові витрати покласти на відповідача. Після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_3 .

Свої вимоги мотивує тим, що 07 червня 1986 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося. Фактичні шлюбні відносини припинені з 1996 року. З цього часу спільне господарство подружжям не ведеться. Втрачені всі фізичні та духовні зв?язки між ними. Отже, збереження сім?ї неможливе і суперечить інтересам подружжя. Вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Отже, шлюб носить формальний характер. Збереження їхньої сім?ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Позивачка подала до суду заяву, згідно з якою розгляд справи просить проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 20). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 29.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

04.08.2026 позивачка подала до суду заяву про усунення недоліків та уточнення позовних вимог (а.с. 14).

Ухвалою суду від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

10.09.2026 позивачка подала до суду заяву, згідно з якою розгляд справи просить проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, відзиву на позов не подав, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

сторони по справі перебувають у шлюбі з 07 червня 1986 року, який зареєстрований Житомирським міським відділом запису актів громадянського стану, актовий запис № 1024, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 07.06.1986 (а.с. 3).

За час шлюбу у сторін по справі народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.01.2025 (а.с. 8).

Між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який вони не можуть розірвати в позасудовому порядку.

Оцінка суду:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові заяви та докази, які надані позивачкою на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, вони подружніх відносин не підтримують, позивачка не бажає зберігати сім`ю за умов, які склалися між сторонами, відповідач заперечень з даного приводу чи будь-яких інших заяв та клопотань не заявляв, тому відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне позов задовольнити, шлюб між сторонами розірвати, після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_3 позивачці не змінювати, що відповідно до ст. 113 СК України є її правом після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.

Розподіл судових витрат:

відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (а.с. 2). За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 1331,20 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, статей 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114 СК України та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 червня 1986 року Житомирським міським відділом запису актів громадянського стану, актовий запис № 1024, розірвати.

Прізвище позивачки ОСОБА_3 після розірвання шлюбу не змінювати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua