Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №188/2695/26 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2695/26

Провадження № 1-кп/188/514/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в c-ще Петропавлівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42026042130000008 від 09.03.2026р. та угоду про визнання винуватості відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Миколаївка

Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянин

України, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , одружений, не працює, освіта середня, на

утриманні має двох неповнолітніх дітей, паспорт НОМЕР_1 ,

виданий 22.02.2011 року Петропавлівським РВ УМВС

України в Дніпропетровській області, відповідно до ст. 89 КК

України вважається таким, що не має судимості,

засіб зв`язку НОМЕР_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

за участю прокурора: ОСОБА_4

за участю представника потерпілого: ОСОБА_5

за участю обвинуваченого: ОСОБА_3

за участю захисника: ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4757-ІХ від 14.01.2026р. продовжено строком на 90 діб.

ОСОБА_3 09 лютого 2026 року приблизно о 12:00 годині (точний час в ході судового розгляду не встановлено), приїхав на власному мотоциклі марки МТ-10 без н/з до перегону Миколаївка-Донецька-Петропавлівка на 64 км на околиці селища Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, де побачив обрізану контактну мережу біля опори № 132 та у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна,а саме: контактних дротів марки МФ-100, які належать АТ «Укрзалізниця» структурному підрозділу «Павлоградська дистанція електропостачання», які він визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: контактних дротів марки МФ-100 з опори № 132 на 34 км перегону Миколаївка-Донецька-Петропавлівка, що на околиці селища Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, 09.02.2026 року приблизно о 12:00 год. (точний час в ході судового розгляду не встановлено), ОСОБА_3 підійшов до опори № 132, де за допомогою драбини та пилки по металу обрізав залишки вже обрізаного контактного дроту марки МФ-100, які належать АТ «Укрзалізниця» структурному підрозділу «Павлоградська дистанція електропостачання». Після чого, складав вказані дроти до купи поруч з опорою № 132, щоб у подальшому перенести їх до свого мотоциклу та з викраденим покинути місце вчинення злочину. Але з причин, які не залежали від його волі, ОСОБА_3 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був виявлений на місці вчинення злочину та зупинений працівниками поліції, в результаті чого останній не отримав змоги розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 намагався викрасти 11, 5 м контактного дроту марки МФ-100 вартістю 3 700, 05 гривень, який належить АТ «Українська залізниця» АТ «Укрзалізниця» структурному підрозділу «Павлоградська дистанція електропостачання», але не зміг довести злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі.

У підготовчому судовому засіданні розглянуто угоду, укладену між прокурором та обвинуваченим, про визнання винуватості від 20 серпня 2026 року по кримінальному провадженню № 42026042130000008, за умовами якої ОСОБА_3 погоджується на призначення йому покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням ст.ст. 75, 75 КК України. Підозрюваному ОСОБА_3 роз`яснені наслідки укладення угоди відповідно до ст. 473 КПК України.

Прокурор та захисник в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Представник потерпілого ОСОБА_5 надав згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження та угоду про визнання винуватості, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки її умови не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам.

Слідчими органами правильно визначена правова кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним, обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, при призначені покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 472, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 серпня 2026 року у кримінальному провадженні № 42026042130000008, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: мотоцикл марки МТ без номерного знаку з дерев`яними причепом збоку, дерев`яну дробину, які на підставі розписки від 09.03.2026р. повернуті ОСОБА_3 , - залишити останньому.

Речовий доказ: пилку по металу, яку на підставі довідки передані для зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.

Речовий доказ: 11, 5 м. контактного проводу марки МФ-100, який на підставі довідки передані для зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути представнику потерпілого, - ОСОБА_5 .

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Акціонерного товариства «Українська залізниця» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Структурного підрозділу «Павлоградська дистанція електропостачання» в рахунок відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 3 700 (три тисячі сімсот) грн. 05 коп.

Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1