Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №693/1115/26 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/1115/26

Провадження № 3/693/283/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 м. Жашків

Суддя Жашківського районного суду Черкаської області Защитинська Т.І., розглянувши матеріали, що надійшли для розгляду від Управління патрульної поліції в

м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ч.4 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717972 від 13.07.2026 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП за те, що 12.07.2026 о 23 год. 00 хв. в м. Жашків по вул. Городищанська вона керувала автомобілем марки Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за її участю, до проходження медичного огляду на стан сп`яніння вживала алкоголь, чим порушила п. 2.10є Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні 19.08.2026 ОСОБА_1 винуватість у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнала, показала, що 12.07.2026 під час ДТП вона не перебувала за кермом автомобіля Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , в цей час транспортним засобом керував її чоловік ОСОБА_2 , працівникам поліції про керування нею транспортним засобом сказала через те, що боялась за чоловіка, щоб не позбавили його права керування транспортним засобом, алкогольні напої вживала вдома після ДТП щоб зняти стрес.

Допитаний ОСОБА_3 показав, що 12.07.2026 о 22 год. 30 хв. в м. Жашків по вул. Городищанська сталось ДТП між автомобілем Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , та автомобілем DAEWOO NEXIA, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував він. За кермом автомобіля Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , перебував ОСОБА_2 , якого він добре знає, ОСОБА_1 побачив вперше після ДТП, вона була пасажиркою автомобіля Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , після ДТП ОСОБА_2 йому нагрубив та поїхав з місця ДТП, він викликав поліцію, працівникам поліції вказував, хто керував автомобілем в момент ДТП.

10.09.2026 від захисника ОСОБА_1 Головатюка В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у ОСОБА_1 відсутній склад цього адміністративного правопорушення.

Так, відсутній задокументований факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 під час ДТП із автомобілем Deaweoo Nexia д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 .

Постановою Жашківського районного суду Черкаської області у справі №693/1116/26 від 25.08.2026 закрито провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в діях складу правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП. Відповідно до змісту вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 на момент ДТП за кермом автомобіля не перебувала. Зазначена постанова набрала законної сили та долучена стороною захисту до клопотання.

Оскільки у тому разі, якщо факт вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є недоведеним, то така обставина автоматично виключає можливість оцінки наступних дій особи - залишення місця події та вживання алкоголю після події (ст.122-4 та ст.130 ч.4 КУпАП), як адміністративно карані правопорушення.

За таких обставин фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 717972 (місце, час, виклад обстави), кваліфікація дій ОСОБА_1 , пункт правил дорожнього руху 2.10є ПДР повністю не відповідають дійсності.

Крім того, із змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вони, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.

Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Виходячи із наведеної практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст. 7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи суворість санкції яка передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 статтею 130 КУпАП (накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб), таке правопорушення може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду (справи "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини", "Лутц проти Німеччини", "Надточій проти України", "Золотухін проти Росії", "Маліге проти Франції"), тому такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Відповідно, звинувачення у вчиненні діяння, яке прирівнюється до кримінального, вимагає відповідного доказування, яке базується на суворому дотриманні норм закону. При цьому, суд не має виконувати функцію обвинувача в справі (рішення ЄСПЛ в справах "Карелін проти Росії", "Михайлова проти України").

Свіжа судова практика апеляційних судів за постановами №766/7737/25, 182/1866/26, 466/11407/21, 757/50603/24-п.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За приписами ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена , а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом не керувала, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП, не знаходить свого підтвердження.

Згідно із ст. 252 КпАП України орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Таким чином, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, тому вважає за необхідне закрити відносно неї провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 4, 247, 284 ч.1 п.3 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, - закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області упродовж 10 днів з дати прийняття цієї постанови.

Суддя Т. І. Защитинська