Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №572/3667/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

________________________________________________

Справа № 572/3667/26

3/572/1172/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Сарни

Суддя Сарненського районного суду Рівненської області Довгий І.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст. 126 КУпАП,

за участю захисника Безкоровайної В.О.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 28 червня 2026 року о 09 год. 24 хв. в м. Сарни Рівненської області по вул. Вишнева, 54, керував транспортним засобом марки «Audi А6», що має державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив завчасно за допомогою сигнального диска з червоним сигналом, що вказувало на відповідний транспортний засіб та подальше його місце зупинки не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на вул. Європейська, 39, чим порушив вимогу п.8.9. ПДР – порушення вимог зупинки; керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим повторно протягом року вчинив порушення. 26.03.2026 відносно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правпорушення серії ЕНА №6912699 за ч.2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п.2.1.а. ПДР.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав письмові пояснення, згідно яких вважає безпідставним притягнення його до адміністративної відповідальності і провадження у справі підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення. Зазначає, що вимогу про зупинку транспортного засобу виконав, зупинився, повернувши за ріг вулиці, однак працівники поліції поїхали далі, тому він зрозумів, що зупиняли не його транспортний засіб і продовжив рух далі. Жодних переслідувань не було, вимогу про зупинку іншого екіпажу поліції виконав. Стверджує, що не отримував постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, про дану постанову стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи №572/3667/26. Штраф у сумі 3400 грн. сплатив, оскільки про це надійшло повідомлення в Дію.

В судовому засіданні захисник Безкоровайна В.О. пояснила, що в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126КУпАП відсутня постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, тому вважає, що в даному випадку відсутня повторність вчинення протягом року аналогічного адміністративного правопорушення, а тому і докази повторності також відсутні. Роздруківка з адмінпрактики, на яку посилається працівник поліції при складанні матеріалів, як на повторність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, не може бути належним доказом такої повторності, вона не має позначки про набрання законної сили, не містить інформації про накладення стягнень, арештів тощо.

Зазначає, що, відповідно до адміністративних протоколів серії ЕПР1 705090 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ЕПР1 705088 за ст. 122-2 КУпАП, а саме в п. 7 “Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних”, місцем вчинення адміністративного правопорушення вказано - “ АДРЕСА_2 ” - тобто фактично, неможливо встановити, де саме яке правопорушення було скоєне, оскільки в обох протоколах зазначена одна й та сама адреса як місця вчинення правопорушень, що не дозволяє встановити фактичне місце вчинення кожного з інкримінованих адміністративних правопорушень. При цьому з протоколів не вбачається, де саме, в який момент та за яких обставин кожне з інкримінованих правопорушень було вчинене. Протоколи про адміністративні правопорушення, складені 28.06.2026, не відповідають вимогам ст. 254 КУпАП і не можуть вважатися належними процесуальними документами, просить визнати протокол недійсним і закрити провадження у справі за відсутністю належних доказів вини.

Також зазначає, що відеозапис є неналежним доказом у справі, оскільки немає повної фіксації події.

Допитаний в судовому засіданні свідок інспектор роти 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону 1 (з обслуговування м. Рівне) ОСОБА_2 пояснила, що 28 червня 2026 року склала адміністративні протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122-2 та ч.5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Зазначила, що 28 червня 2026 року під час патрулювання в м. Сарни по вул. Вишнева, 54 під час відпрацювання лазерним вимірювачем швидкості руху Тrucam 000550, було зафіксовано транспортний засіб, який рухався зі швидкістю 114 км/год. Даний транспортний засіб працівники поліції намагалися зупинити за допомогою спеціального диску червоного сигналу, що вказує на відповідний транспортний засіб, однак вимогу про зупинку водій не виконав. Під час переслідування зупинити транспортний засіб не вдалося. Даний транспортний засіб був зупинений екіпажем Азов 302 по вул. Європейська, 39 м. Сарни. На місці зупинки транспортного засобу відносно ОСОБА_1 було складено два протоколи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не виконав вимогу про зупинку працівниками поліції, і за ч.5 ст. 126 КУпАП, тому що під час перевірки даних про ОСОБА_1 було встановлено, що він не отримував посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами та відносно нього винесена постанова ЕНА №6912699 за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у скоєнні адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №705090, серії ЕПР1 №705088 від 28.06.2026, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.06.2026, адмінпрактикою, довідкою старшого інспектора ВОНМ в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП Л. Швець, рапортом інспектора роти №5 батальйону №1 УПП в Рівненській області Л. Стафеєвої, видеодисками.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності скоїла своїми діями адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122-2, ч.5 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи, що протоколи серії ЕПР1 №705090 від 28.06.2026 року, ЕПР1 №705088 від 28.06.2026 року, за ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, КУпАП, складені відносно однієї і тієї ж особи, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, суд відповідно до положень ст.36 КУпАП об`єднав їх в одне провадження.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи захисника щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, є необґрунтованими.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами,не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.ст.33, ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено, також відсутнє каяття ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, таким чином поведінка ОСОБА_1 направлена на порушення Закону.

Щодо твердження захисту про неналежність долученого до матеріалів справи відеозапису як доказу оскільки він перерваний, суд зауважує, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити послідовно зображені події, які хронологічно продовжують одна одну, та фіксують правопорушення що міститься в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.

Недоліки відеозапису, на які звертає увагу сторона захисту, не можуть бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки співробітники поліції установивши та зафіксувавши, що водій керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії та не виконав вимогу про зупинку працівників поліції, обґрунтовано склали відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

В судовому засіданні інспектор роти 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону 1 (з обслуговування м. Рівне) Стафеєва Л.О. пояснила, що ОСОБА_1 було відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, даний факт підтверджується тим, що штраф по даній постанові ОСОБА_1 оплатив, також даний факт підтверджується відеозаписом.

Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.

Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у суду не виникає.

Загалом доводи, наведені захисником оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Враховуючи викладене, суд на підставі досліджених доказів приходить до висновку про можливість застосування щодо особи, вид адміністративного стягнення передбачений санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років з оплатним вилученням транспортного засобу, що сприятиме подальшому вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, ст.124, ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років з оплатним вилученням транспортного засобу марки «Audi А6», що має державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Копію постанови протягом трьох днів вручити особі, щодо якої її винесено.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови буде оголошено о 12 год 00 хв 10.09.2026 року.

Суддя: