Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №563/999/26 — Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/999/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 року

Корецький районний суд Рівненської області

в особі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Миколайчук М.О.

за участю:

представника позивача адвоката Турович О.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру стягуваних аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що судовим наказом Корецького районним судом Рівненської області від 18 квітня 2022 року з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання спільних неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Водночас, він проходить службу в ЗСУ та перебуває в зоні проведення бойових дій. Вказує, що діти та його колишня дружина проживають в його житловому будинку, він одружився вдруге, в нього народилася ще одна дитина. Аліменти на утримання неповнолітніх дітей стягуються з його заробітньої плати кожен місяць, проте відповідач вказані кошти витрачає на власні потреби і вважає вказані гроші її утриманням. Діти часто телефонують та просять додаткові кошти, окремо від тих, що стягуються за судовим наказом і якими розпоряджається ОСОБА_1 . Зазначає, що аліменти, які стягуються в частині його доходу в декілька разів перевищують суму мінімальних розмірів для утримання дітей. ОСОБА_1 ж витрачає вказані аліменти на власний розсуд на себе, а не на потреби дітей.

З огляду на зазначені обставини, звертається до суду та просить змінити призначений розмір аліментів, що стягуються на користь відповідачки на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – до 1/8 частини його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник позивача адвокат Турович О.М. в судовому засіданні просила позов задоволити, оскільки всі докази вказують на те, що ОСОБА_1 аліментні гроші витрачає не в інтересах дітей, а на власні потреби. Старша дочка сторін ОСОБА_4 цього року вступила до вищого навчального закладу, тому позивач додатково оплатив перший семестр її навчання в розмірі 26 000 грн. Заборгованість по аліментах відсутня, аліменти, що стягуються на дітей перевищують два розміри прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, проте дочки неодноразово звертаються до позивача про надання додаткових коштів на купівлю одягу, приладдя, тощо. ОСОБА_2 надсилає додаткові кошти напряму дітям на їх поточні потреби, однак кошти, що стягуються на утримання дітей більш ніж достатньо для покриття базових потреб дітей та відповідач цього не робить і не зрозуміло куди витрачає грошові кошти.

Відповідачка ОСОБА_1 в судових засіданнях заперечувала щодо позову, вказуючи на те, що вважає, що призначений розмір аліментів у розмірі 1/3 частини доходу відповідача справедливим і таким, що відповідає закону.

Враховуючи позиції сторін та комплексно дослідивши письмові докази, що долучені до матеріалів справи, суд приходить до таких висновків.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 02 березня 2022 року у справі № 563/1647/21 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дочок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються свідоцтвами про його народження.

Судовим наказом Корецького районного суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року у справі № 563/406/22, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дочок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 13 квітня 2022 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до Довідки-розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 по аліментах за судовим наказом № 563/406/22, станом на 04.09.2026 року відсутня. наявна переплата аліментів в сумі 1 239 грн. 82 коп. Крім того, із вказаного розрахунку встановлено суми аліментів, які приходили на рахунок відповідача на утримання спільних дітей, зокрема, найбільша сума за період з квітня 2022 року по серпень 2026 рік - 59 710 грн. 12 коп. - за серпень 2025 року.

Згідно з Довідкою № 2652/6746, що була видана 20 серпня 2026 року, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 і обіймає посаду заступника командира роти підтримки з психологічної підтримки персоналу в/ч НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_7 09 квітня 2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 09 квітня 2022 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 в ОСОБА_2 та ОСОБА_8 народилася дочка - ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 від 19 квітня 2023 року.

Згідно квитанції від 28 серпня 2026 року ОСОБА_10 від імені ОСОБА_2 здійснено оплату вартості навчання ОСОБА_5 за період 01.09.2026 по 31.03.2027 року у вищому навчальному закладі ЛНУВМБ імені С.Гжицького в розмірі 26 000 грн.

Згідно висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 12 травня 2026 року встановлено, що сума отримуваних аліментів ОСОБА_1 перевищує два прожиткових мінімуми на дитину відповідного віку і було перевірено витрати суми, отриманих аліментів, яка становить 464 306 грн. Вказаною перевіркою встановлено, що одержувач аліментів не забезпечує потреб дитини, відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником податків, розмір яких становить понад два прожиткові мінімуми на дитину відповідного віку (кожну дитину).

За змістом ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з статями 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 183 СК України, той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Стаття 192 СК України, регулює зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.

За змістом положень ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 192 СК України, наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на встановлені судом обставини, при зменшенні розміру аліментів враховується наявність у платника аліментів ще однієї дитини, а також встановлене судом нецільове використання суми коштів отримувачем аліментів. При цьому відповідач не надала належних і допустимих доказів, які б підтверджували використання цих коштів в інтересах дітей або спростовували встановлені обставини.

При цьому, зменшення розміру аліментів не має карального характеру, не обмежує прав матері як одержувача аліментів, спрямований виключно на забезпечення збереження коштів за дітьми, гарантує їх подальше використання за цільовим призначенням, а також відповідає принципу найкращих інтересів дитини;

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції OOH про права дитини передбачає, що усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З огляду на викладене та виходячи із закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та при взаємному обов`язку батьків утримувати дитину (ч.1 ст.141 СК України), матеріального та сімейного стану платника, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на утримання його неповнолітніх дочок до 1/6 частки його заробітку.

Тому, суд вважає за потрібне, задоволити позовні вимоги частково, зменшивши розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на утримання дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , до 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Керуючись ст. 150, 180-184, 192 СК України, ст. 10-13, 76, 80, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Змінити розмір аліментів, стягуваних судовим наказом Корецького районного суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року у справі № 563/406/22 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дочок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття - на 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дітей.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя: Н.А. Загородько