Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №949/1698/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1698/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли які надійшли з Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 .

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 749674 від 19 серпня 2026 року 12 серпня 2026 року о 21 год. 05 хв., в с. Берестя по вул. Миру, 40 Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП залишив її місце, чим порушив вимоги п. 2.10. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від дачі пояснень відмовився підписавши при цьому протокол.

27 серпня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Пархомчук В.В. (ордер про надання правничої допомоги серії ВК №1239915 від 21 серпня 2026 року) надійшла заява про ознайомлення із матеріалами адміністративної справи, яка була задоволено.

02 вересня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Пархомчук В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування свого клопотання адвокат покликається на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнає, так як Правила дорожнього руху не порушував, адміністративне правопорушення не вчиняв.

До того ж, провадження у справі про залишення місця дорожньо-транспортної пригоди підлягає закриттю, як похідне внаслідок закриття провадження у справі щодо ДТП.

Адвокат зауважує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП полягає в невиконанні водієм, який є учасником дорожньо-транспортної пригоди, обов`язку залишатися на місці пригоди. Тому, застосування цієї норми можливе лише за умови доведеності самого факту дорожньо-транспортної пригоди за участю особи, яку притягують до відповідальності: обов`язок зупинитися й залишатися на місці є похідним від факту участі в пригоді і не може існувати за відсутності доведеної події ДТП.

На переконання адвоката, за відсутності доведеного факту участі особи в ДТП, не може вважатися доведеним і похідний від нього обов`язок зупинитися та залишитися на місці події, а отже - і факт його порушення.

Таким чином, оскільки факт дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 не доведено, відсутній і склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

До початку розгляду справи, від представника ОСОБА_1 - адвоката Пархомчук В.В. надійшло клопотання про розгляд адміністративних матеріалів без її участі та участі ОСОБА_1 . При цьому зазначає, що вимоги клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події у складу адміністративного правопорушення підтримують та просять провадження у справі закрити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до п. 2.10 а Правил дорожнього руху, водій, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний, в тому числі, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до диспозиції ст. 122-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Втім, як убачається з матеріалів справи та встановлено при розгляді справи, ОСОБА_1 заперечує той факт, що був учасником ДТП, а докази протилежного матеріали справи не містять.

Отже, при розгляді справи має бути підтверджена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.Отримати Юридичну Консультацію

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно судової практики ЄСПЛ, "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Отже, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП надано суду наступні докази, які досліджені у судовому засіданні:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №749688 від 19 серпня 2026 року;

- схема місця ДТП, яка складена 12 серпня 2026 року лише за участю ОСОБА_2 ;

- рапорт ст.інспектора Янковського Г.В. від 12 серпня 2026 року про прийняття повідомлення про ДТП в с. Берестя по вул. Центральна від заявника ОСОБА_2 , яка вказала, що за адресою: с. Берестя вул. Центральна, транспортний засіб, схожий на камаз жовтого кольору, на великій швидкості пошкодив транспортний засіб Фольцваген д.н.з. НОМЕР_2 та зник з місця події в напрямку с. Орв`яниця;

- пояснення ОСОБА_1 від 19 серпня 2026 року, відібрані інспектором Перепелицею І.О.;

- пояснення ОСОБА_2 від 12 червня 2026 року, відібрані інспектором ОСОБА_3 .

Суд зауважує на тому, що пояснення ОСОБА_1 відносно того, чи міг він бути водієм автомобіля Merсedes-Benz, та учасником ДТП, працівниками поліції не досліджувалися, обставини не встановлювалися. Факт керування транспортним засобом матеріали справи не містять.

З наданих суду письмових пояснень ОСОБА_1 , факт його участі у ДТП заперечується.

Також слід відмітити, що адміністративний протокол не містить інформації про свідків чи потерпілих події, у графі протоколу під № 9 будь які відомості відсутні.

Оцінюючи матеріали справи та беручи до уваги справи показання ОСОБА_1 , суд враховує той факт, що матеріали адміністративної справи не містять будь-яких підтверджень, щодо наявності вини у правопорушенні, яке інкримінується ОСОБА_1 .

Відтак, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Merсedes-Benz, його участь в ДТП 12 серпня 2026 року о 21:05 год. в с. Берестя та подальше залишення його місця, не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи.

На переконання суду, протокол працівниками поліції було складено не перевіряючи дійсні обставини події. а лише зі слів ОСОБА_2 , яка не бачила водія та не надала чітких відомостей про транспортний засіб, який пошкодив її автомобіль.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 24 Постанови Пленуму ВС України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

У вказаному пункті також зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Також визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При цьому, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом", оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Отже, доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в даному випадку автомобілем марки MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 та вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди місце вчинення якої залишив, матеріали справи не містять.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, а також її участь у ДТП - виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом та участю у ДТП.

Суд зважає при цьому, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.

При цьому, суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

З урахуванням викладеного, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був учасником та здійснив ДТП залишивши місце її вчинення.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму ВС України №9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам "Кобець проти України" від 14.02.2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001 року, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також у своїх рішеннях (кримінальних та некримінальних), що стосуються цивільних прав і обов`язків Європейський Суд неодноразово підкреслював, що при оцінці доказів Європейський Суд застосовує стандарт доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із співіснування досить сильних, ясних і взаємоузгоджених висновків з наявних фактів або схожих не спростованих фактичних презумпцій (рішення у справах "Зубайраєв проти росії" від 10.01.2008 року, п. 71; "Гриненко проти України" від 15.02.2012 року, п. 55; "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 року, п. 62; "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 року, п. 53).

Тому, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

За таких обставин, поза розумним сумнівом, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 122-4 КУпАП, оскільки його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а суду не представлено доказів, що беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (Постанова ВАС КАС від 30 травня 2018 року у справі №175/1982/16-а (2а/175/10/16).

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За встановлених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 282 КУпАП, орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 282 КУпАП, суд відмічає, що причинами та умовами безпідставного порушення адміністративного провадження, не підкріплене належними та допустимими доказами є неналежне виконання інспектором ВП №1 (м.Дубровиця) Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області старшим старшим лейтенантом поліції Перепелицею Ігорем Олександровичем своїх посадових обов`язків, які, в тому числі, безпосередньо вплинули на якість складення адміністративних матеріалів.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 282, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови направити начальнику ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області для вжиття заходів та відповідного реагування з метою недопущення таких фактів у подальшому.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повідомити Дубровицький районний суд Рівненської області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.