Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №544/1970/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1970/26

пров. № 2-о/544/68/2026

Номер рядка звіту 17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Малицької О.Л.,

секретаря судових засідань Ралець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пирятин цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Гребінківська міська рада Полтавської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини

за участю:

заявника ОСОБА_1

представника заявника Ковтуна М.В.

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Ковтун М.В. в інтересах заявниці ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа: Гребінківська міська рада Полтавської області. Заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, яка складається з належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з заповітом, посвідченим секретарем Майорщинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, все своє майно ОСОБА_2 заповіла своїй доньці ОСОБА_1 . На день смерті заповідача вказаний заповіт не змінений і не скасований. Інших спадкоємців, в тому числі, що мають право на обов`язкову часту у спадщині, немає.

Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини ОСОБА_1 не заявила про свою відмову від спадщини, а отже, вважається такою, що прийняла її у відповідності до ч.3 ст. 1268 Цивільного кодексу України.

Проте на час відкриття спадщини внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , її донька ОСОБА_1 постійно проживала з нею у житловому будинку АДРЕСА_1 тому, що здійснювала за нею догляд через незадовільний стан здоров`я через похилий вік та хворобу, але мала зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 .

Вказана обставина перешкоджає ОСОБА_1 нотаріально оформити спадщину, яка залишилася після смерті її матері та змушують звертатися до суду, оскільки нотаріус відмовив їй в оформленні спадщини.

Ухвалою від 17.07.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі.

В судове засідання заявниця та її представник з`явилися, заяву підтримали, просили задовольнити з підстав зазначених у заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, однак надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, з приводу задоволення заяви поклався на розсуд суду.

Судом в порядку ст.ст. 90, 230 ЦПК України для встановлення фактичних даних були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили, що заявниця дійсно більше шести років проживала зі своєю матір`ю в її будинку до смерті останньої по АДРЕСА_1 , а також здійснила поховання матері.

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Заслухавши заявницю, представника заявниці, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Судом було встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , від 26.11.1952.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 13.12.1975, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб, та після укладення шлюбу заявниці було присвоєно прізвище ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 11.12.2025, актовий запис №344.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла все своє майно – ОСОБА_1 . На день смерті заповідача вказаний заповіт не змінений і не скасований. Інших спадкоємців, в тому числі, що мають право на обов`язкову часту у спадщині, немає.

Заявниця звернулась до нотаріуса, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва, так як заяви про прийняття спадщини дочка померлої ОСОБА_1 до нотаріальної контори чи нотаріуса не подала, разом з померлою на час її смерті зареєстрована не була.

Згідно акту № 6 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї виданого уповноваженою особою ТГ О.Сікач , зазначено, що ОСОБА_1 постійно проживала з своєю матір`ю у житловому будинку АДРЕСА_1 більше шести років до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, в судовому порядку встановлено, що хоча місце проживання спадкодавця (матері заявниці) було зареєстровано окремо від дочки (заявниці ОСОБА_1 ), однак до її смерті вона постійно проживала разом з нею у житловому будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами .

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що заявниці необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з матір`ю на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 89, 264-265, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 .

Представник заявника: адвокат Ковтун Микола Васильович, 37000, м. Пирятин Полтавської області, вул. Ранкова, 15

Заінтересована особа: Гребінківська міська рада Полтавської області, 37400, м.Гребінка Полтавської області, вул. Ярослава Мудрого, 35, Код ЄДРПОУ 13956272

Суддя О.Л.Малицька