Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №542/634/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/634/26

Провадження № 1-кп/542/94/26

В И Р О К

іменем України

10 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурорів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12026170480000046 від 09.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Канави, Кобеляцького району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 06.03.2025 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.345, ч.1 ст.347, ч.1 ст.70 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

06.02.2026 близько 19 години ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перебували в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_3 , у свого знайомого ОСОБА_8 та його співмешканки ОСОБА_9 , де всі разом на кухні розпивали алкогольні напої.

У цей час, між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_8 раптово виник побутовий конфлікт, в ході якого, у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись в кухні, підійшов до ОСОБА_8 , який сидів на лавці напроти нього, та правою рукою, стиснутою в кулак, наніс один удар в обличчя ОСОБА_8 . Останній, з метою уникнення подальшого побиття, перейшов у спальну кімнату вказаного будинку та ліг на ліжко.

ОСОБА_4 направився за потерпілим у спальню, де наніс близько 10 ударів руками, стиснутими в кулаки, в обличчя ОСОБА_8 , який в цей час лежав на ліжку. У подальшому ОСОБА_4 стягнув ОСОБА_8 на підлогу, дістав із своєї кишені штанів ніж та, тримаючи його в лівій руці, продовжив наносити численні удари руків`ям ножа, ногами та кулаками по обличчю та тулубу потерпілого, чим спричинив тілесні ушкодження. Після нанесення побоїв, на наступний день викликали швидку медичну допомогу, яка госпіталізувала ОСОБА_8 .

07.02.2026 ОСОБА_8 з тілесними ушкодженнями госпіталізовано до КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», де 09.02.2026, не приходячи до тями, останній внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер.

Таким чином, ОСОБА_4 , вказаними вище умисними діями, заподіяв ОСОБА_8 , згідно висновку експерта від 05.03.2026, такі тілесні ушкодження: перша група (пошкодження голови): закрита черепно-мозкова травма - крововиливи в м`які тканини голови; крововиливи під тверду мозкову оболонку в проекції задніх черепно-мозкових ямок у вигляді плівчастих крововиливів; крововиливи по всім базальним та конвекситальним поверхням обох півкуль головного мозку та мозочку; забійна рана, садна, синці голови; забійна рана слизової верхньої губи справа; друга група: двохсторонні переломи ребер з крововиливами в підшкірно-жирову клітковину та м`язи спини; третя група: садна, сиці тулубу, кінцівок. Пошкодження першої групи носять характер прижиттєвості, утворились від дії тупих предметів, стосовно до живої особі носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення згідно пункту 2.1 «правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (назак МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.), а в даному випадку, що призвели до смерті потерпілого. Пошкодження другої групи носять характер прижиттєвості, утворились від дії тупих предметів, стосовно до живої особи, носять ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості згідно пункту 2.2 «правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (назаз МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.). Пошкодження третьої групи носять характер прижиттєвості, утворились від дії тупих предметів, стосовно до живої особи, носять ознаки легких тілесних ушкоджень згідно пункту 2.3 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (назак МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.).

Згідно з висновком експерта від 05.03.2026 причиною смерті ОСОБА_8 є закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, визнавав частково, зазначивши, що він захищався від дій ОСОБА_8 . Після допиту в судовому засіданні свідків, дослідження письмових доказів, під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України визнає повністю.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілу ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України доведена повністю.

Так, за даними з витягу з кримінального провадження № 12026170480000046 про внесення до ЄРДР 09.02.2026 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, слідує, що 09.02.2026 у обласній лікарні м.Полтави помер ОСОБА_8 , який був доставлений 07.02.2026 року з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з діагнозом: проникаюча ЧМТ. Встановлено, що 06.02.2026 ОСОБА_8 були нанесені тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 71).

Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_8 є її колишнім співмешканцем та батьком її дитини, з ним вона тривалий час не проживала. Їй відомо, що ОСОБА_8 мешкав в будинку по АДРЕСА_4 з жінкою на ім`я ОСОБА_11 . В лютому 2026 року їй зателефонував слідчий та повідомив про те, що ОСОБА_8 помер в лікарні від завданих йому тілесних ушкоджень. Зі слів слідчого їй також відомо, що ОСОБА_8 побили вдома, за місцем його проживання. Хто це зробив їй невідомо. Про спосіб життя ОСОБА_8 , його знайомих їй нічого не відомо, оскільки вони майже не підтримували стосунки. ОСОБА_8 міг телефонувати лише з приводу їх спільного сина, на утримання якого з нього стягувались аліменти. Організацію поховання ОСОБА_8 здійснювала вона та вона понесла витрати по його проведенню.

В подальшому потерпіла в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі (том 2 а.с.133).

Згідно з даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 09.02.2026 року та фототаблиці до нього та в протоколі огляду місця події від 10.02.2026 року та фототаблиці до нього (том 1 а.с. 73-93, 98-144), місцем події є домогосподарство, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . В ході проведення огляду було оглянуто прибудинкову територію, приміщення будинку та погребу.

В ході огляду прибудинкової території було виявлено плями із слідами РБК на поверхні льоду на бетонній доріжці перед входом до будинку.

В ході огляду спальної кімнати на ліжку було виявлено матрац та подушку зі слідами РБК, на стіні з лівого боку виявлені сліди з РБК, на килиму чорного кольору виявлені сліди РБК.

В ході огляду підсобного приміщення в будинку (котельня) на підлозі виявлені одяг (штани червоного кольору, светр сірого кольору) плед біло-червоно-синього кольорів та постільну білизну (плед та простирадло сірого кольору, наволочка рожевого кольору, наволочка білого та сірого кольорів).

На дерев`яних дверях білого кольору в коридорі в ході огляду виявлені плями зі слідами РБК.

На підлозі в коридорі №2 був виявлений килим чорного кольору зі слідами РБК.

В ході огляду кухні були виявлені чоловічі шкіряні рукавиці, чорного кольору.

В ході огляду приміщення погребу, яке знаходиться у лівому дальному куті подвір`я на підлозі було виявлено недопалок марки «LD».

В ході проведених оглядів було вилучено: виріз з РБК із наволочки, змив РБК та контрольний змив із льоду перед будинком, плед біло-червоно-синього кольорів зі слідами РБК, штани червоного кольору зі слідами РБК, светр сірого кольору зі слідами РБК, плед сірого кольору зі слідами РБК, простирадло сірого кольору зі слідами РБК, наволочку рожевого кольору зі слідами РБК, наволочку білого та сірого кольорів зі слідами РБК, зіскоб РБК та контрольний зіскоб зі стіни в спальній кімнаті, виріз із килима, чорного кольору, зі слідами РБК, виріз із килима чорного, сірого та білого кольорів, зі слідами РБК, зіскоб РБК та контрольний зіскоб з дверей до коридору №2, недопалок марки «LD», змив РБК та контрольний змив із ліжка в спальній кімнаті, чоловічі шкіряні рукавиці, чорного кольору.

Вилучені речі визнані речовими доказами постановами слідчого від 09.02.2026 року та 10.02.2026 року (том 2 а.с. 102, 104-105) та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів (том 2 а.с.103, 106) та ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.02.2026 (том 1 а.с.107-108) на них накладений арешт.

Крім того згідно з даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 11.02.2026 року та фототаблиці до нього (том 2 а.с. 1-14), під час огляду домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 в житловій кімнаті, яка розташована напроти коридору з лівої сторони від вхідних дверей, в кріслі був виявлений ніж, про який вказала свідок ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту за її участю, як такий яким ОСОБА_4 наносив удару ОСОБА_8 , а потім заховав його. Крім того в коридорі будинку була виявлена куртка червоного кольору, про яку ОСОБА_9 повідомила, що це куртка, на якій ОСОБА_4 витягав ОСОБА_12 з будинку на вулицю. А також на дверях, які розташовані з правої сторони від входу в погреб виявлені сліди РБК.

Виявлені та вилучені речі: зіскоб РБК та контрольний зіскоб із дверей до погребу на сходах, металевий ніж та куртка червоного кольору зі слідами РБК постановою слідчого від 11.02.2026 року (том 2 а.с. 109) визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів (том 2 а.с.110) та ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18.02.2026 (том 1 а.с.111-112) на них накладений арешт.

Та обставина, що на території саме даного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 були завдані ОСОБА_8 тілесні ушкодження, від яких він помер, підтверджуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , даними ними в судовому засіданні, а також сукупністю письмових доказів та висновків експертів, дослідженими в судовому засіданні.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що він товаришував з ОСОБА_8 , заходив до нього в гості за адресою його місця проживання: АДРЕСА_4 , де він проживав разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 та її двома дітьми. Вони з ним зазвичай грали в онлайн-казино в застосунку в мобільному телефоні та могли розпивати алкогольні напої. В той день напочатку лютого 2026 року він вдень прийшов до ОСОБА_8 , його вдома не було, вдома була ОСОБА_13 , яка грала в онлайн-казино та виграла одну тисячу гривень. Якийсь час він побув у них та пішов, повернувшись вже увечері. ОСОБА_8 також грав в онлайн-казино, виграв гроші та поїхав за продуктами. Пізніше прийшов їх спільний знайомий ОСОБА_14 , він був в стані алкогольного сп`яніння та приніс горілку. Також ОСОБА_8 приніс пляшку горілки, об`ємом 0,7 л та дві пляшки пива. Вони всі сиділи на кухні за столом, розпивали алкогольні напої, в ході чого між ним та ОСОБА_8 сталася розмова про те, що ОСОБА_8 позакладав речі, які належали ОСОБА_9 , такі як телевізор, мікрохвильова пічка, а отримані за них кошти витратив на наркотичні засоби для себе. Він, ОСОБА_4 , попросив, щоб ОСОБА_8 повернув ОСОБА_9 гроші, які отримав за її телевізор. На що ОСОБА_8 відмовився та почав виганяти ОСОБА_9 та її дітей. Тоді він дав ОСОБА_8 ляпаса, й той пішов в спальню спати. Він же пішов за ним, щоб ОСОБА_8 розблокував його мобільний телефон, так як не міг грати на ньому. При цьому у ОСОБА_8 під подушкою був молоток, з яким він накинувся на нього. Він завдав ОСОБА_8 два удари по голові, забрав у нього молоток та виніс його з кімнати. Потім він повернувся, стягнув ОСОБА_8 з ліжка на підлогу та почав наносити йому удари. Після чого він витягнув його в коридор, дістав з кармана ніж та почав наносити удари руків`ям ножа, а також бив ногами й кулаками по тулубу й по голові ОСОБА_8 . Ногами він бив по ребрам, у ОСОБА_8 йшла кров через рот, він намагався встати. Потім, щоб діти не бачила ОСОБА_8 , він вирішив спустити його в погреб, що знаходився у дворі. Він витягнув його, дотягнув до погреба та ОСОБА_8 упав перевертом вниз по сходам. Після чого він приніс йому в погреб куртки. А сам повернувся до будинку, де вони продовжували розпивати алкогольні напої. В підвалі ОСОБА_8 був орієнтовно з 1 часу ночі до 6 години ранку. Потім він вирішив підняти ОСОБА_8 з підвалу в будинок. Вони з ОСОБА_7 пішли в підвал та затягнули ОСОБА_8 в будинок, у нього була розпухла голова, з вух йшла кров. Вже зранку наступного дня до них прийшов їх знайомий ОСОБА_15 , який пізніше викликав швидку медичну допомогу, ОСОБА_8 забрали в лікарню та через декілька днів він помер.

Він не забороняв виходити з будинку чи телефонувати ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . ОСОБА_13 відлучалась з будинку, вона знімала кошти з картки ОСОБА_8 , ОСОБА_14 також перебував на вулиці.

Удари ОСОБА_8 він наносив оскільки він ображав дітей ОСОБА_9 , він це бачив, а також ОСОБА_9 йому про це розповідала, він хотів за них заступитися. При цьому ОСОБА_8 не наносив йому тілесні ушкодження, лише він наносив удари ОСОБА_8 . Він розуміє, що саме від його дій настала смерть ОСОБА_8 , він шкодує, що так вчинив та розкаються в скоєному.

Показання обвинуваченого щодо механізму нанесення ним ударів потерпілому підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , а також даними письмових доказів та висновків експертів.

Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що вона зі своїми двома дітьми проживали разом з ОСОБА_8 в будинку за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_4 був другом ОСОБА_8 та її знайомим. Він прийшов до них за день до цих подій, переночував у них, потім пішов та вдень знову повернувся. Ввечері вони сиділи за столом на кухні: вона, її діти, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та їх знайомий ОСОБА_7 . Вони розпивали спиртні напої: горілку та пиво. Потім між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 виник словесний конфлікт через гроші. ОСОБА_4 дав ОСОБА_8 ляпаса, й ОСОБА_8 пішов в спальну кімнату, яка була напроти кухні, та ліг на ліжко. ОСОБА_4 пішов за ним, між ними була сварка. Їй з приміщення кухні було видно, що відбувалось в спальні. Вона бачила як ОСОБА_4 наносив удари руками в голову, по обличчю ОСОБА_8 , який лежав на ліжку. Потім ОСОБА_4 стягнув ОСОБА_8 з ліжка на підлогу й почав завдавати йому удари ногами по ребрам, бив руками по голові, потім дістав ніж та завдавав удари руків`ям ножа по голові ОСОБА_8 . Було дуже багато ударів. Вони з ОСОБА_7 намагались зупинити ОСОБА_4 , говорили, щоб він зупинився, але він їм погрожував, сказавши, що якщо вони викличуть поліцію, то будуть лежати поруч з ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_4 витяг ОСОБА_8 з кімнати в коридор, де також наносив йому удари по тулубу й по голові. Були періоди, коли ОСОБА_4 відпочивав, він вживав алкоголь, а потім знову наносив удари ОСОБА_8 . Орієнтовно в 2-3 годині ночі ОСОБА_4 вирішив перетягнути ОСОБА_8 в погреб, який був на подвір`ї. На ОСОБА_8 були сильні побої. ОСОБА_4 положив ОСОБА_8 на куртку та потягнув його до погребу. В погреб він штовхнув його зі сходинок. Вона попросила кинути ОСОБА_8 його речі, й ОСОБА_4 надів на нього одяг в погребі. Якийсь час ОСОБА_8 був в погребі, а ОСОБА_4 був з ними. Потім ОСОБА_4 з ОСОБА_7 витягли ОСОБА_8 з погребу, він був живий, у нього з вух йшла кров. На наступний день прийшов їх знайомий ОСОБА_15 , який викликав швидку медичну допомогу ОСОБА_8 , його забрали в лікарню, де він помер.

До конфлікту з ОСОБА_4 у ОСОБА_8 не було тілесних ушкоджень, ніхто крім ОСОБА_4 не бив ОСОБА_8 ОСОБА_8 був інвалідом, він не мав однієї ноги. Про борги ОСОБА_8 перед ОСОБА_4 їй нічого невідомо. ОСОБА_8 кривдив її дітей, й ОСОБА_4 , можливо в такий спосіб, вирішив заступитися за неї.

Під час проведення слідчого експерименту, згідно з даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.02.2026 року з фототаблицею до нього (том 1 а.с.148-176), ОСОБА_9 дала аналогічні пояснення та продемонструвала місце на кухні в будинку, де розташовувався ОСОБА_8 та ОСОБА_4 під час спільного розпиття алкогольних напоїв. На статисті показала як ОСОБА_4 наніс один удар правою рукою зігнутою в кулак в обличчя ОСОБА_8 . Потім, перемістившись в спальню кімнату, вказала на ліжко, куди ліг ОСОБА_8 та продемонструвала як саме ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_8 . А саме: ОСОБА_4 заліз на ліжко ногами та руками завдавав удари в обличчя ОСОБА_8 . Після чого продемонструвала як ОСОБА_4 , стягнувши ОСОБА_8 на підлогу, продовжував наносити йому удари: ногами у верхню частину та боки тулуба, а також руками по обличчю ОСОБА_8 та руків`ям ножа. Після чого пояснивши, що ОСОБА_4 витягнув за ліву ногу ОСОБА_8 з кімнати до коридору, на статисті продемонструвала як ОСОБА_4 наносив удари рукою та ногою в обличчя ОСОБА_8 . Після чого ОСОБА_9 за допомогою манекена продемонструвала як ОСОБА_4 витягнув ОСОБА_8 з коридору будинку на вулицю, як тягнув його приміщення погребу та як зіштовхнув з порога погреба вниз. В приміщенні погребу вказала на місце, де розташувався ОСОБА_8 після падіння зі сходів. Також зазначила, що вранці ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 перенесли ОСОБА_8 до будинку та поклали на ліжко та продемонструвала за допомогою статиста як ОСОБА_8 був розташований на ліжку.

За висновком експерта за даними слідчого експерименту №85-В від 20.03.2026, такі показання ОСОБА_9 , дані нею під час проведення слідчого експерименту з її участю, не суперечить даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 за фактом спричинення тілесних ушкоджень (том 1 а.с. 178-179).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він 06.02.2026 року прийшов в гості до свого знайого ОСОБА_8 , який проживав за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_8 не було вдома, а в будинку були його співмешканка ОСОБА_9 , її двоє дітей та ОСОБА_4 . Вони на кухні почали вживати алкогольні напої, пізніше прийшов й ОСОБА_8 . Між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт з приводу грошей, в ході якого ОСОБА_4 завдав удар ОСОБА_8 рукою по обличчю. А потім ОСОБА_4 почав наносити багато ударів кулаками та ногами по ребрах та тулубу ОСОБА_8 , який лежав на підлозі. Потім ОСОБА_4 дістав з карману ніж та наніс удар руків`ям ножа в щелепу, голову ОСОБА_8 . ОСОБА_9 просила щось зробити, щоб ОСОБА_4 не бив ОСОБА_8 , але ОСОБА_4 забрав у нього телефон. Удари ОСОБА_4 наносив ОСОБА_8 з перервами в 2-3 години, ним було завдано більше 10 ударів. ОСОБА_8 при цьому не чинив опір ОСОБА_4 , він не відбивався. В якийсь момент, він ОСОБА_7 , заснув, а коли прокинувся, ОСОБА_8 був вже в погребі, як він туди потрапив він не знає. Потім він разом з ОСОБА_4 витягли його з підвалу, пізніше прийшов ОСОБА_15 , який й викликав швидку медичну допомогу.

Під час проведення слідчого експерименту, згідно з даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.02.2026 року з фототаблицею до нього (том 2 а.с.15-35), ОСОБА_7 продемонстрував місце на кухні в будинку, де розташовувались ОСОБА_8 та ОСОБА_4 під час спільного розпиття алкогольних напоїв. На статисті показав як ОСОБА_4 наніс один удар правою рукою зігнутою в кулак в обличчя ОСОБА_8 , внаслідок якого останній впав на підлогу та продемонстрував як ОСОБА_4 продовжив наносити удари рукою по обличчю ОСОБА_8 та близько 10 ударів ногою. Після ОСОБА_7 продемонстрував за допомогою статиста як ОСОБА_4 перетягнув ОСОБА_8 до кімнати, де також завдавав йому численні удари ногами та руками, а також руків`ям ножа. Також показав за допомогою статиста як ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_8 , коли той знаходився на ліжку, а потім стягнув ОСОБА_8 за ногу в коридор, де продовжував завдавати йому удари. Також показав за допомогою манекена як він разом з ОСОБА_4 переносили ОСОБА_8 з погреба до будинку, пояснивши, що ОСОБА_4 до цього перетягнув ОСОБА_8 в погреб.

За висновком експерта за даними слідчого експерименту №85-Б від 20.03.2026, такі показання ОСОБА_7 , дані ним під час проведення слідчого експерименту з його участю, не суперечить даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 за фактом спричинення тілесних ушкоджень (том 2 а.с. 36-37).

Так показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями обвинуваченого та підтверджують обставини конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 06.02.2026 року, механізм нанесення ОСОБА_4 . ОСОБА_8 численних ударів руками, ногами та руків`ям ножа по обличчю та тулубу потерпілого в приміщенні будинку, переміщення ОСОБА_8 в погреб та перенесення його в будинок зранку 07.02.2026 року.

Що також підтверджується даними відеозапису з камери відеоспостереження, встановленої за адресою: АДРЕСА_5 , наданим свідком ОСОБА_16 , на якому зафіксовано, що о 05:28:03 07.02.2026 року з будинку АДРЕСА_3 виходить невідома особа (том 2 а.с. 38-41).

Крім того, такі показання обвинуваченого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 узгоджується з іншими доказами у справі, дослідженими судом в судовому засіданні, узгоджується з фактичними даними протоколів огляду місця події та висновками судово медичних експертиз щодо кількості і локалізації виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого.

Згідно з даними протоколу огляду трупа (том 1 а.с. 94-97) огляд трупа ОСОБА_8 був проведений в приміщенні обласної клінічної лікарні м.Полтави 09.02.2026 року та на ньому виявлені такі тілесні ушкодження: садни шкіри носу, лобної частини голови, нижніх кінцівок, а також синці повік обох очей.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №184 від 23.02.2026 року (том 1 а.с.146) причиною смерті ОСОБА_8 є закрита черепно-мозкова травма та датою його смерті є 09.02.2026 року.

А за даними висновків судово-медичних експертиз №85 від 05.03.2026 (том 2 а.с. 86-84) та №85-А від 20.03.2026 року (том 2 а.с. 95-101) причиною смерті ОСОБА_8 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 на його тілі виявлені тілесні ушкодження які умовно можна розділити на наступні групи:

-перша група (пошкодження голови): закрита черепно-мозкова травма - крововиливи в м`які тканини голови; крововиливи під тверду мозкову оболонку в проекції задніх черепно-мозкових ямок у вигляді плівчастих крововиливів; крововиливи по всім базальним та конвекситальним поверхням обох півкуль головного мозку та мозочку; забійна рана, садна, синці голови; забійна рана слизової верхньої губи справа;

-друга група: двохсторонні переломи ребер з крововиливами в підшкірно-жирову клітковину та м`язи спини;

- третя група: садна, синці тулубу, кінцівок.

Пошкодження першої групи носять характер прижиттєвості, утворились від не менш ніж 5-ти кратної дії тупих предметів, стосовно до живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення згідно пункту 2.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а в даному випадку, що призвели до смерті потерпілого.

Пошкодження другої групи носять характер прижиттєвості, утворились від не менш ніж 2-х кратної дії тупих предметів, стосовно до живої особи, носять ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості згідно пункту 2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Пошкодження третьої групи носять характер прижиттєвості, утворились від дії тупих предметів, стосовно до живої особи, носять ознаки легких тілесних ушкоджень згідно пункту 2.3 Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

При цьому індивідуальні, слідоутворюючі характеристики травмуючих предметів в пошкодженнях, виявлених на трупі ОСОБА_8 , не відобразилися. Об`єктивних судово-медичних даних, які б дали змогу говорити від одного чи різних травмуючих предметів утворилися тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_8 , немає.

Тілесних ушкоджень, характерних для захисту руками від ударів на трупі ОСОБА_8 , не виявлено.

Тілесні ушкодження першої та другої групи, виявлені на трупі ОСОБА_8 , не могли утворитися в результаті падіння з висоти власного росту.

Крім того, за даними висновку судово-медичної експертизи №85-Г від 18.03.2026 року (том 2 а.с. 80-81) не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень у вигляді забійної рани та синців у ОСОБА_8 внаслідок ударів тупою металевою частиною руків`ям ножа, який був вилучений під час огляду за адресою: АДРЕСА_3 , чи будь-якими іншими предметами з подібною характеристикою.

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 291 від 19.02.2026 року кров ОСОБА_8 відноситься до А (ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (том 2 а.с.43).

Згідно з висновками судово-імунологічних експертиз № 300 від 27.02.2026 року (том 2 а.с. 44а-45), №299 від 27.02.2026 року (том 2 а.с. 46а-47), №298 від 25.02.2026 року (том 2 а.с. 48а-49), №296 від 26.02.2026 року (том 2 а.с. 50а-51), №303 від 24.02.2026 року (том 2 а.с. 53-54), №302 від 26.02.2026 року (том 2 а.с. 56-57), № 301 від 26.02.2026 року (том 2 а.с. 59-61), №305 від 27.02.2026 року (том 2 а.с. 63-65), №304 від 27.02.2026 року (том 2 а.с. 67-68), №292 від 25.02.2026 року (том 2 а.с. 70-71), №294 від 27.02.2026 року (том 2 а.с. 76-77), відповідно до яких кров, виявлена на простирадлі сірого кольору; на наволочці світло-сірого та коричневого кольору; на наволочці рожевого кольору; на фрагменті килима чорного кольору; на светрі сірого кольору; на пледі сірого кольору; на пледі біло-червоно-синього кольорів; на куртці червоного кольору; на штанах червоного кольору; на зіскобі зі стіни у спальній кімнаті; на змиві із льоду перед входом в будинок, вилучених в ході проведених оглядів за адресою: АДРЕСА_3 , може походити від потерпілого ОСОБА_8 .

Висновки вказаних експертиз переконують суд в тому, що кров виявлена на вилучених під час оглядів речах, предметах та одягу походить від потерпілого ОСОБА_8 , що тілесні ушкодження йому були завдані ОСОБА_4 в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що його переміщали по території двору та відсутності між обвинуваченим та потерпілим боротьби. Що також спростовує первісні твердження обвинуваченого про те, що він завдавав удари потерпілому з метою захисту від ОСОБА_8 , який тримав в руці молоток та замахувався на нього. Такі показання обвинуваченого спростовуються й показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які показали, що удари завдавав лише ОСОБА_4 ОСОБА_8 , який не погрожував ОСОБА_4 та не чинив йому опір.

Щодо посилання обвинуваченого на протиправну поведінку потерпілого ОСОБА_8 , що стало причиною завдання ним тілесних ушкоджень, суд зазначає, що будь-яких доказів такої поведінки безпосередньо по відношенню як до ОСОБА_4 , так й до співмешканки ОСОБА_8 ОСОБА_9 та її дітей, матеріали справи не містять.

Навпаки, виходячи з встановлених фактичних обставин, саме обвинувачений розпочав конфлікт з ОСОБА_8 , який не вчиняв щодо нього (обвинуваченого) будь-яких протиправних дій, та перший завдав йому удар. Та в подальшому протягом декількох годин саме ОСОБА_4 наносив численні удари по обличчю та тулубу потерпілого ОСОБА_8 , який був особою з інвалідністю, а саме: не мав правої нижньої кінцівки нижче коліна.

Отже, встановивши фактичні обставини кримінального провадження та надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_4 мали активний характер, були направлені на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілому ОСОБА_8 , і між цими діями та їх наслідками у вигляді заподіяння ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, існує прямий причинний зв`язок.

Таким чином дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обвинувачений раніше судимий (том 1 а.с. 38-40, 43-44), за місцем проживання характеризується задовільно (том 1 а.с.41), на обліку у лікаря нарколога та в лікаря психіатра не перебуває (том 1 а.с. 42).

Відповідно до акту судово-психіатричної експертизи №146 від 12.03.2026 року (том 1 а.с.45-47) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, виявляв ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості порушеннями поведінки.

ОСОБА_4 за своїм психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними у вказаний період часу.

ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, всі обставини по справі в їх сукупності, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, передбачений санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, із визначенням остаточного покарання у порядку ст. 71 КК України, ураховуючи його засудження за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.03.2025 року.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.03.2025 року за ч.1 ст.345, ч.1 ст.347, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік (том 1 а.с. 38-40).

В даному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 06 лютого 2026 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Тобто обвинувачений ОСОБА_4 у період іспитового строку вчинив злочин, який пов`язаний із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Згідно з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 01 червня 2020 року (справа № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення протягом іспитового строку, визначеного вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.03.2025 року, то остаточне покарання слід призначити за сукупністю вироків згідно з ч.1 ст.71 КК України, частково приєднавши до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуте покарання, призначене за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.03.2025 року.

Згідно із положеннями ст. 72 КК України при складанні покарання за сукупністю вироків менш суворий вид покарання, в даному випадку невідбута кількість днів обмеження волі, переводиться в більш суворий вид покарання, тобто кількість днів позбавлення волі, виходячи із такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі, відповідають два дні обмеження волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с.30-34). Відповідно до протоколу затримання від 12.02.2026 ОСОБА_4 був затриманий 12.02.2026 року (том 2 а.с.82-83).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.04.2026 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 31 травня 2026 року включно (а.с.50-52).

Таким чином, суд вважає, що в строк відбування покарання має бути зарахований строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 , починаючи з 12.02.2026.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, та з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, які підлягають стягненню на користь держави, відстуні.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за даним вироком покарання, із застосуванням ст.72 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.03.2025, та ОСОБА_4 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 12 лютого 2026 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт з пледу білого, червоного та синього кольорів зі слідами РБК, штанів червоного кольору зі слідами РБК, светру сірого кольору зі слідами РБК, пледу сірого кольору зі слідами РБК, простирадла сірого кольору зі слідами РБК, наволочки рожевого кольору зі слідами РБК, наволочки білого та сірого кольорів зі слідами РБК, зіскобу РБК та контрольного зіскобу зі стіни в спальній кімнаті, вирізу із килима, чорного кольору, зі слідами РБК, вирізу із килима чорного, сірого та білого кольорів, зі слідами РБК, зіскобу РБК та контрольного зіскобу з дверей до коридору №2, недопалку марки «LD», змиву РБК та контрольного змиву із ліжка в спальній кімнаті, чоловічих шкіряних рукавиць, чорного кольору, який був накладений ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.02.2026.

Скасувати арешт з зіскобу РБК та контрольного зіскобу із дверей до погребу на сходах, металевого ножа, куртки червоного кольору зі слідами РБК, який був накладений ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18.02.2026.

Речові докази:

- DVD-диск, на якому містяться файли з камери відеоспостереження, розташованої на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_5 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- виріз з РБК із наволочки, змив РБК та контрольний змив із льоду перед будинком, які передані до камери зберігання речових доказів ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, плед білого, червоного та синього кольорів зі слідами РБК, штани червоного кольору зі слідами РБК, светр сірого кольору зі слідами РБК, плед сірого кольору зі слідами РБК, простирадло сірого кольору зі слідами РБК, наволочку рожевого кольору зі слідами РБК, наволочку білого та сірого кольорів зі слідами РБК, зіскоб РБК та контрольний зіскоб зі стіни в спальній кімнаті, виріз із килима, чорного кольору, зі слідами РБК, виріз із килима чорного, сірого та білого кольорів, зі слідами РБК, зіскоб РБК та контрольний зіскоб з дверей до коридору №2, недопалок марки «LD», змив РБК та контрольний змив із ліжка в спальній кімнаті, чоловічі шкіряні рукавиці, чорного кольору, зіскоб РБК та контрольний зіскоб із дверей до погребу на сходах, металевий ніж, куртку червоного кольору зі слідами РБК, які передані до камери зберігання речових доказів ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, квитанція №2871 від 10.02.2026, квитанція №2872 від 09.02.2026, квитанція №2873 від 11.02.2026 – знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1