Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №539/4324/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4324/26

Провадження № 3-зв/539/1/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

розглянувши заяву судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценка Василя Миколайовича про самовідвід у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працює на посаді прибиральника службових приміщень Лубенського міськрайонного суду Полтавської області,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) 03 вересня 2026 року надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03 вересня 2026 року вказаний адміністративний матеріал передано на розгляд судді Даценку В.М.

09 вересня 2026 суддею Даценком В.М. було заявлено самовідвід у вище зазначеній справі №539/4324/26 (провадження №3/539/703/2026), про що подано відповідну заяву.

Свою заяву про самовідвід суддя Даценко В.М. обґрунтовує тим, що особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення — ОСОБА_1 , є працівницею Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (обіймає посаду прибиральника службових приміщень). Зазначена обставина, на думку судді, може викликати у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, що є безумовною підставою для самовідводу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2026 року заяву про самовідвід судді Даценка В.М. передано для розгляду судді Рудалєвій Л.В.

Розгляд заяви про самовідвід судді Даценка В.М. призначено у судовому засіданні на 10 вересня 2026 року. Суддя Даценко В.М. повідомлений належним чином про розгляд його заяви про самовідвід.

Для перевірки тієї обставини, що ОСОБА_1 є працівником суду, суддею Рудалєвою Л.В. 09 вересня 2026 року подано відповідний запит керівнику апарату суду.

Листом від 10 вересня 2026 року №03-36/3/2026 керівник апарату суду повідомив суддю Рудалєву Л.В. про те, що ОСОБА_1 дійсно працює у Лубенському міськрайонному суді Полтавської області на посаді прибиральника службових приміщень з 05 жовтня 2022 року по теперішній час (наказ «Про прийняття ОСОБА_1 » від 05 жовтня 2022 року №89/ос.а).

Дослідивши матеріали справи та мотиви заяви про самовідвід, суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з частиною другою статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які регулюють підстави, порядок та процедуру розгляду заяви судді про самовідвід.

У пункті 4 рішення № 34 Ради суддів України від 08 червня 2017 року роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності та неупередженості.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (пункт 53 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); пункт 19 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у пунктах 3.4 і 3.6 рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30 січня 2015 року у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії статті 6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про самовідвід судді, тобто застосувати у межах своєї компетенції норми іншого закону, зокрема положення КПК України, які регламентують подібні відносини.

Норми Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) передбачають підстави, за яких може бути заявлено самовідвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію закону та застосувати норми КПК України при розгляді заяви про самовідвід судді у справі про адміністративне правопорушення.

Так, згідно з частиною першою статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, в тому числі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Відповідно до пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідно до наказу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за статею 173 КУпАП ОСОБА_1 дійсно працює в указаному суді на посаді прибиральника службових приміщень з 05 жовтня 2022 року по теперішній час з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи №539/4324/26, провадження №3/539/703/2026, необхідно задовольнити заяву про самовідвід судді.

За таких обставин на підставі пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, який застосовується за аналогією закону, заява судді Даценка В.М. про самовідвід підлягає задоволенню, а справа - передачі для повторного автоматизованого перерозподілу.

Керуючись статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 7, 246, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 75, 80-81 Кримінального процесуального кодексу України (в порядку аналогії закону), та враховуючи Рішення Ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року, суддя-

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценка В.М. про самовідвід у справі № 539/4324/26, провадження №3/539/703/2026, - задовольнити.

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передати до канцелярії Лубенського міськрайонного суду Полтавської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями для визначення іншого судді для розгляду справи.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Рудалєва Л.В.