Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №552/7390/26
Суддя: Пронін С. Г.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/7390/26
Провадження № 3/552/1396/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року Суддя Київського районного суду міста Полтави Пронін С.Г., за участю секретаря Луцик К.Р., захисника Прокопцева С.В., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтава в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 137970 від 27.07.2026, 27 липня 2026 року о 10 год. 37 хв. ОСОБА_2 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, приниженнях, залякуваннях, нанесенні ударів, ляпасів, штовхань, внаслідок чого було завдано шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через свого захисника.
Захисник Прокопцев С.В. у судовому засіданні суду пояснив, що ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення не визнав, з протоколом не згоден, оскільки правопорушення не вчиняв. Вказав, що дійсно ОСОБА_2 посварився зі своєю дружиною ОСОБА_1 , але домашнього насильства не вчиняв, категорично заперечує обставини вказані у протоколі, вважає, що ОСОБА_1 його оговорила. Надав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказав, що поліцейським в графі кваліфікації не вказано частину статті КУпАП, тоді як у супровідному листі Батальйону патрульної поліції помилково зазначено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що свідчить про процесуальну неузгодженість та неповноту матеріалів. Під час підписання протоколу ОСОБА_2 власноруч зазначив: «Із заявою своєї дружини не згоден, вона не відповідає дійсності, служив». Солдат ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 10.03.2026 року по теперішній час, тому будь-які протиправні дії за місцем проживання в м. Слов`янськ у вказаний у протоколі час є фізично неможливими через виконання ним обов`язків військової служби. Окрім цього, ОСОБА_2 за місцем служби характеризується позитивно, не схильний до вживання алкогольних та наркотичних речовин, що спростовує твердження у заяві ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні суду пояснила, що 25.07.2026 у вечірній час вдома за адресою: АДРЕСА_2 , у неї відбувся конфлікт з її чоловіком ОСОБА_2 , який забрав у неї мобільний телефон та почав бити її по голові, наніс їй тілесні ушкодження, ображав нецензурною лайкою, після чого вона пішла з квартири. До лікарні звернулась через 2 дні, але фіксувати її тілесні ушкодження лікарі відмовились через сплив часу. Одразу не звернулась до лікарні бо в неї сильно боліла голова. Крім того, ОСОБА_2 повісив навісний замок на двері квартири де вони мешкали, внаслідок чого вона не могла попасти додому та 27.07.2026 саме з цього приводу була вимушена викликати поліцію. По приїзду працівників поліції вона надала пояснення та заяву з приводу подій, які відбулись 25.07.2026 щодо її побиття ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення захисника Прокопцева С.В., потерпілої ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, дії ОСОБА_2 кваліфіковані працівниками поліції за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В якості доказів вчинення ОСОБА_2 вказаного адміністративного правопорушення працівниками поліції до протоколу додано зокрема:
- заяву потерпілої ОСОБА_1 до працівників поліції від 27.07.2026, в якій вона просила притягнути до адміністративної відповідальності її чоловіка ОСОБА_2 , який 25.07.2026 знаходячись у стані алкогольного сп`яніння словесно її ображав, погрожував фізичною розправою, залякував, наносив удари, ляпаси, штовхав;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.07.2026, в яких остання вказує, що 25.07.2026 приблизно о 21 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , її чоловік ОСОБА_2 знаходячись у стані алкогольного сп`яніння вчинив з нею сварку, що виражалася в словесних образах, погрозах фізичною розправою, нанесенні ударів, ляпасів, штовхань, внаслідок чого вона здійснила виклик на лінію 102, швидкої медичної допомоги вона не потребує.
Разом з тим, суд звертає увагу, що дата та час вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення згідно протоколу серії ВАД № 137970 є 27 липня 2026 року 10 год. 37 хв., тоді як, потерпіла ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях та заяві до працівників поліції вказала на іншу дату та час коли у неї відбувся конфлікт з чоловіком, а саме 25 липня 2026 року 21 год. 30 хв. та фактично підтвердила вказані обставини у судовому засіданні, при цьому зазначивши, що працівників поліції вона викликала 27 липня 2026 року через те, що не могла потрапити додому, внаслідок дій ОСОБА_2 .
Таким чином, працівниками поліції будь-яких належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення при зазначених у протоколі обставинах, тобто 27 липня 2026 року о 10 год. 37 хв. суду не надано, отже доводи захисника Прокопцева С.В. про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є слушними.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини ( ЄСПЛ ) від 14 лютого 2008 у справі « Кобець проти України » (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини » (Avsar v. Turkey ), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, матеріали справи та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини не підтверджують обставин, викладених у протоколі.
З урахуванням викладеного, в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При таких обставинах, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 173-2 ч. 1, 245, 247, 251, 283-284 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Полтави протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя: С.Г. Пронін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua