Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №363/2069/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"09" вересня 2026 р. Справа № 363/2069/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

встановив:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614366 від 13 березня 2026 року ОСОБА_1 13 березня 2026 року о 23:05 в м. Вишгород по проспекту Шевченка,7 керувала автомобілем Hyundai, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, та відмовилась від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання, зазначеною у протоколі, надсилання SMS-повідомлень, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень чи доказів на спростування обставин, викладених у протоколі, до суду не подала. Таким чином, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була обізнана про наявність щодо неї провадження, однак не скористалася своїм правом надати суду пояснення, докази чи заперечення щодо обставин, викладених у протоколі. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала, доказів на спростування обставин, викладених у протоколі, не надала, встановлені обставини не заперечила та не спростувала.

Крім того, ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи, про що свідчить її ознайомлення з матеріалами справи. Отже, вона мала можливість реалізувати свої процесуальні права, надати суду пояснення, заперечення, заяви та клопотання, однак такими правами не скористалася.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи за ст. 130 КУпАП у разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів для з`ясування стану відомого їм судового провадження.

Крім того, з урахуванням принципу ефективності судочинства та пріоритету публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне затягування розгляду справи суперечить завданням КУпАП, визначеним у ст. 1 цього Кодексу.

Сторона, яка добросовісно користується процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за рухом справи та утримуватись від дій, що можуть призвести до затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/189/14.

Судом досліджено наступні докази:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614366 від 14.03.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилась від його підписання та надання пояснень;

направлення на медичний огляд водія транспортного засобу до Вишгородської центральної районної лікарні від 14.03.2026 року, у якому відсутній результат огляду у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження; відсутній її підпис;

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому відсутній результат огляду у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження; відсутній її підпис;

повідомлення інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП у Київській області про отримання ОСОБА_1 ідентифікаційного коду;

копія постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

повідомлення інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП у Київській області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

витяг з ІПС МВС «АРМОР» України щодо ОСОБА_1 ;

відеозапис з місця події, з якого вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції у неї було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. У зв`язку з наявністю зазначених ознак працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про наявність у них підстав вважати, що вона перед цим керувала транспортним засобом Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомила про відсутність при собі документа, що посвідчує її особу, та просила надати їй можливість забрати паспорт за місцем проживання. У подальшому ОСОБА_1 надала працівникам поліції документи, пов`язані зі страхуванням транспортного засобу. Після цього працівники поліції повідомили їй про обставини, які, на їх думку, свідчили про вчинення нею адміністративних правопорушень, зокрема про повторне керування транспортним засобом у стані сп`яніння, керування без відповідних документів та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування. ОСОБА_1 продовжувала заперечувати факт керування транспортним засобом та зазначала, що правил дорожнього руху не порушувала. У зв`язку з цим від запропонованого їй огляду на стан алкогольного сп`яніння вона відмовилася. Після роз`яснення працівниками поліції положень ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 також відмовилася від надання пояснень, підписання протоколу про адміністративне правопорушення та отримання його копії.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, у тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2026 року о 23:05 у м. Вишгород по проспекту Шевченка, 7 працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 , щодо якої виникли обґрунтовані підстави вважати, що вона керувала транспортним засобом Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння.

Як убачається з відеозапису з місця події, працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про підстави та характер виявленого порушення, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, у тому числі в закладі охорони здоров`я. При цьому ОСОБА_1 фактично та однозначно відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, посилаючись на те, що транспортним засобом не керувала. Також на відеозаписі зафіксовано її відмову від підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення. Водночас матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення, направлення на медичний огляд, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, витяг з ІПС МВС «АРМОР», а також відеозапис із місця події, який безпосередньо відображає спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та її відмову від проходження огляду.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У даному випадку відеозапис є безпосереднім доказом поведінки ОСОБА_1 під час оформлення адміністративного правопорушення. З нього вбачається, що після повідомлення працівниками поліції про необхідність проходження огляду ОСОБА_1 від такого огляду відмовилася. Їй були роз`яснені відповідні вимоги та наслідки відмови, однак вона наполягала на своїй відмові.

Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, зафіксована у встановленому порядку, сама по собі утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, за умови встановлення факту керування транспортним засобом.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 не заперечувала безпосередньо факт отримання від працівників поліції пропозиції пройти огляд, а на відеозаписі її відмова від проходження огляду зафіксована безпосередньо.

Крім того, відповідно до копії постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, станом на 13 березня 2026 року наявні передбачені законом підстави для кваліфікації повторного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд вважає доведеними керування ОСОБА_1 транспортним засобом і її відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

З огляду на те, що ОСОБА_1 протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про конкретний строк позбавлення права керування транспортними засобами, суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Судом встановлено, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказана постанова набрала законної сили 01 серпня 2025 року. Отже, з 01 серпня 2025 року ОСОБА_1 вважається такою, що позбавлена права керування транспортними засобами, а строк адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами закінчується 01 серпня 2026 року.

Нове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 вчинила 13 березня 2026 року, тобто до закінчення строку дії попереднього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, на момент вчинення нового адміністративного правопорушення ОСОБА_1 була особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а тому наявні передбачені ч. 3 ст. 30 КУпАП підстави для приєднання невідбутої частини попереднього стягнення до стягнення, призначеного за нове адміністративне правопорушення.

Станом на 13 березня 2026 року невідбута частина строку позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року становить 4 місяці 19 днів.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, повторність вчинення правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а також те, що нове правопорушення вчинено в період дії попереднього стягнення, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до призначеного за ч. 2 ст. 130 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами підлягає приєднанню невідбута частина попереднього стягнення у розмірі 4 місяці 19 днів.

Отже, остаточний строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами становить 3 роки 4 місяці 19 днів.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначений ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ссуд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у встановленому законом розмірі.

Керуючись ст.ст. 30, 33, 40-1, 130, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року, яка набрала законної сили 01 серпня 2025 року, у вигляді 4 (чотирьох) місяців 19 (дев`ятнадцяти) днів позбавлення права керування транспортними засобами. Визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 4 (чотири) місяці 19 (дев`ятнадцять) днів, без конфіскації транспортного засобу, який не є у приватній власності порушниці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Штраф підлягає сплаті особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення їй постанови, а в разі оскарження постанови — не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник