Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №357/13518/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13518/26

3/357/4211/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши об`єднану справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , працюючого торговельним представником у ТОВ «Київський м`ясокомбінат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722559 від 18.07.2026, 18.07.2026 о 10 год 25 хв на 123 км автомобільної дороги Р-04 у напрямку м. Таращі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Tourneo Connect», державний номерний знак НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, унаслідок чого створив перешкоду іншим учасникам дорожнього руху та допустив зіткнення з транспортним засобом «Chrysler 200», державний номерний знак НОМЕР_4 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 2.3 «б», 10.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722592 від 18.07.2026, 18.07.2026 о 10 год 25 хв на 123 км автомобільної дороги Р-04 у напрямку м. Таращі ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Tourneo Connect», державний номерний знак НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА № 6326387 від 12.12.2025.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722584 від 18.07.2026, 18.07.2026 о 10 год 25 хв на 123 км автомобільної дороги Р-04 у напрямку м. Таращі ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Tourneo Connect», державний номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння.

За згодою водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest ARHK-0514, тест № 4956, результат якого становив 2,07 проміле. ОСОБА_1 із цим результатом не погодився, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2026 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 підтвердив обставини подій, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Загальні положення

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ та організацій, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян або встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема:

* протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 722559, № 722592 та № 722584 від 18.07.2026;

* копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722610 від 18.07.2026;

* схемою місця дорожньо-транспортної пригоди;

* письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18.07.2026;

* рапортами працівників поліції від 18.07.2026;

* довідками щодо кваліфікації адміністративного правопорушення;

* копією постанови серії ЕНА № 6326387 від 12.12.2025;

* довідкою щодо наявності посвідчення водія;

* роздруківкою постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 357/20458/25 з Єдиного державного реєстру судових рішень;

* роздруківкою результату огляду на стан алкогольного сп`яніння від 18.07.2026;

* актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу;

* направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18.07.2026;

* відеозаписами обставин події та оформлення адміністративних матеріалів;

* поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.

Щодо правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП

Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу та не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З матеріалів справи встановлено, що 18.07.2026 о 10 год 25 хв на 123 км автомобільної дороги Р-04 у напрямку м. Таращі ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Tourneo Connect», державний номерний знак НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та перед початком руху не переконався в безпечності своїх дій, унаслідок чого створив перешкоду іншому учаснику дорожнього руху та допустив зіткнення з транспортним засобом «Chrysler 200», державний номерний знак НОМЕР_4 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями її учасників та свідків, відеозаписами, а також поясненнями ОСОБА_1 .

Невиконання ОСОБА_1 вимог пп. 2.3 «б», 10.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку такого позбавлення.

Ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених чч. 2–4 цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Судом установлено, що 18.07.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Tourneo Connect», державний номерний знак НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 357/20458/25, яка набрала законної сили 20.02.2026.

Таким чином, на час вчинення правопорушення строк застосованого до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не закінчився.

Крім того, з копії постанови серії ЕНА № 6326387 від 12.12.2025 та довідки щодо кваліфікації адміністративного правопорушення вбачається, що протягом року до події, яка розглядається, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Отже, дослідженими доказами підтверджено як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у період дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, так і повторність учинення протягом року порушення, передбаченого чч. 2–4 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння.

За змістом ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія з проведенням огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.

Порядок направлення і проведення такого огляду та оформлення його результатів визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З досліджених матеріалів справи та відеозаписів установлено, що працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу.

ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці. За результатами огляду з використанням Drager Alcotest ARHK-0514, тест № 4956, зафіксовано показник 2,07 проміле.

Оскільки ОСОБА_1 не погодився із цим результатом, працівники поліції запропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Від проходження такого огляду ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано у протоколі, акті огляду, направленні та на відеозаписах.

У цьому випадку склад адміністративного правопорушення утворює не сам результат огляду, проведеного на місці, з яким водій не погодився, а його подальша відмова від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відповідно до встановленого порядку.

Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою адміністративної відповідальності та не потребує встановлення фактичного перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо меж судового розгляду та рапорту працівника поліції

У матеріалах справи міститься рапорт поліцейського Олексія Шостака, адресований т.в.о. командира батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Андрію Міщуку, в якому зазначено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 його дії помилково кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та викладено прохання вважати правильною кваліфікацію за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи цей рапорт, суддя враховує, що згідно зі ст. 256 КУпАП саме у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються місце, час учинення і суть адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за нього.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому сформульовано суть адміністративного обвинувачення та визначено фактичні й правові межі судового розгляду.

У протоколі серії ЕПР1 № 722584 від 18.07.2026 повторність учинення правопорушення як кваліфікуючу ознаку не зазначено, а адміністративне обвинувачення за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 у встановленому порядку не висувалося.

Рапорт працівника поліції не є протоколом про адміністративне правопорушення, не змінює його змісту та не може бути процесуальним способом доповнення фабули адміністративного обвинувачення новою кваліфікуючою ознакою.

Суд не вправі самостійно доповнювати викладену в протоколі фабулу ознакою повторності або змінювати правову кваліфікацію на норму, яка передбачає більш сувору адміністративну відповідальність, оскільки це призвело б до виходу за межі висунутого адміністративного обвинувачення, погіршення становища особи та порушення її права на захист.

Сама собою наявність у матеріалах справи відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не надає суду повноважень доповнити фабулу протоколу ознакою повторності та перекваліфікувати його дії з ч. 1 на ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Тому питання про винуватість ОСОБА_1 підлягає вирішенню в межах фактичного формулювання та правової кваліфікації, зазначених у протоколі серії ЕПР1 № 722584 від 18.07.2026, тобто за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновок щодо доведеності винуватості

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінюванні доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Досліджені докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Істотних суперечностей, які ставили б під сумнів достовірність цих доказів, судом не встановлено.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

Щодо адміністративних стягнень

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.

Визначаючи стягнення за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, суддя враховує характер порушення, його наслідки у виді дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження двох транспортних засобів, а також те, що правопорушення вчинене особою, яка на час події вже була позбавлена права керування транспортними засобами.

Ураховуючи наведене, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний передбачений санкцією цієї статті строк - один рік.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Беручи до уваги обставини правопорушення, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про належність транспортного засобу ОСОБА_1 на праві власності, суддя вважає необхідним застосувати до нього за ч. 5 ст. 126 КУпАП стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

За правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, до ОСОБА_1 необхідно застосувати визначене санкцією цієї норми адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом чи посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Найбільш серйозним із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Тому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40 800 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, до стягнення за нове правопорушення приєднується невідбута частина попереднього стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами може перевищувати граничний строк, визначений ч. 2 ст. 30 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами з моменту набрання законної сили постановою суду про позбавлення такого права.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 357/20458/25, яка набрала законної сили 20.02.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, ОСОБА_1 вчинив нові адміністративні правопорушення 18.07.2026, тобто до закінчення строку попереднього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Станом на день ухвалення цієї постанови невідбута частина попереднього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами становить п`ять місяців одинадцять днів.

Тому на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП ця невідбута частина підлягає приєднанню до п`ятирічного строку позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за сукупністю нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі, встановленому законом.

Керуючись ст. 23, ч. 3 ст. 30, ч. 2 ст. 36, ст. 40-1, 124, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 251, 252, 266, 268, 283–285, 307, 308, 317-1 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч.3 ст.30 КУпАП приєднати до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком п`ять місяців одинадцять днів, накладеного постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 357/20458/25.

Остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років п`ять місяців одинадцять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Штраф вноситься порушником до установи банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про його накладення надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, місцем його роботи або місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя О.О. Гребінь