Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №357/12531/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12531/26

3/357/3930/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 683331 від 04 червня 2026 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

відповідно до протоколу, 04 червня 2026 року о 00:00 год. в м. Біла Церква по вул. Героїв 72-ї бригади, 12, громадянин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом – електросамокатом «JET», без н.з., з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці – від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 та в закладі охорони здоров`я – Білоцерківській міській лікарні № 1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності ОСОБА_1 , оскільки він повідомлявся, про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило.

Суддя дослідивши протокол, додані до нього письмові докази та відеозаписи, дійшла висновку, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики Верховного Суду, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 липня 2020 року, у справі ЄУН 463/1352/16-а, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27 червня 2019 року, у справі ЄУН № 536/1703/17, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82707106).

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад вказаного адміністративного правопорушення, серед іншого, характеризується:

- наявністю спеціального суб`єкта, яким є осудна особа, яка керує транспортним засобом (водій) і досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність;

- наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;

- наявністю об`єктивної сторони, яка виражається у формі одного з таких протиправних діянь (дії чи бездіяльності): керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу; передача керування особі, яка перебуває в такому стані; відмова від проходження, у встановленому законом порядку, огляду на стан сп`яніння.

Як свідчить протокол, ОСОБА_1 інкримінувалося адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинене у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отож, особа, яка складає протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, має надати об`єктивні докази, які поза усяким сумнівом, підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Суддя зазначає, що вказаний факт може підтверджуватися відеозаписом, показаннями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, або показаннями свідків.

Однак, дослідивши наданий протокол та додані до нього: картку обліку адміністративного правопорушення від 04 червня 2026 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 червня 2026 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04 червня 2026 року; рапорт лейтенанта поліції від 04 червня 2026 року; диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, суддя дійшов висновку, що вони не доводять, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Єдиний об`єктивний доказ, серед доданих до протоколу, який міг підтвердити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом є диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських від 04 червня 2026 року.

У процесі дослідження вказаного доказу, суддею виявлено, що на ньому містяться десять відеофайлів з назвами від «clip_0» до «clip_9». Відеофайли «clip_0» по «clip_8» фактично дублюють один одного, оскільки є відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських одного екіпажу патрульної поліції, який здійснював оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 .

Події на вказаних відеозаписах починаються 04 червня 2026 року о 00:00 год, коли один з працівників поліції виходить з автомобіля поліції, після чого встановлює особу ОСОБА_1 та питає в нього чи вживав той алкоголь (2:10-2:32 хв «clip_0»).

Потім працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній повідомив, що не керував транспортним засобом (2:50-3:15 хв «clip_0»).

В подальшому, працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 права та обов`язки (6:50-7:25 хв «clip_0»).

Далі, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що той відмовлявся, посилаючись на те, що не керував транспортним засобом.

Потім, в ході діалогу поліцейського з жінкою, яка під час руху перебувала з ОСОБА_1 на одному самокаті, вказана жінка каже, що керувала вона (13:23 хв «clip_0»).

На відео «clip_1» зафіксований діалог ОСОБА_1 з працівником поліції, в ході якого він неодноразово повідомив, що проходити огляд не буде, по причині того, що він не керував транспортним засобом.

На відео «clip_2» зафіксоване складання адміністративних матеріалів на ОСОБА_1 .

Своєю чергою, відео з «clip_3» по «clip_8» містять ті ж події, тільки з нагрудних камер інших поліцейських.

На відео «clip_9» видно, що дві особи – ОСОБА_1 та невідома жінка їдуть на одному самокаті.

Отож, вказані відеозаписи свідчать, що ОСОБА_1 категорично заперечував, що керував самокатом, а в ході подій які зафіксовані на нагрудні камери поліцейських, жінка, яка під час руху перебувала на самокаті разом з ОСОБА_1 повідомила, що керувала самокатом вона.

Будь-яких інших допустимих доказів, які б могли підтвердити факт керування транспортним засобом, до протоколу не надано.

Суддя вважає, що протокол, рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп`яніння та направлення не можуть підтверджувати вказаний факт, оскільки складаються поліцейським та не є об`єктивними доказами.

Отже, судді не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

За таких обставин, суддя дослідивши надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає, що в діях ОСОБА_1 немає події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оскільки судді не доведено, що у діях ОСОБА_1 є подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження стосовно нього підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА