Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №295/8791/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8791/26

Категорія 69

2/295/4505/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі головуючого судді Чішман Л.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 9000,00 грн, щомісячно, починаючи з 20.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, під час проживання в якому у них народився син ОСОБА_4 , який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач, який зобов`язаний брати участь в утриманні сина, в добровільному порядку матеріальну допомогу на його утримання не надає.

Ухвалою суду від 26.05.2026 у справі відкрито провадження з розглядом її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 18).

11.06.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі (а. с. 23-29). Обґрунтовуючи заперечення, вказує, що обставини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності, зокрема, в частині проживання сина з позивачем та перебування дитини на її утриманні, а також те, що відповідач не бере належної участі в забезпеченні потреб дитини, яка 06.06.2026 виїхала за межі України для проживання з батьком та перебуває на його повному матеріальному утриманні. Позивач особисто надала нотаріально завірену згоду на тимчасовий виїзд дитини та її тимчасове проживання за межами країни з ним. На теперішній час тринадцятирічний син висловлює бажання проживати разом з батьком. Відповідач зауважив, що він багато уваги приділяє належному розвитку сина та вирішує поточні питання щодо забезпечення належного рівня життя дитини.

Згідно з ухвалою від 15.06.2026 судом було вирішене питання щодо витребування у Державної прикордонної служби України відомостей на предмет перетину малолітньго Наума та відповідача державного кордону України в період з 30.05.2026 (а. с. 76).

16.06.2026 до суду надійшли витребуванні судом докази (а. с. 79).

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про його народження (а. с. 14).

Зі змісту довідки ПП «УК «ЖЕП № 1» від 13.05.2026 № 56 вбачається, що станом на 13.05.2026 позивач проживала разом з малолітнім сином без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Дитина навчалась в 8-Б класі Ліцею № 21 м. Житомира, що підтверджується довідкою від 08.04.2026 № 01-22/80 (а. с. 12).

30.05.2026 позивач надала згоду на тимчасовий виїзд і проживання за кордоном України (країни-учасниці Шенгенської угоди і Європейського союзу) в період з 08.06.2026 по 08.06.2029 її сина ОСОБА_6 у супроводі відповідача, а також підтвердила, що нагляд та фактичний догляд за дитиною під час її тимчасового перебування на території Федеративної Республіки Німеччина та/або Республіки Польщі буде здійснювати його батько. Заява посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Чепорнюк Н.О. та зареєстрована в реєстрі за № 1234 (а. с. 30-31).

Згідно з відомостями, наданих Державною прикордонною службою України від 16.06.2026 № 19.5.1/46012-26, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 13.06.2026 виїхали за межі України (а. с. 80).

Статтею 27 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою ВР № 789ХІІ від 27.02.1991 (далі - Конвенція), передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 ст. 12 вказаного Закону визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ст. 180 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Під час судового розгляду встановлено, що з червня 2026 року малолітній ОСОБА_4 за згодою матері перебуває та проживає за межами України разом з батьком, який зобов`язаний створювати дитині належні умови проживання для її виховання та розвитку, забезпечувати потреби сина в повному обсязі, а відтак не підлягає задоволенню позов про стягнення з відповідача аліментів, оскільки за правилами ст. 181 СК України аліменти на утримання дитини стягуються на користь того з батьків, з ким дитина проживає.

Доказів на спростування відомостей щодо місця проживання дитини за межами України позивачем суду не надано.

Керуючись ст. 12, 13, 158, 244, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 10.09.2026

Суддя Л.М. Чішман