Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №161/20360/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20360/25

Провадження № 1-кп/161/366/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у колегіальному складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025030000000101 від 28 серпня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Мелітополь Запорізької області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, із вищою освітою, не працює, не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст.111-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Верховною Радою України Радянської Соціалістичної Республіки схвалено 24.08.1991 «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюються на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

До системи адміністративно - територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема і Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1991 російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.

Відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали 31.05.1997 Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору, російська федерація (далі - рф) зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та рф про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований рф 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та інших областей відноситься до території України.

Незважаючи на вищевикладене, 21.02.2022 рф визнано так звані «донецьку народну республіку» та «луганську народну республіку» незалежними державами, попередньо впроваджуючи в період 2013-2022 років, із застосуванням засобів масової інформації, ідеї єдиного російського народу та відсутності української нації, вчиняючи неоголошені та приховані вторгнення на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, організовуючи та підтримуючи терористичну діяльність, направлену на окупацію Донецької та Луганської областей та порушення територіальної цілісності України.

Надалі «президент» рф оголосив 24.02.2022 про рішення розпочати так звану військову операцію в Україні.

Після цього, збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і збройних сил рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військовим штабам і складам Збройних сил України, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань рф 24.02.2022 здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна через державний кордон України, який проходить територіями Автономної республіки Крим, Запорізької, Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Сумської, Чернігівської та інших областей, і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, окупували частину вказаної території, організували проведення псевдо-референдумів та прийняття незаконних, з огляду на норми міжнародних актів, рішень щодо включення окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської областей до складу суб`єктів рф, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час і призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У свою чергу, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, дія якого неодноразово продовжувалася та який триває по даний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2012 № 1207-VII, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

У ході розвитку подій, пов`язаних з військовою агресією рф та окупацією ряду населених пунктів Запорізької області, станом на 24.02.2022 ОСОБА_5 постійно проживала на території м. Мелітополя, та відповідно останній були достовірно відомі наведені вище факти розв`язання та ведення рф агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, захоплення державних установ, організацій та військових частин, оскільки ці події широко висвітлювались більшістю засобів масової інформації, та набули розголосу у місцевого населення.

У свою чергу, громадянка України ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.68 Конституції України, зобов`язана неухильно додержуватися Конституції України та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів.

З 25.02.2022 по даний час Мелітопольська міська територіальна громада, та ряд інших селищних, міських і сільських територіальних громад Запорізької області перебувають під окупацією збройних сил рф, що зафіксовано відповідним Переліком, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Мелітопольської міської територіальної громади, представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників державної адміністрації, всупереч порядку, встановленому Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації», та іншими нормативно-правовими актами, створили 22.12.2022 незаконний виконавчий орган, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями так звану «военно-гражданская администрация г. Мелитополь Запорожской области» (мова оригіналу), яка розташована за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Чернишевського, 26.

Відповідно до рішення №21 першого збору Мелітопольської міської ради депутатів від 16.11.2023 створено окупаційний орган влади - так звану «Администрацию городского округа Мелитополь» (мова оригіналу), яка розташована за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Карла Маркса, 5, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю, в тому числі у сфері містобудування та архітектури на захопленій військовим шляхом території Запорізької області.

Після остаточної військової окупації Мелітопольської міської територіальної громади, представниками збройних формувань російської федерації узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади.

Під час указаної окупації, представники органів місцевого самоврядування та органів державної влади на місцях були примусово та незаконно відсторонені від виконання покладених на них обов`язків.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація рф - це сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво» організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Всупереч указаним правовим нормам, після повної окупації військовослужбовцями збройних сил російської федерації міста Мелітополь, Мелітопольського району та інших територіальних одиниць Запорізької області, головний архітектор – начальник управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_5 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, водночас підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, а також з корисливих мотивів та хибного почуття кар`єризму, вирішила використати факт встановлення окупаційної влади на території Мелітопольської міської територіальної громади та ряду інших населених пунктів Запорізької області у своїх особистих інтересах, з власної ініціативи, зраджуючи Присязі посадової особи місцевого самоврядування, перейшла на бік ворога в період збройного конфлікту, діючи в умовах воєнного стану, що виразилось у добровільному поступленні, не пізніше 31.07.2023, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, на службу до незаконного органу влади окупаційної адміністрації держави-агресора - так званої «военно-гражданской администрации г. Мелитополь Запорожской области», на посаду «начальника управления коммунальной собственности, градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений» (мова оригіналу), а надалі з 16.11.2023 добровільно обійняла посаду «директора департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений» (мова оригіналу), в складі окупаційної адміністрації держави-агресора - так званої «администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу), та надавала іноземній державі допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.

Зокрема, ОСОБА_5 , з метою представлення окупаційній владі своєї особистої прихильності, формування в населення окупованої частини території Запорізької області, в тому числі Мелітопольської міської територіальної громади, де зареєстрована юридична адреса та фактичне місцезнаходження згаданої окупаційної адміністрації, думки невідворотності встановлення та утвердження російської окупації частини території України, як єдиної законної влади на цій території, просуваючи ідеї проросійської спрямованості щодо незворотного і стабільного існування на теренах Запорізької області влади рф, будучи місцевою мешканкою, погодилась на отриману від невстановлених досудовим розслідуванням осіб пропозицію про вчинення спільних та узгоджених дій, спрямованих на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України у формі переходу на бік ворога, наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.

Після цього, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасово окупованій території Мелітопольської територіальної громади, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 31.07.2023, зайняла посади, мовою оригіналу «начальника управления коммунальной собственности, градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений военно-гражданской администрации г.Мелитополь Запорожской области» та «директора департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений администрации городского округа Мелитополь», чим вчинила перехід на бік ворога в умовах воєнного стану.

Крім того, на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на надання допомоги окупаційним військам зс рф та її представникам на території Мелітопольського району Запорізької області допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди обороноздатності та державній безпеці України, просуваючи ідеї проросійської спрямованості, з метою дискредитації дій української влади, ОСОБА_5 перебуваючи 21.03.2025 на окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, постановою так званого виконуючого обов`язки голови окупаційної адміністрації міського округа Мелітополя №58-п від указаної вище дати, включена до складу «общественной комиссии по организации общественного обсуждения проектов создания комфортной городской среды и подведения его итогов» (мова оригіналу), а також 16.06.2025 взяла участь у засіданні «Общественной комиссии по итогам проведения в 2025 году голосования по отбору общественных территорий, подлежащих благоустройству в рамках реализации муниципальных програм» (мова оригіналу), тим самим, використовуючи своє попереднє становище представника органу владних повноважень Мелітопольського району та відповідно підтримуючи в такий спосіб факт окупації, як безповоротне встановлення окупаційної влади, створювала у місцевого мирного населення хибне уявлення легітимності такої псевдо влади.

Зокрема, ОСОБА_5 , не пізніше 31.07.2023, перебуваючи на окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, разом із іншими невстановленими громадянами - членами незаконних органів влади рф створених на окупованій території Запорізької області, діючи нібито від імені легітимних органів влади держави-окупанта, що здійснюють контроль за благоустроєм міста, вела облік безхазяйних жилих приміщень та передавала дані приміщення в комунальну власність як безхазяйні, нібито реалізовуючи так звану перевірку останніх на предмет наявності документів, підтверджуючих про їх реєстрацію в податкових органах рф.

Діючи у такий спосіб та обійнявши адміністративні посади в незаконних органах окупаційної влади, ОСОБА_5 вчинила умисні дії на користь і на боці ворога, з метою утвердження окупаційної влади, забезпечувала роботу підрозділів органів окупаційної адміністрації в сфері містобудування та архітектури, контролю за благоустроєм міста, охорони та збереження об`єктів культурної спадщини на території Мелітопольської міської територіальної громади, а також переконувала мешканців Мелітопольського району у втраті законною українською владою будь-якого контролю над цими територіями та створювала в них хибне уявлення незворотного і стабільного існування на теренах Запорізької області влади рф, а також належного функціонування незаконної «военно-гражданской администрации г. Мелитополь Запорожской области», а надалі «администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу), їх структурних підрозділів та відповідно підтверджуючи легітимність такої псевдо влади, тим самим надаючи представникам іноземної держави допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.

Вона ж, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, водночас підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів рф, які передбачають перебування України у сфері її впливу, а також з корисливих мотивів та хибного почуття кар`єризму, вирішила використати факт встановлення окупаційної влади на території Мелітопольської міської територіальної громади та ряду інших населених пунктів Запорізької області у своїх особистих інтересах та не пізніше 31.07.2023, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, добровільно обійняла посаду начальника «управления коммунальной собственности, градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений» (мова оригіналу) в складі окупаційної адміністрації держави-агресора «военно-гражданской администрации г. Мелитополь Запорожской области» (мова оригіналу) та надалі не пізініше 16.11.2023, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений обійняла посаду «директора департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений» (мова оригіналу) в складі окупаційної адміністрації держави-агресора «администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу), тобто посад, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Після цього, з метою представлення окупаційній владі своєї особистої прихильності, формування в населення окупованої частини території Запорізької області, в тому числі Мелітопольської міської територіальної громади, де зареєстрована юридична адреса та фактичне місцезнаходження згаданої окупаційної адміністрації, думки невідворотності встановлення та утвердження російської окупації частини території України, як єдиної законної влади на цій території, просуваючи ідеї проросійської спрямованості, незворотного і стабільного існування на теренах Запорізької області влади рф та ідей «російського світу», ОСОБА_5 , являючись так званим начальником «управления коммунальной собственности, градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений военно-гражданской администрации г. Мелитополь Запорожской области» та пізніше директором «департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений администрации городского округа Мелитополь», забезпечувала з іншими особами з числа представників незаконних органів окупаційної влади держави-агресора, створених на окупованій території Запорізької області, реалізацію незаконної державної політики держави-агресора у сфері містобудування та архітектури, контролю за благоустроєм міста, охорони та збереження об`єктів культурної спадщини на території Мелітопольської міської територіальної громади, а також виконувала інші функціональні обов`язки для подальшого встановлення окупаційної влади, штучного створення у місцевих мешканців хибних уявлень про благі наміри окупаційних військ та незворотного і стабільного існування на теренах Запорізької області влади рф та ідей «російського світу».

Діючи у такий спосіб та добровільно зайнявши посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території та виконуючи, в період не пізніше з 31.07.2023 по 16.11.2023, функції начальника «управления коммунальной собственности, градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений военно-гражданской администрации г. Мелитополь Запорожской области», та з 16.11.2023 по даний час, функції директора «департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений администрации городского округа Мелитополь», на тимчасово окупованій території Запорізької області, ОСОБА_5 здійснила колабораційну діяльність.

За таких обставин, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні умисних дій, які виразились у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі, в окупаційній адміністрації держави-агресора, та їх кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також у вчиненні державної зради, тобто діянні умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що виразилося у переході на бік ворога, наданні іноземній державі або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинених в умовах воєнного стану, та їх кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 у спеціальному судовому провадженні на підставі ухвали суду від 05 лютого 2026 року, прийнятої з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України, переховується на тимчасово окупованій території України, про розпочате щодо неї кримінальне провадження повідомлявся шляхом опублікування повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, як це визначено ч. 8 ст. 135 КПК України.

Разом з тим, судом при проведенні спеціального судового провадження виконані вимоги, передбачені ст.ст. 297-5, 323 КПК України. Так, обвинувачена ОСОБА_5 неодноразово викликалась до суду шляхом публікації судових повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті «Судової влади України».

В призначені судові засідання обвинувачена ОСОБА_5 не з`явилась, не повідомила суд про поважність причин свого неприбуття, і від неї не надійшло заяв або клопотань про неможливість прийняття участі в судовому засіданні або відкладення судового розгляду.

У зв`язку з цим обвинувачена ОСОБА_5 не допитана судом в якості обвинуваченої по суті висунутого їй обвинувачення.

Разом з тим, захист обвинуваченої за призначенням здійснював фахівець в галузі права - адвокат ОСОБА_7 .

В судових дебатах захисник - адвокат ОСОБА_7 зазначила, що докази, надані стороною обвинувачення у своїй сукупності, не містять таких доказів, які б доводили склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України, які інкриміновані ОСОБА_5 , оскільки не доведена суб`єктивна та об`єктивна сторона вказаних злочинів. Стороною обвинувачення не доведений факт добровільності зайняття ОСОБА_5 посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, тому просила суд визнати ОСОБА_5 невинуватою та виправдати у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Незважаючи на позицію захисника щодо відсутності в діях обвинуваченої ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.5 ст. 111-1 КК України, її доводи повністю спростовуються наступними доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_8 суду показала, що проживала в місті Мелітополь на момент його окупації 24 лютого 2022 року. З міста вона виїхала 16 травня 2022 року. До окупації м. Мелітополя ОСОБА_5 обіймала посаду головного архітектора Мелітопольської міської ради. Після окупації міста ОСОБА_5 перейшла працювати на окупаційну владу, зайнявши аналогічну посаду. Про те, що остання пішла на співпрацю з окупаційною владою їй стало відомо з оприлюднених в мережі Інтернет матеріалів та від знайомих, які перебувають на окупованій території. В публікаціях висвітлювалась діяльність ОСОБА_5 як керівника відділу архітектури в створеному представниками держави-агресора органі влади. В соціальних мережах були також публікації про те, що ОСОБА_5 закликала приєднатись до росії. Про застосування до ОСОБА_5 примусу їй нічого не відомо, з наявних публікацій не було видно що до неї застосовувався якийсь примус. З окупованого міста була можливість виїхати.

Оцінюючи показання, дані в судовому засіданні свідком, суд вважає їх правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, не суперечать іншим встановленим судом фактичним обставинам справи. Зазначені показання безпосередньо отримані судом в ході судового розгляду відповідно до вимог ч.ч.3-5 ст. 95 КПК України, а тому підстав не приймати їх за основу у суду немає.

Крім цього, винність ОСОБА_5 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України, об`єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні, які безпосередньо досліджено в суді.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 2202503000000101 від 28.08.2025 за ч. ч. 2 ст. 111, 5 ст. 111-1 КК України.

Протоколом огляду від 25 серпня 2025 року інтернет-ресурсу «Администрация городского округа Мелитополь Запорожской области», за посиланням: https://melitopol-r23.gosweb.gosuslugi.ru, яким підтверджується що ОСОБА_5 займає посаду «директора департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений» (мова оригіналу), в складі окупаційної адміністрації держави-агресора - так званої «администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу) та не пізніше 31.07.2023, перебуваючи на окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, діючи нібито від імені легітимних органів влади держави-окупанта, що здійснюють контроль за благоустроєм міста, вела облік безхазяйних жилих приміщень та передавала дані приміщення в комунальну власність як безхазяйні, нібито реалізовуючи так звану перевірку останніх на предмет наявності документів, підтверджуючих про їх реєстрацію в податкових органах рф. До указаного огляду долучені документи з наявним підписами ОСОБА_5 яка замає посаду в окупаційній владі «директор департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу), які датовані 11.12.2024, 09.01.2025. Також, долучено рішення незаконної окупації влади № 21 від 16.11.2023 про створення «администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу), що підтверджує створення та функціонування на окупованій території незаконних органів влади рф.

Протоколом огляду від 05 серпня 2025 року інтернет-ресурсу: «За!Информ», за посиланням: ttps://za-inform.ru, яким підтверджується, що ОСОБА_5 перебуваючи 21.03.2025 на окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, постановою так званого виконуючого обов`язки голови окупаційної адміністрації міського округа Мелітополя №58-п від указаної вище дати, включена до складу «общественной комиссии по организации общественного обсуждения проектов создания комфортной городской среды и подведения его итогов» (мова оригіналу) на посаді «директора департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу).

Протоколом огляду від 05 серпня 2025 року інтернет-ресурсу: «Администрация городского округа Мелитополь Запорожской области» (мова оригіналу), за посиланням: https://melitopol-r23.gosweb.gosuslugi.ru, яким доводиться, що ОСОБА_5 16.06.2025 взяла участь у засіданні «Общественной комиссии по итогам проведения в 2025 году голосования по отбору общественных территорий, подлежащих благоустройству в рамках реализации муниципальных програм» (мова оригіналу) будучи на посаді «директора департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу).

Протокол огляду від 23 травня 2025 року мережі інтернет-ресурсу «Миротворець», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 яким підтверджується, що ОСОБА_5 , являючись так званим начальником «управления коммунальной собственности, градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений военно-гражданской администрации г. Мелитополь Запорожской области», забезпечувала з іншими особами з числа представників незаконних органів окупаційної влади держави-агресора, створених на окупованій території Запорізької області, реалізацію незаконної державної політики.

Протоколом огляду від 26 травня 2025 року мережі інтернет-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 яким підтверджується, що ОСОБА_5 співпрацює із особами з числа представників незаконних органів окупаційної влади держави-агресора, створених на окупованій території Запорізької області.

Протокол огляду від 23 травня 2025 року телеграм каналу: « ОСОБА_9 » (протокол від 23.05.2025), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 якими підтверджується, що ОСОБА_5 обіймає посаду «директора департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений» (мова оригіналу), в складі окупаційної адміністрації держави-агресора - так званої «администрации городского округа Мелитополь» (мова оригіналу).

Протоколом огляду від 26 травня 2025 року інтернет-ресурсу «Rusprofile», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 якими підтверджується, що ОСОБА_5 31.07.2023, зайняла посади «начальника управления коммунальной собственности, градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений военно-гражданской администрации г. Мелитополь Запорожской области» та «директора департамента градостроительства, архитектруры, имущественых и земельных отношений администрации городского округа Мелитополь», чим вчинила перехід на бік ворога в умовах воєнного стану.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 липня 2025 року, у ході якого свідок ОСОБА_8 на фотознімку №2 впізнала ОСОБА_5 , стосовно якої попередньо надала покази.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 червня 2025 року, у ході якого свідок ОСОБА_10 на фотознімку №2 впізнала ОСОБА_5 , стосовно якої попередньо надала покази.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 червня 2025 року, у ході якого свідок ОСОБА_11 на фотознімку №2 впізнав ОСОБА_5 , стосовно якої попередньо надав покази.

Інформацією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 11.09.2025, згідно якої 12.10.2012 ОСОБА_5 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування під час перебування на посаді начальника відділу з питань планування та забудови міста управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області. 15.08.2017 ОСОБА_5 призначено на посаду головного архітектора – начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, із збереженням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Інформацією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 12.08.2025, згідно якої ОСОБА_5 на момент повномасштабного вторгнення рф та окупації м. Мелітополь Запорізької області працювала на посаді начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (призначена на указану посаду 15.08.2017) та звільнена 02.05.2024 на підставі розпорядження міського голови №323-к. Охарактеризовано в трудовому колективі її посередньо.

Інформацією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 05.08.2025, згідно якої ОСОБА_5 перебувала на державній службі та службі місцевого самоврядування у виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради з 30.04.1999 на різних посадах. З 15.08.2017 призначена на посаду начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області та звільнена 02.05.2024.

Вищевказані письмові докази, суд вважає належними та допустимим, оскільки вони містять відомості щодо фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також отримані та надані стороною обвинувачення в порядку, встановленому КПК України.

Також, судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення під час досудового розслідування використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Крім того, про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_5 повідомлялась у передбачений законом спосіб шляхом публікації судової повістки про виклик в газеті «Урядовий кур`єр» та оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, тобто відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України він вважається таким, що належним чином повідомлений про виклик.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність належних, допустимих та достовірних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вони узгоджуються між собою і в своїй сукупності доводять події кримінальних правопорушень, вину ОСОБА_5 в їх вчиненні, а також є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків, а також протоколами огляду, та іншими документами, підтверджується поза розумним сумнівом факт добровільного зайняття громадянкою України ОСОБА_5 , яка перебувала на державній службі та службі місцевого самоврядування у виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради на різних посадах, востаннє, на посаді начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а також у вчиненні державної зради, тобто діянні умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що виразилося у переході на бік ворога, наданні іноземній державі або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинених в умовах воєнного стану.

При цьому, суспільна небезпека таких дій полягає в тому, що обвинувачена, в силу своїх спеціальних знань, життєвого досвіду та вмінь за результатами попереднього місця роботи, чудово розуміла окупаційну мету держави-агресора по відношенню до держави України та її народу, направлену на знищення української державності, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, такі дії є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, що завдає шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Вищенаведені докази, зокрема фото- та відеоматеріали, отримані під час огляду інтернет-ресурсів, а також показання допитаного свідка у своїй сукупності свідчать про вільну та невимушену поведінку ОСОБА_5 , тривалий характер виконання нею функцій в окупаційній адміністрації та відсутність об`єктивних ознак застосування до неї примусу. Послідовне зайняття двох керівних посад, участь у роботі відповідних комісій та підписання службових документів підтверджують свідомий і добровільний характер її дій.

Окрім того, стороною захисту не надано відомостей про те, що ОСОБА_5 будь-яким чином повідомляла компетентним органам України про здійснення на неї тиску з боку представників окупаційної влади тощо.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, дані про її особу та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує те, що остання, як громадянка України, вчинила умисні тяжкий та особливо тяжкий злочини проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, фактично підтримуючи ідеї військово-політичного керівництва російської федерації щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до української нації та державності, а також антиукраїнські рухи, спрямовані на відокремлення від України частини її території і населення та націлені на агресивну ідеологічну мотивацію і розповсюдження таких же настроїв у решти населення Запорізької області та інших тимчасово окупованих територій і заперечення української державності, інформацію про стан здоров`я обвинуваченої, яка не перебуває на обліках у лікаря нарколога чи психіатра та за допомогою до них не зверталась, відомості про те, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, та на даний час проживає на тимчасово окупованій території.

З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченій ОСОБА_5 покарання в межах санкцій частин статтей, за яким її засуджується та на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до відбуття визначає їй остаточне покарання, у виді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань у виді конфіскації всього належного їй майна на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності.

Разом з цим, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України до обвинуваченої ОСОБА_5 , суд не знаходить.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинила особливо тяжкий злочин, суд вважає за необхідне на підставі ст. 54 КК України, позбавити її 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 вересня 2025 року накладено арешт на: на 3/5 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи вказане та вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, суд дійшов висновку, що арешт накладений ухвалою слідчого судді на вищевказане майно обвинуваченої ОСОБА_5 , скасуванню не підлягає.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України і призначити їй покарання:

за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна на праві приватної власності;

за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного їй майна на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 , до відбуття визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту її фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити попередній до набрання вироком законної сили.

Документи: №2 від 09.01.2025, №389 від 11.12.2024 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1