Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №947/19597/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/19597/26

Провадження № 2/947/4828/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.,

представника позивача – адвоката Осьмініна С.Д.,

представника відповідача – адвоката Редевич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ АТ « Українська залізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос та додаток до нього в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.05.2022 по 09.01.2023 включно з урахуванням обов`язкових податків та зборів. При цьому позивач посилається на те, що 10.11.2021 між позивачем та АТ «Українська залізниця» було укладено Трудовий договір №684-2021, відповідно до якого ОСОБА_1 був прийнятий на посаду менеджера Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «Українська залізниця». Відповідно до п. 7.1 зазначеного договору за погодженням сторін строк його дії був встановлений з 12.11.2021 по 11.11.2024 включно. Згідно наказу АТ «Укрзалізниця» № 2860/ос від 10.11.2021 позивача переведено на посаду менеджера Департаменту внутрішнього аудиту та контролю.

24.02.2022 згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, в країні введено воєнний стан. Згідно акту простою від 24.02.2022, у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30-34, 38,39, 41-44,53 Конституції України…з 24.02.2022 зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця», які не виконують критично важливі задачі.

Відповідно до копії наказу АТ «Українська залізниця» № Ц-42/6-В від 24.02.2022 запроваджено режим простою з 24.02.2022 до відміни для працівників апарату управління АТ "Укрзалізниця" відповідно додатку 1. 11.07.2022 наказом АТ "Українська залізниця" внесено зміни до додатку 1 наказу №Ц-42/6-В від 24.02.2022 "Про запровадження режиму простою" щодо періоду простою, який продовжено. У додатку 1 зазначений «Менеджер ОСОБА_1 », періоди простою 24.02.2022-28.02.2022; 01.03.2022-31.03.2022; 01.04.2022-30.04.2022; 01.05.2022-05.05.2022. Згідно витягу з Наказу АТ "Українська залізниця" від 04.05.2022 №483/оc у зв`язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв`язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності Товариства, та запровадження відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами) воєнного стану, керуючись ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та іншими нормами законодавчих актів призупинено дію трудового договору між позивачем та АТ «Укрзалізниця» до припинення або скасування воєнного стану. Витягом з наказу АТ «Укрзалізниця» за №2474/ос від 30.12.2022 відновлено дію трудових договорів працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з 10.01.2023 р., у тому числі й позивачу.

Позивач вважає призупинення трудового договору незаконним, оскільки як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на даний час, АТ «Укрзалізниця» здійснювало свій основний вид діяльності та надавало послуги, як національний перевізник вантажів та пасажирів, при цьому відповідач не був позбавлений можливості надати роботу позивачу, зокрема і в тому числі хоча б частково, дистанційно або застосувати інший механізм - встановлення скороченої тривалості робочого часу, дня, тижня чи продовження застосування простою, переведення на іншу роботу, яку здатен виконувати позивач відповідної до своєї кваліфікації та досвіду роботи. Безпідставне та необґрунтоване призупинення дії трудового договору порушує права та інтереси позивача, є вимушеним прогулом, оскільки працівник позбавлений можливості працювати з вини роботодавця. За період призупинення дії трудового договору працівник не виконує роботу, заробітна плата та трудовий стаж йому не нараховуються, і все це спричинено з вини роботодавця, а тому з посиланням на положення ч. 2 ст. 235 КЗпП України, ОСОБА_1 звернувся до суду з даними позовом та просить стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу 30.05.2022 по 09.01.2023 включно.

Представник позивача – адвокат Осьмінін С.Д. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник АТ «Укрзалізниця» - адвокат Редевич О.М. у судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити з підстав викладених у відзиві на позов, також просила врахувати, що тримісячний строк звернення до суду відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України для позивача давно сплинув, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду більше ніж через 3 роки і 8 місяців -11.05.2026, що також є підставою для відмови в позові.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до наказу АТ «Укрзалізниця» №2417/ос від 20.12.2016, ОСОБА_1 з 23.12.2016 прийнято на посаду старшого ревізора відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю управління аудиту та контролю регіональної філії «Одеська залізниця» Департаменту аудиту та контролю АТ «Укрзалізниця».

10.11.2021 між позивачем та АТ «Українська залізниця» було укладено Трудовий договір №684-2021, відповідно до якого ОСОБА_1 був прийнятий на посаду менеджера Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «Українська залізниця». Відповідно до п. 7.1 зазначеного договору за погодженням сторін строк його дії був встановлений з 12.11.2021 по 11.11.2024 включно. Згідно наказу АТ «Укрзалізниця» № 2860/ос від 10.11.2021 позивача переведено на посаду менеджера Департаменту внутрішнього аудиту та контролю.

24.02.2022 згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, в країні введено воєнний стан. Згідно акту простою від 24.02.2022, у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30-34, 38,39, 41-44,53 Конституції України…з 24.02.2022 зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця», які не виконують критично важливі задачі.

Відповідно до копії наказу АТ «Українська залізниця» № Ц-42/6-В від 24.02.2022 запроваджено режим простою з 24.02.2022 до відміни для працівників апарату управління АТ "Укрзалізниця" відповідно додатку 1. 11.07.2022 наказом АТ "Українська залізниця" внесено зміни до додатку 1 наказу №Ц-42/6-В від 24.02.2022 "Про запровадження режиму простою" щодо періоду простою, який продовжено. У додатку 1 зазначений «Менеджер ОСОБА_1 », періоди простою 24.02.2022-28.02.2022; 01.03.2022-31.03.2022; 01.04.2022-30.04.2022; 01.05.2022-05.05.2022. Згідно витягу з Наказу АТ "Українська залізниця" від 04.05.2022 №483/оc у зв`язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв`язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності Товариства, та запровадження відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами) воєнного стану, керуючись ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та іншими нормами законодавчих актів призупинено дію трудового договору між позивачем та АТ «Укрзалізниця» до припинення або скасування воєнного стану. Витягом з наказу АТ «Укрзалізниця» за №2474/ос від 30.12.2022 відновлено дію трудових договорів працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з 10.01.2023 р., у тому числі й позивачу.

Як на підставу для призупинення дії трудового договору, у тому числі з ОСОБА_1 , відповідач в оскаржуваному наказі посилався на військову агресію проти України.

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), який визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами першою та другою статті 1 Закону № 2136-ІХ ( в редакції на час спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону № 2136-ІХ діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені цим Законом.

Відповідно до статті 13 Закону №2136-ІХ призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Отже роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

АТ «Укрзалізниця» обґрунтовувало неможливість надання роботи позивачу тим, що у зв`язку з широкомасштабним вторгненням на територію України військ російської федерації 24 лютого 2022 року обсяги господарської діяльності товариства критично зменшились, можливість організувати процеси діяльності товариства. Відповідач вважає таку обставину об`єктивною та такою, що настала внаслідок обставин непереборної сили.

Як встановлено під час розгляду справи АТ «Укрзалізниця» з дня введення воєнного стану ні на день не призупиняло свою роботу. Поряд з цим, представник відповідача зазначав, що позивач абсолютно не мав можливості виконувати свої функціональні обов`язки, з огляду на те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України плани внутрішніх аудитів на 2022 рік затверджені не були.

Про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору можуть свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Проте, сама по собі обставина не затвердження наглядовою радою товариства планів аудиту не є беззаперечним доказом неможливості відповідача забезпечити позивача роботою, оскільки в даному випадку повністю залежить від волевиявлення роботодавця.

Знищення частини майна підприємства, зниження обсягів господарської діяльності, військова агресія проти України, на які посилається відповідач, не є обставинами, які однозначно та абсолютно виключають можливість надання та виконання роботи, що відповідно до вимог статті 13 Закону № 2136-ІХ є підставою для призупинення дії трудового договору.

Окрім цього, відповідач не вказує, яким чином вказані обставини унеможливили проведення внутрішнього аудиту діяльності товариства та у зв`язку із цим забезпечення позивача роботою, враховуючи ту обставину, що відповідач свою роботу не припиняв. Як зазначено відповідачем у відзиві, АТ « Укрзалізниця» має стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України евакуювала мільйони людей, транспортувала тисячі тон гуманітарної допомоги та здійснило перевезення до України та зворотно значну кількість іноземних делегацій.

Сама по собі обставина зменшення замовлень послуг відповідача та падіння його доходів після введення воєнного стану на території України не свідчить про неможливість роботодавця забезпечити позивача, який обіймав посаду менеджера Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, роботою.

Про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору можуть свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права. Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

В суперечив вимог ст. 81 ЦПК України відповідачем не доведено з посиланням на достатні належні та допустимі докази того, що в нього була відсутня можливість продовження застосування простою, переведення позивача на іншу роботу чи залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці, застосування іншого механізму встановлення скороченої тривалості робочого часу.

Отже, з огляду на те, що у справі не встановлено обставин неможливості у відповідача надання ОСОБА_1 роботи у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а позивачу - її виконувати, суд дійшов висновку про те, що призупинення дії трудового договору з позивачем є незаконним.

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України (на час спірних правовідносин) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким внесені зміни до законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України, оскільки були викладені у наступній редакції: «працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

У статті 234 КЗпП України не передбачений перелік поважних причин для поновлення строку, їх поважність визначається судом в кожному випадку залежно від конкретних обставин. Як поважні причини пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

У постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №753/23150/15-ц та Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №758/9773/15 зазначено, що якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.

Установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються. Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення. Вирішуючи, чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює сукупність обставин на свій розсуд (постанови Верховного Суду від 09 травня 2023 року у справі № 398/1985/22, від 29 червня 2021 року у справі № 588/1672/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18 тощо).

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №5023/2756/11 вказано, що «…позивачка звернулась до суду в порядку норм України строки передбачені статтею 233КЗпП України не є строками позовної давності, що регулює ЦК України і застосовуються судом незалежно від наявності заяви зацікавленої сторони…».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і у постанові від 08 квітня 2024 року у справі № 593/1176/21.

Як підсумок, право на доступ до правосуддя правомірно обмежене правилами судової процедури, котрі покликані дисциплінувати суб`єктів правовідносин та запобігти безладному рухові у судовому процесі, натомість безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При таких обставинах та з огляду на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом лише 11.05.2026 пропустивши встановлений законом строк позовної давності, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову у зв`язку із пропуском строку.

Керуючись ст.10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2026.

Суддя І. В. Огренич