Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №731/243/26 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 731/243/26

3-зв/746/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року

Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., при секретарі судового засідання Марченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Срібне заяву захисника ОСОБА_1 – адвоката Коваленка Вадима Вікторовича, про відвід судді Варвинського районного суду Чернігівської області Савенка Андрія Івановича від участі у розгляді справи № 731/243/26 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2026 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області надійшла заява захисника Коваленка В.В. про відвід судді Варвинського районного суду Чернігівської області Савенка А.І. від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 51 КУпАП, передана на розгляд суду згідно з ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року.

Заяву про відвід захисник Коваленко В.В. обґрунтовує тим, що він є захисником Сидоренка А.І., щодо якого складено протокол за частиною першою статті 51 КУпАП, і у період з 2017 року по 2025 рік він працював у Варвинському районному суді Чернігівської області на посадах секретаря судового засідання і помічника судді та перебував у безпосередньому підпорядкуванні головуючого судді у цій справі, тому у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо неупередженості судді при розгляді цієї справи.

Заява про відвід згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями передана на розгляд судді Нагорній Н.Г.

Справа призначена до розгляду на 11 год. 15 хв. 10 вересня 2026 року, про що повідомлено суддю Варвинського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_1 – адвоката Коваленка В.В.

Суддя Савенко А.І. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

ОСОБА_1 та його представник – адвокат Коваленко В.В., в судове засідання також не з`явилися. Адвокат у заяві про відвід просив розглянути заяву без його участі та без участі особи, щодо якої складно протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 .

Суддя вважає можливим провести розгляд заяви про відвід за відсутності осіб, які не з`явились.

Ознайомившись із матеріалами справи, суддя дійшов такого висновку.

У провадженні Варвинського районного суду Чернігівської області перебуває матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.

Справа скерована до Варвинського районного суду Чернігівської області Прилуцьким РВП ГУНП в Чернігівській області.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу передано на розгляд судді Савенку А.І. (справа № 731/243/26, провадження № 3/731/56/26).

Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі додержання законності.

Нормами чинного КУпАП не визначений порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.

У пункті 4 рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.

Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожен має право на справедливий… розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом…, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії») (Постанова колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 вересня 2019 року, справа №277/599/15-к).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Відповідно до пункту 81 рішення ЄСПЛ «Салов проти України», «неупередженість» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Згідно з пунктами 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, нова редакція якого затверджена рішенням XХ чергового З`їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Як убачається із заяви адвоката Коваленка В.В. про відвід судді Савенка А.І, обґрунтовуючи підстави для відводу судді, адвокат посилається на те, що у період з 2017 року по 2025 рік він працював у Варвинському районному суді Чернігівської області на посадах секретаря судового засідання і помічника судді та перебував у безпосередньому підпорядкуванні головуючого судді у цій справі, тому у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо неупередженості судді при розгляді цієї справи.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З практики ЄСПЛ слідує, що особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

На переконання суду, в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді Варвинського районного суду Чернігівської області Савенка А.І. під час розгляду справи № 731/243/26 за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.

Слід зазначити, що на обґрунтування поданої заяви захисник Коваленко В.В. не вказує про те, що він підтримує із суддею Савенком А.І. дружні чи приятельські стосунки.

Отже, надаючи оцінку заяві захисника Коваленка В.В. про відвід судді Савенка А.І. від вказаної справи про адміністративне правопорушення з тих підстав, що захисник Коваленко В.В. перебував на посадах секретаря судового засідання Варвинського районного суду Чернігівської області та помічника судді Савенка А.І., з урахуванням того, що з моменту припинення їх трудових відносин жодними особистими, дружніми чи іншими позапроцесуальними відносинами вони не пов`язані, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких підстав вважати, що суддя може бути неупередженим у розгляді даної справи.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, захисник Коваленко В.В. не зазначив, як саме те, що він був секретарем судового зсідання Варвинського районного суду Чернігівської області та помічника судді Савенка А.І. може вплинути на порушення суддею основного обов`язку судді щодо неупередженого розгляду справи та на ухвалення суддею законного, об`єктивного судового рішення, оскільки безсторонність та неупередженість судді є не правом, а обов`язком судді, в тому числі, однією із підстав набуття такого правового статусу.

Враховуючи наведене, а також норми кримінально процесуального закону, суддя приходить до висновку, що заявлений відвід судді Савенку А.І. не містить достатніх доводів, які б свідчили про наявність підстав для відводу, передбачених нормами КПК України, тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76, 80 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 – адвоката Коваленка Вадима Вікторовича, про відвід судді Варвинського районного суду Чернігівської області Савенка Андрія Івановича від участі у розгляді справи № 731/243/26 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 51 КУпАП відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Нагорна