Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №650/4882/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4882/26

провадження № 2/650/3998/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Саранчук Олександра Валеріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначено, що сторони перебувають у шлюбі з 31 грудня 2019 року. Шлюб зареєстрований Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 31 грудня 2019 року складено актовий запис № 94.

Спільних неповнолітніх дітей сторони не мають.

Позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя. З лютого 2026 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейних обов`язків разом не виконують, шлюбні відносини фактично припинені. Позивачка не має наміру поновлювати сімейні відносини та просить строк для примирення не надавати.

Також у позовній заяві зазначено, що під час останнього спілкування відповідач висловлював заперечення проти розірвання шлюбу, однак після лютого 2026 року сторони зв`язок між собою не підтримують.

Після розірвання шлюбу позивачка бажає надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_3 ».

Питання поділу спільного майна подружжя, а також будь-які вимоги щодо домашньої тварини — кота на прізвисько « ОСОБА_4 » — предметом позову у цій справі не є, тому судом не вирішуються.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав та зустрічного позову не пред`явив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

За змістом статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до частини першої статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За статтею 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені: вони тривалий час проживають окремо, спільного господарства не ведуть, позивачка наполягає на припиненні шлюбу та не має наміру відновлювати подружні відносини. За таких обставин формальне збереження шлюбу не відповідає його добровільній природі та суперечить інтересам позивачки.

Саме по собі небажання одного з подружжя розірвати шлюб не може бути підставою для примусового збереження сімейних відносин за відсутності в іншого з подружжя вільної волі на їх продовження.

Ураховуючи тривалість фактичного припинення сімейних відносин, категоричну позицію позивачки щодо неможливості збереження сім`ї та відсутність обставин, які свідчили б про реальну можливість примирення, суд не вбачає підстав для надання сторонам строку для примирення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, які мають істотне значення, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. З огляду на волевиявлення позивачки після розірвання шлюбу їй слід залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 263–265, 274, 279 ЦПК України, статтями 24, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 31 грудня 2019 року Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 94.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя?? О.О. Сікора