Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №650/4213/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4213/26

провадження № 2/650/3724/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікора О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання удаваним договору емфітевзису, застосування наслідків удаваного правочину, визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить визнати удаваним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладений 23 квітня 2021 року між нею та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:07:017:0021, площею 9,9598 га, розташованої на території Великоолександрівської (до реорганізації Брускинської сільської) селищної ради Херсонської області, та застосувати наслідки удаваності правочину шляхом визнання укладеним між сторонами договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки і визнання за позивачем права власності на неї.

Позов мотивовано тим, що 23 квітня 2021 року сторони уклали договір емфітевзису строком на 50 років, який у той же день зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після державної реєстрації договору відповідач отримав від позивача 290 000 грн.

За твердженням позивача, фактичною метою сторін було відчуження земельної ділянки у власність позивача, однак на момент домовленості законодавчі обмеження унеможливлювали укладення договору купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, у зв`язку з чим сторони оформили свої відносини договором емфітевзису.

Позивач вказує, що зазначена в договорі загальна плата за користування земельною ділянкою у сумі 50 000 грн не відповідає фактично переданій відповідачу сумі 290 000 грн, що, на її думку, додатково підтверджує спрямованість волі сторін саме на купівлю-продаж земельної ділянки.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 23 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:07:017:0021, площею 9,9598 га, розташованої на території Великоолександрівської (до реорганізації Брускинської сільської) селищної ради Херсонської області, строком на 50 років.

Право емфітевзису зареєстровано 23 квітня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після укладення та державної реєстрації договору відповідач отримав від позивача 290 000 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений для приховання іншого правочину, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Для визнання правочину удаваним необхідно встановити, що воля обох сторін була спрямована не на настання правових наслідків правочину, який ними оформлено, а на настання наслідків іншого правочину, який вони таким способом приховали.

Зі змісту договору, фактичного розміру переданих коштів, строку користування земельною ділянкою, поведінки сторін до та після укладення договору суд доходить висновку, що фактична воля сторін була спрямована на оплатне відчуження земельної ділянки у власність позивача, а договір емфітевзису використано як юридичну форму для приховання домовленості про її купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони визначили предмет правочину — конкретну земельну ділянку з кадастровим номером 6520981500:07:017:0021, погодили оплатний характер її відчуження, а позивач фактично передала відповідачу 290 000 грн.

Відповідно до статей 316, 319, 328 ЦК України право власності є правом особи на річ, яке вона здійснює за своєю волею; власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що договір емфітевзису від 23 квітня 2021 року є удаваним правочином, оскільки фактично сторони мали на меті укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Ураховуючи, що позивач виконала свої зобов`язання за фактичною домовленістю сторін, сплативши відповідачу узгоджену суму коштів, а об`єкт правочину чітко індивідуалізований, суд вважає заявлені вимоги взаємопов`язаними, спрямованими на відновлення майнового права позивача та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем, оскільки вимоги про їх стягнення з відповідача не заявлено.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265 ЦПК України, статтями 15, 16, 203, 235, 316, 319, 328, 334, 638, 655, 657 ЦК України, статтями 131, 132 Земельного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання удаваним договору емфітевзису, застосування наслідків удаваного правочину, визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності — задовольнити.

Визнати удаваним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладений 23 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:07:017:0021, площею 9,9598 га, розташованої на території Великоолександрівської (до реорганізації Брускинської сільської) селищної ради Херсонської області.

Застосувати наслідки удаваного правочину та визнати укладеним між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:07:017:0021, площею 9,9598 га, розташованої на території Великоолександрівської (до реорганізації Брускинської сільської) селищної ради Херсонської області, за яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 придбала зазначену земельну ділянку.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6520981500:07:017:0021, площею 9,9598 га, розташовану на території Великоолександрівської (до реорганізації Брускинської сільської) селищної ради Херсонської області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя: О.О. Сікора