Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №676/6902/21 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/6902/21

Провадження № 22-ц/820/1955/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Демчук В.М.

за участю: прокурора Коломий О.Є., представника відповідача – адвоката Савченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником адвокатом Савченко Оксаною Володимирівною, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року (суддя Бондар О.О.).

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та інших речових прав на неї, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході вивчення питання законності надання та використання земельних ділянок встановлено, що рішенням Устянської сільської ради №9 від 19.03.2015 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » останньому затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку, площею 0,0600 та, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с. Устя Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103. На підставі зазначеного рішення Устянської сільської ради ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 10.04.2015 на земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області Цвіляк А.О., зареєстрований в реєстрі за №625, ОСОБА_1 передав у власність (продав) для ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с. Устя Кам`янець-Подільського району.

Однак, за результатами опрацювання даних із Публічної кадастрової карти України, співставлення план-схеми проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ОСОБА_1 , експлікації земель за ф.6 ЗЕМ, план-схеми розташування земельних ділянок, розробленого суб`єктом господарювання, який виконує роботи із землеустрою та оцінки земель, а також враховуючи картографічні матеріали проєктної документації водоохоронної зони Дністровського водосховища по Кам`янець-Подільському району вказана земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.

Крім того, згідно з інформацією Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет від 13.07.2021, останнім за результати співставлення місця розташування земельної ділянки з використанням інтернет-ресурсу «Публічна кадастрова карта України» з проєктом водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.

Зазначав, що актом обстеження земельної ділянки №42/01 від 24.06.2021 Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, складеного за результатом проведеного обстеження прибережної захисної смуги річки Смотрич на території Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, знаходиться в межах прибережної захисної смуги.

Також, 23.07.2021 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель №2 Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУДГК у Хмельницькій області Івасишеною О.Ю, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту – земельної ділянки, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, за результатами якої встановлено, що вказана земельна ділянка вільна від забудови та розташована в межах прибережної захисної смуги.

Відповідно, спірна земельна ділянка передана в приватну власність в порушення вимог ст. ст. 59-61, 84 ЗК України та ст. ст. 85, 88 ВК України, оскільки надання земель прибережної захисної смуги у приватну власність законодавством не передбачено.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №9 від 19.03.2015 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 », на підставі якого ОСОБА_1 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103;

зобов`язати ОСОБА_2 повернути в комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець Подільського Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець Подільського Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, та усіх інших зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 617176068224, номер запису про право власності/довірчої власності: 37369739;

скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець Подільського Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103.

21.03.2022 керівник Кам`янець-Поділсьької окружної прокуратури в інтересах держави подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив визнати незаконним та скасувати рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №9 від 19.03.2015; скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку

07.08.2025 керівник Кам`янець-Поділсьької окружної прокуратури в інтересах держави подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №9 від 19.03.2015 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 », на підставі якого ОСОБА_1 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103 та витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець Подільського Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103. В решті позовні вимоги просив залишити без розгляду.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2026 року прийнято до розгляду заяву Кам`янець-Подільської окружної прокуратури про зміну предмету позову та вирішено продовжувати розгляд справи в межах позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 9 від 19.03.2015 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » на підставі якого ОСОБА_1 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103 та витребування земельної ділянки. Позовні вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку залишено без розгляду.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року позов задоволено частково.

Повернуто у комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована в межах населеного пункту села Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103.

В задоволенні решти позовних відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , через свого представника – адвоката Савченко О.В., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Вказує, що прокурором жодним чином не доведено порушеного ОСОБА_2 права держави, що є безумовною й достатньою правовою підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.

Зауважує, що прокурор, діючи фактично в інтересах Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, здійснює оскарження рішення вказаного суб`єкта владних повноважень шляхом пред`явлення до нього відповідних вимог, тобто Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада одночасно є відповідачем та особою, в інтересах якої прокурор фактично заявив позовні вимоги. Вказане свідчить про відсутність підстав для розгляду даного спору судом загальної юрисдикції, що надає суду правові підстави для закриття провадження у цій справі.

Звертає увагу, що судом першої інстанції безпідставно не враховано висновок судового експерта ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» Арашина О.Л., яким встановлено, що спірна земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги жодним чином не знаходиться, відтак, до земель водного фонду не належить. Вважає, що даним висновком спростовано доводи та припущення прокурора про те, що ОСОБА_2 будь-яким чином порушує права держави.

Стверджує, що прокурором не наведено, а матеріали справи не містять доказів пропорційності втручання у право власності набувача такого майна відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції в частині вирішення позовних вимог про витребування земельної ділянки.

На думку скаржника, прокурором не доведено винної, протиправної поведінки набувача права власності, вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем права власності на спірну земельну ділянку. Відтак, враховуючи факт набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, в силу необізнаності останньої про будь-які обмеження щодо набуття відповідного права й з огляду на їх фактичну відсутність, вказане свідчить про добросовісність дій ОСОБА_2 , як набувача права власності на земельну ділянку, й правові підстави для витребування відповідної земельної ділянки у зазначеного добросовісного відповідача – відсутні.

Зауважує, що у суду були підстави для прийняття рішення про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пред`явленням позову особою, яка не має процесуальної дієздатності. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Крім того, з посиланням на перебування в провадженні Верховного Суду справи, яка є ідентичною даної справи, просив зупинити розгляд даної справи на підставі п.10 ч.1 ст. 252 ЦПК України до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом справи № 676/6903/21.

У відзиві на апеляційну скаргу Кам`янець-Подільська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що у спірних правовідносинах порушення інтереси держави полягає у незаконному вибутті з комунальної власності земельної ділянки водного фонду, що завдає шкоди розвитку та функціонуванню територіальної громади. Зазначає, що суд дійшов вірного висновку про те, що подані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою водного фонду, перебуває в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та входить в його проєктні межі. Вважає, що суд дійшов вірного висновку про обізнаність відповідачів щодо незаконності отримання ними у приватну власність спірної земельної ділянки водного фонду, а отже їх недобросовісність. Вказує, що задоволення позову у справі жодним чином не порушує право відповідачів в контексті положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Щодо клопотання скаржника про зупинення провадження у справі вказував, що уже існує релевантна судова практика у подібних правовідносинах, тому відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом справи № 676/6903/21.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30.07.2016 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , поданого її представником – адвокатом Савченко О.В., про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду цивільної справи №676/6903/21 та про виклик судового експерта відмовлено.

В судовому засіданні представник відповідачки – адвокат Савченко О.В. просила апеляційну скаргу задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Коломий О.Є. заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що рішенням сорокової сесії VІ скликання Устянської сільської ради № 9 від 19 березня 2015 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0600 га, гр. ОСОБА_1 для ведення садівництва, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, яка розташована в с. Устя, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. Передано ОСОБА_1 у власність дану земельну ділянку, площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована в с. Устя, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області (т.1 а.с.11).

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.07.2020 приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Цвіляк А.О., зареєстрованого в реєєстрі нотаріальних дій за № 625 право власності ОСОБА_1 припинено з 17.07.2020, право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 (т.1 а.с. звор.12).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 281523903 від 27.10.2021 земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, площею 0,0600 га, цільове призначення для індивідулаьного садівництва, розташована в с. Устя, Кам`янець-Подільського району, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (номер запису про право власності 37369739 від 17.07.2020) (т.1 а.с.12-13).

Згідно з відповіддю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 25 червня 2021 року за результатом проведеного обстеження прибережної захисної смуги річки Смотрич та території Слобідко-Кульчієвецької сільської ради, встановлено, що у прибережній захисній смузі всупереч ст. ст. 60, 61, 84 ЗК України, ст. 88 ВК України, знаходиться в т.ч. земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103. (т.1 а.с. 14).

Згідно з актом обстеження земельної ділянки №42/01 від 24.06.2021, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Попиком Є.Є., відповідно до ст. 20-2 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, встановлено, що на прибережній захисній смузі річки Смотрич в межах сіл Устя поруч з водолазно-рятувальним відділенням № 4 виявлено насип землі до урізу води та у воді р. Смотрич, чим обмежено доступ громадян до річки. Окрім того, в ході обстеження встановлено, що в межах прибережної захисної смуги річки Смотрич знаходяться п`ять земельних ділянок, в т.ч. земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, на відстані до 50 м від урізу води. (а.с. 15)

Відповідно до інформації №5330-21 від 15.07.2021 Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, за результатами співставлення місця розташування земельних ділянок з використанням інтернет-ресурсу «Публічна кадастрова карта України» з Проєктом водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС встановлено, що 10 земельних ділянок, в т.ч. земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, знаходиться в межах ПЗС водосховища. Земельні ділянки, кадастрові номери 6822489100:01:001:0102, 6822489100:01:001:0103, 6822489100:01:001:0107 знаходяться на відстані 33,0 м, 68,0 м та 47,0 м від урізу води водосховища. Проєктна документація водоохоронної зони Дністровського водосховища Кам`янець-Подільського району Хмельницької області розроблена інститутом «Укрдіпроводгосп» та затверджена в 1986 р. є чинною. (т. 1 а.с. 15-17)

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки №325-ДК/283/АП/09/01/-21 від 23.07.2021, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області, відповідно до вимог ст.ст. 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка з питання додержання вимог земельного законодавства України під час використання земельної ділянки. Перевіркою виявлено, що земельна ділянка з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, приватної форми власності, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, площею 0,06 га, знаходиться на території Слобідсько-Кульчиєвецької ОТГ Кам`янець-Подільського району в межах с. Устя. На час проведення перевірки земельна ділянка вільна від забудови, вкрита трав`янистою та чагарниковою рослинністю. В ході проведення перевірки здійснювались геодезичні роботи ТОВ «Джафар». Згідно з план-схемою земельних ділянок, розробленої ТОВ «Джафар», земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, знаходиться на відстані 81,74 м від урізу води. (т. 1 а.с. 18)

Згідно з інформацією Регіонального офісу водних ресурсів Хмельницької області №1336 від 13.08.2021, №515 від 28.04.2022, с. Устя, Кам`янець-Подільського району розташоване на лівому березі нижньої течії р. Смотрич, яка на даний час є частиною Дністровського водосховища та на лівому березі Дністровського водосховища. Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі іх відсутності або якщо містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються згідно з ч. 2 ст. 88 ВК України.

Відповідно до Робочого проєкту водоохоронних зон лівого берегу водосховища Дністровської ГЕС на території колгоспу «Україна» Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (1988 року), встановлена водоохоронна зона 4084 га та прибережні смуги 95,9 м. (а.с. 148-169 т. 1).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково виходив з того, що земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а тому належить до земель водного фонду, для яких передбачено спеціальний режим використання, їх передання у приватну власність положеннями водного та земельного законодавства не передбачено. Протиправне зайняття земельної ділянки водного фонду та державна реєстрація права власності на неї за приватною особою мають розглядатись як порушення права власності держави (територіальної громади), не пов`язане з позбавленням володіння, і належним способом захисту є негаторний позов, який може бути заявлений протягом усього часу існування такого порушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд з огляду на наступне.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (стаття 18 ЗК України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 ЗК України).

Статтею 3 ВК України регламентовано, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. (ч. 1 ст. 58 ЗК України)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЗК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 61 ЗК України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об`єктів фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Як визначено статтею 81 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема: землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом. (п. г ч. 4 ст. 83 ЗК України)

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, і додаток 13 до цих правил).

За змістом зазначених норм права прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, належать до земель прибережних захисних смуг, тобто є землями водного фонду України, щодо якої установлено спеціальний правовий режим, а тому не могла бути передана у приватну власність ОСОБА_1 , який в подальшому відчужив її на підставі договору купівлі-продажу для ОСОБА_2 .

При цьому, суд першої інстанції, правильно не прийняв до уваги висновок експерта №132/10.7/2024 від 15.11.2024, за яким земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:01:001:0103, знаходиться поза межами прибережної захисної смуги до р. Смотрич, оскільки при проведенні експертизи експертом дослідження знаходження спірної земельної ділянки по відношенню до Дністровського водосховища, як водного об`єкту, не проводилось, таке питання на вирішення експертизи не ставилось.

Крім того, встановивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, яка не втратила володіння земельною ділянкою, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від ОСОБА_2 , апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що розгляд вимоги витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки до комунальної власності як вимогу про повернення цієї земельної ділянки територіальній громаді слід здійснювати за правилами негаторного позову.

Для повернення земельної ділянки, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що прокурором не доведено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тій частині, що прокурором не доведено винної протиправної поведінки набувача права власності, і вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем права власності на земельну ділянку та прокурором не наведено доказів пропорційність втручання у право власності добросовісного набувача.

У справі, ОСОБА_1 , а в подальшому – ОСОБА_2 , яка придбала земельну ділянку у ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ця ділянка належить до земель водного фонду, виходячи з її розташування в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, на відстані менше ніж 100 м. Тому оформлення документів про перехід земельної ділянки у їхню приватну власність є таким порушенням закону, про яке зазначені особи могли та повинні були знати на час набуття земельної ділянки кожним із них. А тому, поведінка сторін правочину не була добросовісною.

Чинне законодавство не передбачає можливість передання у власність земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги. Це обмеження було та залишається доступним, чітким і зрозумілим, а наслідки його недотримання з огляду на приписи ЦК України, ВК України та ЗК України - передбачуваними для будь-якої особи, яка набула у власність земельну ділянку водного фонду.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, легітимна мета такого втручання може полягати в контролі за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або в забезпеченні сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07).

Колегія суддів враховує, що позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки спрямовані на захист суспільного інтересу та відновленні становища, яке існувало до порушення права держави на землю, яка входить до прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.

Повернення державі земельної ділянки, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель водного фонду.

А тому, колегії суддів вважає, що задоволення позовних вимог про повернення земельної ділянки у справі, яка є предметом апеляційного перегляду жодним чином не порушує прав відповідачки в контексті положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо відсутності у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави та пред`явлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що дає підстави для залишення позову без розгляду. Оскільки, у цій справі, як зазначив прокурор, Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада є порушником у спірних правовідносинах, її дії та рішення призвели до порушення інтересів держави та відповідно територіальної громади (щодо передачі у приватну власність земельної ділянки водного фонду), а прокурор визначений у позові самостійним позивачем, оскільки орган, який мав би захищати інтереси держави (територіальної громади) від неправомірних діянь у суді, не може здійснювати такий захист та визначений відповідачем у позові.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ст.. 23 закону України «Про прокуратуру».

У постанові від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши відповідний орган відповідачем, якщо оскаржується його рішення, або в інтересах держави в особі відповідного органу, якщо такий орган є стороною правочину чи представляє сторону правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення позову повернення майна здійснюється на користь держави або територіальної громади, від імені яких відповідний орган діє лише як представник.

У постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Спір у справі стосується земель водного фонду, які відповідно до статей 13, 14 Конституції України перебувають під особливою охороною держави. Незаконне вибуття таких земель із комунальної власності безпосередньо зачіпає публічний інтерес у сфері охорони земель та водних ресурсів, а також інтерес територіально громади як власника земель комунальної власності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у прокурора передбачених законом підстав для звернення до суду цим позовом в інтересах держави.

Апеляційна скарга не містить доводів до незаконності рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про оскарження рішення органу місцевого самоврядування.

Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду в частині задоволення позовних вимог і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Савченко Оксаною Володимирівною, залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай