Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №684/89/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 684/89/26

Провадження № 22-ц/820/1878/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Дешком В`ячеславом Олександровичем, на заочне рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року (суддя Галиш І.Б.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначалось, що 30 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 8464590, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 5000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

Відповідачка своїх обов`язків за угодою не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідачки становить 15565,5 грн.

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 8464590 від 30 листопада 2023 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Враховуючи вище викладене, оскільки відповідачка в добровільному порядку не виконала своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит № 8464590 від 30 листопада 2023 року, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 15565,5 грн.

Заочним рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8464590 від 30.11.2023 у розмірі 15565,50 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 3150 грн, прострочена заборгованість за відсотками – 11465,50 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 950 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн, а всього 7162,40 грн.

20.05.2026 ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Дешка В.О. подала заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Дешка В.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Вказує, що позивачем не надано відповідного підтвердження проставлення електронного підпису позивачкою, у тому числі із застосуванням одноразового ідентифікатора, у зв`язку з чим, долучені до позовної заяви додаток до анкети позичальника, пропозиція про укладення кредитного договору, заявка не можуть слугувати беззаперечним доказом укладення зазначеного позивачем договору.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що в кредитному договорі, ні в паспорті споживчого кредиту не зазначено банківської картки або банківських реквізитів позичальника, що є дивним. В спірному договорі у розділі «Реквізити й підписи сторін» «Позичальник», зазначено, що договір підписано «електронний підпис одноразовим ідентифікатором», через специфіку укладання та безпосереднього підпису таких договорів неможливо встановити особу, що його укладала та підписувала.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні копії первинних документів, на підставі яких суд може дослідити обсяг виданих кредитних коштів, а також погашення кредиту та сплату процентів по кредиту, а також відсутня виписка з рахунку.

Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», так як останнє є неналежним позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Звертає увагу на те, що відповідачка здійснювала платежі на часткове погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання нею боргу та його складових.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних відносин між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , та порушення відповідачкою зобов`язань за кредитним договором щодо сплати тіла кредиту, відсотків та комісії за надання кредиту.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись в повному обсязі з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 30 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8464590, шляхом підписання кредитного договору відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 922535. (а.с. 7-12).

Кредитний договір був укладено в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 1.2. договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору, кредит надається загальним строком на 105 днів з 30.11.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.12.2023 (рекомендована дата платежу) (п.п. 1.3.1.). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 14.03.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.п. 1.3.2.).

Пунктом 1.4. договору встановлено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 15.12.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 14.03.2024 (останнього дня строку кредитування).

Пунктом 1.5. договору визначено, що загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2825 грн в грошовому виразі, загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 15450 грн в грошовому виразі та 5409714 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом складають 18575 грн в грошовому виразі та 21836 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7825 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 23575 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до п.п. 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3 пункту 1.5. договору, комісія за надання кредиту: 950 грн, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1875 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15750 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *45.

Пунктом 2.3.1 договору сторони погодили, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені цим п.2.3 договору та розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено).

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати: сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту (а.с. 13).

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікована, як позичальниця за укладеним договором, оскільки акцептувала, підписавши 30.11.2023 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором направленого на її номер телефону, відповідний договір (922535) (а.с.15).

Анкета-заява на кредит №8464590 від 30.11.2023 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачкою ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан» (а.с. 16).

Як вбачається з копії платіжного доручення № 116536755 від 30.11.2023, ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 згідно договору № 8464590 перераховано грошові кошти в сумі 5000 грн (а.с. 18).

Факт отримання кредитних коштів 30.11.2023 згідно умов кредитного договору №8464590 підтверджується також інформацією, що надана АТ КБ «ПриватБанк».

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №106-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками (портфель заборгованості) (п.1.1. договору). (а.с. 24-28)

Пунктом 6.2.3 договору відступлення визначено, що права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі реєстру боржників відповідно до п. 8.3.2 договору.

В якості компенсації за придбання ( відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5 робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2162236,36 грн без ПДВ. При цьому, оплата прав вимоги, які підлягають відступленню згідно цього договору, щодо кожного окремого боржника, визначається згідно з додатком № 1 до даного договору. (п. 7.1 договору відступлення).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28.05.2024, що датований 10 вересня 2025 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 15565,50 грн. (а.с. 41)

Кредитор ТОВ «Мілоан» передав, а новий кредитор ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників кредитора від 28 травня 2024 року, кількість боржників 3412, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 28.05.2024. (а.с. 38)

Відповідно до платіжної інструкції № 2258 від 28.05.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» плату за відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28.05.2024. (а.с. 40)

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-капітал», заборгованість складається з: заборгованості за тілом кредиту –3150 грн; заборгованості за відсотками – 11465,50 грн та заборгованості за комісією – 950,00 грн, а всього на загальну суму 15565,50 грн. (а.с. 23)

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як установлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, договір № 8464590 від 30.11.2023 про надання споживчого кредиту укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі. У договорі зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, 922535, який попередньо був надісланий для підписання договору відповідачці у вигляді смс-повідомлення на номер ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів не надано, що, в силу положень статей 12, 81 ЦПК України, є його процесуальним обов`язком.

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким позичальниця ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.

Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів зарахування коштів на рахунок відповідача, а також доказів оплати за договором факторингу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про недоведеність факту передачі права вимоги за кредитним договором №8664590 від 30.11.2023.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Договором про відступлення права вимоги визначено, що кредитор відступає (передає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості) (п. 1.1). Така плата здійснена.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників від 28.05.2024 до договору відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28.05.2024, кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора. У витязі з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28.05.2024 зазначено кредитний договір №8464590 від 30.11.2023 (позичальник ОСОБА_1 ), загальна заборгованість 15565,50 грн.

Крім того, на виконання п. 6.2.3 договору відступлення прав вимоги, новим кредитором в повному обсязі здійснено оплату грошової вимоги.

З огляду на викладене, позивачем доведено право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .

Разом з тим, при визначенні суми заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача суд першої інстанції припустився помилки.

Колегія суддів враховує, що позивач звертаючись до суду з позовом, просив у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом та комісію.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір №8464590 укладений 30.11.2023, тобто, до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Пунктом 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.

Згідно з пунктом 1.5.2. договору передбачено пільгову процентну ставку, яка становить 2,5 % в день, водночас пунктом 1.5.3. передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 3,5 % в день.

Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не в повній мірі відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування» з врахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про споживчий кредит слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року за ставкою розрахунку 2,5% в день, з 23 квітня 2024 року по 05 травня 2024 року за ставкою розрахунку 1,5% в день.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 30.11.2023 по 05.05.2024. Водночас, відповідно до відомості про щоденні нарахування (а.с. 20-22) первісним кредитором здійснювалося нарахування відсотків за період з 23.04.2024 по 05.05.2024 у розмірі 2,5 %, що суперечить положенням ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, заборгованість відповідачки по несплачених відсотках за договором про надання споживчого кредиту №8464590 від 30.11.2023 за період з 30.11.2023 по 05.05.2024 становить 11137,90 грн ( з врахуванням застосування 1,5 % денної ставки за період з 23.04.2024 по 05.05.2024)

У зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції щодо остаточної загальної суми, яка стягнута з відповідачки на користь позивача, підлягає зміні та зменшенню до 15237,90 грн (11137,90 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 3150 грн - заборгованість по тілу кредиту, 950 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту).

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦКП України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (97,90%), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2606,49 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду першої інстанції, а також судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4405,50 грн.

В свою чергу, з ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 83,87 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором №8464590 від 30.11.2023, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», до 15237,90 грн, судового збору - до 2606,49 грн та витрат на правничу допомогу - до 4405,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 83,87 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай