Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №689/685/26
Суддя: Талалай О. І.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 689/685/26
Провадження № 22-ц/820/1985/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року (суддя Шевчик О. М., повне судове рішення складено 22 червня 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
у с т а н о в и в :
У квітні 2025 року ТОВ «ФК «Солвентіс», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 19 серпня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання кредиту № 3862827, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 7000 грн строком до 17 березня 2021 року, на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та інші платежі відповідно до умов договору.
29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» і ТОВ «Секвоя Капітал» був укладений договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до умов якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Секвоя Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про надання кредиту № 3862827 від 19 серпня 2020 року, укладеним з ОСОБА_1
31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» і ТОВ «ФК «Солвентіс» був укладений договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з умовами якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступило на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про надання кредиту № 3862827 від 19 серпня 2020 року, укладеним між ТОВ «Алекскредит» і ОСОБА_1 .
Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за договором, а тому виникла заборгованість у розмірі 21700 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за кредитом, 14700 грн - заборгованість за процентами.
Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 .
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за договором № 3862827 від 19 серпня 2020 року в розмірі 21700 грн, з яких кредит - 7000 грн, проценти - 14700 грн. Вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Суд в порушення вимог ЦПК України прийняв копії електронних документів, які неможливо перевірити на відповідність оригіналам. Ненадання оригіналу електронного доказу свідчить про недоведеність позовних вимог. Суд не звернув увагу на відсутність доказів надання йому копії кредитного договору з додатками. Довідка від ТОВ «ФК Елаєнс» від 02 листопада 2024 року не є первинним бухгалтерським документом, не містить усіх передбачених законом реквізитів для переказу коштів, відомостей про відправника та одержувача і не відповідає імперативним вимогам належності та допустимості доказів. Позивач не довів перехід до нього права вимоги за кредитним договором. Акт надання послуг № 3862827 на підтвердження надання правової допомоги є простим розрахунком, який не підтверджений первинними фінансовими бухгалтерськими документами, тому не може бути допустимим доказом. Відтак суд мав би відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.
У відзиві ТОВ «ФК «Солвентіс» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін. Позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідач не спростував обставини отримання ним кредитних коштів.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що відсутність у матеріалах справи оригіналу кредитного договору свідчить про недоведеність позовних вимог.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що 19 серпня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання кредиту № 3862827, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 7000 грн (пункт 1.3.) на строк до 17 березня 2021 року (пункт 3.1.). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у порядку: при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 19.08.2020 до 18.09.2020 (включно) - 1,70% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - пункт 2.3. Правил); в Спеціальний період (пункт 2.40. Правил) з 19.09.2020 до 17.03.2021 року (включно) 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - пункт 2.34. Правил) (пункт 1.7.3.).
Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в пункті 1.3. договору в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника (пункт 1.4.).
Договір про надання кредиту № 3862827 від 19 серпня 2020 року з додатком (Графік платежів) підписані Главацьким О. А. шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS3862827.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02 листопада 2024 року за дорученням ТОВ «Алекскредит» на підставі договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів був здійснений переказ коштів в розмірі 7000 грн 19 серпня 2020 року на карту НОМЕР_1 .
За змістом інформації АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260526/43574-БТ від 18 травня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту 4149629386023477 та 19 серпня 2020 на його рахунок зараховано грошові кошти в сумі 7000 грн.
29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» і ТОВ «Секвоя Капітал» був укладений договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до умов якого ТОВ «Алекскредит» зобов?язується відступити ТОВ «Секвоя Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» зобов?язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Право вимоги - всі права клієнта за договірними відносинами з боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику коштів, строк платежу за якими настав (наявна вимога) або настане в майбутньому (майбутні вимоги).
Пунктом 2.1.3. цього договору визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору та відповідного реєстру прав вимог в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до умов чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками договір та реєстр прав вимоги, а також повідомлення боржників про факт відступлення прав вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3862827 від 19 серпня 2020 року у сумі 21700 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за кредитом, 14700 грн - заборгованість за процентами.
31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» і ТОВ «ФК «Солвентіс» був укладений договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з умовами якого ТОВ «Секвоя Капітал» зобов?язується відступити ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» зобов?язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Право вимоги - всі права клієнта за договірними відносинами з боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику коштів, строк платежу за якими настав (наявна вимога) або настане в майбутньому (майбутні вимоги).
Пунктом 2.1.3. цього договору передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору та відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу., відповідно до умов чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками договір та реєстр прав вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3862827 від 19 серпня 2020 року у сумі 21700 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за кредитом, 14700 грн - заборгованість за процентами.
Позичальник зобов`язання за договором не виконав.
Згідно з розрахунком ТОВ «Алекскредит» загальна заборгованість за договором про надання кредиту № 3862827 від 19 серпня 2020 року складає 21700 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд виходив з факту невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до закону зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором(частина 1 статті 1077 ЦК України).
Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 3862827 від 19 серпня 2020 року від ТОВ «Алекскредит» до ТОВ «Секвоя Капітал» та до ТОВ «ФК «Солвентіс» позивач підтвердив належними та допустимими доказами, які відповідач не спростував.
Установлено, що договір про надання кредиту № 3862827 від 19 серпня 2020 року з додатком підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором PS3862827.
Перерахування кредитних коштів у сумі 7000 грн платником ТОВ «Алекскредит» на рахунок ОСОБА_1 (картка НОМЕР_1 ) підтверджено довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02 листопада 2024 року та інформацією АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.
Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, зареєстроване місце проживання, адресу електронної пошти, номер мобільного телефону.
У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів та строк його дії.
ОСОБА_1 не спростував належними та допустимими доказами обставин укладення кредитного договору, отримання ним кредитних коштів на банківський рахунок і наявності в нього кредитної карти 4149629386023477 та заборгованості за договором.
За змістом частини 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відсутність оригіналу кредитного договору є підставою для відмови в позові, не ґрунтується на законі.
Відповідно до абзаців 1, 2 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
У матеріалах справи наявний укладений в електронній формі договір про надання кредиту № 3862827, підписаний сторонами електронним цифровим підписом.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт укладення договору про надання кредиту № 3862827 від 19 серпня 2020 року та наявності заборгованості за цим договором.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).
Питання про судові витрати суд вирішив згідно з вимогами частин 1 і 2 статті 141 ЦПК України.
Витрати позивача по оплаті судового збору підтверджені платіжною інструкцією № 3862827 від 10 квітня 2026 року.
Професійну правничу допомогу в суді першої інстанції ТОВ «ФК «Солвентіс» надавало адвокатське бюро «Анна Литвин і партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № 43657029 від 02 січня 2026 року.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу товариство надало детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатським бюро «Анна Литвин і партнери», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 27 березня 2026 року на суму 6000 грн.
Оскільки позов задоволено, то суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляв, а тому підстав для їх зменшення у суду не було.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в апеляційному суді ТОВ «ФК «Солвентіс» подало копії договору про надання правової допомоги від № 43657029-АБ від 05 січня 2026 року, укладеного з адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»; додаткової угоди № 3862827 до договору про надання правової допомоги від № 43657029-АБ від 05 січня 2026 року; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОАВ «ФК «Солвентіс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 20 липня 2026 року; копію платіжного доручення про оплату за надану правову допомогу 4000 грн.
Відповідно до пункту 1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором.
Загальна вартість послуг, що надається адвокатським бюро, складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження) згідно тарифної сітки, вказаної в пункті 4.7 даного договору, а також гонорар , який зазначений у пункті 4.8 договору (пункт 4.1. договору).
Додатковою угодою № 3862827від 20 липня 2026 року до договору про надання правової допомоги від № 43657029-АБ від 05 січня 2026 року Розділ 1 доповнено новим пунктом 1.2. «Адвокатське бюро зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта в Хмельницькому апеляційному суді у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року у справі № 689/685/26 за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором». Також доповнено розділ 4 новим пунктом 4.2 «За здійснення представництва та захисту інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості, а також за надання інших видів професійної правничої допомоги, пов`язаних з розглядом справи відповідно до умов цього договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар у порядку та строки, погоджені сторонами. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або на підставі підписаного сторонами відповідного акту про надання професійної правничої допомоги, складеного на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом».
В акті про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги АБ «Анастасії Міньковської» (виконаних робіт, надання послуг) від 20 липня 2026 року сторони описали склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом на загальну суму 4000 грн (1. Аналіз чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналіз наявних кредитних та платіжних документів - 500 грн; 2. Правовий аналіз обставин спірних правовідносин та наданих правових рекомендації (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс» - 500 грн; 3. Складання відзиву а апеляційну скаргу, в тому числі попередній розрахунок суми судових витрат – 3000 грн). Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам виконаних робіт (наданих послуг) не має. Послуги надані в повному обсязі та з дотриманням інших умов основного договору.
АБ «Анастасії Міньковської» виставило ТОВ «ФК «Солвентіс» рахунок на оплату № 283 від 20 липня 2026 року на загальну суму 4000 грн.
На підставі частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням практики ЄСПЛ при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідач не заявив про неспівмірність витрат на правничу допомогу.
З огляду на викладене апеляційний суд з урахуванням складності справи, значення справи для сторін, виконаної адвокатом роботи, наведених вище норм права, обґрунтованості витрат з урахуванням критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, вважає, що стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3993,60 грн, сплата якого була відстрочена відповідачу до ухвалення судового рішення у справі на підставі ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16.07.2026, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3993,60 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три грн 60 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (місце знаходження вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, ІК ЄДРПОУ 43657029) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн (чотири тисячі грн).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П`єнта
Оригінал: reyestr.court.gov.ua