Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №682/2544/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2544/26

Провадження № 1-кп/682/171/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м.Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 12026244160000107 від 27.08.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бачманівка Славутського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого виконробом покрівельником ТОВ "Будстандарт Інвест", зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 що 26.08.2026 року близько 23 год. 50 хв, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав словесний конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_4 , під час якого у ОСОБА_5 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , яка відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, яка постраждала від домашнього насильства, ОСОБА_5 , лежачи на дивані в спальні навпроти потерпілої, під час суперечки, умисно кулаком правої руки наніс їй три удари в область обличчя зліва, після чого потерпіла піднялася з дивана та пішла в напрямку кухні. Надалі, потерпіла ОСОБА_4 повернулася до спальні та продовжила суперечку зі своїм чоловіком ОСОБА_5 . Під час суперечки, ОСОБА_5 наніс потерпілій ОСОБА_4 один удар правою ногою в обличчя, після чого потерпіла впала на підлогу. Таким чином, ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця лівої вушної раковини, синця повік лівого ока, забійної рани з крововиливом під слизову оболонку верхньої губи, синця передньої поверхні лівого плечового суглобу, ушкодження зубів верхньої щелепи – сколу емалевої поверхні природного першого зуба верхньої щелепи справа, перелому відновленої штучної коронки першого зуба верхньої щелепи зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

10.09.2026 року між потерпілою ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення на таких умовах:

- обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю проступку;

- потерпіла ОСОБА_4 здійснила акт прощення обвинуваченого;

- сторони узгодили міру покарання, яку слід призначити ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Крім того, сторони передбачили на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді проходження програми для кривдників.

- потерпіла не має жодних моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступка, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - в умисному нанесенні потерпілій ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_4 розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, здійснила акт прощення обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального проступка, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, цілком розуміє права, визначені у ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Суд переконався, що угода укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст. 469, 471 КПК України; підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затвердженні угоди, не встановлено.

Узгоджена потерпілим і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобіганню вчинення ним нових злочинів чи кримінальних проступків. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно зі ст. 66 КК України – є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку та тяжкість вчиненого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою і обвинуваченим і призначення обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Відповідно до ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки:

5) направлення для проходження програми для кривдників.

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відтак суд вважає за необхідне, разом із призначенням покарання застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Підстав для застосування запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили не вбачається.

Керуючись ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Угоду про примирення, укладену 10 вересня 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затвердити.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно до ст. 91-1 ч.1 п.5 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох) місяців.

Попередити ОСОБА_5 про те, що за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, може настати кримінальна відповідальність за ст. 390-1 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченим - виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим - виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, нероз`яснення йому наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 ст. 474 КПК України;

прокурором - виключно з підстав призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1