Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №674/847/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/847/26

Провадження № 2/674/853/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 18 жовтня 1986 року між сторонами зареєстровано шлюб, від якого малолітніх та неповнолітніх дітей немає. У 2000 році сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства через відсутність взаєморозуміння і взаємоповаги, тривалий час проживають окремо один від одного, соціальні зв`язки між ними втрачено, шлюб існує лише формально, а примирення є неможливим. Майнового спору між сторонами немає, розірвати шлюб у добровільному порядку через органи державної реєстрації актів цивільного стану сторони не можуть, у зв`язку з чим позивач просила розірвати шлюб, залишити їй після розірвання шлюбу прізвище " ОСОБА_3 ", судові витрати покласти на неї, а справу розглядати за її відсутності.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року, з огляду на розбіжності між відомостями свідоцтва про шлюб і відомостями, внесеними до паспорта громадянина України позивачки, щодо часу і місця реєстрації шлюбу, явку позивачки в судове засідання визнано обов`язковою, розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року у Дунаєвецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витребувано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо державної реєстрації шлюбу між сторонами.

Листом Дунаєвецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області від 14 серпня 2026 року № 403/24.1-24 суд повідомлено, що станом на 14 серпня 2026 року відомості про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 13 серпня 2026 року позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, пояснила, що в іншому шлюбі не перебувала, шлюб з відповідачем реєструвався один раз – 18 жовтня 1986 року, а подружні стосунки між сторонами припинені з 2000 року.

У судове засідання 09 вересня 2026 року позивачка не з`явилася, подавши до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила шлюб розірвати, зазначивши, що примирення між сторонами неможливе, оскільки з 2000 року вони разом не проживають; проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, оскільки зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача невідоме. Причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на те, що відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав, а позивач у заяві від 09 вересня 2026 року проти ухвалення заочного рішення не заперечує, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, надані в судовому засіданні 13 серпня 2026 року, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини та докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 18 жовтня 1986 року ОСОБА_6 та позивачка зареєстрували шлюб в Алексейковській сільській раді с. Алексейково Лісного району Калінінської області, про що складено актовий запис № 3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 18 жовтня 1986 року. При державній реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище " ОСОБА_7 " на прізвище " ОСОБА_3 ".

Від шлюбу сторони малолітніх та неповнолітніх дітей не мають; спору про поділ майна між ними немає.

Як убачається з матеріалів справи, пояснень позивачки та її заяви від 09 вересня 2026 року, з 2000 року сторони не підтримують подружніх стосунків, спільно не проживають та не ведуть спільного господарства; причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність взаєморозуміння і взаємоповаги та втрата почуттів одне до одного. Наміру зберегти сім`ю позивачка не має, шлюб існує формально, примирення між сторонами є неможливим. Заперечень проти позову відповідач суду не надав.

Розбіжність між відомостями про час і місце реєстрації шлюбу, що містяться у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (18 жовтня 1986 року, Алексейковська сільська рада с. Алексейково Лісного району Калінінської області, актовий запис № 3), та відміткою в паспорті громадянина України позивачки (20 липня 1985 року, Загорська сільська рада Московської області) суд оцінює на користь свідоцтва про шлюб. Свідоцтво про укладення шлюбу є первинним документом, який видається органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі складеного ним актового запису і відтворює відомості цього запису. Натомість відмітка про реєстрацію шлюбу в паспорті громадянина України має похідний характер: вона вноситься органом, що видає паспорт, на підставі поданих особою документів і актового запису не замінює. Позивачка в судовому засіданні пояснила, що в іншому шлюбі не перебувала і шлюб з відповідачем реєструвався один раз, а відомостей про реєстрацію між тими самими особами іншого шлюбу матеріали справи не містять. За таких обставин суд визнає, що відмітка в паспорті позивачки містить помилку в даті та найменуванні органу реєстрації шлюбу, а дійсні відомості про державну реєстрацію шлюбу між сторонами підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

Відсутність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відомостей про державну реєстрацію шлюбу між сторонами, про що повідомлено листом від 14 серпня 2026 року № 403/24.1-24, факту укладення шлюбу не спростовує. Зазначений Реєстр ведеться в Україні відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" і містить відомості про актові записи, складені органами державної реєстрації актів цивільного стану України, тоді як шлюб між сторонами реєструвався органом, що діяв на території Калінінської області РРФСР, а тому такий актовий запис до Реєстру не вносився. З цієї ж причини відповідь відділу не підтверджує й відомостей, зазначених у відмітці паспорта позивачки.

Шлюб між сторонами зареєстровано органом реєстрації актів громадянського стану, що діяв на території Калінінської області РРФСР у складі колишнього СРСР, тобто за межами України. Водночас останнє спільне місце проживання подружжя знаходилося в с. Михівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, де позивачка проживає й донині, а тому відповідно до ст. 60, 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" до припинення цього шлюбу застосовується право України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України).

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість його добровільного розірвання.

Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц та від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц, надання подружжю строку для примирення є правом, а не обов`язком суду; суд не може примушувати подружжя проживати разом. З огляду на категоричну позицію позивачки щодо небажання зберігати шлюб, підтверджену і в її заяві від 09 вересня 2026 року, та на те, що сторони не проживають однією сім`єю понад двадцять п`ять років, підстави для надання строку на примирення відсутні.

За таких обставин, враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що подружні стосунки припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме її інтересам, а відповідач будь-яких заперечень проти розірвання шлюбу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а шлюб між сторонами – розірванню.

За правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки при державній реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище " ОСОБА_3 ", яке вона просить залишити за нею і після розірвання шлюбу, ця вимога підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За квитанцією від 22 квітня 2026 року позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Водночас у позовній заяві позивачка просила покласти судові витрати на неї та вимог про стягнення судового збору з відповідача не заявляла, а тому судові витрати розподілу не підлягають і залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 111, 112, 113, 114 СК України, ст. 4, 12, 76, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований 18 жовтня 1986 року Алексейковською сільською радою с. Алексейково Лісного району Калінінської області, актовий запис № 3, розірвати.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_6 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ