Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 вересня 2026 р.
Справа: №672/703/26
Суддя: Рибачук О. Г.
Справа №672/703/26
Провадження №2/672/659/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,
з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Кучерука Т.М. звернувсь до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що 20.03.2026 відповідач отримав від позивача позику у розмірі 2500 доларів США та зобов`язався повернути вказану суму до 20.04.2026, що підтверджується письмовою розпискою від 20.03.2026. Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 із вимогою повернути борг, однак останній зобов`язання не виконав, станом на момент подання позову борг не повернув у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду.
В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує, заперечень щодо заочного розгляду справи не висловив.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не подав.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача на розгляд справи за відсутності відповідача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи
Суд, дослідивши позовну заяву, письмові докази приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20 березня 2026 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у позику в сумі 2500,00 доларів США та зобов`язався повернути їх до 20 квітня 2026 року. Дані відомості підтверджуються копією розписки відповідача ОСОБА_2 від 20.03.2026, котра міститься у матеріалах справи.
Сума боргу визначена в іноземній валюті — доларах США.
Умов укладеного договору позики ОСОБА_2 не виконав та борг позивачу не повернув.
Факт написання розписки та її зміст сторонами не оспорюється.
Судом встановлено факт укладення договору позики між сторонами і факт невиконання його умов відповідачем (наявність оригіналу розписки відповідача у позивача і неповернення коштів).
Доказів на спростування зазначених обставин відповідач суду не надав. Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Застосовані судом норми права
Нормою п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
У статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 ЦК України )
Таким чином, оскільки строк виконання зобов`язання за розпискою настав, а відповідач зобов`язання не виконав та продовжив користуватись грошовими коштами позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
Розподіл судових витрат
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.
Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив що витрати, понесені на правову допомогу становлять 20000,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копії таких документів: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги згідно договору б/н від 21.05.2026, договір про надання правової допомоги від 21.05.2026, розрахунок суми гонорару (вартості послуг) за надану правничу допомогу ОСОБА_1 , квитанцію прибуткового касового ордера №1 від 21.05.2026, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 21.05.2026, акт приймання виконаних робіт та квитанцію про оплату послуг (за договором про надання правової допомоги від 21.05.2026). Із наданих документів вбачається, що сума понесених позивачем витрат на правову допомогу становить 20000,00 грн.
Отже, враховуючи те, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, а заперечення відповідача щодо їх розміру відсутні, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 09.09.2026.
Суддя Олена РИБАЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua