Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №604/1029/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1029/26

1-кп/604/160/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження №12026216100000065 від 17 серпня 2026 року року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Великий Березний Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , з початковою освітою, який працевлаштований сторожем, засудженого 30.11.2020 року Підволочиським районним судом за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільненого 04.09.2025 по відбуттю покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

15 серпня 2026 року, приблизно о 23:00 год, між ОСОБА_3 , та його колишньою співмешканкою ОСОБА_5 , які спільно проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі, на території домогосподарства, що за адресою АДРЕСА_1 , відбувся словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на завдання фізичного болю ОСОБА_5 . Реалізовуючи свій кримінально-протиправний намір, направлений на умисне завдання фізичного болю, 15 серпня 2026 року, приблизно о 23:05 год, ОСОБА_3 перебуваючи на території домогосподарства, що за адресою АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту із ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи цілеспрямовано, умисно схопив лівою рукою за шию та став стискати, а кулаком правої руки наніс три удари в область обличчя ОСОБА_7 . Внаслідок умисних, кримінально-протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 завдано фізичного болю, що проявилося у формі больового відчутrя (печіння тканин шкіри), однак не спричинено тілесних ушкоджень.

Допитаний судом ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав. Пояснив суду, що у літню пору цього року вчинив словесний конфлікт зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 за місцем її проживання. Під час цього конфлікту він вдарив її кілька разів кулаком, не дуже пригадує чи душив її. Про вчинене шкодує, просив суворо не карати. З потерпілою примирилися.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що раніше проживала сім`єю деякий час з обвинуваченим. Так, в літній час цього року приблизно о 23.00 год ОСОБА_3 прийшов у нетверезому стані до неї додому та вчинив конфлікт, вона його виганяла з господарства, потім не стрималася та вжила нецензурну лайку, на що обвинувачений схопив її за шию та почав душити і вдарив кулаком кілька разів по обличчю. Надалі їх розтягнув ОСОБА_8 , який прийшов з обвинуваченим. ОСОБА_3 вона пробачила, просила суворо не карати.

Оскільки ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлено правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз`яснивши ОСОБА_3 та іншим учасникам положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням показань потерпілої та документів, які характеризують обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання побоїв та вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Суд також враховує, що зважаючи на положення ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_3 є кривдником - особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а отже є суб`єктом кримінального правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, позицію потерпілої ОСОБА_5 , обставину, що пом`якшує покарання – щире каяття, обставину, що обтяжує покарання – вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 126 КК України, робить висновки про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді штрафу в максимальному розмірі.

Цивільний позов не пред`являвся.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 349, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1