Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №450/4314/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4314/26 Провадження № 3/450/2149/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 05.08.2026 року о 17 год. 55 хв. в с. Шоломинь, вул. Тараса Шевченка, 529, керував транспортним засобом FORD FOCUS д.н.з. НОМЕР_1 , при маневрі обгону не дотримався безпечного бокового інтервалу, не був уважним, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в своїй смузі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3б, 13.1 ПДР України.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Кусь Ю. О. зазначив, що її довіритель вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Звернув увагу суду на наявність істотних розбіжностей у протоколах про адміністративні правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема щодо напрямку руху транспортних засобів та обставин, за яких відбулося зіткнення. Захисник вказав, що відомості, зазначені у протоколах, не узгоджуються між собою та не дають можливості однозначно встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди, послідовність дій її учасників та безпосередню причину зіткнення. На думку сторони захисту, наявні суперечності мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки стосуються безпосередніх обставин події та не дозволяють зробити беззаперечний висновок про порушення саме ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України.

Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху (далі ПДР), згідно з пунктом 1.3 якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Оскільки диспозиція ст. 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. п. 2.3б, 10.11 ПДР України, то розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. п. 2.3 (б), 10.11 ПДР, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (ЕПР1 № 636777 від 05.08.2026 року) працівником поліції.

Згідно п.2.3.б ПДР водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги п. п. 2.3б, 13.1 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 738275 від 05.08.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 738268 від 05.08.2026 року; схемою місця ДТП від 05.08.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.08.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.08.2026 року.

При цьому, суд, діючи в межах повноважень, не дає оцінку діям водія ОСОБА_2 , оскільки наявність або відсутність в діях інших водіїв порушень ПДР, не є предметом розгляду суду.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 /вісімсот п`ятдесят/ грн. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. І. Мельничук