Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №443/1493/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1493/26

Провадження №2/443/1137/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» в особі представника звернулося до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за кредитним договором №132058 від 02.03.2025 року в розмірі 5728,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 1728,00 грн.; судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на понесену правову допомогу в сумі 15500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 02.03.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 132058 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4000,00 грн. Дата надання кредиту: 02.03.2025 року Строк кредиту: 90 днів. Відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.

19.12.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ ««Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5728,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 1728,00 грн..

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 17.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

29.07.2026 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

18.08.2026 представником позивача подано заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи.

Представник позивача не подав клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав.

У зв`язку з наведеним, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, справу розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі є дата складення повного тексту судового рішення – 10.09.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд встановив, що 02.03.2025 між ТзОВ ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 підписано в електронній формі індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №132058(а.с.39-44).

ОСОБА_1 для підписання індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №132058від 02.03.2025 було надано наступний одноразовий ідентифікатор KL1766, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.36).

Відповідно до п.1.1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту – кредит.

Згідно п.1.2 договору, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 30.05.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів (п.1.3 договору).

Згідно п.1.5 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою надання кредиту є (02.03.2025). Датою повернення кредиту є (30.05.2025).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (п.3.1 договору).

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.3.3 договору).

Загальні витрати Клієнта за кредитом складають 3592 грн. Денна процентна ставка складає: (3592 грн. / 4000 грн.) / 90 днів * 100% = 1 % (п.3.4 договору).

В розділі 9 договору вказані реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника – ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер та серія паспорта, адресу місця реєстрації, номер телефону, а також номер електронного платіжного засобу - НОМЕР_1

Як видно із Додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №132058 від 02.03.2025 Графік розрахунків та загальна вартість кредиту (а.с.44), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: дата видачі кредиту, строк кредитування, процентна ставка, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище Додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №132058 від 02.03.2025 Графік розрахунків та загальна вартість кредиту, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) KL1766.

Як видно із підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів за договором довідки про перерахування суми кредиту №132058 від 02.03.2025, то переказ грошових коштів було здійснено на рахунок отримувача ОСОБА_1 , а саме:

Номер платіжної інструкції -A795325B304084CLY132058T1489083;

Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року;

Платник ТОВ ФК АВІРА ГРУП, код ЄДРПОУ 43174156;

Номер транзакції 44091-84872-94114;

Дата / час здійснення переказу 02.03.2025 14:28;

Сума переказу, грн 4000.00;

Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 ;

Емітент платіжної картки отримувача MONOBANK (UNIVERSAL BANK);

Код авторизації 639184 RRN 506114325132;

Призначення переказу Видача кредиту #132058 (а.с.50).

19.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Фінансова компанія «Венера фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с.45-47).

На виконання умов договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Венера фінанс» було сплачено ТОВ «Фінансова компанія «Авіра фінанс» кошти в загальному розмірі 2 000 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.48-49).

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №19122025/2 ТОВ «ФК «Венера фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №132058 від 02.03.2025 за загальну суму заборгованості 5728,00 грн, яка складається з: за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; за відсотками в розмірі 1728,00 грн. (а.с.35).

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника – ОСОБА_1 за кредитним договором №132058 від 02.03.2025, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Як видно із виписки з особового рахунка за кредитним довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №132058 від 02.03.2025, який сформовано ТзОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс», станом на 20.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором складає 5728,00 грн, яка складається з: за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; за відсотками в розмірі 1728,00 грн. (а.с.34).

Як вбачається із досудової вимоги від 20.03.2026 (а.с.33), позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення кредитних коштів, однак останній належним чином не відреагував.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра фінанс» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра фінанс» - ТзОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс`тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, те, що відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).

Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс протиЛатвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

Договір про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026 між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» (як клієнт) та АБ «Пархомчук та Партнери» в особі адвоката Пархомчука С.В.(а.с.37-38);

копію свідоцтва Пархомчука С.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.51);

акт про отримання правової допомоги від 17.08.2026, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 15 500,00 грн. (а.с.27);

рахунок № 17.08.2026-95 від 17.08.2026 на оплату правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 на суму 15 500,00 грн. та платіжну інструкцію № 5100 від 17.08.2026 на суму 15500,00 грн. (а.с.27 на звороті, 29).

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання ТОВ «ФК «Венера Фінанс» Адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.

Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу, часу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити, встановивши такий у сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за кредитним договором №132058 від 02.03.2025 в розмірі 5728 (п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, ЄДРПОУ 43561872) витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, ЄДРПОУ 43561872) 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя С.І. Сливка