Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №443/1520/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1520/26

Провадження №2/443/1144/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Равлінка Р.Г., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник позивача, ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» адвокат Усенко М.І. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 49084255 від 12.03.2025 в сумі: 30 553,68 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 8 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтування позовних вимог.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача, адвокат Усенко М.І. зазначає, що 12.03.2025 між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-фінанс» був укладений кредитний договір № 49084255, згідно з умовами якого відповідачка отримала 6 100,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Згідно з п.1.1 кредитного договору № 49084255 від 12.03.2025, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідачка підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну їй суму, але відповідачка зі свого боку не виконала умов Кредитного договору. З огляду на викладене, договір про надання кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» та відповідачкою не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якій в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь відповідачки від ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс». Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 49084255 від 12.03.2025 визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сума заборгованості відповідачки становить 30 553,68 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 6 100,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків – 20 488,68 грн; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту – 915,00 грн; простроченої заборгованості за штрафами – 3 050,00 грн. Також позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідачки та виконання кредитних зобов`язань, а саме відповідачці було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 2254/24293326 від 22.05.2026.

04.08.2026 представником відповідачки ОСОБА_1 – адвокатом Чорненьким Я.Б. подано клопотання у якому останні просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши із відповідачки ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-Фінанс" заборгованість кредитним договором №49084255 від 12.03.2025 у розмірі 27 503.68 грн, з яких: 6 100,00 грн - прострочена заборгованості за сумою кредиту; 20 488,68 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 915,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної суми позову та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн, а у решті позовних вимог відмовити.

В обгрунтування поданого клопотання представник відповідачки зазначає, що як вбачається із вимог прохальної частини позовної заяви позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер -Фінанс", що у ній ставиться вимога про стягнення із відповідачки на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором №49084255 від 12.03.2025 у розмірі 30 553,68 грн, з яких 6 100,00 грн. прострочена заборгованості за сумою кредиту; 20 488,68 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків. 915,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 3 050,00 грн - прострочена заборгованість за штрафами, а також стягнення суми сплаченого судового збору в розмірі 2 662,4 грн. та витрат, які понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Ним, як представником відповідачки Тварковської О.С., визнаються позовні вимоги частково, а саме визнаються позовні вимоги в частині стягнення із відповідачки заборгованості за кредитним договором №49084255 від 12.03.2025 у розмірі 27 503,68 грн, з яких 6,100,00 грн, прострочена заборгованості за сумою кредиту; 20 488,68 грн- прострочена заборгованість за сумою відсотків; 915,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту. Щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 3 050,00 грн, що складає прострочену заборгованість за штрафами, то зазначає, що кредитний договір №49084255 від 12.03.2025 (п.4.6) передбачає, що цифрове значення суми та/або розміру відшкодування штрафів за продуктом "PDL Кредит" становить "50%" від суми отриманого кредиту (п. 1.2. Договору). Проте Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)". Тобто в період існування особливих правових наслідків протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань. Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі. Згідно із правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір. З огляду на викладені вище обставини та правові приписи вважає, що хоч сторони в кредитному договорі №49084255 від 12.03.2025 і обумовили нарахування та сплату позичальником пені у розмірі 5,00% за кожен день понадстрокового користування у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює, що позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях, а тому у стягненні із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача 3050,00 грн. що складає суму заборгованості за пенею, просить відмовити. Щодо стягнення із відповідачки ОСОБА_1 судових витрат у розмірі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн, то вважає, що відповідно до вимог статті 141 ЦПК України такий підлягає стягненню на відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Щодо стягнення із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача витрат, які понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,.00 грн, то зазначає, що аналізуючи надані докази, незначну складність справи, враховуючи ціну позову, значення справи для сторін, тривалість судового провадження, наявність численної усталеної практики, критерій розумності розміру судових витрат щодо конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 000,00 грн.

01.09.2026 представником позивача адвокатом Усенко М.І. подано додаткові пояснення у яких останній просить позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування поданих додаткових пояснень представник позивача зазначає, що нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до нижчезазначених пунктів Кредитного договору № 49084255 від 12.03.2025, а саме: 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 6 100,00 грн у валюті: Українська гривня. 1.3. Кредит надається /видається 2025 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 12.03.2025. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. 1.3.1. Дата надання кредиту: 12.03.2025. Як слідує з позовної заяви, сума заборгованості відповідачки становить 30 553,68 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 6 100,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків - 20 488,68 грн; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту - 915,00 грн; простроченої заборгованості за штрафами – 3 050,00 грн. Як слідує з довідки про щоденні нарахування і погашення, за порушення виконання зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, відповідачці було нараховано 13.04.2025 штраф у розмірі 610,00 грн та 22.04.2025 штраф у розмірі 2 440,00 грн. Таким чином сукупна сума неустойки складає 610,00 + 2 440,00 = 3 050,00 грн, що відповідає вимогам абз.2 ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» та узгоджується з умовами Кредитного договору № 49084255 від 12.03.2025. Розмір витрат на правову допомогу у сумі 8 000 грн вважає обґрунтованим та підтвердженим договором №0207 від 02.07.2025, ордером, актом №2254 та детальним описом наданих послуг.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 21.07.2026 справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не менше тридцяти днів та не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження. Запропоновано відповідачці у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали подати до суду відзив на позовну заяву /а.с.8-10/.

Представник позивача в позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності та, за наявності підстав, ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 5. ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 279 ч. 5 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 12.03.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Тайгер фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №49084255 (надалі - договір) /а.с.27-48/.

ОСОБА_1 для підписання договору було надано одноразовий ідентифікатор WrXXzqWY, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с.55/.

Відповідно до п.1.1 договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 6 100 грн у валюті: Українська гривня (п.1.2 договору).

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 12.03.2025. Строк на який надається кредит окрема частина встановлюється Графіком платежів (п.1.3 договору). Дата надання кредиту: 12.03.2025 (п.1.3.1 договору).

Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання графіку платежів): 07.03.2026 (п.1.4 договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом складає 21 520,80 грн в грошовому виразі та 2 463,86 відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника складає 27 620,80грн. (п.1.5 договору).

Денна процентна ставка становить 0,98% (п.1.5.1 договору).

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 915,00 грн. (п.1.5.2).

Кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2.3 договору, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Пільгова процентна ставка – 0,7% за один день, строк пільгового періоду 30 календарних днів з 12.03.2025 по 11.04.2025 Стандартна процентна ставка – 0,96% за один день, стандартний період 330 календарних днів з 12.04.2025 по 07.03.2026.

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору (п.2.4.1 договору).

У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п.1.4 договору на один календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 10% від суми отриманого кредиту (п.4.7 договору).

У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п.1.4 договору на десять календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 40% від суми отриманого кредиту (п.4.7.1 договору).

Позичальника підтверджує, зокрема, що: отримала до укладення договору інформацію, вимога надання якої передбачені законодавством України, в тому числі передбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; до укладення цього договору отримав проект договору разом з додатками та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит; умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану (п.5.1 договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема ім`я позичальника ОСОБА_1 , її особисті ідентифікуючі дані, місце проживання та реєстрації, електронну пошту, номер телефону, номер електронного платіжного засобу, а також інформацію про підписання ОСОБА_1 цього договору за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора WrXXzqWY, що також визнається стороною відповідачки /а.с.48/.

Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №49084255 від 12.03.2025 передбачений Графік платежів, який містить інформацію про дати видачі кредиту і дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді, чисту суму кредиту та суми платежів за розрахунковий період, суму кредиту, проценти за користування кредитом, загальна вартість кредиту. /а.с.49-50/.

Як видно із паспорту споживчого кредиту продукту «49084255» Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, тощо /а.с.51-54/.

Згідно інформації ТзОВ «ФК «Контрактовий дім», 12.03.2025 здійснено за допомогою системи EasyPay платіж на суму 6 100,00 грн, номер карти: 5355280036731543 /а.с.56/.

Враховуючи неналежне виконання відповідачкою умов договору про споживчий кредит №49084255 від 12.03.2025, у відповідачки виникла заборгованість в сумі 30 553,68 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 6 100,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків – 20 488,68 грн; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту – 915,00 грн; простроченої заборгованості за штрафами – 3 050,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.57-62/.

Також, 22.05.2026 позивач направляв відповідачці претензію щодо необхідності погашення заборгованості за кредитом, однак така залишилась без належного реагування /а.с.63/

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема кредитного договору №49084255 від 12.03.2025, дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надавши йому персональні дані, а саме: ПІБ, місце проживання, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номери телефонів, реквізити платіжного засобу, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету згадані правочини між сторонами не були б укладені.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий їй кредитодавцем саме з цією метою, що підтверджується матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину Кредитного договору.

Факт одержання коштів ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», яка засвідчує обставину успішного перерахування грошових коштів у сумі 6 100,00 грн на рахунок належної ОСОБА_1 банківської картки, яку вона вказала саме з цією метою.

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що воно здійснено у день укладення Кредитного договору, а його розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

Отже, оскільки відповідачкою прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення заборгованості за укладеним кредитним договором в повному обсязі відповідачкою суду не надано, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Тайгер фінанс» за кредитним договором №49084255 від 12.03.2025 становить 30 553,68 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 6 100,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків – 20 488,68 грн; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту – 915,00 грн; простроченої заборгованості за штрафами – 3 050,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «Тайгер фінанс» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а також враховуючи те, що сторона відповідачки визнає позовні вимоги в частині тіла кредиту, процентів та комісії, відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Тайгер фінанс» за кредитним договором №49084255 від 12.03.2025, у відповідачки виникла заборгованість в сумі 27 503,68 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 6 100,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків – 20 488,68 грн; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту – 915,00 грн.

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості по штрафами у сумі 3 050,00 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

Тобто в період існування особливих правових наслідків протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі. Згідно із правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладені вище обставини та правові приписи суд констатує, що хоч сторони в кредитному договорі №49084255 від 12.03.2025 і обумовили нарахування та сплату позичальником пені у розмірі 5,00% за кожен день понадстрокового користування у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює, що позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за штрафами в розмірі 3 050,00 грн задоволенню не підлягають, оскільки нарахування таких здійснено всупереч вищенаведеній нормі Закону.

Оскільки позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачкою кредитних коштів та невиконання належним чином відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Відтак враховуючи приписи ст.ст. 141, 142 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 396,69 грн 27 503,68 х 100% : 30 553,68 = 90,02 %; 2 662,40 х 90,02 % : 100% = 2 396,69).

Щодо витрат на правову допомогу

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у cправі № 686/5757/23, суд має право з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за критерієм співмірності розміру цих витрат.

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат, адвокат Усенко М.І. надав суду наступні доказ:

копію свідоцтва Усенка М.І. про право на зайнятят адвокатською діяльністю; договір про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025, укладений між адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер фінанс», згідно п.2.3 якого розмір послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8 000,00 грн; ордер про надання правничої допомоги, акт №2254 від 28.05.2026 наданих послуг правової (правничої допомоги), з якого вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер фінанс» та адвокатське об`єднання погодили надання та прийняття правових послуг згідно договору про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025: боржник: ОСОБА_1 , кредитний договір №49084255 від 12.03.2025, сума наданих послуг 8 000,00 грн; детальний опис наданих послуг до Акту №2254 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025, згідно якої Адвокатським об`єднання було надано наступні послуги, а саме усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 0 год 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год.00 хв.; погодження правової позиції клієнта – 0 год. 30 хв; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта, усього – 6 год. 30 хв.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи виконання роботи адвокатом, з урахуванням позиції представника відповідачки, який просить зменшити розмір витрат на порофесійну правничу допомогу до 2 000,00 грн, суд доходить висновку, що стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610, 611, 625-629, 639, 1050, 1077-1080, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 264, 352, 354 ЦПК України, суд

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором №49084255 від 12.03.2025 в розмірі 27 503 (двадцять сіми тисяч п`ятсот три) гривні 68 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 6 100 (шість тисяч сто) гривень 00 копійок; простроченої заборгованості за сумою відсотків – 20 488 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 68 копійок; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту – 915 (дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Р.Г. Равлінко