Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №947/30495/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/30495/26

Провадження № 2/947/6959/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі: головуючого судді Мальованого В.О. за участю секретаря Кушнір Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, в якій просить скасувати арешт , накладений на квартиру за адресою АДРЕСА_1 постановою серії АА №4366070 від 29.07.2004 Першого відділу ДВС Київського РУЮ м.Одеси та зареєстрованого 03.08.2004 року за №1217163 реєстратором :Третя одеська державна нотаріальна контора. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 97.09-19 від 20.09.1997 року. Договір був оформлений та зареєстрований в Жовтневої філії Одеської Спеціалізованої Біржі Нерухомості та зареєстрований в Одеському міському бюро технічної інвентаризації 22.09.1997 року кн..225 пр стр. 201 р 710. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.04.2026 року вищевказаний договір дійсним. При реєстрації рішення суду в Державному реєстрі речових прав з`ясувалось, що на квартиру АДРЕСА_2 накладений арешт. Підстава обтяження: постанова АА №436070,29.07.2004 року, Перший відділ ДВС Київського РУЮ м. Одеси. Даний арешт було зареєстровано 03.08.2004 року за № 1217163 реєстратором: Третя одеська державна нотаріальна контора. Власником квартири вказана ОСОБА_2 . Вважають, що арешт був накладений помилково, тому, що власником квартири з 1997 року є ОСОБА_1 . При зверненні до КП «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський», стало відомо, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На звернення представника позивача до відділу державної виконавчої служби отримано відповідь, що виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, а тому зняти арешт у позасудовому порядку неможливо, тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом. Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 31.07.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. В судове засідання представником позивача подана заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника , наполягають на задоволенні позовних вимог , не заперечують проти заочного розгляду справи. У судове засідання відповідач Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 97.09-19 від 20.09.1997 року, який був оформлений та зареєстрований в Жовтневій філії Одеської Спеціалізованої Біржі Нерухомості та зареєстрований в Одеському міському бюро технічної інвентаризації 22.09.1997 року кн..225 пр стр. 201 р 710. Рішенням Київського районного суду м. Одеси№947/11951 від 29.04.2026 року визнано дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна №97.09-19 від 20.09.1997 року, а саме квартири АДРЕСА_2 , укладений між продавцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_5 на підставі рішення Київського РВК від 12.09.1997 року за № 1546, та покупцем, ОСОБА_1 , укладений у Жовтневому філіалі Одеської Спеціалізованої Біржі Нерухомості 20.09.1997 року та зареєстрований Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 22.09.1997 року, кн.. 225 пр. стр. 201 р. 710. Позивачка зазначає, що при реєстрації рішення суду в Державному реєстрі речових прав з`ясувалось, що на квартиру АДРЕСА_2 накладений арешт. Підстава обтяження: постанова АА №436070,29.07.2004 року, Перший відділ ДВС Київського РУЮ м. Одеси. Даний арешт було зареєстровано 03.08.2004 року за № 1217163 реєстратором: Третя одеська державна нотаріальна контора. Власником квартири вказана ОСОБА_2 . За відомостями Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , наявна інформація про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 , який накладений Першим Київським відділом ДВС у мусті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Згідно відповідно Київського відділу ДВС Південного МУ МЮ від 19.06.2026 року №89793 представнику ОСОБА_1 , адвокату Нестеренко Г.О. на її звернення з заявою про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , було роз`яснено, що відповідно до пункту 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, знищені. Порядок зняття арешту з майна на теперішній час регулюється статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404 - VIII (далі - Закон № 1404-VII).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 1404 - VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Так, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступне, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: - отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; -надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; - отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; - наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; - відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; - отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; - погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; - отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; - підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини будь-яке обмеження права власності повинно бути пропорційним переслідуваній легітимній меті. Арешт майна, який зберігається протягом надмірно тривалого часу за відсутності реальної потреби у виконанні рішення суду, становить невиправдане втручання у мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З моменту накладення арешту постановою від 29.07.2004 року сплинуло понад 22 роки. Виконавче провадження, яке було у Київському ВДВС ОМУЮ, давно завершене, а його матеріали знищено за закінченням термінів зберігання. В Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомості про це провадження відсутні. З огляду на викладене, у позасудовому порядку арешт зняти не вбачається можливим, наявність арешту нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 , що належить позивачу, який був накладений постановою АА №436070,29.07.2004 року, Першого відділу ДВС Київського РУЮ м. Одеси, перешкоджає їй у розпорядженні належною їй квартирою. Підсумовуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 про зняття арешту з майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - задовольнити. Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 , який був накладений Першим відділом ДВС Київського РУЮ м.Одеси на підставі постанови серії АА №4366070 від 29.07.2004, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Третьою Одеською державною нотаріальною конторою за №1217163. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: В. О. Мальований