Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №947/32460/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/32460/26

Провадження № 1-кп/947/1296/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду кримінальне провадження №12026250340000072 від 23.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт.Балахівка, Петрівського району, Кіровоградської області, громадянина України, не одружений, із повною середньою освітою, курсант 4-го курсу Військовій Академії (м.Одеса), військове звання «солдат», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у грудні місяці 2023 року, (точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, із корисливою метою, у період дії воєнного стану на території України, придбав у невстановленої особи через застосунок «Телеграм» PDF-файл, на якому містилися особисті дані клієнтів Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», розміщені у застосунку «Приват24», з метою незаконного збору особистих даних клієнтів ПрАТ «Приватбанк», який почав зберігати у своєму мобільному телефоні для використання у злочинній діяльності.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання у роботу інформаційної (автоматизованої) системи, використовуючи всесвітню мережу Інтернет та раніше отриманий доступ до особистих даних клієнтів Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», зокрема до фінансових номерів, з метою особистого збагачення, використовуючи свій мобільний телефон марки Samsung, зайшов до інформаційної (автоматизованої) системи ПрАТ «Приватбанк» у формі мобільного онлайн-застосунку «Приват24», який діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011, авторські права на який належать ПрАТ «ПриватБанк» (МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570) та забезпечує дистанційне банківське обслуговування банківських рахунків ПрАТ «ПриватБанк», де, використовуючи дані придбаного PDF-файлу, який зберігався на мобільному телефоні марки «МОТО» моделі «10», а саме фінансовий номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_5 НОМЕР_1 , як клієнта «ПриватБанку», без відома та дозволу останнього, всупереч його волі здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», авторизувавшись в особистому кабінеті потерпілого ОСОБА_5 , в онлайн-додатку «Приват24», шляхом зміни паролю, отримавши при цьому можливість розпоряджатись коштами та функціями банківських рахунків потерпілого ОСОБА_5 , оформив на ім`я потерпілого банківську кредитну картку № НОМЕР_2 з кредитним лімітом на суму 50000 грн.

ОСОБА_3 розуміючи, що відповідно до статі 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.

Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Згідно з пунктом 2 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - Умови і правила), система «Приват 24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет.

Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих Клієнтом через систему (підпункт 2.3.1.2.2 Умов і правил).

Відповідно до вказаних правил, реєстрацію у системі «Приват 24» можна здійснити декількома способами, зокрема дистанційно (через мережу інтернет) або через банкомат.

Оскільки, реєстрація у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номера хоч б однієї з банківських карток клієнта «Приват24», прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.

Відповідно до ч.20 ст.38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний - не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції», а також не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права.

Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/ або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (абз.23 ч.3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затв. Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 №164.

Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (абз. 65 ч.1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Відповідно до п.3.1.4 Умов відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками держатель зобов`язується не розголошувати ПІН-код, логін, пароль, реквізити картки та не передавати в користування третім особам.

Згідно п.3.1.4 Умов відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками банк не несе відповідальності за збитки, завдані держателю у разі навмисного та/або ненавмисного розголошення, неналежного зберігання держателем персональної інформації, що може бути використана третіми особами для здійснення несанкціонованих операцій.

Крім того, відповідно до ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо банківських рахунків клієнтів, операцій, проведених на їх користь або за їх дорученням, належить до банківської таємниці та підлягає захисту.

Також, згідно зі ст.1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його банківському рахунку, не допускається, крім випадків, встановлених законом або за рішенням суду.

Разом із цим, відповідно до п. 9 розділу VI Положення Національного банку України «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління НБУ №164 від 29.07.2022, користувач платіжного інструменту зобов`язаний не допускати використання платіжного інструменту та його реквізитів сторонніми особами.

Стаття 87 Закону України «Про платіжні послуги» визначає відповідальність платника. Користувач зобов`язаний використовувати платіжний інструмент відповідно до умов договору та вживати всіх заходів для захисту персональних безпекових даних. Передача картки з PIN-кодом третій особі є прямим порушенням цієї статті та договору з банком.

Однак, ОСОБА_3 , усвідомлюючи відсутність у нього законних повноважень на користування банківським рахунком, електронними платіжними засобами та системою дистанційного банківського обслуговування «Приват24», відкриту на ім`я ОСОБА_5 , всупереч вимогам вищевказаних норм законодавства, несанкціоновано втрутився в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, а саме незаконно отримав доступ до банківського рахунку потерпілого на мобільному телефоні марки Samsung, шляхом використання персоналізованих засобів безпеки, які він отримав у придбаному у 2023 році PDF – файлу з даними особистих кабінетів клієнтів банку «ПриватБанк» у застосунку «Приват24» та 22.02.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 год. 55 хв., ввів у додаток мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та пін-код для входу до застосунку «Приват24» з метою подальшого здійснення фінансових операцій від імені ОСОБА_5 , чим порушив встановлений законом порядок використання платіжних засобів та банківського обслуговування, тобто здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем банківської установи - онлайн системи клієнт – банк «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк».

Вказані умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує ч.1 ст.361 КК України за ознаками: несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи.

Крім того, ОСОБА_3 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 22.02.2026 о 10 год. 55 хв., у невстановленому місці, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-1X, з корисливих мотивів, використовуючи мобільний телефон моделі Samsung на інтернет-сайті магазину «Фокстрот» придбав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 GB», вартістю 9999 грн., з використанням кредитної банківської картки № НОМЕР_2 , шляхом оформлення споживчого кредиту №26022240863110 «Оплата частинами» на ім`я ОСОБА_5 , на суму 9999 грн., таким чином таємно заволодівши грошовими коштами потерпілого та завдавши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Після чого, 22.02.2026 об 11 год. 43 хв., ОСОБА_3 прибув у магазин «Фокстрот» (ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ»), розташований за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні 2, де отримав придбаний онлайн на сайті «Фокстрот» мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 GB», спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на суму 9999 грн.

Вказані умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Наведене обвинувачення підтверджується показами ОСОБА_3 , який вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 визнав повністю, щиро покаявся та показав, що він проходить навчання у Військовій Академії, де він отримує грошове забезпечення. Для задоволення власних потреб йому постійно не вистачало грошей на прожиття. Тому, він у грудні місяці 2023 року, точний час та дату він не пам`ятає, перебуваючи у місці, розташування якого не пам`ятає, придбав за 100 доларів США у невстановленої особи через застосунок «Телеграм» PDF-файл, на якому містилися особисті дані клієнтів Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», розміщені у застосунку «Приват24», з метою незаконного збору особистих даних клієнтів ПрАТ «Приватбанк», які почав зберігати у своєму мобільному телефоні марки «МОТО» моделі «10» для подальшого використання.

В один з днів, точний час він не пам`ятає, він, використовуючи всесвітню мережу Інтернет та раніше отриманий доступ до особистих даних клієнтів Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», зокрема до фінансових номерів, використовуючи інший свій мобільний телефон марки «Samsung» моделі «10», зайшов до інформаційної (автоматизованої) системи ПрАТ «Приватбанк» у формі мобільного онлайн-застосунку «Приват24», де, використовуючи дані придбаного PDF-файлу, а саме фінансовий номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_5 НОМЕР_1 , як клієнта «ПриватБанку», без відома та дозволу останнього, авторизувався в особистому кабінеті потерпілого ОСОБА_5 , в онлайн-додатку «Приват24», шляхом зміни паролю, отримавши при цьому можливість розпоряджатись коштами та функціями банківських рахунків потерпілого ОСОБА_5 , оформив на ім`я потерпілого банківську кредитну картку № НОМЕР_2 з кредитним лімітом на суму 50000 грн.

Після чого, 22.02.2026 о 10 год. 55 хв., на інтернет-сайті магазину «Фокстрот», з використанням кредитної банківської картки на ім`я ОСОБА_5 , він придбав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 GB», вартістю 9999 грн.

Після чого, 22.02.2026 об 11 год. 43 хв., він прибув у магазин «Фокстрот», який розташований за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні 2, де отримав придбаний онлайн на сайті «Фокстрот» мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 GB».

В завершення обвинувачений показав, що придбаний злочинним шляхом мобільний телефон він заклав в Ломбард, а виручені кошти витратив для задоволення власних потреб. Свій мобільний телефон моделі Samsung він викинув, коли той остаточно зламався. Пізніше він повернув потерпілому викрадені кошти шляхом переахування їх на його рахунковий рахунок. Просив суворо його не карати.

Судом згідно ч.3 ст.349 КПК України на підставі відсутності заперечень з боку учасників судового провадження було визнано недоцільним дослідження інших доказів, що є у справі, відносно фактичних обставин несанкціонованого втручання ОСОБА_3 в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та таємного викрадення ним чужого майна (крадіжці), вчинене в умовах воєнного стану, які правильно розуміються учасниками судового провадження та ніким не оспорюються.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставинами, які пом`якшують покарання, щире каяття у скоєному, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів. Суд також враховує, що потерпілий, якомі повністю відшкодована заподіяна шкода, не наполягає на суворому покаранні винного. Крім того, суд приймає до уваги принесення обвинуваченим публічного вибачення за вчинене і обіцянку не скоювати подібного.

Наведені дані про особу винного в їх сукупності з урахуванням наявності у ОСОБА_3 реєстрації і постійного місця проживання, соціальних зв`язків, характеру, тривалості і обставин вчинення злочинів, їх наслідків, ставлення до вчиненого, а також навчання на випускному курсі вищого Військового навчального закладу, суд дійшов висновку, що він не являється суспільно небезпечною особою, яка потребує обов`язкової ізоляції від суспільства, а тому його виправлення можливе в рамках звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Питання щодо речових доказів вирішується відповідно до ст.100 КПК України. Зокрема, прокурор вважав за доцільне мобільний телефон марки «МОТО» моделі «glO» з ІМЕІ1 НОМЕР_3 ; ІМЕІ2 НОМЕР_4 з SIM-картою НОМЕР_5 , який не був знаряддям злочину, повернути його володільцеві – обвинуваченому ОСОБА_3 .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, на підставі яких призначити йому покарання у виді:

за ч.1 ст.361 - обмеження волі на строк два роки,

за ч.4 ст.185 - позбавлення волі на строк п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити покарання ОСОБА_3 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі на строк п`ять років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку в три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього вироком суду обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.

Речові докази, після набрання вироком законної сили, зазначені в постанові слідчого від 19.05.2026, а саме мобільний телефон марки «МОТО» моделі «glO» з ІМЕІ1 НОМЕР_3 ; ІМЕІ2 НОМЕР_4 з SIM-картою НОМЕР_5 , що упакований до білого полімерного сейф пакету зразку НПУ WAR1110274, який не був знаряддям злочину та зберігається у камері зберігання речових доказів ВП №4 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області - повернути володільцю ОСОБА_3 .

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку вручити учасникам судового провадження в день проголошення його резолютивної частини. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1