Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №953/8247/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/8247/25 Головуючий І-ї інстанції – Юрлагіна Т.В.

Провадження № 33/818/948/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Костенко Ю.С.

за участю особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Зеленського С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Зеленського С.В. на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 30 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -

ВСТАНОВИВ

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, 31.07.2025 року о 10 год. 51 хв. у м. Харків по вул. Громадянська, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault trafic, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України. Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та склав 0,37 проміле.

Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 30 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнутосудовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзізахисник Зеленський С.В. просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що зібраними матеріалами не доведений факт керування ОСОБА_1 автомобілем, як і його зупинка співробітниками поліції.

Відеозапис події небезперервний, що робить його неналежним доказом у справі.

Звертає свою увагу, що газоаналізатор Драгер Алкотест 6820, за допомого якого був проведений огляд ОСОБА_1 , не внесений до «Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення» та не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Крім того, остання дата його калібрування – 27.11.2024 року, тобто, після спливу 6-місячного строку, що також є порушенням.

Мотиви суду

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, судовим розглядом встановлено, що 31.07.2025 року о 10 год. 51 хв. у м. Харків по вул. Громадянська, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault trafic, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та склав 0,37 проміле.

Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №407929 від 31.07.2025 року.

Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , крім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- оглянутими відомостями відеозапису із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, які беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів від 31.07.2025 року, згідно якого огляд за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 був проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, різка змін забарвлення шкірного покриву обличчя; результат огляду – позитивний, 0,37 проміле;

- результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, тест №2404 від 31.07.2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду – 0,37 проміле;

- направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене 31.07.2025 року о 11 год. 06 хв., згідно якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, різка змін забарвлення шкірного покриву обличчя; огляд у КНП ХОР «ОКНЛ» не проводився у зв`язку із згодою ОСОБА_1 із результатами проведеного огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820;

- рапортом інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Сульдіна А.С. від 31.07.2025 року щодо події з зазначенням місця та часу зупинки транспортного засобу, а також підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Перевіряючи доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем та не був зупинений співробітниками поліції за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду щодо критичного ставлення до таких доводів захисника, та розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу ОСОБА_1 уникнути відповідальності, в той час як заперечення апелянтом факту керування транспортним засобом при обставинах, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, є безпідставні з огляду на дані відеозапису, яким хоча і не зафіксовано безпосередній рух ТЗ під керуванням ОСОБА_1 та його зупинку співробітниками поліції, однак, зі змісту їх спілкування цілком убачається, що за кермом транспортного засобу Renault trafic, державний номерний знак НОМЕР_1 , з увімкненим двигуном, перебуває ОСОБА_1 . При цьому, у процесі спілкування з інспекторами патрульної поліції останній не заперечував факту керування та поводив себе саме як водій транспортного засобу, запитавши про причину його зупинки, надаючи на вимогу поліції відповідні документи для огляду. Також, саме як водій транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки авто.

Разом із тим, як зазначив інспектор, підставою для зупинки авто під керуванням ОСОБА_1 стало те, що останній був не пристебнутий паском безпеки, мав тріщину на передньому лобовому склі автомобіля, розбитий задній стоп-сигнал та пошкоджений другий, а також відсутня наліпка на склі щодо проходження технічного огляду.

Також, було з`ясовано, що транспортний засіб Renault trafic, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , був переобладнаний без відповідного дозволу, а саме – установлено холодильне обладнання, у зв`язку із чим щодо ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 5358377 від 31.07.2025 року за ч.1 ст.121 КУпАП, що відображено і у рапорті інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Сульдіна А.С. від 31.07.2025 року. (а.с.7)

Також, апеляційний суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та його результати підписані ОСОБА_1 власноруч та без будь-яких зауважень по суті інкримінованого йому правопорушення. (а.с.1)

Посилання захисника на те, що газоаналізатор Драгер Алкотест 6820, за допомого якого був проведений огляд ОСОБА_1 , не внесений до «Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення», не містить оцінки відповідності та державної реєстрації, а остання дата його калібрування – 27.11.2024 року, тобто, після спливу 6-місячного строку, також не є слушними за таких підстав.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.

Міжповірочний інтервал (під час якого проводиться калібровка) для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 (один) рік.

Разом із тим, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 2198 103 24 від 27.11.2024 року, чинного до 27.11.2025 року, газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Alcotest 6820, зав. № ARJL-0251, відповідає вимогам ДТСУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки. Розділ експлуатаційної документації.

Таким чином, відомості проведеного 31.07.2025 року огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогоюгазоаналізатора Drager Alcotest 6820, зав. № ARJL-0251, тест №2404, є належним доказом, відповідно до якого було встановлено, що вміст алкоголю у видихуваному повітрі становить 0,37 проміле. (а.с. 5)

Твердження апелянта стосовно того, що до матеріалів справи долучено відеозапис, який є неповним та небезперевним, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом у справі, не є слушними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. Розпаковка відеозапису на окремі файли на відеоносії, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, обумовлена його суто технічними властивостями. До того ж, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами, в тому числі результатами огляду, що містяться у відповідному акті огляду.

Заперечуючи проти протоколу, захисник Зеленський С.В. зазначив, що відеозаписом не зафіксовано, зокрема, момент зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 . Проте, законом не передбачено обов`язку поліцейського фіксувати рух та зупинку авто. Частиною 2 ст.266 КУпАП передбачено, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису саме під час огляду поліцейським водія на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на місці за відсутності свідків.

При цьому, суд звертає увагу, що зафіксовані технічні розриви відео мають фрагментарний характер та не припадають на ключові процесуальні дії (пропозиції огляду, фіксацію згоди водія, його проходження, роз`яснення прав) і не спотворюють загальної послідовності події; відображений перебіг підтверджується іншими безперервними фрагментами відео та письмовими матеріалами, тому надійність і повнота доказової картини не порушені.

Також суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а ОСОБА_1 не заперечував проти зйомки.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку, передбаченому чинним законодавством, стороною захисту не оскаржувалися. Отже, твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників.

Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень, та відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України, наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргузахисника Зеленського С.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 30 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик